Не просто головний біль: як розпізнати мігрень та які методи лікування справді працюють

Сильний головний біль, нудота, чутливість до світла та звуків – так може проявлятися мігрень. Водночас не кожен головний біль є мігренню, а самі напади можуть мати різні симптоми й перебіг.

Чому виникає мігрень, як відрізнити її від інших видів головного болю та чи можна зменшити частоту й інтенсивність нападів – з такими питаннями до нас звернувся читач у межах спецпроєкту "Запитай Життя".

"Українська правда. Життя" поспілкувалася з лікарями-неврологами Давидом Щербиною та Альоною Мазуренко, щоб розібратися:

• які симптоми характерні для мігрені та чим вона відрізняється від інших головних болів;
• що може провокувати напади та чи можна їм запобігти;
• чи справді магній, вітаміни та інші харчові добавки можуть допомогти зменшити частоту або інтенсивність болю;
• як лікують мігрені.

Що таке мігрень та чому вона виникає?

Мігрень – це хронічне неврологічне захворювання, яке проявляється епізодами сильного, головного болю з нудотою чи блювотою, а також звуко- і світлороздратованістю. За оцінками дослідників, від мігрені у світі страждає понад мільярд людей. Вона може виникати і в дітей, і в підлітків, але серед дорослих частіше трапляється у жінок.

"Захворювання хронічне, яке на сьогодні можна вдало контролювати", – каже лікарка Альона Мазуренко.

Лікарі та вчені досі не з'ясували точні причини виникнення мігрені, але її механізм пов'язаний із активацією системи трійчастого нерва. Водночас значну роль відіграє генетична схильність: якщо мігрень є у близьких родичів, ймовірність того, що її матимуть інші члени родини, вища.

Існують також "тригери", які можуть провокувати напади. Серед найпоширеніших:

• стрес;
• недосипання або надмірний сон;
• пропуск їжі та голод;
• недостатнє вживання рідини;
• алкоголь;
• яскраве світло або різкі запахи;
• менструація;
• у деяких людей – певні продукти харчування.

Пацієнти також нерідко пов'язують напади зі зміною погоди. Однак, за словами Давида Щербини, переконливих доказів того, що саме магнітні бурі чи зміни атмосферного тиску безпосередньо провокують мігрень, наразі недостатньо.

При цьому не варто намагатися знайти один універсальний "тригер". У кожної людини набір факторів може бути різним.

За якими симптомами можна розпізнати мігрень та як відрізнити її від інших видів болю?

Мігрень – це не просто головний біль, а неврологічне захворювання зі своїм набором симптомів. Найчастіше під час нападу людина відчуває сильний пульсуючий (рідше тиснучий) біль, який може посилюватися під час звичайної фізичної активності. Біль часто виникає з одного боку голови, хоча це не обов'язкова ознака.

При мігрені також можуть виникати:

• нудота, іноді блювання;
• підвищена чутливість до світла та звуків;
• іноді – чутливість до запахів;
• посилення симптомів під час фізичної активності, ходьби або інших рухів.

У частини людей мігрені передує аура – тимчасові неврологічні порушення, які зазвичай розвиваються поступово й тривають від кількох хвилин до години. Найчастіше це зміни зору: спалахи світла, мерехтіння, зигзагоподібні лінії або ділянки сліпоти. Рідше можуть виникати поколювання чи оніміння кінцівок, а також труднощі з мовленням. Аура може з'являтися перед головним болем або одночасно з ним.

Окрім того, аура може виникати й без подальшого головного болю. У такому випадку людина може відчути її характерні прояви, але самого мігренозного болю не буде. Такий стан називають мігренозною аурою без головного болю.

"У частини людей мігрень перебігає без аури. З одного боку, це добре, адже людині не доводиться переживати неприємні неврологічні прояви, які можуть лякати й заважати повсякденному життю.

З іншого – аура може бути своєрідним попередженням про наближення нападу. Якщо людина знає, що після появи певних симптомів у неї зазвичай починається мігрень, це може допомогти вчасно прийняти призначені лікарем ліки для купірування нападу", – пояснює Давид Щербина.

Як лікують мігрень? Сучасні методи та підходи

За словами експертів, допомогу хворим умовно поділяють на два напрямки: терапію, яка допомагає зняти вже наявний біль, і профілактичну, яка допомагає зробити напади рідшими та менш інтенсивними.

Під час нападу можуть застосовувати нестероїдні протизапальні препарати, триптани та препарати з групи гепантів.

Важливо не чекати, поки біль стане максимально сильним. За словами Альони Мазуренко, препарат для купірування нападу бажано прийняти якомога раніше.

Водночас самостійно збільшувати дозу або частоту прийому ліків не варто.

"Від надмірного використання анальгетиків головний біль може ставати частішим. У людини виникає потреба приймати більші дози, але вони згодом можуть уже не давати очікуваного ефекту", – пояснює Альона Мазуренко.

