10 кращих серіальних екранізацій сучасності: The Walking Dead, Legion, "Ковбой бібоп", "Хранителі", "Титани" та інші комікси

Напередодні прем’єри серіалу "Хранителі", одного з найбільш очікуваних любителями коміксів, є нагода нагадати про екранізації "смішних малюнків".

Світ коміксів у кіно вже не асоціюється, як раніше, з літаючим чоловіком в тріко та з плащем.

Хоча саме супергерої – а більше блокбастери про них – є головним двигуном для розширення коміксо-світу. Не було б популярних та мегаприбуткових фільмів про Бетмена і Супермена, Людей Ікс та Месників, і серіалів, як маркетингового продовження і монетизації гарної ідеї, було б значно менше.

Сучасні серіали, від початку розраховані на цільову аудиторію підлітків, виросли зі своїх штанців, і мають орієнтацію на більш дорослих глядачів, з правом переглядати кіно, рейтинговане 18+ або ж навіть Х21, тобто кіно з використанням обсценної лексики, насильства і оголеної натури.

І таких, дорослих з формальної точки зору і змістовної, серіалів стає більше, і вони очевидно суттєвіші, бо вже не тільки розважають, а ставлять серйозні питання, змушуючи глядача задумуватися про життя, яке його оточує.

"Легіон" (Legion)

Якщо вважати комікси польотом фантазії на папері, а кіно – польотом фантазії в тривимірному і рухливому світі, то "Легіон" – краща телевізійна екранізація коміксів.

Не обмежуючи себе жанрами і способами візуалізації, шоураннер серіалу Ноа Хаулі ("Фарго") вже три сезони підряд пускається берега, і фантастичне існування героя, обтяженого суперсилою керуванням простором, вибудовується з його особистої драми – покинутий батьком, закритий в психлікарні і з демоном-паразитом в середині, Девід (Ден Стівенс, "Абатство Даунтон") створює себе сам, і робить це в такі карколомний і неймовірний спосіб, що годі згадувати щось подібне.

І це, звісно, зображується з усією міццю фантазії Хаулі та існуючих спецефектів (ними опікувалася компанія KNB EFX Group, яка працювала для "Міста гріхів", "Трансформерів" та "Загону самогубців").

Чистий політ фантазії, без звичних обмежень телеканалів "так не роби", "нас глядач не зрозуміє", "розумного нам не треба" тощо.

Словом, перші у своєму роді, розумні і ледь не артхаусні комікси!

"Титани" (Titans)

"Титани", як і "Хранителі", є креатурою видавництва DC-comics, другого за розміром і впливом після Marvel.

Комікс цей груповий, в центрі не один герой, а кілька, і вони – об’єднуються.

До того ж, "Титани" – це спіноф центральної фігури всесвіту DC – Бетмена: усиновлений Брюсом Вейном, Дік Грейсон, кидає свою місію помічника Бетмена, Робіна, і стає поліцейським, і в межах простої справи знайомиться з непростою синьоволосою дівчинкою, що виявляється донькою диявола з іншого виміру...

Попри те, що герої "Титанів" – молодь, серіал відзначається недитячим насильством, з бризками крові та відірваними вибухом головами (в Південній Кореї та Бразилії рейтинг 18+), а це – характеристика сучасних коміксів.

Крім усього, "Титани" самі породили спіноф: в 5 серії 1-го сезону з’являється четвірка Doom Patrol, народжена як комікс ще в 60-х роках, а цього року втілена у "Фатальному патрулі".

"Каратель" (Punisher)

Каратель – герой всесвіту студії Marvel, без такої широкої популярності, як Сталева людина, але дуже люблений у вузьких колах фанатів.

Важливо, що цей комікс кілька разів намагалися екранізувати, і кожен раз – провально. До тепер: зпродюсований для провайдера Netflix, який і сам революційно поміняв правила створення та випуску серіалів для всіх голлівудських компаній, "Каратель" став частиною іншого підходу до фільмування, з максимально брутальною візуалізацією кримінального світу і методами його винищення.

Певно, свобода, надана Стіву Лайтфуту, сценаристу і продюсеру шедевральних серіалів "Ганнібала" і "Нарко", далася взнаки, і він створив найкращого Карателя як персонажа (у виконанні Джона Бернтала, "І мертві підуть") і як один з кращих комікс-серіалів за всі часи.

На жаль, серіал закрили після другого сезону у зв’язку з анулюванням прав Netflix’а правовласником, студією Marvel і її теперішнім власником компанією Disney, що цього року відкриває власний стрімінговий канал.

"Проповідник" (Preacher)

Один з максимально безбашенних серіалів, що входить до всесвіту DC.

За сюжетом син вбитого священника, сам священик Джессі Кастер (Домінік Купер, "Агент Картер"), несподівано отримує божественну сутність, яка дозволяє йому управляти іншими людьми за допомогою голосу.

