У трьох приміщеннях Лаври забарикадувалися сторонні особи – керівник заповідника

Марія Кабацій — 11 серпня 2023, 13:23

У кількох приміщеннях на території Києво-Печерської лаври забарикадувалися сторонні особи. Із допомогою правоохоронців адміністрація хоче припинити їхнє перебування на території заповідника.

Читайте УП.Культура у Telegram

Про це у п'ятницю, 11 серпня, на брифінгу розказав в.о. гендиректора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

Він пояснив, чому напередодні адміністрація заповідника ухвалила рішення тимчасово закрити доступ до Нижньої лаври для відвідувачів.

"Зараз мова йде про те, що обмежено доступ стороннім особам до території Нижньої лаври. Повторюся, зараз повністю відкрито доступ монахи, ченці і персонал, який там обслуговує, вони там перебувають на тих же підставах, як було до цього", – сказав Остапенко.

ВІДЕО ДНЯ
Фото: Ян Доброносов / Телеграф

За його словами, станом на сьогодні щонайменше у трьох будівлях на території Лаври перебувають сторонні особи, які не є ані ченцями, ані вірянами.

"Мова йде про те, що в приміщеннях, які не використовуються для релігійних потреб (готелі, об'єкти харчування, торговельні точки, виробничі об'єкти), продовжують знаходитися невідомі особи не ченці монастиря, які не є членами релігійної громади монастиря. Щонайменше у трьох об'єктах вони забарикадувалися, ми сподіваємося, що з часом поліція повністю відновить користування цими об'єктами", – розповів він.

Доступ до Нижньої лаври для відвідувачів, уточнив Остапенко, буде відкритий тоді, коли об'єкти повністю будуть повернуті у користування заповідника.

Фото: Ян Доброносов / Телеграф

Остапенко додав, що такі дії є системною тактикою провокаторів, які перешкоджають процесу повернення майна Лаври державі. Тож зараз заповідник за сприяння правоохоронців хоче "повністю припинити перебування там сторонніх осіб і державні об'єкти повернути в користування заповідника".

Сьогодні з 7:00 заповідник обмежив доступ до Нижньої лаври для відвідувачів. На території Лаври продовжила роботу комісія заповідника в супроводі правоохоронців, також поліцейські оточили Лавру та з самого ранку не пускають відвідувачів, повідомляє видання Телеграф.

Втім, віряни УПЦ МП вже традиційно починають сходитися під Лаврою, щоб завадити роботі комісії.

Фото: Ян Доброносов / Телеграф

Напередодні, 10 серпня, Господарський суд міста Києва зобов'язав Свято-Успенську Києво-Печерську лавру (чоловічий монастир) Української православної церкви (Московського патріархату) повернути майно Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра". У відповідь в УПЦ (МП) заявили, що не погоджуються з судовим рішенням і планують оскаржити його в апеляційній інстанції.

Що відбувається довкола Лаври?

1 січня 2023 року сплив термін дії договору від 17 червня 2016 року, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (Чоловічий монастир) Української православної церкви про надання Успенського собору та Трапезної церкви в почасове безоплатне користування УПЦ.

У березні 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі.

Але представники УПЦ МП відмовилися це робити. 29 березня до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому вимагали визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП.

А намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ МП не планує покидати Лавру до закінчення судового розгляду. 1 квітня Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.

12 квітня на території Лаври нарешті розпочала свою роботу Комісія з приймання-передачі державного майна. 5 червня вона завершила свою роботу і заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю. Напередодні стало відомо, що церква у встановлений термін не підписала акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври.

13 червня Господарський суд Києва ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову УПЦ МП до Національного заповідника Києво-Печерська лавра щодо проведення богослужінь у Києво-Печерській лаврі.

6 липня комісія за допомогою поліції змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69, 70 та 71. У 69 корпусі правоохоронці натрапили на несподівану знахідку – портрети російського імператора Миколи II та імператриці Олександри.

Комісія планувала опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.

Читайте також: Лавра після обшуків СБУ: порожній храм, мовчазний заповідник, туристи-паломники і business as usual

Реклама:

Головне сьогодні