Де побачити ромське мистецтво: європейські музеї та українські проєкти

Якщо ви спробуєте згадати музей чи галерею, у яких є ромське мистецтво, то навряд чи вам вдасться. Це не означає, що ромського мистецтва немає, але означає те, що воно – біла пляма, недосліджене явище.

Часто саме такі державні чи приватні заклади як музеї чи галереї є посередниками між суспільством і мистецтвом.

Мистецтво, яке живе у майстерні, не виходить у публічний простір, залишається не побаченим. Його автори – не почутими, проблеми, які вони оприявнюють через мистецтво, – не осмисленими.

Виражаючи світогляд і втілюючи художню традицію, твори мистецтва мають потенціал об'єднувати і наближувати спільноти, які їх створили, сприяти діалогу. У мистецтві немає мовного бар'єру, хоча є бар'єри сенсів.

Простір мистецтва – музеї, – не завжди були такими, до яких ми звикли.

У 16-17 столітті популярними були "кабінети рідкісних речей". У них зберігалися екзотичні предмети, які мали дивувати і показувати розмаїття світу.

Франс Франкен Молодший. "Кімната рідкісних речей" (1636)

Заможні родини мали приватні портретні галереї, які демонстрували велич і статус своїх власників, показували тяглість їхнього родоводу.

Ця практика поширена й досі у багатьох родинах і вже не залежить від рівня достатку чи національності.

Поряд з нею є традиція зберігати приватні родинні колекції цінностей, які переходять у спадок – їх бережуть як пам'ять про історію роду та предків.

Давид Тенірс Молодший. "Ерцгерцог Леопольд Вільгельм у своїй галереї у Брюсселі" (1651)

У 17-19 столітті виникли музеї – публічні простори пам'яті, у яких не просто зберігали, але й систематизували і вивчали цінності.

У 20 столітті після воєн, геноцидів з'явилися концепції музеїв пам'яті, через які суспільство опрацьовує складні моменти історії.

Музеї популяризують культурну спадщину. Так вони працюють з минулим і формують культурну пам'ять та ідентичність. Якщо якесь явище, народ, подія репрезентовані через музей, це свідчить, що їх визнає суспільство.

З огляду на це важливо зрозуміти, чому в Україні немає музеїв ромського мистецтва, а ті колекції, які є, невідомі та не введені в мистецтвознавчий обіг.

Досвід європейських музеїв і галерей ромського мистецтва показує присутність ромів у культурному житті країн.

На сьогоднішній день у Європі є різні платформи, на яких представлене ромське мистецтво. Це можуть бути як локальні музеї з експозиціями, присвяченими ромській культурі, так і суто ромські музеї та галереї.

Так, у польському місті Тарнів існує єдиний в своєму роді етнографічний музей, експозиція якого розповідає про історію та культуру ромів у Польщі в контексті європейської історії.

Постійна виставка відкрита з квітні 1990 року та знаходиться у садибі вісімнадцятого століття. Вона показує побут, традиції, культуру ромів та їхній кочовий спосіб життя.

Також існує сезонна частина експозиції під відкритим небом, яка складається з кибиток.

Частина постійної ромської виставки у етнографічному музеї Тарнова. Фото з веб-сторінки музею

Всесвітньо відомий Музей ромської культури у Брно у Чехії знайомить своїх відвідувачів з історією ромського народу від часів його предків у стародавній Індії до сьогодення.

Постійна виставка "Історія ромів" експонує багато предметів матеріальної культури, таких як картини, фотографії, елементи традиційного ромського одягу та побуту.

Є можливість подивитись експозицію онлайн у 3D просторі, що є актуальним під час пандемії.

Онлайн-платформа Ромські Архіви має багато візуального контенту, поділеного на десять розділів: Візуальне мистецтво, Танець, Кіно, Театр, Література, Музика, Ромський громадський рух та інше.

Крім цього, на сайті представлене й сучасне мистецтво, створене ромськими митцями.

Ромська галерея 8 у Будапешті – невеликий простір, який надавав можливість ромським митцям показати своє мистецтво публіці. Поряд з виставками часто проводились різні перформанси та воркшопи.

На жаль офлайн галерея на сьогодні вже не працює, але вебсайт зберігає багато інформації про ромських митців та їхні візуальні твори.

Ромська галерея 8 у Будапешті, 5 червня 2015. Фото з офіційної веб-сторінки галереї

Європейський інститут ромського мистецтва та культури у Берліні функціонує як міжнародний центр, який прагне сприяти діяльності ромських митців та надає їм платформу для реалізації.

Це сучасна видима інституція у центрі Берліна, яка репрезентує сучасне ромське візуальне мистецтво, має постійні та тимчасові виставки на різними теми.

У 2019 році інституція представила павільйон ромського мистецтва на всесвітньо відомому Бієнале у Флоренції.

У Музеї культури ромів у м. Мартін у Словаччині існує експозиція Романо Дром, яка представляє найпоширеніші ремесла і мистецтва ромів на території Словаччини, такі як ковальство та музика.