Але сутність не призначена йому, тому аби її витягти з нього, з неба посилають янголів. А з пекла, відповідно – проклятого.

Натомість сам Кастер мандрує у компанії вампіра та своєї дівчини-вбивці до місця, де, ніби то, має бути Бог, аби задати йому кілька дошкульних питань про сенс життя.

Богохульство тут досягає раніше небачених масштабів, натомість форма гіперболізованого насильства і чорного гумору досить таки відомі з фільмів категорії "Б".

Перший сезон, при всій його лютості, був веселий і дотепний, але вже другий перехопив через край, і перестав дружити із глуздом.

Зараз іде 4-й, а серіал має рейтинг у 8,0 на IMDB і 7,17 на Rotten Tomatoes. За три роки рейтинги невпинно знижуються, як і глядацька аудиторія (від 1,6 узагальненого мільйона глядачів за серію на 1-му сезоні до 0,85 мільйона на 3-му).

"Хеппі" (Happy!)

Схожа історія з "Проповідником": несамовитий за гіперболізацією чорного гумору і насильства, "Хеппі" захоплював любителя такого кіно на етапі 1-го сезону (його, виробленого каналом SyFy, навіть купив для показу Netflix), але після закінчення 2-го рейтинги в нього впали втричі.

Проте, це доволі прикметний серіал – раніше такої кількості крові одночасно з гомеричним сміхом не міг собі дозволити жодний з телеканалів.

Мова про поліцейського, що скотився на пси – після розлучення він почав пиячити, був звільнений, став приватним детективом, і тепер не цурається працювати на мафію. Поки йому не з’являється єдинорожок, якого бачить лише він.

В пошуках дівчинки, викраденої, як і багато інших дітей, егоманіяком, герой трощить голови злочинцям, розрізає їх бензопилою і робить інші непопулярні речі, аби лишень досягти свого.

У виконанні актора з нетиповою для комедій зовнішністю, Крістофера Мелоні, відомого за серіалом "Закон і порядок", вийшло створити оригінальний коктейль з нотками абсурду. Серіал очевидно не для всіх.

"Пацани" (Boys)

Ми вже писали про "Пацанів" на момент прем’єри наприкінці липня, оцінюючи його по-новому високий рівень заданої драматичності і наявного виконання.

Тепер це підтвердила аудиторія: на IMDB його рейтинг 8,8, а компанія-виробник Amazon Studios виділила фінансування на 2-й сезон.

За всіма ознаками, "Пацани" – це стислий виклад сучасного бачення світу з рівня американської дзвіниці, коли розглядаються всі актуальні питання, а відповіді діляться на ліберальні-правильні та радикальні-неправильні.

Тут розглядається харасмент і вседозволеність чоловіків, жіноча маніпуляція і лесбійство, гомосексуалізм і лицемірство, правила і як їх легко порушувати, якщо ти маєш силу, а тип паче силу суперегероїв, здатних літати, ставати невидимими, пускати блискавки руками чи вбивати лазером з очей.

Разом з цим "Пацани" демонструють надвисокий рівень критичності до суспільства, політики і держави загалом.

Американські критики навіть назвали його цинічним, хоча він утворений не так циніками, як зібраними до купи лібералами, ліваками і чорно-гумористами, які разом люблять постібати ситу Америку, при цьому живучи в ній і не збираючись в голодний "третій" світ.

"Ізгой" (Outcust)

1-й сезон "Ізгоя" був прекрасним представником містики, глибоко і переконливо з’єднаної з драмою, оповідаючи історію про хлопця, який є чужим серед своїх – сам будучи демонічної породи, він виганяє демонів з цього світі.

Разом з цим у нього є донька і кохана, нехай і колишня дружина, для яких він – проблемний родич. А його дружба і "робочі" стосунки з екзорцистом і поготів роблять з нього вигнанця з суспільства і ворогом для демонів...

Словом, ми маємо мікс серіалу "Демієн" та фільмів "Екзорцист" і "Омен", і все це – екранізація цілком нових коміксів, опублікованих 2014 року видавництвом Image Comics, а куплених каналом Cinemax ще до того, як вони вийшли з друку.

Попри те, що їх автор славнозвісний Роберт Кіркман, творець суперуспішних коміксів і серіалу "І мертві підуть", "Ізгой" не надто прийшовся до смаку глядачам, певно, розчарованих у своїх сподіваннях отримати чергові жахливчики із зомбі, а не містику із духами. Може він і справді похмурий та холодний, але завести любителів містики може з першої серії.

"І мертві підуть" (The Walking Dead)

Один з найбільших колосів світу коміксів в кіно.

