Мобілізація за законом: яким має бути процес оформлення на службу
В Україні триває процес мобілізації, яку посилив ухвалений у квітні законопроєкт.
Як за законом має виглядати ця процедура, що чекає на військовозобов'язаного після вручення повістки та кого перед службою відправляють у навчальний центр – розповів "УП. Життя" адвокат, кандидат юридичних наук та офіцер юстиції ЗСУ Євген Филипець.
Як має виглядати процес мобілізації?
Призов на військову службу військовозобов'язаних та резервістів під час мобілізації проводиться незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку. Тобто мобілізувати військовозобов'язаного може будь-який ТЦК – без прив’язки до обліку та місцевості.
Згідно із законодавством, призов має складатися із шести послідовних етапів:
- перший – оповіщення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК;
- другий – прибуття військовозобов'язаного до ТЦК. Якщо є необхідність і цього раніше не робили, відбувається уточнення персональних даних, внесення змін у військово-облікові документи й занесення цієї інформації в єдиний державний реєстр;
- третій – проходження медичного огляду, тобто ВЛК;
- четвертий – перевірка наявності підстав надання відстрочки;
- п’ятий – документальне оформлення призову, тобто видача відповідних розпорядчих актів;
- шостий – відправка до місць проходження військової служби.
Які документи видають мобілізованому?
За словами Євгена Филипця, ключовим документом мобілізованого є його військовий квиток.
Однак оформлюють мобілізованого на військову службу на підставі наказу керівника ТЦК.
Якщо людину призивають не в тому місці, де вона перебуває на військовому обліку, спочатку ТЦК має взяти її на свій облік. Перед ВЛК про військовозобов’язаного заносять у державний реєстр, а потім відправляють на сам медогляд. Лише тоді йому видають військовий квиток і оформлюють на службу.
Як обирають, на якій посаді служитиме людина?
Якщо людина має власну військово-облікову спеціальність, то найімовірніше, що служитиме вона саме за нею. Якщо такої немає, мобілізованого відправляють на навчання.
"Коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, цьому обов'язково має передувати відповідна підготовка.
Ми перебуваємо в умовах воєнного стану, тому військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені так званими "штатами воєнного часу" – за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. Тобто людину можуть перекваліфікувати згідно з потребами війська", – зазначає адвокат.
Кого перед службою відправляють на навчання?
Мобілізовану людину, яка не служила в армії та не має бойового досвіду, відправляють на проходження базової військової підготовки. Вона має тривати не менше ніж один місяць. Верхньої граничної межі законодавство не визначає. План підготовки визначає Генеральний штаб ЗСУ.
"Я зіштовхувався з випадком, коли мобілізований весь час проходження базової військової підготовки хворів. Фактично, він весь курс пропустив, але його відправили до військової частини для "застосування отриманих навичок". Тоді варто звертатися до статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, в якій йдеться, що командир не може допускати до участі у бойових діях людину, яка не пройшла підготовку", – розповідає адвокат Євген Филипець.
Якщо мобілізованого без військового досвіду відправляють одразу на службу, йому потрібно звернутися до командира військової частини з рапортом про те, що не служив у ЗСУ, не має бойового досвіду і підпадає під категорію осіб, які мають пройти базову військову підготовку.
Тоді таку людину без виключення зі списків особового складу частини мають відправити до навчального центру.
Якщо рапорт не подіяв, варто звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони (0-800-500-410, 0-800-500-442 та 044-454-44-99) або до особистого адвоката.
Коли відбувається відправка на службу?
Якщо мобілізованому не потрібне навчання, відправка на службу може відбуватися у двох форматах – командою або індивідуально. Але найчастіше, як розповідає Євген Филипець, йдеться саме про команди.
"Людину спочатку відправляють у збірний пункт. Коли там накопичується певна кількість мобілізованих, їх відправляють до військової частини. Це може бути як і в той самий день, так і через декілька днів. У моїй практиці були випадки, коли люди два тижні перебували у цих збірних пунктах. В законі ці терміни не прописані", – зауважує адвокат.
Якщо мобілізований безпідставно не з’явиться на відправку, він понесе кримінальну відповідальність. Йдеться про статтю 336 Кримінального кодексу України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Вона передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 3 до 5 років.
Законними причинами неявки можуть бути:
- хвороба (підтверджена довідкою);
- смерть рідних (підтверджена документами);
- стихійне лихо.
Тоді у триденний строк людина має повідомити начальника ТЦК про те, що в неї виникли обставини, які не дають можливості прибути за повісткою. Коли вони зникають, військовозобов’язаний протягом семи днів має з’явитися у ТЦК.
"Як показує практика, найчастіше відправка відбувається у той самий день. Тому людина просто не має часу не прибути за повісткою", – каже Євген Филипець.
Відправка після навчання також має командний формат. Командування розподіляє мобілізованих по військових частинах та відправляє їх туди прямо з місця проходження базової військової підготовки.
Раніше ми розповідали, який мобілізаційний вік в Україні та у яких випадках на службу можуть призвати чоловіків до 25 років.
