Безкров’я МОЗ: чому потрібно запустити інформаційну систему донорства "єКров"?
14 червня відзначався Всесвітній день донора крові. Міністерство охорони здоров’я традиційно підкреслило, наскільки важливе донорство. І воно дійсно важливе, особливо у воєнні части, коли якісної крові потребують поранені українські військові та цивільні щодня.
На жаль, в Міністерстві нічого не згадали про "єКров", яку вже 10 місяців як не можуть запустити. Це – система, яка б суттєво спростила процедуру донорства та допомогла контролювати якість крові. Компанія Strimco безпосередньо працювала над її розробкою.
У цьому матеріалі пояснюємо, як працює донорство зараз і як би воно мало працювати.
Що не так із системою донорства в Україні?
Ще до повномасштабного вторгнення приблизно дві третини українських пацієнтів не отримували кров вчасно або взагалі. Після початку великої війни навантаження на систему крові зросло ще на 60%. Поки що Україна жодного разу не зверталася по допомогу за донорською кров’ю та її компонентами до своїх закордонних партнерів. Проте проблеми з довгим очікуванням пацієнтів на підходящу кров, очевидно, є.
Ключова проблема полягає в тому, що в Україні досі відбувається так зване стихійне донорство. Тобто значна частка донорів не системні, прояв їхньої ініціативи трапляється час від часу або кілька разів у житті, вони не так багато знають про донорство, його обмеження, від чого може страждати якість крові.
ВООЗ підкреслює, що потреби у крові можна адекватно задовольнити лише побудувавши стабільну базу постійних добровільних донорів. До того ж, саме вони є найбезпечнішим її джерелом. Системне донорство давно підтримують і адвокують профільні організації. Зокрема, "ДонорUA" збирають базу донорів та працюють над рекрутингом. Проте це неурядові ініціативи, а єдиної державної системи дуже бракує.
Що таке "єКров" і як вона працює?
“єКров” це, по суті, система яка має оцифрувати абсолютно усі процеси в системі крові: бюрократію із реєстрацією донорів та їхніми довідками, облік запасів крові, процеси з виробництвом, лабораторії. Усе, чим займаються в центрах крові, та усе, що із донорами відбувається. ІТ-офіс при МОЗ, Український центр трансплант-координації та міжнародні партнери в співпраці спроектували усю систему та розробили вимоги для закупівель на усі її елементи. Ця система, очевидно, має бути глибоко інтегрована із Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), бо донор – це перш за все пацієнт.
На розробку усієї системи потрібно 2-3 роки, але станом на зараз готові вже три перші реєстри пов’язані між собою. Перший з них – це Реєстр візитів, який має вести облік усіх відвідин українцями центрів крові. Це софт для центру крові, де працівники реєстратури збиратимуть інформацію про кількість та успішність візитів донорів та у процесі зафіксують купу даних для подальшого впровадження контролю "від вени до вени". Щоб МОЗ міг прослідкувати походження будь-якої крові та її потрапляння до кожного пацієнта.
Це своєю чергою дозволить попередити та зменшити ризики поширення захворювань через донорську кров і швидко відслідкувати постраждалих і донора, якщо неякісна кров таки потрапила в систему. А це, на жаль, типова історія. Для прикладу, під час переливання крові українці неодноразово заражалися гепатитом.
Друге завдання Реєстру візитів полягає в тому, щоб спростити усю бюрократію для донора. Адже багато хто здає її для пільг, грошової винагороди або додаткових вихідних днів, передбачених законодавством. Щоб отримати ці мотиватори від держави, треба мати паперову довідку. А "єКров" оцифрує процес отримання довідки і запропонує електронні документи. Оскільки кількість щорічних донацій – понад 500 тис, це спрощує життя багатьом людям.
Власне, друга складова системи – Реєстр відзнак донорів для тих, хто активно здає кров. Оскільки цей статус передбачає особливий перелік пільг, наприклад, грошові виплати, 10% надбавки до пенсії, безкоштовний проїзд і т.д. Існування подібних мотиваторів від держави нівелюється тим, що їх важко отримати. Наприклад, для цього статусу потрібно зібрати мінімум 40 довідок (а іноді й більше) за декілька років життя, тому багато хто навіть не намагається. У поєднанні з простими цифровими процесами можна запроваджувати також і нові мотиватори, які доволі серйозно забустять бажання українців здавати кров. Без цифри ж – це не матиме ефекту.
Врешті-решт, третя складова системи с РЛССК, реєстр ліцензій тих, хто збирає і обробляє кров, тобто центрів крові та різних медичних установ, які роблять з неї плазму, ліки, тощо. Вона також має покаращити гемонагляд, про який говорилося вище, тобто слідкувати за якістю та поширенням донорської крові. Важко переоцінити важливість цієї системи. Якщо 100 тис. пацієнтів щорічно отримують кров і лише 1% з них – неякісну, це 1 тисяча людей з проблемами зі здоров’ям внаслідок переливання.
РЛССК мав не просто цифровізувати старі процедури перевірки центрів крові та інших установ з її переробки, а одразу перевести українську систему охорони здоров’я на нові стандарти. Справа в тому, що раніше центри крові отримували ліцензію лише на медичну практику (як інші медичні установи), але не перевірялися і не отримували ліцензій, яка б відображала всю специфіку їхньої діяльності. Законодавчо зміни були прийняті ще у 2020 році. 30 травня цього року Кабмін нарешті прийняв постанову про конкретні ліцензійні умови щодо заготівлі та тестування донорської крові. Все що залишається наразі МОЗ – натиснути, грубо кажучи, кнопку і запустити систему в роботу.
Чого чекає МОЗ?
Рішучості та лідерства цифрової команди. Раніше керівництво МОЗ анонсували масштабні плани у 100 проєктів із цифровізації на 2024 рік. Але політичного бажання замало для втілення таких амбітних реформ, потрібна робота кожної з бюрократичних ланок Міністерства та спроможність виконавців. А поки запуск “єКрові” штучно затягується неготовністю команди МОЗ, сама система вже давно готова до старту.
Почнемо з Реєстру візитів. 1 квітня цього року міністр Ляшко підписав наказ "Про затвердження Порядку ведення Реєстру візитів…" Відповідно до нього, ця система має запрацювати з "дати виникнення технічної можливості". Коли вона наступить? Невідомо. Хоча, по факту, розробка Реєстру візитів завершена, технічно він готовий і пройшов усі тестування. Можна було запускати на вчора.
Щодо Реєстру відзнак донорів, то проєкт наказу про порядок його ведення є ще з березня. Він був на громадському обговоренні і термін пропозицій та зауважень сплив у середині квітня.
Врешті-решт, свої запізнення зі стартом Реєстру ліцензій МОЗ могли пояснювати відсутністю відповідної постанови Кабміну, яка остаточно вводила його у правове поле української системи охорони здоров’я. Але наприкінці травня, як зазначалося вище, уряд вирішив і це питання.
МОЗ мали забезпечити роботу "єКрові" на 1 квітня 2024 року, згідно постанови Кабміну. Поки Міністерство охорони здоров’я не може цього зробити, в середньому півтори тисячі людей щодня стають реципієнтами донорської крові. Значна частка серед них – це військові або цивільні, що постраждали від агресії Росії. Війна – максимально поганий час, щоб зволікати з рішеннями, які потенційно допоможуть зберегти життя і здоров’я людей.
Роман Ланський, співзасновник GovTech-компанії Strimco, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
