Як креативні індустрії можуть не допустити геноциду підприємців в Україні

У Європі сьогодні активно обговорюють не стільки коронавірус, скільки питання економіки.

Зокрема, необхідність збереження робочих місць.

В Україні ситуація інша. Введені карантинні обмеження можуть призвести до того, що мільйони підприємців по всій Україні опиняться на вулиці.

Ці обставини мене бентежать, бо дві пріоритетні задачі держави — подолати COVID-19 та відновити економіку.

Карантин вбиває. Малий та середній бізнес так само має всі шанси захворіти на COVID-19, от тільки їхня смерть від діагнозу "коронавірус" втілиться у банкрутстві.

Вже понад місяць підприємці перебувають у стані невизначеності.

Невизначеності через відсутність чіткої програми їхньої підтримки та допомоги.

Невизначеності від відсутності рівних правил гри для усіх учасників ринку, за яким вони б розуміли, як жити далі.

Чому все так?

Бо ніхто про це гучно не говорить і, вже тим більш, не приймає рішень.

Ціною зволікання може стати зупинка сфери малого та середнього бізнесу, що дає 56% ВВП для країни та забезпечує 8,5 млн людей робочими місцями.

Сьогодні підприємства не працюють і не продають свої товари.

Приватні хлібопекарні не печуть хліб, люди не можуть випити каву в кав’ярнях, чи піти в ресторан.

Завтра цим підприємствам не буде з чого платити зарплати. Немає зарплат — немає можливості для існування.

[BANNER1]

Станом на 24 квітня 2020 року кількість зареєстрованих безробітних становить 426,4 тис. осіб. І ця цифра щодень зростає на тисячі.

Власні фінансові накопичення, на яких тримається малий та середній бізнес, зовсім скоро вичерпають себе.

Не всі з них можуть переорієнтуватися на онлайн чи доставку. Як наслідок, сотні тисяч безробітних звернуться до Центрів зайнятості, які виплачуватимуть мільйони з Держбюджету.

Відсутність дій провокуватиме геноцид підприємців у нашій країні.

А що далі?

А далі не тільки падіння економіки, а й важка соціальна криза, яку спричиняють втрата доходу, зростання злочинності та підвищення рівня смертності внаслідок соціальних заворушень.

Коли пандемія перетнула українські кордони, сфера культури увійшла у боротьбу за відстоювання власних прав.

Для того, щоб підтримати її на час кризи, я разом із комітетом першими розробили план антикризових дій для підтримки бізнесу в сфері культури, креативних індустрій та туризму, який минулого тижня зареєстрували у Верховній Раді.

Він може бути перекладений на підтримку всього малого та середнього бізнесу, бо креативні індустрії фактично і є малим та середнім бізнесом.

Вони так само здійснюють економічну діяльність, так само мають КВЕДи, так само мають внутрішній оборот, так само мають персонал, так само дають ВВП.

До речі, щорічний внесок креативних індустрій у ВВП країни складає 4%.

За словом "креативні" стоять підприємці, бізнес яких пов’язаний з новими медіа, кіно, телебаченням, живописом, графікою, скульптурою, фотографією, живою музикою, театром, танцями, оперою, цирком, ляльковими театрами, літературою, видавничою діяльністю, друкованими засоби масової інформації, аудіальним мистецтвом, відео, анімацією, мультиплікацією, дизайном, модою, інформаційно-комунікаційними технологіям, програмним забезпеченням, відеоіграми, цифровими технологіями в мистецтві, такими як 3D-друк, віртуальною, доповненою, змішаною реальністю, архітектурою й урбаністикою, рекламою, маркетингом, зв’язками з громадськістю, бібліотекою, архівами та музеями і це далеко не повний перелік.

[BANNER2]

Давайте ще простіше.

Якщо б не підприємці сегменту креативних індустрій, українці не могли б ходити в кінотеатри, купувати прикраси та посуд, відвідувати виставки, театри та музеї, дізнаватися новини, читати книжки і пресу, слухати живі концерти улюблених гуртів, замовляти на свято фотографа та вчитися урокам танців, грати в відеоігри, замовляти для своїх проектів розробку реклами, дивитися телебачення, слухати радіо.

А ще не забувайте про сферу послуг.

Тож досить логічно, що пакет законів, який допоможе протриматися кінотеатру, дизайн-студії чи видавництву, як підприємству, — допоможе і іншим сферам малого та середнього бізнесу.

Якщо Європа може дозволити виділяти мільярди євро, то нам потрібно покладатися тільки на власні сили.

Тому пропоную тимчасово відмінити цілий ряд податків для цих підприємств, отримати для них можливість пільгового фінансування, виділити пряме фінансування, у вигляді адресної фінансової допомоги, зменшити орендну плату за майно та землю, зменшити ПДВ на комунальні послуги.

Детальніший перелік напрацювань, який за моїм переконанням потрібно масштабувати з креативних індустрій для всього малого та середнього бізнесу, викладено тут.

Це питання не про те, як побороти коронавірус, а про те — як жити.

Олександр Ткаченко, голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, спеціально для УП.Життя

Титульне фото Matteo Tavecchio/flickr.com

Вас також може зацікавити:

Фінансування культури у 2020 році зменшать, але не так сильно, як планувалось

Вірус забуття. Час знову рятувати українську культуру

Як COVID-19 може сприяти українському культурному Ренесансу

Про що нині український культурний продукт, та чому він саме такий

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.