Недитячі запити до Святого Миколая
Світ змінюється дуже швидко. Ми дедалі рідше пишемо комусь паперові листи чи надсилаємо листівки. Однак є той, хто щороку отримує їх мільйони – Святий Миколай Чудотворець.
Всі діти – від малюків і до найстарших підлітків – від кінця осені занотовують свої побажання, аби 6 грудня отримати подарунок від імені Святого, який за легендою за життя і після смерті звершив багато чудес.
Намісниками Миколая є дорослі – батьки чи опікуни. На жаль, не кожен може придбати своїй дитині все з бажаного, і саме для таких родин мережа благодійних організацій Карітас України проводить акцію "Листи до Святого Миколая".
14 років поспіль діти, які відвідують центри та простори дружні до дитини 45-ти місцевих організацій фонду по всій Україні, пишуть листи зі своїми побажаннями. Стати для них "Миколаєм" може будь-хто.
Підприємці, бізнесмени, меценати та всі охочі благодійники щороку беруть у Карітасу тисячі листів і закуповують те, про що мріють діти.
Ці листи – більше, ніж просто прохання. Вони відкривають нам, дорослим, світ дитячих мрій, нагадують про справжні цінності речей та важливість віри у дива. То про що ж були цьогорічні запити до Святого Миколая?
***
Діти не були б дітьми, якби вони не просили "11 мандарин, 2 пачки чіпсів, 20 жуйок, 2 кіндери, 2 пачки пазлів, 2 слайми, 3 пачки желейків, 1 помаду, 9 апельсинів, 1 пачку фломастерів, багато-багато-багато багато таба лапок" (тут і далі орфографія авторів листів збережена, – ред.). Але в кожному листі до Чудотворця присутня війна. Бо кого ж ще просити про диво на третьому році повномасштабної у твоїй країні?
У 2024 році найбільше бажання звучить як спільний заклик: "Принеси Україні мир". Дитячі мрії сповнені турботи не лише про себе, а ще й про близьких та всю Україну.
Малеча мріє про "мирне небо над головою" та "щоб в наших домівках було спокійно і щоб всі Українці добре спали". Діти просять про "найкращий подарунок – закінчення війни", "здоровʼя для всіх захисників України" та хочуть, "щоб тато приїхав додому".
"Дорогий отче Миколаю!
Я дуже хочу щоб всі мої друзі, та батьки були здорові та щасливі. Щоб вони всі були розумні, та досягали своєї мети. Мені це дуже потрібно. З друзями я буду грати в футбол, а з батьками весь вільний час. А коли хтось хворіє, то я засмучуюся. І ще я хочу щоб на землі був мир. Дуже хочу, щоб ти приніс мені дарунок, який зможеш".
Андрій, 11 років
Війна знаходить своє відображення у найменших деталях. В листах фігурують пістолети, "солдатики та військова машина", і кожен українець розуміє контекст, в якому живуть ці діти.
"Дім", вписаний наче мимохідь у фразу "Подаруй мені планшет, дім і цукерки шоколадні", – оприявнює історії тисяч родин, які втратили своє житло та вимушено переїхали у більш безпечні регіони країни.
"Телефон, щоб батьки знали де я знаходжусь" стає не розкішшю, а вкрай необхідним засобом зв’язку з рідними, який важливо не розбити та не загубити ("чохол з ланцюжком, щоб я більше не губила телефон").
"Дорогий Святий Миколай!
Мене звати Сашко. Мені 11 років. Зараз я живу в Нововолинську. Навчаюсь у 5 класі. В мене багато друзів. Протягом цього року я був слухняним, допомагав своїй мамі, добре навчався.
Найбільше в цьому році я бажаю, щоб скінчилася війна і я зі своєю родиною повернувся додому. Ще хочу іграшку Blox fruits, а ще цукерки пташине молоко. Я їх дуже полюбляю.
Дякую тобі за те що, ти в такий тяжкий час робиш нас дітей щасливими".
***
По багатьох листах до Святого Миколая можна вирахувати, як відчайдушно діти хочуть дружби та любові.
Інколи це озвучується прямим текстом про дім, родину ("прошу не залишайте дітей сиротами", "подаруй мені родину"), чи домашніх тваринок – "котика віславухого" та "справжнього хом’яка".
Інколи це бринить проханням мати друзів та ностальгійною згадкою про тих, хто "залишився вдома".
