Голод був повсюдним: 500-річні записи показали, як малий льодовиковий період вплинув на життя в Європі
З XIV століття Європу охопили серйозні кліматичні потрясіння, що суттєво вплинули на місцевих жителів.
Щоденники мешканців Трансільванії засвідчили, що понад 500 років тому погодні умови зумовили масовий голод та змушували людей пристосовуватися до нових умов й змінювати місця проживання.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Climate, пише Popular Science.
Що таке малий льодовиковий період?
Термін "малий льодовиковий період" у наукову літературу ввів американський геолог Франсуа Еміль Маттес у 1939 році. Цей вислів використовують для позначення кліматичного інтервалу, який тривав від початку XIV до середини XIX століття.
У цей час гірські льодовики розширилися в кількох регіонах планети, зокрема в Альпах, Новій Зеландії, Алясці та південних Андах. При цьому середньорічна температура в Північній півкулі знизилася на 0,6°C порівняно з відносно середньою температурою між 1000 та 2000 нашої ери.
Малий льодовиковий період настав після середньовічного періоду потепління (приблизно 900-1300 роки) і передував сучасному періоду підвищення середніх температур повітря.
Вчені досі не впевнені, що стало причиною малого льодовикового періоду. Припускають, що на це явище вплинули зменшення сонячної активності, зміни в атмосферній циркуляції та посилення вулканізму.
Як погодні явища змінювалися в Трансільванії?
Факти про історичні рівні морів, температур, шторми та розташування льодовиків у минулому науковці з’ясовують завдяки довкіллю. Для цього вони аналізують інформацію з льодових кернів (циліндричних ядер), зразків опадів, кілець дерев та пилку.
Натомість підтвердити інформацію, яку вчені отримали під час аналізу довкілля, можуть письмові свідчення сучасників історичних змін.
Команда дослідників у Румунії проаналізували 500-річну трансільванські записи, які детально описали погодні зміни в регіоні та реакцію на них місцевих жителів.
З документів стало відомо, що клімат у регіоні під час малого льодовикового періоду не був стабільним.
За словами співавтора дослідження Тудора Качіори, на зміну спеці та посухам приходили повені, що вплинуло на сільське господарство, здоров'я населення та стабільність у суспільстві.
Зокрема перша половина XVI століття відзначилася особливою високими температурами та відсутністю опадів.
"Джерела висохли, і ріки вичерпалися до цівок. Худоба падала на полях. Коли люди збиралися, молячись про дощ, повітря було насичене відчаєм", – йдеться в уривку, який описує літо 1540 року.
Натомість в другій половині XVI століття частими були сильні дощі та повені. Поки в інших частинах Європи наслідки малого льодовикового періоду посилювали спад температури, в Трансільванії спекотну погоду фіксували частіше, ніж холод.
"Це змушує нас вважати, що малий льодовиковий період міг проявитися пізніше в цій частині Європи", – пояснив Тудор Качіора.
Цю гіпотезу підтверджують пізніші документи, які описують суворі зими в регіоні.
Як малий льодовиковий період вплинув на життя людей?
У час малого льодовикового періоду повсюдним був голод, адже через холод постраждали врожаї. У відповідь на спустошення, спричинені погодою, почастішали соціальні повстання, зокрема переслідування "відьом". Крім того, коливання погоди сприяли чумі та нашестю сарани.
Автори дослідження вважають, що екстремальні погодні умови могли спричинити зміни в моделях людських поселень.
"Міста, ймовірно, створили стійку до повеней інфраструктуру, або їхні мешканці мігрували в більш сприятливі райони. Нові виклики також могли підштовхнути людей до технологічних інновацій, як-от покращення іригаційних систем або сховищ", – додав Тудор Качіора.
Хоча щоденники мешканців Трансільванії показують, як люди розуміли погодні зміни та реагували на них, результати їхнього аналізу мають певні обмеження.
Автори роботи зауважують, що в той період не багато людей були грамотними, тому записи можуть бути фрагментованими, а звіти – суб'єктивними та локальними. Через це знання про малий льодовиковий період із цих джерел не варто вважати цілісними.
"Вивчення кліматичних записів із суспільного архіву є таким же важливим, як і аналіз природних джерел. Це дає орієнтований на людину погляд на минулі кліматичні події", – сказав Тудор Качіора.
Нагадаємо, січень 2025 року став найтеплішим за всю історію спостережень. Аномальна температура втрималася, попри очікування кліматологів щодо її зменшення.
