Вбивства і махінації: три незавершені справи 2025 року
2025-й не обійшовся без гучних скандалів і кримінальних проваджень. Частину справ тільки-но відкрили, а про деякі – нарешті почали говорити.
Серед них – тяглі судові процеси через загибель 10-річного хлопчика у футбольному таборі, вбивство собак у селі заради жиру та махінації із донатами на лікування.
Нічого про це не чули? "УП. Життя" зробила добірку незавершених справ, про які не можна забути у 2026-му.
Загибель 10-річного Вані Гончарука у футбольному таборі: понад два роки судів і спроб "достукатися"
10-річний Ваня Гончарук з Одещини марив футболом. Але стати професійним спортсменом йому не судилося. У 2023-му хлопчик потонув в озері на території літнього табору від елітної футбольної академії "Бенфіки", що під Києвом. Однак 2 роки справа про загибель Вані не рухалася, допоки про неї не написала "УП. Життя".
Тренер Андрій Чорноус залишив дітей на водоймі без нагляду. Хоча він знав, що Ваня не вміє плавати. Поки тіло хлопчика шукали, дзвінки та повідомлення від батьків ігнорували. А потім їм зателефонували з поліції зі словами: "Ваш син потонув. Коли зможете приїхати?"
"Ваня – наша єдина дитина. [...] Після його загибелі ми втратили сенс. Я 3 місяці не виходив на роботу, бо не міг себе змотивувати. Моя мотивація – це мій син.
Коли поховали Ваню, прийшли після поминального обіду додому, сіли – я подивився на дружину й запитав: "Навіщо ми все це робили? Навіщо будували будинок? Навіщо нам ця машина?" Для нас життя зупинилося", – розповідав тато хлопчика В'ячеслав.
За два роки винних так і не покарали. Ба більше, життя дитини оцінили у 5 тисяч доларів. Саме стільки пропонували батькам потенційні обвинувачені, щоб "зам'яти" справу.
"Це звучало настільки цинічно, ніби йшлося не про загибель дитини, а про якусь побутову суперечку. Вони навіть не намагаються зрозуміти, що ми втратили. Їхній підхід – це плата за мовчання, а не визнання провини", – наголошував тато хлопчика В'ячеслав.
Станом на липень 2025 року до суду дійшло лише одне кримінальне провадження з двох відкритих – щодо тренера. Справа проти посадових осіб "зависла" на експертизі – про підозру не повідомили жодній людині.
Важливою деталлю у цій історії є сімейні зв'язки очільниці академії. Вона – донька скандального ексочільника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина, якого звинувачують у розкраданні 50 мільйонів гривень. А власницею комплексу, де розташовується академія, є дружина колишнього можновладця.
За першу половину 2025-го відбулося лише одне засідання у справі. Ще три призначених перенесли: перший раз через суддю, два наступні – з вини прокурора, який просто не з'являється до суду. Батьки хлопчика заявили про навмисне затягування.
Адвокат родини Олександр Муконін розповідав, що всього у справі 13 томів по 4-6 файлів. До прикладу, 6 файлів – це 60-70 сторінок. Якщо призначати слухання раз на три місяці, то матеріали можна досліджувати й 3 роки. А там – може закінчитися термін притягнення до відповідальності.
Як рухається справа?
У липні 2025 року "УП. Життя" опублікувала матеріал про загибель Вані та ймовірне затягування судового процесу. Після розголосу на ситуацію нарешті відреагувала Київська обласна прокуратура. Перенесення засідань там обґрунтували обов'язком прокурорів бути присутніми на інших слуханнях.
Невдовзі справа зрушила з мертвої точки – у ній замінили групу прокурорів, які сприяли затягуванню. А генеральний прокурор Руслан Кравченко запевнив, що взяв її на особистий контроль.
Невдовзі з'явилася нова офіційна підозрювана – директорка академії Марія Кривопішина, яка наразі перебуває за кордоном. Їй призначили запобіжний захід у вигляді заочного взяття під варту.
Згодом сторона захисту подала апеляційну скаргу, що призупинила процес оголошення підозрюваної у міжнародний розшук. Та суд клопотання не задовольнив.
Попри всі просування у справі, суддя відмовила у застосуванні будь-якого запобіжного заходу до тренера, якого звинувачують у загибелі Вані. Він і надалі може працювати з дітьми.
Наразі регулярно тривають засідання, на яких вивчають наявні письмові докази.