А інколи воно завуальовано вписано у фрази "мені хочеться тільки одного – щоб мене всі розуміли", або "я б дуже хотіла в табір, щоб там також зробити когось щасливим".
"Дорогий Святий Миколай. Я багато просити в цьому році не буду. Коли я була маленька я завжди просила якісь іграшки, цукерки і так далі. Мені хочеться тільки одного щоб мене всі розуміли. А з подарунків я прошу мандаринів і цукерки, мені більше нічого не потрібно.
Я знаю, що ти мені це принеси, але якщо ні, то я всеодно буду тебе любити.
Лист для Святого Миколая.
Дудінська Н.
13 років, Київ"
"Дорогий Святий Миколаю!
Я Павло Патона і я навчаюся в 7-Г класі Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, де проживаю постійно без батьків.
Любий Миколаю, я тебе дуже люблю та чекаю. Я кожен вечір молюся та прошу Бога про мир та перемогу, а також про здоровʼя для всіх захисників України.
А ще прошу здоров’я для себе і всіх дітей. Я мрію мати дім і там жити.
Дуже прошу, принеси мені теплий спортивний костюм (мій зріст 164 см).
Обіцяю бути чемним, гарно вчитися та слухати старших.
Павло, 13 років".
Діти самокритично розповідають Святому Миколаю про те, які вони ліниві та неслухняні, але обіцяють це виправити. Пишуть, що за рік навчилися "говорити спасибі", "читати", "пилососити", "включати телик", "грати в роблокс", "писати", "майструвати подарунки".
Просять часто не так для себе, як для інших. Як-от "набір для фокусів і велику шоколадку, якою поділюсь з друзями"; копію Air Pods на подарунок найкращому другу та "рацію для мене і братика, щоб ми з ним змогли бавитись".
"Привіт Святий Миколай.
Мене звати Руслан. Мені 13 років, я на протязі року був майже слухняним, в школі навчаюсь майже добре, тумущо помагаю Татові рубати дрова і все по господарству, в мене є собака джуля, коти і кролик Анатоліч. Миколай, я знаю що втебе багато роботи тому ти передаєш подарунки через своїх людей, а точніше через Михалича, я прошу втебе якщо ти зможеш мені передати телефон, боя свій раптово розбив.
Щиро дякую, Руслік"
"Дорогий Святий Миколай, кожного року діти, та і в цілому люди, просять в тебе подарунки. Матеріальні, якщо бути точною. Для мене подарунки також важливе і щось приємне, але цього року я б не хотіла отримати подарунки. Я б хотіла сама стати Святим Миколаєм і зробити трохи щасливішими інших.
Я б хотіла зробити приємне своїм рідним та друзям, які заслуговують на подарунки. Я б не сказала, що я заслуговую на якийсь, але зробити щасливими думаю зможу. Прошу тебе любий Святий Миколай, подарувати посмішку моїм рідним, те, що вони хочуть. Я думаю це можливо) Хочу подякувати наперед, бо я знаю, що ти зробиш це. Ти чарівник!!! Дякую!!!
Від Лізи Дудінської, якій 15 р, яка живе в м. Києві.
Надіюсь, зрозумієш кого робити щасливими!)
А якщо для мене, я б дуже хотіла в табір, щоб там також зробити когось щасливого! Вивчитися нормально, займатися улюбленою справою, перемагати і радіти життю".
Кожен другий лист до Святого Миколая містить прохання про зимові куртки, чоботи та теплі речі. І це у грудні, коли всі українці вже понад місяць кутаються в пуховики та термоодяг. Діти вписують в листи планшети з припискою "потрібен для навчання онлайн" та "щоб робить уроки", канцтовари і спортивну форму. Це все – про незакриті базові потреби дітей та загалом родин. Так не має бути.
Світ змінюється дуже швидко. І хочеться, щоб у наступні роки в цій країні якомога більше дітей просили у Чудотворця суто дитячих речей. А саме – того, що колись наші дідусі та бабусі називали витребеньками: "меблі для лялькового будиночка", "велосипед на двох колесах", "велику машинку, яка перевозить маленьких", "щоб 6 грудня пішов сніг", "розумний годинник", "великого камаза", "машинку багі зелену у якої ззаду запасне колесо і пришвидшується до 50 кілометрів, і ще вона може їздити по піску, по землі, по багнюці і по асфальту" та "цукерок, ну не дуже багато, бо мама не дозволяє".
Ольга Ситнік, менеджерка з комунікацій програми "Освіта, формація та захист дітей" Карітасу України, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
