10 карантинних правил безпечних групових мандрівок на природу

10 карантинних правил безпечних групових мандрівок на природу

Мандрівництво (піший туризм) дозволяє перебувати малим групам від 4 до 10 осіб на природі з максимальною безпекою від вірусів.

Туристичні групи можуть сягати і 15 осіб, однак найбільш практична кількість (щоб група менше розбивалась на психологічні підгрупи) – якраз до 10 осіб.

Саме так, як це регулюється карантинними обмеженнями.

В умовах карантину досвід пластових мандрівок може бути корисним будь-якій родині або організації, малому бізнесу, які хочуть гарно, корисно, а головне – безпечно, відпочити у вихідні дні.

Важлива деталь – правила, що наведено нижче, стосуються лише питань вірусної безпеки у мандрівках, а не загалом усієї безпеки мандрівок.

1. Вихід на маршрут

У Пласті є практика – гурток збирається на околиці міста, а учасники самостійно вирушають до точки збору пішки.

Чому саме пішки?

Мандрівний день улітку потрібно починати якнайскоріше, із сходом сонця. Щоб максимально використати помірну температуру для походу, а в полудень – коли сонце припікає якнайдужче – зробити великий перепочинок (інколи на 4-6 годин).

Пластові мандрівні табори виходять на маршрут о 6.00 ранку. Тому мандрівку слід починати ще від хати, коли громадський транспорт не ходить і людей на вулицях дуже мало.

[BANNER1]

Звісно, такий вихід на точку збору у великих містах буде проблематичним, через великі відстані. Але прогулятись мало знайомими теренами міста із наплічником вранці – цікавий виклик.

За потреби безпечне "підкидування" транспортом, в принципі, можна забезпечити. Цим альтернативним (хоч і менш бажаним) варіантом є, коли хтось може забезпечити вивіз на мандрівку бусом.

Звісно, із дотриманням під час переїзду заходів безпеки поводження у транспорті.

2. Температурний режим

Перед виходом на маршрут потрібно заміряти та занотувати температуру кожного учасника (і взагалі, мати безконтактний термометр під час мандрівки в груповій аптечці та періодично міряти в усіх температуру).

Під час руху температура може збільшуватись, віддповідно до навантажень і швидкості.

Якщо температура тіла піднімається, про що свідчить інтенсивне потовиділення, це ще не означає, що групу вразив вірус. Треба зменшити темп руху.

Додаткові заміри температури слід проводити під час великих привалів, коли пульс організму внормується.

Важливим є відповідний інструктаж ще перед мандрівкою. Чи був хтось зі симптомами серед рідних, чи не було температури останні два тижні.

Якщо відповідь позитивна, то краще відмовитися від мандрівки. Потрібно бути свідомими і свідомо приймати рішення, щодо власної безпеки і безпеки інших.

3. Безпечна дистанція під час руху

Під час мандрівки завжди потрібно витримувати дистанцію, інтервал – 1,5-2 метри між мандрівниками. Щоб гілка, яку зачепив попередник, не поранила твого ока чи обличчя.

Якщо "сусід" посковзнеться чи зашпортається – учасники групи, не зачеплять одне одного "на ходу".

Загалом, такий режим мандрівки може тривати годинами в активному русі.

[BANNER2]

У гористій місцевості, на спусках і підйомах, дистанція може збільшуватись і до 3-4 метрів. Тоді при падінні когось з учасників групи, решта матимуть достатньо часу, щоб зреагувати.

З цієї ж причини краще мандрувати один за одним, а не "парами". Адже коли учасники групи йдуть поруч, а не один за одним, хтось із них завжди вимушений шукати "кращий" варіант стежки (такий формат автоматично призводить до додаткових ризиків).

У разі, якщо дорога дозволяє йти двома рядами і хочеться поговорити, все одно слід дотримуватись безпечної дистанції (1,5 м у будь-який бік).

4. Використовуйте трекінгові палиці та сонцезахисні окуляри

Оскільки будь-які контакти в умовах карантину треба обмежити, то додаткову безпеку під час можливих падінь можуть забезпечити звичайні трекінгові палиці.