Кривава таємниця Вишнівчика: як жінка стала свідком вбивства собаки для жиру
Ганна Шмиглюк оселилася у Вишнівчику на Хмельниччині понад рік тому. Влітку 2025 року вона зіштовхнулася з його жорстокою "традицією". Жінка стверджує, що стала свідком убивства собаки. Поліція хоч і відкрила провадження, але результатів слідства не було. Тому Ганна почала розслідування самотужки. У жовтні "УП. Життя" пролила світло на цю історію.
За словами Ганни, це тварину вбив літній сусід разом зі своїм товаришем. А пояснили вони свої дії необхідністю лікувати туберкульоз.
"Через хвіртку забігла до них у двір. Побачила тіло молодого собаки. Його шерсть була чорною з підпалами. Голова розтрощена. Тварина важила не більш ніж 20 кілограмів. Я запитала: "За що? Чого не віддали?" Тоді здавалося, що собаку вбили, бо він їм заважав. Чоловік із сокирою відповів: "Іди звідси. Це для ліків проти туберкульозу", – розповідала жінка.
Ганна викликала поліцію, та кримінальне провадження відкрили лише після розголосу у соцмережах. Навіть не забрали труп тварини, який би міг стати головним доказом. Також не долучили записи з бодікамер патрульних, що першими приїхали на виклик і спілкувалися з імовірними підозрюваними.
Слідство триває вже пів року, але жодних результатів досі немає. Принаймні, про них нікому не відомо, оскільки у справі відсутні й потерпілі, й звинувачені. Через це поліція нікому не надає деталі про перебіг справи.
Прагнучи справедливості, Ганна розпочала власне розслідування. Вона чула від односельців, що вбивства собак у тій місцевості тривають не один десяток років. А собачим жиром у селі лікується не єдина родина. Та свідчити офіційно ніхто не хоче.
Невдовзі після відкриття провадження хазяїн будинку, в якому жила Ганна, попросив її зʼїхати. Жінка оселилася у сусідньому селі.
Як рухається справа?
Досі під загрозою залишаються ще два життя – у сараї родини закриті собаки. За пів року їх так і не вдалося вилучити, хоча Ганна не полишає спроб це зробити. Обвинувачених у справі так і немає.
Махінації з донатами: хворого на СМА Назарія Гусакова звинуватили у шахрайстві
У червні 2025 року в соцмережах розгорівся скандал навколо львів'янина Назарія Гусакова, який збирав кошти для лікування важкої хвороби – спінальної м'язової атрофії (СМА). Ця недуга вражає мʼязи, що відповідають за ковтання, тримання голови, рухи та дихання.
Одна доза препарату для лікування, яка потрібна щомісяця, коштує 25 тисяч євро. Гусаков розповідав, що приймає замінник, вартість якого у п'ять разів менша. Самотужки платити такі гроші він не міг, тому збирати кошти допомагали багато медійних людей. Серед них – журналіст "Української правди" Михайло Ткач та розслідувач Денис Бігус.
Частиною препаратів його забезпечувала Львівська міська рада. Однак Гусаков запевняв, що місто не може покрити всі витрати, тому йому доводиться збирати додаткові гроші на лікування.
Журналістка Ольга Худецька однією з перших почала підозрювати, що історія нечиста. Вона виявила, що Назарій просив великі гроші навіть у пораненого військового та хворої на рак дівчини. До розслідування підключилися інші користувачі соцмереж. Виявилося, що Гусаков не публікував звіти за витрачені кошти. А коли він це все ж робив, то додавав одне і те саме фото.
Потім знайшли інформацію, яка вказувала на те, що благодійні кошти Гусаков насправді витрачав на покер і ставки, а також на махінації із криптовалютою.
Як рухається справа?
У Львівській міській раді підтвердили, що з червня 2024 року чоловік отримував життєво необхідні медикаменти безоплатно. Назарій скаржився на нестачу ліків, на що йому пропонували пройти додаткове обстеження. Але він цього не зробив.
Зрештою Гусаков заперечив звинувачення у шахрайстві та запевнив, що безоплатних медикаментів йому не вистачало. Він переконував, що зібрані кошти витрачав на допоміжні медичні засоби, фізичну реабілітацію та побутові потреби.
Згодом з'явилася новина, що Назарій покинув країну. Правоохоронці провели обшуки у родичів та знайомих чоловіка, чиї картки він використовував для збору донатів на лікування.
У липні Назарію Гусакову заочно повідомили про підозру у шахрайстві. За даними Офісу генпрокурора, зібрані на лікування кошти здебільшого "спрямовувались на особисті потреби, азартні ігри, інвестиції в криптовалюти". Сума збитків склала понад 1,3 мільйона гривень.
Наразі слідство у справі триває.
