Незасвоєні компоненти антидепресантів потрапляють у воду і згубно впливають на рибу – вчені
Антидепресанти успішно використовують в усьому світі для лікування депресії та інших психічних захворювань, як-от обсесивно-компульсивного та посттравматичного стресового розладів.
Водночас вчені виявили, що ці препарати здатні проникати у воду і позначатися на розмноженні та активності риб.
Результати роботи дослідників зі Школи біологічних наук Університету Монаша (Австралія) опублікували в журналі British Ecological Society, пише Science Alert.
Авторів дослідження стверджують, що зростаюча залежність людства від ліків збільшує їхній вплив на природні системи, зокрема сприяє забрудненню довкілля.
Як антидепресанти потрапляють у воду?
Дослідники зазначають, що людський організм не засвоює лікарські засоби повністю, тому частина складу препаратів потрапляє в довкілля разом із сечею переважно в незміненому стані.
Наявні очисні споруди не пристосовані до того, аби видаляти ці залишки перед тим, як вони разом із стічними водами потрапляють у довкілля.
"Це означає, що організми у водних шляхах нижче за течією від очисних споруд, ймовірно, купаються в "коктейлі" людських ліків", – пояснюють науковці.
Протягом останнього десятиліття науковці знаходили в річках, озерах та струмках по всьому світу антидепресанти, зокрема поширений флуоксетин.
Оскільки антидепресанти були спеціальною розроблені для того, аби змінювати хімічні процеси в мозку – впливати на рівень гормону серотоніну, аби підвищити відчуття благополуччя та щастя, – їхнє виявлення викликає особливе занепокоєння.
Препарати діють на ті ж рецептори в риб. У них серотонін бере участь у розмноженні, споживанні їжі, розвитку, відчутті стресу та різних видах поведінки.
Як проводили дослідження?
Аби визначити довготривалий вплив антидепресантів на рибу, науковці зібрали 3600 особин диких гупі у штаті Квінсленд (Австралія). Їх вилучили з водойм, тестування яких раніше не показували забруднення флуоксетином.
У лабораторних умовах вчені протягом п’яти років піддавали риб впливу антидепресанта. За цей час вони встигли випробували дію флуоксетину на 15 поколіннях гупі.
Рибу випадковим чином поділили на групи відповідно до рівня впливу на них лікувального засобу:
- відсутній;
- низький;
- високий.
Які результати вдалося отримати?
Науковці встановили, що низький вміст флуоксетину мав сильніший ефект, ніж високий. Це пояснюють особливостями механізму дії антидепресантів такого типу.
За результатами спостереження, дослідники побачили, що низький рівень антидепресантів погіршував стан здоров’я гупі. Негативний вплив полягав у збільшеннях ваги риби, подібно до росту індексу маси тіла (ІМТ) у людей.
Також група риб, які отримували низький рівень флуоксентину, мали модифікований гоноподій – плавник самців, який використовується для запліднення.
"Довші гоноподії сприяють спаровуванню. Тож вплив флуоксетину, здавалося, викликав урівноваження між фізичним і репродуктивним здоров’ям.
Коли підтримка стану тіла вимагала забагато ресурсів, риба витрачала більше енергії на вирощування більшого гоноподію", – пояснюють автори дослідження.
Гупі цієї групи також мали знижену рухливість сперматозоїдів, що потенційно знижує шанси на розмноження самців, які піддаються впливу антидепресантів.
Крім того, після контакту з лікувальним засобом риби частково втратили здатність коригувати свою поведінку залежно від ситуації. Цей вплив особливо відчутний в обставинах, за яких гупі мають ховатися.
Саме тому вплив антидепресантів може мати вирішальне значення для виживання в дикій природі. У довкіллі такі наслідки для поведінки риб можуть зробити їх легкою здобиччю для хижаків.
"Наше дослідження виявило вплив на рибу, який досі недооцінювали та не помічали. Наслідки тривалого впливу таких забруднюючих речовин потребують подальшого дослідження.
Це буде надзвичайно важливо для розробки ефективних стратегії захисту та управління чутливими водними екосистемами", – зазначили автори роботи.
Раніше ми писали про те, як діють антидепресанти, які існують їхні групи та чи виникають побічні ефекти унаслідок вживання препаратів.
