Якби у 13 років у мене був комп’ютер…
На території Стенфордського університету посередині центрального майданчику виблискує неймовірно гарними мозаїками Меморіальна церква.
ЇЇ Джейн Стенфорд спорудила на честь свого чоловіка Ліланда, з якими вони разом заснували університет.
Церква неймовірної краси має цікаву історію. Борець за права жінок, Джейн Стенфорд якось сказала: "У нашій церкві жінки будуть рівноправно представлені з чоловіками". І дотримала слова: усі фрески, ікони та мозаїка чергують історії біблійних героїв гендерно рівноправно.
Ба більше, завдяки Джейн жінки входили в перші студентські органи управління, а чверть студенток перших випусків обирали точні науки, тоді як на рівні держави таких було лише 4%.
У серпні на території містечка компанії Google у Кремнієвій долині на змонтовану посеред поля сцену вийшли декілька десятків дівчат з різних континентів – фіналісток Світового пітчу Technovation Challenge.
Засновниця руху "дівчата за зміни" Тара Чкловскі відкрила захід словами, що у сфері технологій, яка розвивається сьогодні найбільш стрімко, кількість жінок-розробниць складає близько 6%.
Якщо дослідити питання глибше, то побачимо, що 94% розробників чоловіків працюють радше над додатками довкола ігор, бізнесу та lifestyle.
Натомість жінки здебільшого зосереджені на рішеннях для глобальних викликів: подолання бідності, доступу до освіти та медицини, охорони довколишнього середовища.
Невідомо, скільки спільного між Джейн та Тарою, проте обидві створювали умови для розвитку жіночого лідерства без страху та стереотипів.
Тара заснувала програму навчання для дівчат, що дає їм змогу здобути навички кодування й після 3-місячного навчання створити власні мобільні додатки, розробити бізнес план, оцінити ринок.
Проте найголовніше, що ці школярки шукають рішення проблем своєї громади, країни чи світу.
Програма стартувала у США у 2010 році, зібравши лише 45 дівчат в офісі Google. А до 2017 року виросла до 11 000 учасниць з понад 100 країн світу.
Програма стартувала у США у 2010 році, зібравши лише 45 дівчат в офісі Google. А до 2017 року виросла до 11 000 учасниць з понад 100 країн світу |
Я провела тиждень серед "дорослих дітей" у Каліфорнії, де відбувся фінал програми.
Ці дівчата на перший погляд звичайні діти: вони співають у перервах між екскурсіями, безупинно роблять селфі, з нетерпінням чекають візиту до ІТ компанії зі світовим ім’ям і походу в американський магазин.
Поза тим, ці 12 команд Камбоджі, Гонконгу, Індії, Казахстану, Канади, Кенії, Вірменії дійшли до фіналу і у свої 13-17 років думають, як врятувати світ.
В Україні жінки не часто називають себе феміністками.
Як на мене, цьому є дві причини:
1) їх права не так часто утискали, і це на щастя,
2) все ж для багатьох "критерієм успіху" є вдало вийти заміж.
Реальність в Кенії – інша. Там жінки страждають від жіночого статевого каліцтва або обрізання. Це данина традиції у багатьох африканських країнах, нелегальна, до речі, яка дуже шкодить здоров’ю дівчат, і відбувається без їх згоди.
В такому негнучкому суспільстві боротися за право жінки на безпеку та вибір, свободу від жорстокого поводження – виклик, і доволі ризикований.
За словами менторки дівчат, один кенійський чоловік, довідавшись про їхній додаток, їхав 6 годин до школи, щоб "розібратися з тими, хто насмілився піти проти традиції".
Один кенійський чоловік, довідавшись про розробку дівчат, їхав 6 годин до школи, щоб "розібратися з тими, хто насмілився піти проти традиції |
Більшість розробок мають соціальну складову.
Вірменські школярки доклали зусиль для інтегрування людей з вадами слуху в суспільство: їхній додаток дає змогу порозумітися усім, розшифровуючи мову жестів.
Дівчатка з Гонконгу розробили спеціальні персоналізовані тренування для людей з старечим слабоумством, щоб зблизити їх з рідними в ігровій формі та моніторити прогрес одужання.
Додаток американських школярок може допомогти 21,3 млн біженців, які прибувають до Америки, інтегруватися і популяризувати мир в своїх спільнотах.
Натомість малеча з Камбоджі – наймолодші учасниці цьогорічної церемонії нагородження – прагне зберегти і популяризувати національний продукт. Вони по суті створили он-лайн магазин для місцевих виробників, адже вважають, що глобалізація може спричинити втрату їх ідентичності.
Цікаво, як те, що вже давно розвинуте і звичне в одних країнах, може бути настільки інноваційним в інших.
Малеча з Камбоджі – наймолодші учасниці цьогорічної церемонії нагородження |
Церемонію нагородження відкривав спеціальний гість – Сундар Пічаї, головний виконавчий директор корпорації Google.
Він звернувся до дівчат зі словами, що в корпорації Google завжди є місце для дівчат-девелоперів.
Публіка засміялась, адже ще кілька днів тому в компанії виник скандал через лист одного співробітника, який ставив під сумнів здатність жінок бути рівноправними з чоловіками в ІТ.
Не за його думку, адже компанія сповідує свободу слова, а за порушення кодексу поведінки та "поширення шкідливих гендерних стереотипів на робочому місці".
Тематика розробок учасниць Technovation тісно пов’язана з шістьма Цілями сталого розвитку ООН:
– подолання бідності,
– охорона навколишнього середовища,
– збереження миру,
– збереження рівності,
– доступ до освіти,
– доступ до медицини.
Найбільш популярними цьогоріч були екологічні додатки.
Саме з таким додатком, як команду-гість, Western NIS Enterprise Fund привезли дівчат з Запоріжжя – Z_teen.
Дівчата із Запоріжжя – Z_teen |
Користувачі смартфонів за допомогою їхньої розробки – додатку "Air Near", можуть побачити, наскільки забруднене повітря в тому чи іншому районі Запоріжжя, і чи відповідає цей рівень нормам.
На жаль, станом на сьогодні, єдиним виходом при негативних показниках є тікати в інше місце.
Проблему забруднення повітря заводами не вирішити одним мобільним додатком, та цінність його радше полягає в тому, щоб підвищити обізнаність містян на стільки, щоб вони були рушієм змін – вимагали разом дотримання стандартів (світових, а не радянських), ставали активними учасниками відповідних робочих груп і просто доносили об’єктивну інформацію про шкоду.
Але Женя, Даша та Аня (Z-teen) не зупинились на самій розробці. Перед поїздкою в США вони зустрілись з заступником мера Запоріжжя – Анатолієм Пустоваровим, який привів дівчат до Запорізького обласного лабораторного Центру МОЗ України.
Тепер дівчатам щотижня надсилають звіт про речовини, що перевищують гранично допустимі концентраційні норми в повітрі.
Ірина Озимок, керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund