Скоротити смертність від COVID-19 в Україні: чому альтернатив вакцинації не існує?

Наразі за темпами вакцинації Україна відстає від Філіппін і Бангладешу і трохи випереджає Південну Африку. Пік кількості охочих вакцинуватися припав на 29-30 жовтня, перед запровадженням обмежувальних заходів.

Тоді вакцинувалися 467 тисяч українців. У порівнянні з тими, хто не зробив жодного щеплення, вакциновані люди мають значно меншу вірогідність захворіти, або мати легший перебіг хвороби.

Попри очевидні переваги для здоров’я, за умов "червоної" зони, найпростіший спосіб продовжувати користуватися звичними послугами – безкоштовно пройти повну вакцинацію і отримати зелений COVID-сертифікат.

Українці, які не бажають вакцинуватися, мають дещо дорожчі альтернативи: або регулярно проходити ПЛР-тестування чи експрес-тестування на антиген (які дійсні лише 72 години) і мати сертифікат про одужання, або ж сплачувати штрафи – від 17 до 34 тисячі грн.

Першочергова мета вакцинації – набуття колективного імунітету і подолання пандемії COVID-19. Очевидно, що показник вакцинації на рівні країни у 28% є занадто низьким, адже колективний імунітет ймовірно досягається лише щепленням щонайменше 70% дорослого населення.

Без вакцинації досягнення колективного імунітету теоретично можливе, але надто високою ціною. Спеціалісти клініки Mayo звертають увагу, що при природному перебігу жертвами хвороби можуть стати найбільш вразливі до коронавірусу групи – особи похилого віку і люди з хронічними хворобами. Також це призведе до швидкого перенавантаження закладів охорони здоров’я.

Від COVID-19 вже померли більше 80 тисяч українців. Враховуючи динаміку смертності від COVID-19 в Україні, постраждати може ще більше 690 тисяч людей.

Натомість тільки вакцинація може забезпечити досягнення колективного імунітету без зайвих жертв. Це дійсно працює: у Моршині, де в рамках пілотного проекту МОЗ було повністю вакциновано 74% дорослого населення за два останніх місяці з коронавірусом госпіталізували лише одну особу.

Фото: choreograph/Depositphotos

Чи існує альтернатива вакцинації?

Ні, альтернатив вакцинації не існує. Останнім часом на ринку починають з’являтися препарати, які використовуються для лікування COVID-19.

Але ліків, які б забезпечували захист від хвороби, тобто діяли на випередження – не існує. Наразі таку функцію виконують тільки вакцини.

Український протокол надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби передбачає можливість застосування терапевтичних засобів але тільки при середньому (наприклад, фавіпіравір при амбулаторному лікуванні і редмесивір при стаціонарному), тяжкому (кортикостероїди, такі як дексаметазон, гідрокортизон, метилпреднізолон, а також ремдесивір чи тоцилізумаб як додаткова терапія) і критичному перебігу захворювання (кортикостероїди – дексаметазон, гідрокортизон чи метилпреднізолон – внутрішньовенно, тоцилізумаб – як додаткова терапія).

Варто наголосити, що дія цих препаратів спрямована на допомогу організму у боротьбі з вірусом, а не на знищення самого вірусу. Ці препарати мають високу вартість і не завжди доступні в аптеках. Також зазвичай вони застосовуються лише при тяжкому і критичному перебігу хвороби. Вакцинація ж може узабезпечити від такого негативного перебігу подій, а от преперати – ні.

Виробники спрямовують значні сили на створення ефективніших і зручніших лікарських засобів. Так, Merck Sharp & Dohme у співпраці з Ridgeback Biotherapeutics розробили препарат молнупіравір, який показав хороші результати при дослідженні і має досить значну перевагу – він приймається внутрішньо, тому може застосовуватися пацієнтами навіть вдома.

