Людей, які мають тютюнову чи наркотичну залежність, треба визнати хворими
Кожна людина має право на життя, здоров’я, медичну допомогу...
Якщо тільки вона не хворіє на алкогольну залежність.
Або наркотичну.
Про тютюнову я вже і зовсім мовчу – в Україні давно не існує жодної організації чи установи, яка б допомогла людям, які хочуть позбутися тютюнової залежності.
Станом на 2019 рік кожен четвертий українець палить тютюн (чоловіки палять в 4 рази частіше за жінок).
Серед підлітків кількість курців трохи менша – 15%.
Багато хто хоче позбавитися цієї пагубної як для здоров’я, так і для гаманця, звички, але це рідко кому вдається.
При підготовці цього допису я намагалася знайти будь-які можливості отримання медичної допомоги курцям в подоланні їхньої залежності.
Єдине, що я знайшла – сайт stopsmoking.org.ua, але і він майже не працює, адже у цього проекту закінчилося донорське фінансування.
Колись цей сайт відвідували тисячі українців, вони мали можливість отримати консультацію, звернутися на гарячу лінію, однак, зараз з усього цього працює лише сайт.
У благодійній організації "Життя", яка створила цей проект, кажуть, що у новому бюджеті для Центру громадського здоров’я України виділили гроші на відновлення цього сервісу.
Представники ЦГЗУ підтверджують, що дійсно з 2020 року в рамках нової бюджетної програми "Громадське здоров'я" МОЗ планував закуповувати послуги сервісу.
"Проте, слід врахувати що це державні закупівлі, які мають жорсткі регуляції і підготовка технічного завдання є досить складною, крім того чинне законодавство, на жаль, не дає змоги усунути ризики участі компанії, які можуть переслідувати власну комерційну вигоду від володіння реєстром осіб, що звертаються по допомогу.
Наразі розглядається декілька альтернативних варіантів забезпечення сталого фінансування послуг сервісу з відмови від тютюнокуріння.
Також, цього року МОЗ вперше буде проводити закупівлю інформаційних кампаній, що будуть направлені на зменшення поширеності тютюнокуріння", – коментують в Центрі.
Кажу з досвіду пересічного громадянина, нам здається, що сімейний лікар не зобов’язаний цікавитись, чи ви хворієте на тютюнову залежність, адже це не входить до обов’язкового пакету обслуговування, і він не отримає оплату за таку консультацію.
Але це не так.
Я отримала коментарі від фахівців Центру громадського здоров’я України: "Відповідно до Наказу МОЗ №504 від 19.03.2018р. "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" лікар первинки має надавати консультативну допомогу, спрямовану на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для здоров’я (тютюнокуріння, вживання алкоголю, інших психоактивних речовин).
Тобто за це НСЗУ йому сплачує у вигляді капітаційної ставки.
Інше питання, що лікарі первинки цього не роблять.
Допоки НСЗУ не почне перевіряти якість надання оплачених послуг, не варто очікувати суттєвих змін.
Інструменти для надання такої допомоги у первинки є. Є затверджена МОЗ клінічна настанова "Первинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів".
Потрібна системна зміна мислення лікаря первинки, адже за даними дослідження GATS 2017 в Україні лише 49% курців при відвідуванні лікаря запитали про те, чи є вони курцями, ще меншій кількості (39%) запропонували полишити куріння.
Лікар первинки має усвідомити, дві речі:
1) він отримав гроші від держави за надання послуги з консультування щодо зменшення/відмови від споживання тютюнових виробів, алкоголю, психоактивних речовин і має виконати цю роботу;
2) зменшення поширеності споживання тютюнових виробів, алкоголю, психоактивних речовин серед його клієнтів приведе до покращення стану їхнього здоров'я, зменшення звернень за медичною допомогою та, як наслідок, зниженню поточних витрат на прийом пацієнтів та їх лікування.
Адже середня розрахункова вартість одного амбулаторного прийому в 2019 році складала приблизно 124 грн, а візиту додому – 131 грн."
Відсутність хоча б консультації для залежних від тютюну людей – збільшує їх кількість!
Щороку жертвами цигарок стають 85 тисяч українців. Вони помирають від захворювань, викликаних палінням, як от ішемічна хвороба серця, інсульт, хвороби периферичних судин. Деталі на сайті МОЗ.
А що там з іншими залежностями? Яку допомогу можуть отримати наркозалежні?
Зазвичай, наркозалежна людина, яка хоче вилікуватись, має пройти надскладний квест, та ще й за власний кошт.
Якщо у неї чи її родичів знайдеться достатньо грошей, то вона може провести "детокс" – очистку організму від залишків наркотичної речовини, яку вона вживала.
Далі треба оплатити 6-місячний курс реабілітації в благодійних чи громадських організаціях, адже держава такої допомоги не надає.
Детоксикація допомагає усунути лише фізичні симптоми, але ніяк не впливає на психічну залежність від речовини.
