Річниця карантину в освіті: як країна вчилася вчитись на дистанційці

Річниця карантину в освіті: як країна вчилася вчитись на дистанційці

Рівно рік тому, 17 березня 2020 року, Кабмін оголосив про суворі карантинні обмеження у зв’язку з поширенням COVID-19.

До навчання планували повернутися вже за 3 тижні, 3 квітня, але реальність виявилася інакшою: за останні 12 місяців учні навідувалися до шкіл уривками та майже весь час були вимушені здобувати знання вдома.

Чи вдалося Україні за цей час навчитись вчитись онлайн?

Для української системи освіти пандемія стала справжнім землетрусом: частково руйнівним, проте мобілізуючим.

Проблеми, пов’язані із застарілістю матеріально-технічної бази шкіл, слабкою цифровою грамотністю вчителів, відсутністю сучасних і, що важливо, інклюзивних, онлайн-інструментів для навчання за державною програмою, стали очевидними, а необхідність їхнього вирішення – нагальною.

Перші кроки

6 квітня на YouTube-каналі МОН та на 15 українських телеканалах розпочалися трансляції уроків для учнів 5-11 класів.

У "телешколі" викладали матеріал наживо, навчатися міг кожен.

Окрім 40 педагогів, до проєкту долучилися також українські зірки – аби популяризувати новий метод навчання та заохотити школярів.

Трансляції тривали впродовж 10 тижнів і зібрали понад 16 млн переглядів лише на YouTube МОН.

Зйомки "Всеукраїнської школи онлайн"

Телевізійна школа не була досконалою, але на момент запуску була необхідною реакцією на ситуацію.

Моніторингові дослідження, проведені у 2020 році Державною службою якості освіти України, виявили, що 82% батьків, 74% вчителів, 67% директорів шкіл наполягають: учні мають повернутися за парти.

Проте, вірус не відступає й досі, тож стало очевидним, що шкільна освіта потребує системного рішення.

Країни, які вивчили уроки раніше

Поглянемо на досвід інших країн.

Естонія діджиталізувала освіту ще у 2008 році, запустивши державну онлайн-платформу Ekool, де учні мають доступ до конспектів, домашніх завдань і оцінок, вчителі можуть виставляти бали та коментувати роботи, а батьки – моніторити відвідуваність занять.

Ще з початку 2000-х тут приділяють увагу цифровій грамотності вчителів, то ж карантинні обмеження не стали шоком для освітньої системи країни, яка роками майже не використовує друковані матеріали у навчанні.

У березні 2020 року, вже через тиждень після закриття шкіл, Туреччина змогла навчати дистанційно 18 мільйонів учнів завдяки наявній державній онлайн-платформі EBA. Це друга найбільша платформа після китайської.

Своєю чергою, для китайської освітньої системи саме епідемія атипової пневмонії свого часу стала поштовхом для цифровізації шкіл.

Звісно, жоден онлайн-інструмент не замінить живого вчителя. Проте, перевага великих національних платформ у структурі та контенті: по-перше, вони організують усіх учасників навчального процесу, а по-друге – дають рівний доступ до якісних навчальних матеріалів.

Нова "Всеукраїнська школа онлайн"

В Україні 11 грудня МОН, МінЦифри, Український інститут розвитку освіти та громадська спілка "Освіторія" запустили безкоштовну національну платформу "Всеукраїнська школа онлайн" для змішаного та дистанційного навчання.

На той час платформа містила 800 онлайн-уроків з 18 предметів для 5-11 класів.

Контент проходить 8 етапів перевірки, а вчителі підготовлені викладати на камеру. Платформа розроблена на базі гнучкої та перевіреної EdX, яку розробили Массачусетський технологічний інститут і Гарвардський університет.

Викладання ведеться у форматі мікронавчання. Це один з найголовніших принципів дистанційного навчання: інформація розбита на стислі, логічно завершені частини.

Кожен урок на платформі складається з короткого, але яскравого відео, конспекту та завдань. Усе разом це дозволяє учням та вчителям змінювати формати роботи та краще фокусувати увагу, адже в онлайні це робити набагато складніше.

За рік учні навідувалися до шкіл уривками та майже весь час вимушено здобували
знання вдома.
Фото IgorVetushko/Depositphotos

Партнерами ВШО стали головні мобільні оператори країни Vodafone, Kyivstar та lifecell, які забезпечили безплатний мобільний інтернет для доступу на платформу.

Паралельно почалося обговорення Національного плану розвитку широкосмугового доступу до інтернету, адже ВШО й онлайн-інструменти для навчання в принципі – це не тимчасовий захід, а сучасні додаткові можливості для освітян і школярів, якими можна вільно користуватися 24//7, незалежно від зовнішніх обставин.

У державному бюджеті на 2021 рік уряд заклав на забезпечення доступу до широкосмугового інтернету в сільській місцевості півмільярда гривень.

Навчити вчителів

Виявилося, що цифрова грамотність для вчителів – одна з найнагальніших потреб.

За даними Державної служби якості освіти, на початку пандемії 57% українських вчителів (з 37 000 опитуваних) вперше (!) зіткнулися з технологіями в онлайн-навчанні.

Наприкінці 2020 року було затверджено оновлені професійні стандарти вчителів середньої освіти, і однією з необхідних компетенцій стала інформаційно-цифрова.

Передбачається, що сучасний вчитель здатен орієнтуватися в інформаційному просторі, ефективно використовувати наявні цифрові освітні ресурси та створювати нові.

З часом на платформі ВШО має з’явитися розділ з матеріалами для підвищення кваліфікації педагогів, у тому числі цифрової. Їх розроблятиме Український інститут розвитку освіти.

Що далі?

Контент ВШО постійно поповнюється: наразі тривають зйомки, аби до кінця квітня учні мали ще 1000 нових уроків, а до кінця літа – всю шкільну програму на одній платформі.

Також навесні готується запуск мобільного додатку, аудіодоріжок та кабінету вчителя, що дозволить ВШО наблизитися до естонської Ekool за функціоналом.

Вчителі зможуть збирати дітей у віртуальні класи, створювати власний контент, виставляти та коригувати бали.

Сьогодні на ВШО зареєстровано 140 000 користувачів, з них – понад 100 000 учнів, частина з яких проживає на тимчасово окупованих територіях.

Одне із найважливіших досягнень платформи – це доступ до якісного україномовного контенту в усіх куточках України та поза нею - адже на платформу заходять користувачі з-понад 103 країн світу.

Анна Сидорук, операційна директорка громадської спілки "Освіторія", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Дистанційне навчання: сучасний формат освіти, який має лишитися

Онлайн-освіта вже даність: як покращити якість дистанційного навчання

Дистанційне та онлайн-навчання – чи це одне й те ж саме? Думки 4-х освітніх експертів

Як перевести дитину на повне дистанційне навчання. Пояснює МОН

Чому вчителів не влаштовує дистанційне навчання, та що з цим робити. Думки 4-х освітніх експертів

Чому батьків не влаштовує дистанційне навчання, та що з цим робити. Думки 4-х освітніх експертів

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".

Реклама:

Головне сьогодні