Приділяється увагу житлу, харчуванню, одягу, соціальній та духовній культурі ромів.

Особлива частина експозиції вказує на різноманітність етнічної групи ромів, де одна з секцій присвячена саме культурі Волоських ромів.

Фрагмент постійної експозиції Романо Дром (у перекладі Ромська дорога) у Словацькому національному музеї у Мартіні. Фото з офіційної веб-сторінки музею

Державна наукова бібліотека в Пряшеві має вебсайт, наповнений інформацією про культуру ромів у Словаччині, у форматі аудіо, відео та фотоматеріалів.

Також презентовані традиційні ремесла ромів Словаччини з якісним візуальним контентом.

Ігор Радич, Ковальська ромська майстерня у Словаччині. Фото з офіційної веб-сторінки бібліотеки

Музей Аушвіц-Біркенау, який знаходиться на території Концтабору у Освенцимі в Польщі має відомий Блок 13, так званий Ромський барак.

Там експонується виставка присвячена пам’яті загиблих ромів під час Ромського Геноциду у період Другої Світової Війни.

Ця експозиція була створена за участю Центру документацій сінті та ромів, що містить велику колекцію відеоматеріалів про ромів які пережили Геноцид та сімейні архівні фотокартки.

Фотокартка, на якій зображена Сеттела Штайнбах, ромська дівчина під час депортації до концтабору Аушвіц-Біркенау

В Україні відбувалися окремі проєкти, присвячені ромській культурі.

З лютого по березень 2000 року в Музеї етнографії та художнього промислу у Львові пройшла виставка "Мандрівники безмежжям віків". Експозицію створили з об'єктів прикладного мистецтва, серед яких були вироби з металу і текстиль.

У 2005 році у Львові відбулася фотовиставка Еви Давидової "Цигани Чехії і Словаччини". Етнографка, соціологиня, дослідниця-ромістка показала 90 робіт, які висвітлювали життя ромів. Організатором виступив Чеський центр в Україні.

У квітні 2016 року за підтримки Альянс Франсез пройшла фотовиставка "Цигани – народ Європи". Свої роботи експонували французькі фотографи Клод і Марі-Же Карре.

Робота французьких фотографів Клода і Марі-Же Карре. Фото зі сторінки фотографів у Facebook

Фотографії ромських поселень можна розглядати не тільки як художні твори, але як фіксацію фактів, документацію побуту, предметів прикладного мистецтва.

Фотографії можуть компенсувати відсутність музею ромського мистецтва, бо самі виступають простором збереження і репрезентації.

Робота французьких фотографів Клода і Марі-Же Карре. Фото зі сторінки фотографів у Facebook

У 2017 році закарпатський художник Тиберій Йонаш створив громадську організацію та заснував у ромському таборі Мукачева художню школу "Rom ART", де допомагає дітям опанувати мову образотворчого мистецтва, якою вони зможуть заявити про свою культуру.

Школа постійно проводить виставки, видала каталог.

Тиберій Йонаш. Танець скрипаля. Фото Олександра Рибалка

З 4 по 15 листопада 2020 року у Києві в Національному музеї Тараса Шевченка за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" експонувалася виставка робіт художника Тиберія Йонаша та учнів художньої школи "Rom ART" "Барви ромської душі".

Тиберій Йонаш. Ромка у золоті. Фото Олександра Рибалка

Музей – це поєднання простору, людей та об'єктів, які вони вивчають.

Зараз музей може існувати у різних форматах. Це не обов'язково має бути будівля, у якій відбуваються усі процеси. Музей може бути пересувним чи в онлайн-просторі.

Останній варіант дозволяє справитися з проблемою оренди чи купівлі приміщень і зосередитися на пошуку і вивченні ромського спадку.

Створення такого музею є однією з цілей ініціативи "Культурний спадок ромів України".

Проєкт ініціювала АРКА – Агенція адвокації ромської культури. Основна діяльність по промоції і презентації напрацювань відбувалася у соцмережах.

Ромська молодь розповідала про предмети традиційного одягу, сімейні рецепти, пісні, танець, літературу.

Наталі Томенко, студентка Центрально-Європейського Університету у Відні за напрямом Cultural Heritage, співзасновниця та креативна директорка молодіжної ромської організації "АРКА".

Анастасія Холявка, мистецтвознавиця, закінчила аспірантуру Львівської національної академії мистецтв, досліджує дизайн предметно-просторового середовища психіатричних закладів.

На титульній світлині скульптура під назвою "Перервана дорога" ромсько-польської авторки Малґожати Мірґи-Тас про долю ромів у період Світової Війни, фото з офіційної веб-сторінки архіву.

В рамках спецпроекту "Ромська культура" також виходили такі тексти:

Ромський поет Януш Панченко – хранитель прадавньої мови сервів та волохів

Актор та активіст Петро Русанєнко: Люди починають розділяти циган на вокзалі і ромів, як націю

"Циган" у кіно, або Чому світові потрібен якісний ромський кінематограф

Музика вільних: ромський джаз, Джанґо і ужгородець в Берліні

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.