В Україні створили Червоний список культурних цінностей під загрозою: музейники пояснили, що він дає

Міжнародна організація Іnternational Council of Museums (ICOM) та Міністерство культури та інформаційної політики України представили Надзвичайний Червоний список культурних цінностей під загрозою – Україна (Emergency Red List of Cultural Objects at Risk – Ukraine).

Читайте УП.Культура у Telegram

Про плани його створення ICOM та МКІП оголосили майже рік тому – 28 червня 2022 року, повідомила пресслужба Міністерства культури.

З того часу експерти з 11 українських музеїв почали роботу над переліком разом з Департаментом охорони спадщини ICOM.

До оприлюдненого Червоного списку потрапили 53 типи об'єктів, що належать до семи категорій – археологія, книги та рукописи, нумізматика, народне, релігійне, прикладне та образотворче мистецтво. Це культурні цінності, які через повномасштабне вторгнення Росії перебувають під загрозою викрадення, мародерства, незаконного вивезення.

Серед іншого до списку увійшли: Трипільська кераміка, теракотові фігурки з Криму, скіфські прикраси для коней, кримськотатарський жіночий пояс, весільна сукня з Тернопільщини, Косівська кераміка, картини Миколи Пимоненка, Марії Примаченко, Олександра Богомазова, Олександри Екстер, Острозька Біблія, теологічний манускрипт з Бахчисарая та інші цінності.

Ми розпитали одну з експерток, яка працювала над створенням Червоного списку, гендиректорку Національного художнього музею України Юлію Литвинець про те, як відбирали об'єкти та яке значення для музейної сфери має цей документ.

"Фактично перша розмова про те, що це потрібно зробити була у травні (2022 року). В червні ми вже офіційно дали старт цій роботі, уже набиралися експерти. З нашої сторони робота майже повністю була завершена в грудні. Потім пішли етапи затвердження", – розповіла Литвинець.

Перша сторінка Червоного списку культурних цінностей під загрозою - Україна

Завдання відібрати твори для списку було важким і відповідальним, підкреслила вона.

"Була сформована експертна група, до якої ввійшли мистецтвознавці, колеги-музейники. Вони декілька місяців працювали над тим, щоб підібрати зразки зі своїх колекцій. Звісно, список був набагато більший. Наприклад, зараз там представлена одна ікона Святий Миколай, а загалом ікон було багато відібрано. Але із усього цього масиву потрібно було вибрати типову ікону. Неважливо було, хто саме із святих зображений, але за своїми стилістичними особливостями вона мала і відображати багато регіонів України, і бути типовою. Це було насправді дуже складно, бо Україна велика, існувало багато стилів, різних течій, впливів. Але ми намагалися постійно абстрагуватися, розуміли, що з 20 ікон треба вибрати одну. І таким чином, щоб людина необізнана, той самий митник, побачивши якусь ікону, зразу сказав: стоп, це українське", – пояснила гендиректорка НХМУ.

Скріншот Червоного списку

Литвинець зазначила, що вказані у Червоному списку мистецькі об'єкти входять до колекцій музеїв, що працювали над його створенням, тож вони у безпеці. А документ фактично є орієнтиром для інших країн, щоб вони могли завадити ввезенню награбованого в Україні.

"Ці твори – еталон, зразок тих творів, які фактично вже є під загрозою знищення, розкрадання. Цей документ в подальшому буде перекладений різними мовами тих країн, які мають кордон в нашому випадку з країною-агресором. Цей Червоний список буде розповсюджений серед митників, прикордонників, які першими стикаються з тими, хто перетинає кордон. Для них це буде як зразок, на що потрібно звернути увагу перш за все", – пояснила експертка.

За її словами, офіційне оприлюднення списку міністерством фактично означає, що його взято в роботу на міжнародному рівні. "Якщо людина перетинає кордон і перевозить з собою незаконно предмети, які будуть для митника схожими з тими предметами, які знаходиться у цьому Червоному списку, то він зобов'язаний зупинити цю людину, детально перевірити і визначити, звідки він взяв це предмет. Можливо, він вкрадений і належить Україні", – додала Литвинець.

Скріншот Червоного списку

На запитання про те, чи має Червоний список допомогти запобіганню вивезенню предметів з пограбованих російськими окупантами музеїв, приміром, Херсонського краєзнавчого музею, гендиректорка НХМУ відповіла: "Коли ми формували цей список, на той момент ще в Херсоні твори не були викрадені, але ми вже про це думали, і подавали зразки творів, які можуть бути там".

Крім того, підкреслила Литвинець, експерти включили до переліку кримськотатарські культурні об'єкти. "Це також є важливим для України не лише в тому сенсі, що ми втратили території, але і в розумінні важливості кримських татар для України", – сказала вона.

Читайте також: "Це толока, де музейники самі рятують себе і українську спадщину": Ініціаторка Музейного кризового центру Ольга Гончар