Проблема полягає в надмірному використанні препаратів для купірування головного болю. Допустима кількість днів їхнього застосування залежить від конкретного препарату.

Натомість якщо напади повторюються часто (наприклад, більше 15 днів на місяць), лише знімати кожен із них знеболювальними недостатньо. Тоді лікар може запропонувати профілактичну терапію.

Це не обов'язково означає повну відсутність болю. Її мета – зменшити кількість днів із мігренню, інтенсивність нападів і потребу в препаратах для їхнього купірування.

Для цього можуть використовувати антидепресанти, протиепілептичні препарати, бета-блокатори, сартани, моноклональні антитіла та ботулінотерапію. Конкретний варіант залежить від частоти й особливостей нападів, супутніх захворювань та інших факторів.

За словами Давида Щербини та Альони Мазуренко, профілактичну терапію розглядають, зокрема, коли мігрень виникає щонайменше чотири дні на місяць.

Антидепресанти в цьому випадку використовують не тому, що мігрень є обов'язково пов'язаною з депресією. Деякі препарати цієї групи впливають на механізми, пов'язані з мігренню. Крім того, вони можуть бути особливо корисними для людей, які одночасно мають тривогу чи депресивні симптоми.

"Антидепресанти не змінюють особистість, переконання, амбіції чи потреби. Вони стабілізують настрій і психоемоційний стан", – наголошує лікар Давид Щербина.

Водночас не всі антидепресанти ефективні для профілактики мігрені, тому конкретний препарат має підбирати лікар.

Не лише "уколи краси": як при мігрені працює ботулінотерапія

Ботулінотерапію використовують для профілактики хронічної мігрені. За міжнародними критеріями, про хронічну мігрень йдеться, коли головний біль виникає щонайменше 15 днів на місяць протягом тривалого періоду, а характеристики мігрені присутні щонайменше частину цих днів.

"Тут використовують інші дози, ніж у косметології. Препарат вводять у 31 точку в ділянці голови та шиї. Він допомагає зменшити кількість днів із головним болем і має накопичувальний ефект.

Полегшення відбувається за рахунок розслаблення м'язів. Ботулінотоксин блокує больові рецептори, що сприяє зменшенню частоти нападів та інтенсивності болю", – пояснює Альона Мазуренко.

Ефект не з'являється одразу. Пацієнту зазвичай дають час оцінити результат після процедури, а для підтримання ефекту ін'єкції повторюють. Виконувати таку процедуру може лише лікар, який пройшов відповідне навчання.

А як від мігрені допомагають моноклональні антитіла?

Ще один сучасний підхід до профілактики мігрені – моноклональні антитіла, спрямовані на CGRP або його рецептор. CGRP – молекула, яка бере участь у передачі больового сигналу та механізмах мігрені.

Такі препарати вводять із певною періодичністю, часто раз на місяць, залежно від конкретного препарату. Вони можуть зменшувати як частоту нападів, так і їхню інтенсивність.

"Їх не треба постійно приймати. Це дуже зручно: вколов – і забув. Вони ефективні й класно допомагають. Через певний час треба колоти знову", – каже лікар Давид Щербина.

Після припинення профілактичної терапії лікар оцінює, чи повертаються напади. Якщо вони знову стають частими, лікування можуть відновити.

Чи можна лікувати мігрень без препаратів? Що відомо про нейростимулятори

Пристрої для нейростимуляції впливають на активність нервової системи за допомогою електричної або магнітної стимуляції та можуть застосовуватися як для купірування нападу, так і для його профілактики.

Назва "нейростимулятор" може звучати дещо лякаюче. Але важливо розуміти, що такі пристрої не б'ють людину струмом у звичному розумінні цього слова. Вони подають контрольовані електричні імпульси або магнітні сигнали на певні нерви чи ділянки тіла, щоб змінити активність нервових шляхів, пов'язаних із болем.

Такі пристрої можуть бути варіантом для людей, які хочуть зменшити використання ліків, мають побічні ефекти від медикаментів або не отримують від них достатнього ефекту. Водночас нейромодуляція не замінює консультацію лікаря та може бути лише частиною загального плану лікування.

Наразі Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) схвалило кілька таких пристроїв. В Україні наразі доступний лише один.

Що робити, коли напад уже почався?

Найважливіше – не чекати, поки біль стане максимально сильним. Якщо лікар призначив вам препарат для купірування нападу, його зазвичай варто прийняти на початку головного болю, відповідно до призначення.

Також може допомогти:

• перейти у тихе, темне або приглушено освітлене приміщення;
• відпочити або поспати, якщо є така можливість;
• пити воду невеликими порціями;
• не залишатися голодним – за можливості поїсти;
• уникати різких запахів, яскравого світла та гучних звуків.

Чи можна запобігти нападу?