Компанія Pfizer також пішла шляхом розробки ліків у формі таблеток і презентувала паксловід, який за її словами, знижує на 89% ризик смерті й госпіталізації серед вразливих дорослих пацієнтів.

Щоправда, для появи цих препаратів на ринку України, а тим паче – у протоколі лікування, необхідний дозвіл національного регулятора, а це може зайняти кілька місяців.

У той же час країни, які впораються з дозвільними процедурами швидше, можуть розкупити більшу частину вироблених ліків. З іншого боку, більшість препаратів, які застосовуються при лікуванні COVID-19 мають побічні ефекти, тому їх і рекомендують застосовувати у випадках, коли є безпосередня загроза здоров’ю і життю пацієнта.

Вакцинація або ізоляція?

Ситуація з вакцинацією негативно впливає і на те, які обмеження накладаються на Україну світовою спільнотою. Ще на початку листопада ЄС виключив Україну із "зеленого" списку, що по суті є рекомендацією його країнам-членам обмежити необов’язкові (туристичні) поїздки наших громадян.

Утім, на кінець листопада в основному в’їзд до цих країн залишився відкритим для громадян, які мають сертифікат про повну вакцинацію.

Враховуючи, що кампанія з вакцинації розпочалася в лютому 2021 року, через кілька місяців може трапитися ситуація, коли частина населення ще не пройшла курс (або і взагалі його не розпочинала), тоді як термін дії COVID-сертифікату інших громадян вже закінчується.

Це може призвести до певних негативних наслідків, наприклад, відсутності можливості потрапити до ряду країн, які дозволяють вільний в’їзд лише за умов повної вакцинації, яка була проведена не більше ніж 360 днів тому.

Щоправда, у певних випадках мова може йти не про другу, а вже про третю дозу. Введення третьої, або ж бустерної, дози вакцини рекомендовано вже у 36 країнах (серед яких значна кількість європейських), а також обговорюється і в Україні.

Так, Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики рекомендувала МОЗ запровадження додаткових доз для певних груп осіб.

Серед таких категорій люди, які мають нижчу ефективність вакцин (наприклад, імуноскопрометовані), або ж старші за 60 років, так і бустерних чи ревакцинальних доз для тих, хто входить до груп ризику за професійною ознакою, або має необхідність виїхати за кордон в країну, де існують відповідні вимоги.

Профільне міністерство якийсь час взагалі не розглядало можливість введення бустерного щеплення, наголошуючи на пріоритетності повної ревакцинації населення у 2022 році, але згодом міністр Ляшко запевнив, що це питання буде розглянуто, щойно буде вакциновано 50% населення.

ВООЗ також рекомендує країнам сконцентруватися на вакцинації усіх груп населення (особливо, вразливих), а додаткові дози надавати лише при значній необхідності, пов’язаній з відповідними проблемами зі здоров’ям.

За умов карантинних обмежень мати можливість жити звичним життям, вільно пересуватися як в межах країни, так і за кордоном, можна лише вакцинувавшись.

Небажання частини українців робити щеплення, зволікання у цьому питанні або ж пошук "чудодійних" препаратів, начебто здатних уберегти від коронавірусної хвороби, вже має негативні наслідки для усієї країни.

Попри активність фармацевтичних компаній і появу на ринку нових препаратів, спрямованих на полегшення перебігу коронавірусної хвороби, тільки вакцина може зіграти на випередження і забезпечити захист. Повна вакцинація – це поки що єдиний доведений спосіб захисту від короновірусної хвороби.

Сергій Дмитрієв, член координаційної Ради БО "100% Життя", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

У МОЗ нагадали, якими мають бути мінімальні терміни між першою та другою дозами COVID-вакцин

Омікрон: симптоми COVID-штаму, мутації, заразність та ефективність вакцин

Чи може вакцина заразити людину COVID-19? Пояснення МОЗ

Чи безпечно вакцинуватися проти COVID-19 при…?: 5 відповідей на поширені питання про щеплення

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.