На порозі змін: як побороти тютюнову епідемію в Україні?

Головні проблеми, які допоможе вирішити ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту №4358.

Як пандемія COVID посилила проблему куріння

Зараз у світі та в Україні триває тютюнова епідемія. Щоб переконатися у достовірності цієї тези, достатньо переглянути дані, оприлюднені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Вони справді вражають.

Так, щорічно куріння вбиває 8 мільйонів людей по всьому світу, а курити починає ще більше людей. Найвищі показники вживання тютюну серед чоловіків наразі фіксуються у Західній частині Тихого океану – 49%, а серед жінок у Європі – 19%.

Водночас динаміка поширеності вживання тютюнових виробів має різні тенденції. У ефективних державах, де добробут громадян знаходиться на високому рівні, уряди ухвалюють потужні антитютюнові норми.

Натомість держави, які розвиваються, є основною мішенню для збільшення збуту тютюнової продукції. Для України надважливо ухвалити ефективні антитютюнові кроки аби вийти на високий рівень захисту здоров’я населення, що є важливою складовою економічного процвітання.

На жаль, пандемія COVID-19 зробила цю проблему ще гострішою: ризиків тяжкої форми перебігу хвороби та передчасної смерті у курців – значно більше.

Крім того, куріння стає вкрай обтяжливим фактором при перебігу цілої низки хвороб, а також підвищує ризик їхнього розвитку. Це стосується серцево-судинних недуг, онкології, туберкульозу, діабету.

Але це ще далеко не всі негативні наслідки. Так, за даними ВООЗ, люди, що мають такі хвороби, значно більше схильні до того, аби мати серйозні ускладнення коронавірусної хвороби. А у курців ризик розвитку важкої хвороби та смерті від COVID-19 вищий на 40-50%.

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Жорсткі дії – необхідність сьогодення

Станом на сьогодні ми маємо на озброєнні досить потужний інструмент – євроінтеграційну Директиву № 2014/40/ЄС, запроваджену з 2014 року у всіх державах Європейського Союзу.

Ґрунтуючись на Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, норми європейської Директиви передбачають комплекс обов’язкових заходів для захисту населення від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння.

Через 5 років після запровадження у ЄС Директиви Європейська Комісія оприлюднила звіт щодо результатів застосування в контексті виробництва, представлення та продажу тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння.

Який результат? Відповідно до звіту, впроваджений комплекс заходів знизив куріння серед дітей на 20%, а серед дорослих (від 15 років) на 12,5%.

Ефективність запроваджених норм, передбачених Директивою № 2014/40/ЄС, є доведена. Водночас Європейська комісія у своєму звіті закликає сторони продовжити посилення національного законодавства та його виконання, а паралельно – якісно проаналізувати ситуацію на ринку з новими електронними пристроями для куріння та новими тютюновими виробами. Це допоможе розробити заходи щодо їх регулювання.

Антитютюнове законодавство в Україні не оновлювалося понад 9 років. Проте саме посилення антитютюнового законодавства стало б драйвером змін критичної ситуації.

Проте все ж є надія на те, що ситуація може змінитися на краще.

Так, чинний склад Верховної Ради ухвалив у першому читанні комплексний антитютюновий законопроєкт №4358 чим впритул наблизився до посилення захисту українців від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння. А профільний Комітет рекомендував схвалити антитютюновий законопроєкт у другому читанні.

До того ж законопроєкт повністю відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементує Директиву № 2014/40/ЄС в частині захисту здоров’я.

Які нововведення пропонує законопроєкт №4358

Ухвалення законопроєкту №4358 покликане вирішити відразу великий список давно назрілих проблем.

Зокрема, ним передбачені такі нововведення:

• куріння пристроїв для нагрівання заборонятиметься у всіх місцях, як це вже є з сигаретами та електронними сигаретами (зокрема школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця) – бездимне середовище в Україні буде збережено;
• запроваджується заборона реклами (стимулювання продажу та спонсорства) електронних пристроїв для куріння – безпечного куріння не існує;
• медичні попередження на пачках сигарет матимуть картинку з обох сторін та збільшаться у розмірі до 65% від розміру упаковки;
• запроваджується медичне попередження на упаковках електронних сигарет та рідин до них;
• забороняється продаж сигарет та тютюну для самокруток з різними смаками (приміром, фруктів, ягід чи солодощів) – наразі це діє як своєрідний "гачок" і приманка для залучення дітей до куріння;
• запроваджується заборона продажу тютюнових виробів для електричного нагрівання (так званих ТВЕН-ів) неповнолітнім особам.

