Який президент НОКу потрібен українському спорту?

17 листопада відбудуться вибори президента Національного олімпійського комітету України. Вперше за багато років спортивна спільнота має шанс змінити вектор діяльності НОКу та спрямувати його в першу чергу на допомогу спортсменам.

І тут важливо чітко розуміти, який очільник Комітету нам потрібен? Пропоную своє бачення.

• Управлінець, який зберігає зв’язок зі спортивною спільнотою. Недостатньо бути спортивним чиновником, треба мати живий контакт з людьми, розуміти їхні потреби, бути доступним та налагоджувати продуктивний діалог.
• Людина з незаплямованою репутацією. Під час війни через НОК проходять величезні кошти Фонду солідарності Міжнародного олімпійського комітету. За кожну копійку слід давати докладний звіт, жодного натяку на корупцію не повинно бути. Інакше це підірве довіру світового спорту до України. Ресурси слід витрачати ефективно. В першу чергу на допомогу спортсменам, які через війну опинилися в складних умовах. Особливо дітям, їм ще формувати спортивне майбутнє України.
• Менеджер, який інтегрований у світовий спортивний простір і здатен переймати кращі стандарти. Наприклад, нарешті, посприяти запровадженню E-паспорта спортсмена. Це допоможе з’ясувати скільки спортсменів в Україні дійсно займається професійним спортом, якою є якість роботи тренерського складу, чи відповідає реаліям спортивна звітність, чи ефективно витрачаються державні кошти на спорт.
• Управлінець, здатний відстоювати жорстку санкційну політику щодо російського та білоруського спорту. Спортсмени держав-агресорів не повинні повернутися на спортивні арени світу. Аж до того часу поки росіяни не заберуться з наших територій в кордонах 1991 року та не компенсують втрати завдані спортивній інфраструктурі. В цьому питанні новий президент НОКу не повинен йти на жодні компроміси. Неприпустима інертна політика, яку Комітет проводив на початку повномасштабної війни, коли його роботу фактично виконували ініціативні спортсмени та НОКи інших країн.

• Людина, яка лобіює очищення міжнародних спортивних установ від російських функціонерів. Сьогодні росіяни тримають під повним або частковим контролем низку федерацій і роблять усе можливе, аби послабити, а в ідеалі взагалі скасувати спортивні санкції. Від російських "смотрящих" слід позбавлятися, імпульс таких ініціатив має виходити від НОК України.
• Управлінець, що пріоритетом має впровадження програм реабілітації спортсменів та їх адаптації до постспортивного життя. Віддавши часточку себе країні, спортсмен має право розраховувати на зворотну допомогу спортивної спільноти в особі НОКу. Саме колишні спортсмени будуть надійним кадровим резервом для поповнення менеджменту у сфері спорту. І це загалом позитивно вплине на якість управління.
• Людина з проактивною позицією. Не лише виступати оператором програм МОКу, але й продукувати власні ініціативи, просувати їх на міжнародному рівні, знаходити кошти на реалізацію.
• Самостійний менеджер. НОК має відповідати своєму статусу координатора українського спорту. Не бути лише придатком Міжнародного олімпійського комітету чи Міністерства спорту, а мати власну обґрунтовану точку зору та опору спортивної спільноти. Можливо, іноді навіть всупереч деяким урядовцям чи світовим ТОПам.
• Президент, який вміє співпрацювати. Він повинен налагодити співробітництво з федераціями, профільним міністерством та парламентським комітетом. НОК має бути майданчиком для дискусій, обговорень та ухвалення стратегічних рішень, які потім будуть реалізовані в тому числі державою.
• Людина, яка змінить систему. Зробить пріоритетом інтереси спортсменів, а не функціонерів. За нового президента кожен спортсмен зможе розраховувати на повсякчасну підтримку НОК. Не декларативну, а реальну.

В української спортивної спільноти є величезний запит на зміни. Нам не потрібні на чолі НОКу "вожді" пострадянського типу, яким лише славословлять та вклоняються. Потребуємо енергійного демократичного лідера, близького до спортсменів, здатного керувати процесами, з авторитетом у світовому спорті, який зможе вести діалог на найвищому рівні.

Чи є такі люди серед нас? Безумовно, є. Чи зможемо ми подолати спротив спортивної бюрократії та перемогти? Зробимо для цього усе можливе. Одне знаю точно – зберігати НОК в "законсервованому" стані, в стилі брежнєвського керівництва більше не можна. Перед нами нові виклики, які потребують нових сміливих нестандартних рішень.

Наше завдання – побороти бюрократію та зробити НОК сучасною ефективною інституцією, де в центрі уваги інтереси спортсменів.

Ольга Саладуха, народна депутатка України, голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету ВР з питань молоді і спорту, спеціально для УП. Життя.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.