Повністю запобігти окремому нападу, який уже починається, вдається не завжди. Але можна спробувати зменшити його ймовірність або інтенсивність:

• відреагувати на свої ранні симптоми. Наприклад, якщо ви знаєте, що після позіхання та сильної втоми часто починається мігрень, це може бути сигналом зробити паузу, поїсти, попити води та відпочити.
• не пропускати їжу.
• підтримувати регулярний сон – як недосипання, так і надмірний сон у деяких людей можуть бути тригерами.
• стежити за гідратацією.
• вести своєрідний щоденник, щоб помічати власні тригери та ранні симптоми.
• якщо напади часті або сильно впливають на життя, лікар може призначити профілактичне лікування.

Як зрозуміти, що наближається мігрень?

Напад можна передбачити, якщо людина знає та розпізнає свої ранні симптоми. Це називається продромальна фаза. Але вона буває не в усіх і не перед кожним нападом.

Ще до появи головного болю можуть виникати:

• незвична втома або, навпаки, підвищена активність;
• позіхання;
• зміни настрою;
• труднощі з концентрацією;
• сонливість або проблеми зі сном;
• сильна тяга до певної їжі;
• підвищена чутливість до світла, звуків або запахів;
• скутість у шиї;
• часте сечовипускання;
• нудота;
• спрага.

Аура – інша фаза мігрені. Вона може з'явитися перед головним болем або разом із ним. Найчастіше це зорові явища – мерехтливі плями, лінії, "сліпі" ділянки, – але можливі також поколювання, оніміння чи труднощі з мовленням. Водночас аура може виникати і без подальшого головного болю.

Чи допомагають магній, коензим Q10 та вітаміни?

Деякі пацієнти вживають харчові добавки, зокрема магній, коензим Q10 або рибофлавін (вітамін B2), сподіваючись зменшити частоту мігрені.

Давид Щербина зазначає, що ці засоби не варто сприймати як рівноцінну заміну медикаментозній профілактиці.

"У протоколах 2026 року коензим Q10, магній, рибофлавін мають низький рівень доказовості. Не можу сказати, що це має сильний ефект і входить у стандарти лікування мігрені", – говорить експерт.

Це не означає, що добавки гарантовано не працюють для конкретної людини. Однак доказів їхньої ефективності недостатньо, щоб вважати їх основним методом лікування.

Чи викликають триптани залежність і чи потрібні крапельниці: міфи про лікування мігрені

Міф 1. Триптани викликають залежність, тому їх не можна приймати під час кожного нападу

Триптани не викликають залежності у звичному розумінні цього слова. Водночас їх, як і інші препарати для купірування болю, не варто приймати надто часто. Надмірне використання може призвести до того, що напади стануть частішими, а головний біль – постійним.

"Є певні правила щодо максимальної кількості днів, коли можна приймати препарати для купірування мігрені. Для одних ліків це може бути до 15 днів на місяць, для інших – до 10. Залежність – це дещо інше", – пояснює Давид Щербина.

Міф 2. Триптани небезпечні для серця, особливо для людей з ішемічною хворобою

Триптани справді можуть впливати на судини, тому мають певні обмеження щодо застосування у людей із серцево-судинними захворюваннями.

"Триптани можуть звужувати судини. Якщо вони вже звужені або є атеросклеротичні бляшки, це може підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень.

Тому людям із певними серцево-судинними захворюваннями такі препарати призначають з обережністю", – каже Давид Щербина.

Міф 3. Антидепресанти змінюють особистість, і після їхньої відміни стає ще гірше

Деякі антидепресанти використовують для профілактичного лікування мігрені. Вони можуть бути особливо корисними для людей, у яких одночасно є тривога або депресія.

Антидепресанти не змінюють особистість, переконання, амбіції чи потреби людини. Вони допомагають стабілізувати настрій і психоемоційний стан. Зокрема, можуть зменшувати інтенсивність негативних емоцій, щоб людина почувалася більш врівноваженою. Самі по собі ці препарати не викликають залежності.

Міф 4. Моноклональні антитіла негативно впливають на мозок і їх призначають лише тоді, коли вже нічого не допомагає

Моноклональні антитіла – один із сучасних варіантів профілактичної терапії мігрені. Їх застосування не означає, що всі інші методи лікування вже вичерпані.

Міф 5. Мігрень виникає через звуження судин, тому допоможуть масажі чи "прокапування"

Мігрень не можна пояснити просто звуженням судин, тому масаж або внутрішньовенні крапельниці не лікують захворювання.

"Механізм виникнення мігрені складний і тому підхід має бути комплексним. Масажі не є лікуванням самої мігрені, а потреби "прокапатися" через напад зазвичай немає. Це все радянщина і пережитки минулого.

Важливо підбирати терапію разом з лікарем, яка безпосередньо на нього впливає", – наголошує лікарка Альона Мазуренко.

Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"