Чому це потрібно Україні саме зараз?

Найперше – бо ситуація з електронними пристроями для куріння погіршується з кожним днем. Як саме? Давайте коротко розберемося у цьому питанні.

Тютюнові компанії вдаються до агресивного маркетингу.

Електронні пристрої для куріння як відносно новий продукт рекламують за допомогою нав'язливої реклами як нібито менш шкідливі продукти та альтернативу сигаретам.

Інформація про них буквально "навалюється" на підлітків з усіх боків – зовнішньої реклами, точок продажу, брендованої реклами в соцмережах та навіть на вивісках деяких ресторанів і кафе, які дозволяють куріння таких пристроїв у своїх приміщеннях.

Молодь частіше починає курити.

Через агресивну та маніпулятивну рекламу таких засобів курити часто починають навіть ті, хто про це раніше не задумувався.

Як наслідок, поширеність куріння серед молодих людей в Україні стрімко зростає. За результатами опитувань Київського міжнародного інституту соціології, в Україні зросла частка курців е-сигарет та ТВЕНів (тютюнових виробів для електричного нагрівання).

Серед чоловіків, які є теперішніми курцями, частка курців електронних сигарет за останній рік збільшилась з 4% до 6,5%, а серед жінок цей показник зріс з 6 % до 13% відповідно. Курців ТВЕНів за останній рік також стало більше – серед чоловіків з 1,5% до 6 %, а серед жінок – з 3,5% до 10,5%.

Українці вкрай мало знають про ризики куріння.

Особливо – про ризики, які виникають від куріння електронних пристроїв. Якщо про шкоду від куріння сигарет відомо практично усім, то агресивне поширення реклами електронних пристроїв для куріння "перекриває" в інфопросторі ту інформацію, яка наголошує на їхній шкоді.

Навіть самі тютюнові корпорації відкрито повідомляють, що упродовж останніх років витратили близько 200 мільйонів доларів на те, щоб залучити українців до використання електронних пристроїв для куріння.

Як свідчать результати опитування, проведеного Київським інститутом соціології (КМІС), щодо обізнаності молоді про ризики вживання електронних пристроїв для куріння, майже половина опитаних респондентів вважають, що електронні пристрої для куріння є менш шкідливими, ніж сигарети, а 37% — що ці пристрої допомагають людям кинути курити звичайні сигарети.

Хоча у ВООЗ неодноразово наголошували на тому, що безпечного куріння не існує, і що такі пристрої – аж ніяк не є методом кинути курити. Навпаки – вони тільки сприяють стійкості цієї залежності.

Саме тому ухвалення законопроєкту № 4358 є нагальним, адже законопроєкт передбачає заборону реклами електронних пристроїв для куріння та запроваджує медичні попередження на е-сигаретах та рідинах до них.

Ціль таких норм захистити споживача від оманливої інформації та проінформувати, що ця продукція є однозначно шкідливою для здоров’я та викликає наркотичну залежність.

Що необхідно зробити найближчим часом

Проблема зростання темпів куріння серед молоді в Україні потребує вирішення на державному рівні. Для цього в першу чергу необхідно ухвалити законопроєкт №4358 у другому читанні восени цього року.

Вдячна всім колегам та Голові Комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайлу Радуцькому, які підтримали ухвалення комплексного антитютюнового законопроєкту №4358 та провели надзвичайну роботу з його підготовки. У питанні ухвалення антитютюнового закону ми маємо абсолютну підтримку МОЗ України, депутатів, української громадськість та міжнародної спільноти.

Переконана, що Президент України готовий підписати законопроєкт після його ухвалення у другому читанні.

Таким чином Україна вперше за останні 10 років зробить крок до посилення захисту дітей та молоді від куріння як тютюнових виробів, так і нарешті врегулює електронні пристрої для куріння, які також становлять загрозу для здоров’я.

Законопроєкт прописаний саме таким чином, щоб захистити українців, зокрема – підлітків, від згубної шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння.

До слова, це також нарешті дозволить Україні нарешті виконати свої обов’язки відповідно до Директиви 2014/40/ЄС та активізувати виконання РКБТ ВООЗ. Впевнена, це вдасться зробити вже найближчим часом.

Лада Булах, народний депутат від партії "Слуга народу", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина Rangizzz/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

ТОП-5 вбивчих правок до антитютюнового законопроєкту №4358

Чому Україна пасе задніх у протидії тютюновому лобізму

Що робити, коли вчергове не вдалося кинути курити? Про проблему тютюнозамісної терапії в Україні

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.