Українська правда

Звернення щодо меморіального військового кладовища зібрало понад 1000 підписів: хто в переліку

- 13 січня, 16:00

Звернення до президента, прем'єр-міністра та міністерки у справах ветеранів щодо Національного військового меморіального кладовища зібрало вже 1025 підписів.

Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!

Про це повідомили УП.Культура ініціаторки звернення Дарка Гірна і Дарця Веретюк.

Зокрема, серед підписантів чимало діячів культури: письменниця Оксана Забужко, актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв, поетка та військовослужбовиця Ярина Чорногуз, письменник Юрій Андрухович, дисидент, філософ, релігієзнавець Мирослав Маринович, письменник і військовослужбовець Остап Українець, письменник і військовослужбовець Артем Чех, старший науковий співробітник Музею книги і друкарства України Олексій Чекаль, письменник Влад Якушев, історик, музейник, сержант ЗСУ Руслан Забілий, художник та військовослужбовець Євген Равський, художник-ілюстратор та військовослужбовець Андрій Єрмоленко, кінооператор та військовослужбовець Сергій Михальчук, письменник Тарас Прохасько, письменник, поет, військовослужбовець Валерій Пузік, поетеса та художниця Катерина Міхаліцина, поетеса та госпітальєрка Оленка Герасим'юк, письменниця Світлана Поваляєва, засновник фестивалю Respublica Андрій Захарко, мистецтвознавиця Діана Клочко, співак та військовослужбовець Саша Буль, художник Нікіта Тітов, кінокураторка та письменниця Ольга Бірзул, письменниця Галина Пагутяк, режисерка та військовослужбовиця Олена Апчел, письменник та військовослужбовець Ігор Мітров, керівниця Національного центру Олександра Довженка Олена Гончарук, історикиня культури та музейниця Ганна Рудик, поетка Ія Ківа, військовослужбовець та кінопродюсер Володимир Яценко та багато інших.

Звернення було оприлюднене минулого тижня, 8 січня. У ньому військовослужбовці, родичі загиблих військових, представники громадянського суспільства та медіаспільноти закликали владу провести відкритий загальнонаціональний архітектурний конкурс на архітектурно-скульптурний проєкт та будівництво головного військового меморіалу України.

"Від початку процес побудови найважливішого військового некрополю є вкрай непрозорим та йде всупереч прийнятим практикам західних демократій, зі стандартами яких Україна прагне асоціюватися", – йшлося в тексті звернення.

Підписанти висловили незадоволення багатьма етапами створення НВМК: "тендерами" на ескізний проєкт, вибором підрядника будівництва, призначенням головним архітектором НВМК Сергія Дербіна, який вже під час російсько-української війни, у 2015 році, їздив до Москви.

"Ми наполегливо вимагаємо від відповідальних за проєкт представників державних структур повернутися до здорового глузду, поваги до відкритих та чесних процедур, діалогу із суспільством та провести відкритий конкурс на ескізний проєкт НВМК, дорожня карта якого уже давно готова", – закликали автори звернення.

Про створення Національного військового меморіального кладовища

Створення Національного військового меморіального кладовища в Україні актуалізувалося з початком повномасштабного російського вторгнення, але суперечки довкола нього досі тривають, а сам військовий меморіал, де мають бути поховані новітні герої, ветерани та борці за незалежність України, досі не створений.

Спочатку для цвинтаря не могли визначити локацію: пропонували Лису гору, далі поряд з Національним заповідником "Биківнянські могили" в Києві, і зрештою біля Південного цвинтаря на Київщині, неподалік від Мархалівки.

У березні 2024 року уряд затвердив, що кладовище збудують на Київщині, але мешканці Мархалівки вийшли на протест через нібито загрозу місцевому лісу. Побоювання мешканців щодо екологічних ризиків підтвердили й у Національному екологічному центрі України, влада їх заперечувала.

Далі процес будівництва супроводжувався корупційними скандалами. До прикладу, граніт постачає компанія підсанкційного бізнесмена, головний архітектор їздив до Москви під час війни у 2015-му, а компанію-переможця конкурсу створили через день після оголошення конкурсу.

Попри це наприкінці червня проєкт НМВК пройшов державну експертизу, а згодом уряд затвердив вигляд могил.