Що не так із черговою спробою реформування вищої юридичної освіти?
Протягом 2023-2024 років сталося помітне просування в питанні регулювання правничої освіти. Міністерство освіти і науки запровадило і вже двічі провело Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ).
У 2024 році мінімальний бал для вступу на правничий бакалаврат підвищено до 150 балів, оновлено перелік спеціальностей відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти, і з 2025 року буде припинено підготовку правників на рівні фахової передвищої освіти, значно посилено вимоги до створення освітніх програм з права. Проте чимало рішень потребують саме законодавчого регулювання.
Комітет Верховної Ради з питань правової політики схвалив проєкт Концепції законопроєкту про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії. Документ розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про правотворчу діяльність" і раніше був оприлюднений для громадського обговорення. Перед тим у грудні 2024 року робоча група з питань вдосконалення вищої юридичної освіти цей проєкт Концепції погодила і рекомендувала комітету його схвалити.
Це далеко не перша спроба затвердити стратегічний документ про подальшу реформу та розвиток правничої освіти. У 2017 році були зареєстровані два законопроєкти про правничу освіту, а у 2021 році інший комітет – комітет з питань освіти, науки та інновацій схвалив Концепцію розвитку юридичної освіти, проте ні законопроєкти, ні концепція так і не були ухвалені й офіційно затверджені.
Натомість Міністерство освіти і науки уже розробило проєкт закону про модернізацію мережі закладів вищої освіти. Однак він суперечить деяким ключовим пунктам концепції.
Що ж передбачає нова спроба реформувати правничу освіту і які ризики вона несе – розповідаємо.
Що визначає концепція?
Схвалення Концепції передовсім передбачає розробку відповідного законопроєкту. У ньому повинні бути передбачені:
Запровадження "наскрізної" магістратури.
Передбачається перехід від ступеневої підготовки правників (бакалавр-магістр) до єдиної магістратури (магістр на основі повної загальної середньої освіти), що дасть змогу вибудувати більш стрункий і логічний зміст освітньої програми. Така система є в деяких країнах Європейського Союзу і має свої переваги, як-от релевантність на ринку праці, рівень підготовки та відсутність потреби узгоджувати бакалаврські й магістерські програми.
Україна поступово наближається до цього та уніфіковує підготовку правників. Заборонили "перехресний" вступ на правничу магістратуру, стало неможливим вступити на магістратуру без диплома бакалавра права.
У 2024 році були внесені відповідні зміни до закону "Про вищу освіту", які посилили вимоги стосовно назв освітніх програм, заборонено створювати міждисциплінарні програми для регульованих спеціальностей, а також знизили обсяг вибіркової складової в таких програмах до 10%. Окрім цього, програма ЄДКІ змістовно вміщує питання, які в переважній частині університетів викладають на бакалавраті.
Трансформація заочної форми здобуття юридичної освіти.
Класична заочна форма буде замінена на змішану (очно-дистанційну). Якість підготовки юристів на заочній формі нижча, ніж на денній, що підтверджується результатами вступних іспитів на магістратуру та ЄДКІ. Фундація DEJURE раніше детально проаналізувала такий стан підготовки юристів на заочній формі.
Посилення ліцензійних та акредитаційних вимог до правничих шкіл та освітніх програм з права.
Заклади вищої освіти повинні відповідати жорсткішим ліцензійним та акредитаційним вимогам. Зокрема, будуть враховуватися результати складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту та працевлаштування випускників за спеціальністю.
Окрім цього, концепція передбачає вдосконалення змісту і структури ЄДКІ, який має стати покроковим. Також поширення складання ЄДКІ на усіх випускників магістратури, незалежно від того, в якому закладі навчається студент.
Інституційне розмежування підготовки правників та фахівців для органів правопорядку.
Концепція передбачає припинення підготовки правників у військових закладах та закладах вищої освіти (ЗВО) зі специфічними умовами навчання (Міністерство внутрішніх справ (МВС), Служба безпеки України (СБУ), Мінʼюст, Державна служба України з надзвичайних ситуацій). Натомість у цивільних ЗВО припинять підготовку майбутніх представників органів правопорядку. Це дозволить встановити рівні умови доступу до юридичної освіти та справедливі умови розподілу публічних коштів на здобуття освіти.
Таке розмежування є критично важливим, адже підготовка правників у "поліцейських академіях" дорога, неякісна й неефективна. Заклади системи МВС відрізняються дисципліною та субординацією, що унеможливлює вільну наукову дискусію, яка є критичною для якісної підготовки правників.
Бюджетні місця у таких закладах розподіляються без конкурсу, якість навчання низька, і, як наслідок, випускники показують значно гірші результати за тих, які навчаються у цивільних університетах.
Ризики для реформи
Як ми вже зазначали вище, Міністерство освіти і науки розробило проєкт закону про модернізацію мережі закладів вищої освіти. Його ухвалення передбачено в Плані пріоритетних дій Уряду на цей рік. Змістовно цей законопроєкт суперечить ухваленій концепції, зокрема в частині підходів до розмежування підготовки юристів та правоохоронців. Цей документ передбачає:
- Збереження підготовки юристів у закладах зі специфічними умовами навчання (МВС, Мін'юсту, ДСНС). Натомість у цивільних закладах підготовку представників органів правопорядку припиняють.
- Збереження навчання студентів-правників у "поліцейських академіях" не лише за кошти державного бюджету, але і за кошти фізичних чи юридичних осіб.
- Зменшення обсягів державного замовлення для університетів, які підпорядковані МОН та збереження державного замовлення для закладів зі специфічними умовами навчання.
Такі положення законопроєкту суперечать не лише концепції, але й рекомендаціям Європейської комісії за 2023-2024 роки.
Що далі?
Схвалену Концепцію комітет надіслав Кабінету Міністрів України (КМУ). За словами окремих членів комітету, це робиться для того, щоб уряд міг провести ряд консультацій, адже це в інтересах Міністерства освіти і науки, і Міністерства внутрішніх справ.
Швидше за все ми не побачимо жодних дій щодо цього від Кабміну, оскільки йдеться не про цілісну Концепцію розвитку вищої юридичної освіти, яка могла б бути затверджена окремим розпорядженням чи постановою КМУ. Насправді ж уряд фактично не знатиме, що з нею робити, бо уся ініціатива з розробки цієї концепції та відповідного законопроєкту належить комітету та робочій групі, створеній при ньому у грудні 2023 року. І ймовірно ініціаторами внесення проєкту закону до парламенту будуть народні депутати, а не Уряд.
Водночас згаданий законопроєкт про модернізацію мережі закладів вищої освіти має бути доопрацьований та узгоджений зі змістом концепції та рекомендаціями Єврокомісії. Зокрема, в частині принципів інституційного розмежування підготовки правників та представників органів правопорядку.
Наступний логічний крок – якнайшвидше і ґрунтовне обговорення самого законопроєкту про вищу (правничу освіту) і внесення його в парламент. Фундація DEJURE очікує просування в цьому найближчим часом, активної роботи як комітету з правової політики, так і робочої групи, а також якісного розгляду і прийняття його у вигляді закону.
Іван Шемелинець, експерт з правничої освіти Фундації DEJURE, Катерина Шевчук, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