Дві зайві точки опори, особливо в сиру погоду, допоможуть утримати рівновагу.

Окрім цього палиці нагадуватимуть про дистанцію, адже їхні кінцівки гострі і краще триматись від них подалі.

Немає трекінгових – візьміть лижні палиці. Фіни придумали ходу з палицями, коли зібралися на змагання з бігових лещат, а снігу не було…

Ці палиці окрім рівноваги допоможуть зняти частину навантажень на коліна, запобігатимуть відтіканню крові з кінцівок рук, а також стимулюватимуть роботу плечових м'язів. Це у свою чергу покращить дихання (роботу легень).

Окуляри захищають від можливого потрапляння вірусу, а також від ультрафіолету.

5. Безпечні привали (короткий відпочинок)

Під час зупинки на маршруті група збивається "у купу".

Причин привалів, звично, три:

  • орієнтувальник шукає дорогу;
  • група втомилась і потрібно відпочити;
  • "робимо фото".

Тому керівник групи ще перед початком мандрівки має провести інструктаж про вірусну безпеку на маршруті. І під час самої мандрівки, зокрема під час привалів, жорстко контролювати дистанцію між учасниками групи.

Привал під час "орієнтування", звично, проводиться стоячи (щоб зберігати режим мандрівки).

Керівник групи і самі учасники мають контролювати карантинну дистанцію. Хочеш підійти ближче, поговорити чи зробити фото – одягни маску.

Незалежно від ваших поглядів на ефективність масок – ваші дії і групові фото без масок провокують інших.

І навпаки – ваша маска на зближенні з іншими в мандрівці, фото в масці, допомагає сформувати відповідальну соціальну культуру.

Те ж саме, коли група присідає на землю. Очевидно, що "привалюватись" краще на безпечній відстані і без масок.

Такий режим загалом легко витримувати. Його лише потрібно виробити і контролювати із початку мандрівки.

Тривалість привалу, особливо сидячого, не варто робити довгим, зазвичай до 7-10 хвилин (окрім привалів на обід чи прийом їжі).

Це пов’язано із ритмом серця. Коли ви йдете, ваше серце збільшує серцебиття до робочої частоти 90-140 ударів в хвилину.

Під час короткої зупинки серце поступово заспокоюється і якщо ви задовго відпочиваєте (до 60-80 ударів/хв), то йому доведеться потім знову розганятись, що гірше, ніж якби частота серцевих скорочень була на нижній межі спортивного ритму.

6. Водний режим

Українські діти в мандрівках дуже соціальні. Звично, хтось один на першому ж привалі дістає свою флягу – втамовує свою спрагу, а далі – по-дружньому – пропонує всім іншим.

Буває, що так одну водяну ємність розпивають одразу.

Окрім небезпеки з вірусом, така практика має й інший ризик, вода в групі різко вичерпується.

Вода є стратегічним індивідуальним ресурсом кожного учасника мандрівки. Кожен користується лише своєю флягою і контролює її наповнення. Так безпечніше, а до того ж – використання води (найціннішого ресурсу в мандрівці) відбувається більш виважено.

Звісно ж, кожен учасник обов’язково має мати в легкодоступному місці індивідуальне горнятко, щоб біля джерела води користуватись своїм, а не чужим.

[BANNER3]

У місцевостях з обмеженими водними ресурсами необхідність поповнення запасів води слід однозначно трактувати як можливість зараження (незалежно від епідеміологічної ситуації в регіоні). Тому краще подбати наперед про доставку бутильованої води учасникам мандрівки.

У кожному разі розподіл/забір води має бути чітко організованим і контрольованим особисто керівником групи, як безконтактний.

Розливати воду усім – по черзі – може хтось один, продезинфікувавши попередньо необхідні поверхні.

7. Соціальна дистанція і безпека під час великих привалів

Коли група зупиняється перекусити чи приготувати обід або вечерю, правила дистанціювання в режимі мандрівки одразу розриваються.

