Прибутки зростають, наклади зменшуються. Інститут книги дослідив, що відбувається у книговидавництві
Що відбувається з книговидавництвом в Україні? Чи справді українська книжка переживає ренесанс? А якщо так, то яка саме? Чи заробляють на цьому видавці?
Український інститут книги максимально наблизився до відповідіей на ці питання. Там провели та опублікували аналіз прибутковості українських видавців і книгарень. Всього проаналізували близько 370 видавничих підприємств і компаній, а також 66 книгарень. На його основі фахівці УІК створили декілька рейтингів.
Для дослідження використовували відкриті бази даних YouControl та youcontrol.market. З їх допомогою експерти Інституту змогли виокремити компанії видавничої галузі та визначити точний прибуток за декілька років.
Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль і співзасновниця книжкового видання "Читомо" Оксана Хмельовська розповіли УП.Культура, про що свідчать цифри з дослідження та що насправді відбувається з книжковим ринком.
Як показує статистика, річні прибутки у книгарів виросли вдвічі проти 2022 року, й навіть трохи більше ніж втричі з 2021 року. Втім, тиражі у видавців скоротились на половину з різних причин від початку повномасштабного вторгнення: мобілізація співробітників, знищення виробництв, зміни у фінансуванні.
Дослідники зробили висновок, що в такому разі збільшення доходів пов’язане з підвищенням цін на книжки, а не зі збільшенням виробництва. Хоча можна помітити й покращення ситуації в порівнянні з 2022 роком.
Можна припустити, що кількість придбаних книжок насправді ніяк не змінюється, проте через інфляцію та збільшення цін на сировину статистика виглядає позитивніше. З цим погоджується й Олександра Коваль, керівниця УІК:
"Саме це й відбувається. Судячи з кількості виданих книжок (за даними Книжкової палати України), кількість проданих книжок зросла порівняно з 2022 роком, але не перевищила рівень 2021 року".
Сьогодні серед читачів й читачок можна помітити високу увагу до зміни цін на книжки. Адже вартість напряму впливає на вибір покупця, коли це стосується культурних і дозвіллєвих продуктів. Як пояснює Коваль, люди купують книжки, коли вони відповідають споживчим пріоритетам. А на визначення цих пріоритетів впливають освіта, професійна діяльність та звичка читати.
"Як правило, з необов'язкових предметів споживання більшість людей схильні заощаджувати саме на культурних продуктах. В опитуваннях незмінно називають "відсутність коштів" як причину того, чому книжки не купують. Але, здається, ще ніхто не вказував цю причину як відмову від тютюнопаління і вживання алкоголю. Тобто, попит на книжки з підвищенням цін зменшується, якщо одночасно дорожчають інші товари і послуги, а рівень доходів домогосподарства відстає від підвищення цін", – підсумовує директорка.
Співзасновниця видання "Читомо" Оксана Хмельовська переконана, що ринку вдалося стабілізуватися попри війну. Й сталося це завдяки декільком чинникам:
- різкі зміни умов через війну привернули до української культури більше людей. Тому читати почали ті, що відносили себе до категорії "рідко читаю" та "зазвича не читаю книжок"
- відбуваються відкриття книгарень не лише у великих містах, а й у містечках і селищах. Хоч досі це не розповсюджена повсюди практика
- періодично видавці продають права на книжки закордоном.
Хоч ці рішення і не приносять великі прибутки, все ж дозволяють видавцям триматися й продовжувати свою роботу попри постійну загрозу.
"Очевидним є зростання показників відносно першого року війни, і це суттєве досягнення. Як і те, що українське книговидання має здатність бодай приблизно відновити свої довоєнні показники. Це дає підстави для оптимізму: щойно ми виженемо російських окупантів – і українське книговидання, я відчуваю, також зробить проприв", – розповідає Оксана Хмельовська.
Найбільші українські видавництва змогли подолати виробничу й економічну кризу з меншими збитками.
"Великі видавці легше подолали кризу. Серед видавців "першої сотні" (104 видавці з річним виторгом понад 4 млн грн) лише 19 мають у 2023 році результати, гірші за 2021", – йдеться в дослідженні.
За перший квартал 2024 року більшість великих видавництв заробили більше в порівнянні з тим самим періодом у 2023 році. У п’ятірку найприбутковіших потрапили "Клуб сімейного дозвілля" (КСД), "Видавництво Старого Лева", "Наш формат", "Ранок" та "Освіта". Серед тих, хто заробив менше, ніж минулоріч – АБАБАГАЛАМАГА, Vivat та "Оріон".