Чинна система постановки діагнозу дуже ускладнена для пацієнта. Так, для того щоб поставити діагноз залежності від наркотиків хворий має перебувати в стаціонарі аж до 10 днів. Такі умови відштовхують більшість.
Якщо наркозалежний громадянин надає перевагу опіоїдам (а таких за оціночними даними в країні понад 284 тисяч) – у нього є шанс.
Шанс стабілізувати свою хворобу і життя, зменшити шкоду наркотичних речовин, потрапивши в державну програму замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) для зменшення шкоди.
ЗПТ в світі вважається одночасно найбільш ефективним методом лікування опіоїдної залежності та ефективним підходом щодо зменшення школи від вживання наркотиків.
ЗПТ наразі доступно в усіх великих містах, держава закуповує препарати для лікування починаючи з 2017 року, тоді як до цього часу програма повністю фінансувалась донорами та проектами міжнародної технічної підтримки.
Станом на початок 2020 року лікування отримує 12 122 особи.
Однак, якщо наркозалежній людині менше 18 років – шансів у неї немає. Дітей з наркозалежністю не прийме жодна клініка, жодна благодійна чи громадська організація не буде проводити їм курс реабілітації.
Це реально дивує, адже дебют вживання наркотиків зазвичай відбувається до повноліття!
За останніми дослідженнями, кожен п’ятий підліток 14-17 років хоча б раз вживав наркотичні засоби.
Тож, без відповідної медичної допомоги як підлітки, так і дорослі, залишаються з проблемою сам на сам, і їх залежність тільки збільшується, проблеми поглиблюються, а бажання вилікуватися згасає.
"Я напишу чесно і щиро, що дуже шкодую, що глобально покарання кримінальне є, а допомога не гарантована, і, на жаль, немає наркополітики, немає стандарту допомоги, немає поняття реабілітації наркозалежних.
Моя мрія, та й спроба в цьому брати участь, бо ні коли інакше ми не знизимо кримінал, корупцію, порушення прав, статистику соціально небезпечних захворювань, а ще й дитячу смертність від передозу!" – каже Олег Димарецький, представник Всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю "ВОЛНА".
Окремою і дуже серйозною проблемою в країні є поява нових наркотичних речовин і нових каналів їх поширення – через тіньовий інтернет, телеграм тощо.
Нові шляхи поширення наркотиків роблять їх надзвичайно доступними, особливо для підлітків та молоді.
Окрім того такі речовини через їх невідомий склад часто мають непередбачуваний ефект та можуть призвести до серйозних наслідків зі здоров’ям та навіть смерті.
То до чого ж я так яскраво описала тут проблеми залежних людей?
По-перше, нам треба терміново, ні, ТЕРМІНОВО прийняти рішення на найвищому рівні, на рівні Верховної Ради, Міністерства охорони здоров’я та інших дотичних до проблеми відомств.
Рішення про те, що люди, хворі на тютюнову чи наркотичну залежність – хворі.
Залежність від наркотичних речовин це не слабкість волі, не результат поганого виховання, не прояв патологічної особистості та поганого характеру.
Це – хвороба, а отже ставлення до людини яка вживає наркотики та має залежність від них має бути як до хворого.
Вони потребують лікування, професійної консультації, і держава має забезпечити їм допомогу. І мова тут навіть не про доступність ліків, ні!
Одужання починається з проактивної консультації сімейного лікаря, потім має бути специфічна діагностика, потім правильна терапія і вже потім ліки.
Якщо сьогодні забезпечити безкоштовними ліками всіх хворих в Україні не вдається, то хоча б проконсультувати кожну людину ми можемо!
Кожна людина в будь-якому куточку країни, повинна мати змогу отримати консультацію про свою залежність, дізнатися про можливості подолання залежності, і чим раніше людина отримає інформацію, тим швидше почне активно протистояти своїй залежності.
По-друге, лікарі мають отримувати гідну оплату своєї праці за ринковою ціною, і ми вже активно працюємо над цим.
2020 рік стане екватором трансформації медичної системи. Ми маємо назавжди поховати комуністичну систему охорони здоров’я Семашко і народити нову сучасну систему, у якій кожен буде забезпечений медичними послугами.
По-третє, здоров’я починається з дружнього і турботливого ставлення лікаря до пацієнта. До кожного пацієнта, навіть якщо він має інфекційні захворювання, наркотичну, алкогольну, тютюнову залежність, якщо у нього немає грошей або є судимість.
І тут зміна "нормативки" не допоможе. Кожна громада, кожен заклад охорони здоров’я, головний лікар і взагалі кожен працівник цієї сфери має усвідомити, що саме він є головним в системі реалізації найважливішого в світі права – Права на життя!
Лада Булах, народний депутат від партії "Слуга народу", спеціально для УП.Життя
Титульна світлина ruzanna/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Якими страшилками тютюнові компанії будуть лякати народних депутатів
Уляна Супрун: "Тютюнові" закони в Україні виконують погано, бо немає контролю
Вейпінг підштовхує підлітків до вживання тютюну – дослідження
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.