Безпека країни в ліках та чому варто підтримати їхнє виробництво в Україні

Україна поступово виходить із карантину.

Але чи знижується кількість нових випадків COVID-19?

На жаль, ні. Ми вийшли на стабільну цифру інфікованих на добу. І, швидше за все, все літо протримаємося на цьому рівні – аж до вересня-жовтня.

Є великий ризик, що восени сезонний сплеск захворювань на ГРВІ може призвести й до значної активізації COVID-19.

Повторно закрити країну на карантин ми вже не зможемо – з суто економічних причин.

Єдиний вихід – не розслаблятись, максимально підсилювати наші медичні заклади, прораховувати сценарії та ризики.

Один із реальних ризиків – припинення імпорту медичних препаратів та обладнання.

Адже друга хвиля пандемії може одночасно охопити велику кількість країн. Внаслідок цього різко зросте попит на все, що може знадобитись у боротьбі з коронавірусом.

Існує такий термін – енергетична безпека країни. Тобто здатність забезпечувати роботу власної енергосистеми в умовах обмеження імпорту.

Сьогодні не менш актуальним стає питання фармацевтичної безпеки.

Перша хвиля пандемії показала: для країн-виробників медпрепаратів пріоритетом є забезпечення власного ринку.

Принцип вільної торгівлі та прозорість кордонів миттєво відійшли на другий план. Заборона експорту медичних товарів стала звичним явищем в усьому світі.

Більшість країн стимулюють власних виробників для зниження залежності від Китаю та Індії, які постачають 80-90% фармакологічної субстанції для виробництва препаратів до Європи та США.

Наприклад, уряд Німеччини планує повернути виробництво медпрепаратів до Європи, навіть якщо це призведе до їхнього здорожчання.

Україна має бути в світовому тренді. Для цього дуже важливо ухвалити законопроєкт №2429, який підготував Комітет здоров’я нації.

Восени 2019 року ми ухвалили документ у першому читанні, на найближчій сесії планується голосування в цілому.

Пандемія лише загострила актуальність наших пропозицій.

Ми хочемо максимально стимулювати інвестиції у виробництво власних українських препаратів, що довели свою ефективність у лікуванні інфекційних захворювань.

В першу чергу – імуноглобуліну. Це чи не єдиний препарат, ефективність якого при вірусних захворюваннях не викликає суперечок у світової медичної спільноти. Він є невід’ємною частиною міжнародних протоколів лікування.

Українські виробники вже отримали дозвіл на клінічні випробування імуноглобуліну.

Його виготовлятимуть із плазми крови донорів, що перехворіли на COVID-19 і мають відповідні антитіла.

Поява цього препарату матиме величезне значення у боротьбі з пандемією.

Законопроєкт №2429 знімає законодавчі обмеження для інвесторів, які мають намір будувати в Україні сучасні плазмоцентри.

Сучасних станцій переливання крові у нас лише декілька – вони модернізовані за рахунок державно-приватного партнерства.

Тому для виробництва імуноглобуліну значна частина плазми закуповується у Польщі, Словаччині, Литві та Білорусі.

Але ми декларуємо чітку умову: переробка і виготовлення препаратів на основі плазми мають відбуватися саме в Україні.

Експорт компонентів крові пропонується залишити лише як гуманітарну допомогу в екстрених ситуаціях на підставі спеціального дозволу Кабміну за умов повного забезпечення внутрішніх потреб країни.

Опоненти заборони експорту пропонують альтернативу: дозволити вивозити плазму на контрактній основі за умови її переробки за кордоном та повернення Україні у вигляді препаратів.

Але в цьому випадку ми нівелюємо стимули для будівництва сучасних плазмоцентрів в Україні. І свідомо створюємо залежність від закордонних виробників.

Експорт плазми на контрактній основі не призведе до збільшення конкуренції між українськими виробниками та іноземними, як про це стверджують противники закону.

Ніхто не забороняє імпорт препаратів, але Україна не має бути сировинним додатком.

Зараз ми постачаємо в інші країни плазму, яка так цінується в усьому світі, а натомість нам постачають вкрай коштовні препарати з неї!

То чи не краще нам самим виготовляти препарати з високою доданою вартістю?

Жодним чином не обмежуючи іноземні компанії у роботі на нашому ринку. Єдина умова: хочеш виробляти препарати з плазми крові українців – виробляй тут.

Також ми пропонуємо впровадити в Україні міжнародне "положення Болар", яке пришвидшить вихід на ринок доступних ліків українського виробництва.

Це положення дозволяє виробникам генеричних препаратів займатися розробкою та державною реєстрацією таких лікарських засобів до завершення терміну дії патенту на оригінальний препарат.

Що таке генеричний препарат?

Це легальний аналог оригінального лікарського засобу, що виходить на ринок щойно у винахідника закінчується термін дії патенту.

В Україні фармкомпаніям дозволяють працювати над генериком лише тоді, коли термін дії патенту на оригінал закінчився.

Навіть компоненти для виготовлення ліків вітчизняна фарма не має права завозити раніше.

За кордоном розробка генерика починається ще в період дії патенту на оригінал, тобто коли наші компанії тільки починають розробляти генеричні ліки, іноземні підприємства вже продають їх.

Сьогодні 30% медичних препаратів в Україні – імпортні.

Частка вітчизняних ліків зростає, але мусимо рухатися швидше.

Через пандемію COVID-19 питання розвитку вітчизняного виробництва ліків стало питанням національної безпеки. Один із кроків для такого розвитку – схвалення законопроєкту №2429.

До речі, документ також вирішує локальну, але хронічну проблему забезпечення наших миротворців вакцинами від тропічних хвороб.

Реєстрація їх в Україні – тривалий та складний процес, а як масовий продукт вони країні не потрібні.

Тому законопроєкт знімає обмеження щодо ввезення таких препаратів, але виключно для потреб миротворців.

Михайло Радуцький, голова Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної ради України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина VadimVasenin/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Ласий шмат міжнародних досліджень щодо лікування COVID-19 може бути монополізовано в Україні

Що таке процедура офф-лейбл при лікуванні COVID-19

Антималярійний препарат виявився небезпечним для лікування COVID-19. Дослідження

У МОЗ розповіли, як не допустять самолікування COVID-19 експериментальними препаратами

Що там з лікуванням проти COVID-19? Спростовуємо міфи щодо препаратів та профілактики коронавірусу

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.