На початку такого привалу ще можна ходити без масок – хтось один розпалює вогнище/пальник.

Хтось йде по воду, хтось за дровами, хтось робить світлини тощо.

Але наступає момент, наприклад, роздачі їжі – коли всі збиваються у гурт.

Тому з огляду на чисельність і сумлінність групи у витримуванні дистанцій, керівник має прийняти рішення – чи всі під час такого привалу обов’язково ходять у масках чи без, але з дистанцією.

У докарантинні часи привали виглядали так.
Це та титульне фото зроблене Софією Мазепою влітку 2017 року

У кожному разі в групі має діяти правило – кожен порушник дистанції (навіть, коли випадково) – одразу, для самовиховання та безпеки інших, одягає маску на певний довший проміжок часу.

Спільні заняття потрібно планувати так, щоб вони були безконтактними. Щоб відбувались вони на дистанції 2 і більше метрів.

Це складно, але цілком можливо. Адже ціною вашої необачності може бути людське життя.

8. Карантинна ночівля в наметах

Очевидно, що члени однієї сім’ї або люди, які постійно разом проживають в одному помешканні, можуть цілком спокійно спати в спільному наметі.

Усі інші – мають ночувати в інших наметах (на туристичному ринку є багато варіантів маленьких, індивідуальних і легких наметів).

Якщо ж всі індивідуальні намети розкуплено або бракує коштів на таку покупку, то завжди є інші варіанти.

Можна придбати туристський тент і натягувати його індивідуально.

[BANNER4]

Тент навіть можна замінити на звичайну побутову клейонку (церату). Тут лиш треба пам’ятати, що потрібна мотузка-розтяжка, на яку навішується цей тент.

Також можна зробити модуль – натягувати спершу туристський гамак, відтак вже над ним – тент.

У принципі в одному наметі може мешкати двоє осіб (так його і легше нести). Однак слід розуміти, що це ризик зараження, якщо хтось із них буде невидимим носієм вірусу.

Тому краще не ризикувати, а подбати (особливо коли мандрують діти) про можливість безконтактного паралельного транспортування наметів від одного місця ночівлі до іншого.

9. Противірусна гігієна

У кожного має бути не лише індивідуальна фляга, горнятко, але і увесь посуд для споживання їжі: ложка, тарілка тощо. Мити його має кожен самостійно і зберігати також в індивідуальному пакеті.

Кожному учаснику обов'язково потрібно мати теж комплект особистих антивірусних засобів: антисептики, поліетиленовий пакет для зберігання особистої маски.

Адже віруси з маски теж "спадають", а діти можуть маску ставити на стіл тощо.

Потрібна й додаткова маска, на випадок, якщо щось трапиться. При тривалості мандрівки більше одного дня маски слід регулярно прати і висушувати на сонці.

Групове спорядження для приготування їжі потрібно додатково обробляти антисептиком (після того, як їжу приготовано і роздано, а посуд вимито).

Якщо немає достатньо антисептика щоб обробити казан, прокип'ятити воду у ньому – 60+ градусів.

Важливо також, щоб приготування їжі, її роздачу і миття казанків здійснювала одна й та ж особа (в порядку черги чи як визначено у групі). Тобто потрібно запобігати будь-яким додатковим контактам із поверхнями.

10. Усі правила безпеки звичайних мандрівок продовжують діяти

Цей набір правил стосується лише особливостей мандрування в умовах карантину.

Якщо під час мандрівки ви застосуєте лише ці правила, а інші відкинете чи проігноруєте, то безпеки, звісно, ніякої не буде.

Дбайте про безпеку і вона подбає про вас.

Юрій Юзич, голова наглядової ради "Пласту", спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Де відпочити в Україні: напрямки та безпечна організація мандрівки під час карантину

Санаторії і більші групи мандрівників: в Україні послаблять обмеження для туризму

Подорож українськими садибами: мандри сповненні таємницями

Мандри Прилуцьким напрямом: проїхати два туристичні маршрути за два дні

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Головне сьогодні