Сам комікс вийшов ще 2003 року у видавництві Image Comics (завершився лише цього року на 193 випуску). Але починаючи з 2010 року, коли відбулася прем’єра його екранізації на телеканалі АМС, він породив хвилю зацікавлення.

Люди одночасно цікавилися і коміксами, і їх телевізійним втіленням, і темою зомбі, адже "І мертві підуть" є оповіддю про постпокаліптичний світ Америки, в якому царюють зомбі, а люди намагаються вижити.

На 3-му сезоні серіалу вийшов його спіноф, "Бійтеся ходячих мерців", з’явилися комп’ютерні ігри і книжки.

Завдячувати цьому можна сильній психологічній складовій і натуралізму коміксу, через які автор, Роберт Кіркман, змальовує життя колишнього шерифа Ріка Граймса.

Спочатку пошуки зниклої сім’ї, потім пошук спільників, потім створення групи, боротьба за владу, втеча, створення нової групи – всі ці цілком життєві речі пронизані точними людськими емоціями і позбавлені манірності.

Серіал точно це візуалізує, і за це честь і хвала шоураннеру Френку Дарабонту (зокрема, кращому режисеру-поставновнику книг Стівена Кінга, таких як "Втеча з Шоушенку" та "Зелена миля").

Прикметна річ: на цьому серіалі "народилися" сильні режисери, яким надали можливість дебютувати, хоча вони мали зовсім інші професії (наприклад, Грег Нікотеро зняв найбільше, 31 епізод, хоча перед цим 30 років працював винятково гримером).

"Ковбой бібоп" (Kaubôi bibappu)

Один з визначних серіалів загалом, а разом з цим – анімаційних і тих, які були створені на основі коміксів, з поправкою – на основі японських коміксів, манґи.

Не зовсім правильно торкатися таких глиб як аніме, але пройти повз кращих і не згадати – крамола (до цього ми повернимося в наступних матеріалах).

26 серій по 24 хв – так виглядала екранізація першого тому коміксів, виданих японським гігантом Kadokawa Shoten.

Незважаючи на те, що в серіалі є маса алюзій на різні фільми, рахуючи "Космічну одіссею 2001 року", і "Чужого", він сам став культовим, і входить в трійку найкращих аніме всіх часів і народів (рейтинги світові), а мова про тисячі назв.

Успіх полягає в грамотному поєднанні космічної опери і пригод, вестерну і нуару, комедійності та філософічності, романтики і навіть еротичного підтексту.

Герої серіалу – п’ятеро мисливців за головами XXI сторіччя, що шнурують Сонячною Системою між планетами та їх супутниками в пошуках різномастих злочинців, паралельно з цим розмірковуючи про добро і зло, любов і ненависть, смерть і вічність.

Екзестенційні моменти до цього і ще довго після цього телепродюсерами навіть не розглядалися. А тут вони постійні. Але жарти зробили філософію легшою для сприйняття.

"Космічні пригоди Кобри" (Space Adventure Cobra)

Саме з цього, ще одного аніме в нашому списку, почалося знайомство українців і з екранізаціями коміксів, і з багатосерійною японською анімацією.

Створений за однойменною манґою, випущеною 1978 року видавництвом Shueisha, серіал наприкінці 80-х показувався у відеосалонах Києва, і, будучи першим у цьому сегменті кіно, мав шалену популярність.

Як і у світі. Було випущене повнометражне аніме, а потім кілька серіальних продовжень. 1990-го року вийшов всім відомий голлівудський фільм "Згадати все" з Арнольдом Шварценеггером, в якому безсоромно злизали зачин історії з "... Кобри".

В японському оригіналі до компанії, що займається продажем сновидінь, приходить хлопець з проханням побачити сон, де він є капітаном космічного корабля, вбивцею монстрів і суперменом. Після з ним хоче поквитатися хазяїн казино, і з’ясовується, що він - відчайдух і що 5 років тому змінив зовнішність, бо за ним ганяються галактичні пірати.

Знайомо?

Стилістично важливим в 31 серії "Кобри" є його навмисна прямолінійність і бездумність – тут не йдеться про проблеми сучасності чи проблеми персонажа. Кобра просто крутий чувак і його пригоди, а поруч з ним крута любляча жінка-андроїд. Це те, чого більше нема в коміксах і в їх екранізаціях.

Ярослав Підгора-Гвяздовський, журналіст, кінокритик, редактор, спеціально для УП.Життя

Автор колажів Андрій Калістратенко

Вас може також зацікавити:

Гра престолів: психолог пояснює, за що ми так полюбили серіал

Серіал "Чорнобиль" від HBO: коментують ліквідатори аварії на ЧАЕС

97% українців захочуть стати росіянами й інші страшні прогнози нового британського серіалу

Три уроки, яких мене навчило HBO: про недозволені кадри українського режисера у серіалі "Чорнобиль"

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.