Україна безкарності та байдужості: хто винен у погромах ромів
За останні 2 роки в Україні зафіксували більше 10-ти резонансних випадків дискримінації та фізичних нападів на ромів.
У серпні 2016 року – село Лощинівка на Одещині
Наприкінці 2016 року – село Шелудьківка Харківської області
У травні 2017 року – Вільшани на Харківщині
На початку 2018 року у Львові з’явилася група активістів, які називають себе "Л.О.В.Ц.І" та нібито "захищають" Львів від крадіїв, себто ромів
У квітні 2018 року представники праворадикальної організації С14 спалили табір ромів на Лисій горі в Києві
 | |
|
У травні 2018 року невідомі спалили табір ромів у Рудному біля Львова
Наприкінці травня напали на табір ромів у Тернопільській області
А минулого тижня – збройний напад і вбивство людини у Львові. Мешканці тимчасових поселень – роми, які прибули у великі міста з різних куточків Закарпаття, регіону з найбільшою чисельністю ромів в Україні, які проживають у компактних поселеннях.
***
"Роми Закарпаття переживають дуже важкі часи. Ми ніколи не відчували такого жаху, що нас нема кому захистити.
Вчора нас гнали, били, а сьогодні ріжуть та вбивають. Напали вночі, коли люди спали.
Різали всіх – від жінок до дітей. Жінка захищала свою дитину, то їй повністю порізали спину", – каже Мирослав Горват, депутат Ужгородської міськради та ромський правозахисник.
 |
| Табір ромів у Львові, фото Громадського радіо |
За його словами, близько тисячі людей із Закарпаття регулярно виїжджають у великі міста в пошуках роботи.
Їхній основний заробіток – збір металу, сортування сміття, та роботи, що не потребують професійної кваліфікації.
Вони подорожують родинами й оселяються в тимчасових поселеннях у наметах на околицях міст чи в промислових зонах. Виїжджають, бо через ситуацію на ринку низькокваліфікованої праці у них вкрай мало можливостей заробити бодай якісь гроші у своїх містах і селах.
 |
***
Міський голова Львова Андрій Садовий засудив злочин і написав на Facebook про спільну роботу з Нацполіцією.
Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко пропонує профільному комітету ВР з прав людини провести комітетські слухання, на яких обговорити захист прав ромів.
Міністерство культури України, яке координує роботу Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини до 2020 року, звернулося до Арсена Авакова з проханням взяти під особистий контроль розслідування цих справ та їх доведення до справедливого суду.
З аналогічним проханням до Авакова звернулася Людмила Денісова, уповноважена ВР з прав людини.
***
Станом на сьогодні жодна зі справ, відкритих за фактами нападів на ромів, не доведена до логічного завершення: частина з них припадає пилом у судах, які постійно відкладають, а Нацполіція не може знайти представників праворадикальної організації С14, які відкрито взяли на себе відповідальність за підпал табору ромів.
Це, на думку експертів, не лише збільшує кількість прибічників ксенофобських поглядів, але й поглиблює стереотипи щодо ромів.
Представники праворадикальних організацій виправдовують погроми ромів благими цілями: допомогою лісникам і комунальникам, як це зробили народний депутат Андрій Білецький і голова С14 Євген Карась, та допомогою поліції, яка не справляється із ромами.
А нардеп від Радикальної партії Ігор Мосійчук написав у Facebook:
"Всі нелегали, включно з циганами, мають бути депортовані з України без будь-яких рішень суду, автоматично".
 |
Він не уточнив, куди саме їх мають депортувати, адже жодних даних щодо "ромів-прибульців" з інших країн наразі немає.
Заступник голови партії "Правий Сектор" Василь Лабайчук у коментарі "УП.Життя" заявив, що ставлення до інших національностей сформував ще Степан Бандера, і воно є:
"Побратимським до тих, хто разом з нами бореться за Україну; нейтральним до тих, хто не протидіє нашій боротьбі; ворожим до тих, хто шкодить нашій нації та державі.
Якщо цигани не беруть участь у вчиненні злочинів, не крадуть, не захоплюють парки міст під свої стихійні поселення (маючи житло на Закарпатті), а є нормальними громадянами, то наше ставлення – нейтральне. Рівно до моменту, поки хтось з представників їхнього народу не починає переступати межі дозволеного в нашому суспільстві".
 |
| Василь Лабайчук |
Втім, єдиної спільної позиції у всіх організацій, що є підписантами Національного маніфесту, немає.
Кожна організація відповідає за себе сама.
За словами Лабайчука, представники партії "Правий Сектор" у погромах участі не брали, і вони вважають, що убивати людей просто так ніхто не має права:
"В тому, що сталося у Львові, ми покладаємо відповідальність на нинішню владу. Саме влада зобов’язана працювати над соціалізацією циган. Саме через асоціальний спосіб життя окремих груп циган стаються конфлікти з українцями".
***
Не останню роль у ставленні до ромів-громадян України відіграють медіа та opinion-makers, які свідомо або й несвідомо виносять у заголовки відверті прояви hate speech, називають ромів "етнічним угрупуванням", поширюють дискримінаційні стереотипи.
 |
| Фото: Громадське телебачення |
Натомість редакція Громадського телебачення закликає колег-журналістів протидіяти проявам ксенофобії.
Не менш важливою є інтелектуальна зрілість самого суспільства: протидія популізму, наявність критичного мислення, здатність подивитися ширше на ситуацію – це ті чинники, які роблять суспільство безпечним і комфортним середовищем для всіх спільнот, які в ньому є.
"Те, в яких умовах живе та видима частина ромської общини – відсутність інших альтернатив способу життя.
Це ті умови, в які їх поміщає в тому числі і наше суспільство, не даючи можливості реалізувати базові соціальні послуги та самореалізуватися", – наголошує директорка Ромської програми Міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко.
 |
| Фото: Oleksandr Sokolenko |
***
В Україні є багато вразливих груп населення, які переживають численні прояви дискримінації.
Це ті, з ким ми пліч-о-пліч виходимо на марші аби домогтися прав, які решта суспільства має.
Це ті, кому ми продовжуємо шукати домівки й роботу, бо вони змушені були втікати з рідного, нині окупованого Росією, Криму й від війни на Донбасі.
Це ті, хто можуть і хочуть були активною частиною суспільства, але для яких в Україні практично не існує інфраструктурних умов для цього.
Але найбільш уразливою групою українського суспільства є роми, які продовжують мати численні проблеми у доступі до медицини, освіти, соціальних послуг, а також переживають цькування та напади.
За умов, коли безкарність попередніх нападів призвела до вбивства людини на ґрунті нетерпимості, єдине на що можуть розраховувати (за оцінками ромських організацій) понад 300 тисяч ромів, які живуть в Україні – це власна самоорганізація, як зазначає в своєму блозі Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор Інституту філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди.
Адже громадська суб’єктність ромського народу є фактичною передумовою відкритого загальнонаціонального діалогу, в якому ромські лідери зможуть у відкритий і демократичний спосіб представити та захистити інтереси своєї спільноти.
Радослава Чекмишева, журналістка, спеціально для УП.Життя