Проте разом зі зміною економічної ситуації в країні, мусить змінюватися і книжковий ринок. Як розповідає Оксана Хмельовська, темпи видавництв довелося збавляти через обстріли. Один з останніх, що відчутно вплинув на галузь – знищення цеху "Фактор-друк". Галузь конкурує з міжнародними компаніями, видавництва відчули зменшення персоналу. Читачі також емігрують закордон.
"Видавці дитячої літератури зазначають що майже вдвічі впали продажі дитячої книги, багато з них перетворюються на універсальні видавництва, оскільки вже не можуть вижити за рахунок дитячих книжок", – додає журналістка.
Зі значною перевагою високі позиції в рейтингу зараз займають видавництва, які створюють навчальну та освітню літературу. Тим паче у 2023 році змогли відновити державне замовлення на підручники для школярів.
На схемі можна помітити, що з минулого року з’явилися декілька нових видавничих імен, які заробляють на держзамовленнях. Скандальні ж видавництва, які мали зв’язки з російськими видавничими компаніями – Рідна мова, Махаон-Україна та декілька інших – за останні два роки були витіснені новими.
Також УІК склали топ найбільш прибуткових видавництв 2023 року. Серед них найвище місце займає Клуб сімейного дозвілля, проте видавництво також продає "чужі" видання й поширює їх через мережу по всій Україні. На другому місці дитяче видавництво "Ранок" – спеціалізується на художній літературі, створенні підручників та дитячого нонфікшну. Найбільшим видавництвом за продажами власних книг є "Фоліо" та АБАБАГАЛАМАГА, обидва за 2023 рік заробили понад 200 мільйонів гривень.
Книгарні ж постійно покращуюсь свої результати й кожного року збільшують дохід. Серед книжкових магазинів лідерство зайняла мережа Книгарень "Є". Лище за 2023 рік вона заробила 823 мільйони гривень. Це вдвічі більше, ніж було минулоріч.
Як зазначається на сайті, всього по Україні розташовано 50 книгарень. Втім, у десятці найприбутковіших є й локальні книгарні – "Рідіт", "Моя книжкова полиця" та "Сяйво". У столиці попит на книжки кожного року лише стрімко збільшується.
Втім, переважна більшість книгарень зареєстрована на приватних осіб, тож певна частка популярних книгарень могла не потрапити до рейтингу. Відкриті бази даних давали змогу фахівцям збирати інформацію лише про юридичних осіб та компанії.
До переліку не потрапила мережа книгарень КСД, хоча по Україні знаходиться її 55 філій. Так само її не включали до переліку онлайн-магазинів.
Серед сайтів з продажу книг на першому місці залишається "Якабу". В порівнянні з 2021 роком компанія змогла заробити на 40 мільйонів більше.
Проте, ситуація з продажами в інтернеті не така однозначна. У 2023 році Читомо повідомляло, що онлайн-книгарні борються за продажі завдяки демпінгу цін. Хоча великим видавництвам легко відстояти вартість на свій продукт, менші мусили призупиняти чи відмовлятися від співпраці з Yakaboo та Книгарнею "Є".
Держава ніяк не регулює право видавця або книгарні на врегулювання ціни на книжку, проте найбільші надії покладають на новий книжковий закон. Він, крім книжкових сертифікатів для молоді, пропонує субсидії для книгарень України на орендну плату за приміщення.
Статистика УІК дала можливість прослідкувати за прибутками книжкового бізнесу, проте попит на читання і його динаміку серед українців ще варто досліджувати. Щоб визначати такі категорії і слідкувати за динамікою читання, потрібно проводити кількісні дослідження за обсягами книжок, які зараз купують. Й в першу чергу це залежить від видавців і книгарів, які самі мають обрати – ділитися даними з державою чи ні.
"Ми вже давно плануємо регулярно проводити дослідження книжкового ринку, але деталізовані дані можливо отримати лише з першоджерел, а саме від розповсюджувачів книжкової продукції, якими є видавці і книготорговці. Поки що лише одиниці готові ділитися своїми даними. Сподіваюся, що нам вдасться переконати колег, що аналітика, отримана від збирання і узагальнення даних, буде корисною їм самим", – говорить Олександра Коваль.
З цим погоджується й Оксана Хмельовська: "Потрібно нарешті показувати в таких даних афілійовані структури, імпринти й "дружні ФОПи", оскільки в такому випадку ситуація із рейтингом буде різнитися. Певне, це ще один крок, який ми можемо зробити самі, не чекаючи допомоги сторонніх".