Це читомо: гостросюжетні українські детективи, нова книжка Ребекки Кван, лауреат Пулітцера з ненадійним оповідачем та інші літературні новинки
Чим живе сучасна читацька спільнота? Які теми хвилюють авторів найновіших бестселерів? Які новенькі гостросюжетні романи варто прочитати?
УП.Життя рекомендує новий книжковий огляд, який спеціально для нас зробила книжкова експертка з "Читомо" – гостросюжетний роман про внутрішню кухню українського реаліті-шоу, Пулітцерівський лауреат з романом про американську Золоту добу, фентезійно-історична повість про пригоди ката та інші важливі літературні новинки.
Українська проза
Світлана Кострикіна. Мертва жива вода
Київ: Віхола, 2024. – 424 с.
"Мертва жива вода" – ідеальне чтиво для любителів true crime серіалів та глядачів кримінальних телепрограм. Це гостросюжетна книжка про внутрішню кухню реаліті-шоу та ціну правди й телевізійної успішності.
Майя – журналістка високорейтингової кримінальної телепрограми. Вона буквально живе своєю роботою і відрядженнями і зовсім не має часу на особисте життя. Навіть нечасті зустрічі з подругою доводиться закінчувати раптово на півслові, адже журналістку викликають внести чергові термінові правки в сценарій. Для Майї ця робота означає не лише рейтинги, а й власну причетність до благої справи пошуку істини.
Проте коли раптово зникає колега Майї, виявляється, що далеко не всі її колеги керуються благими намірами в роботі, тож дівчина береться за власне детективне розслідування.
Де межа між пошуком правди й красивою ефірною картинкою? На скільки відсотків те, що показують нам на екранах є реальністю? Перед читачами розгортається захопливий і напружений роман, в якому від кількох зайвих і недостатньо ретельно опрацьованих секунд в ефірі залежать життя реальних людей.
Володимир Аренєв. Пан малодобрий
Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2024. – 256 с.
Якщо ви думаєте, що робота ката – похмура й малоцікава, то "Пан малодобрий" має всі шанси вас здивувати. Адам – син ката, щойно приїхав з медичного навчання в Університеті. Він сповнений юнацького завзяття, романтичних настроїв і аж ніяк не планує йти батьковими слідами. Проте батько Адама не тільки рубає голови, а я дошукується істини. Адже мало бути мечем правосуддя, треба ще й перевіряти факти і бути впевненим, що справді чиниш справедливо. Адам з батьком вирушають у містечко Тарновські Штольні, куди їх покликали виконати катівську роботу. І там юних хлопець влаштує небезпечне детективне розслідування в пошуках правди про те, що діється в цьому місті.
"Пан малодобрий" – фентезійно-історична книжка, що за своїм матеріалом перегукується з книжками Юрія Винничука, зокрема "Аптекарем", де також фігурує постать ката. Проте там, де герої Винничука блазнюють, вдаються до еротичних жартів і смакують всі радощі життя, герої Аренєва є брутальнішими, а ландшафт книжки виявляється насиченим цікавими фантастичними елементами. Душі загиблих людей промовляють до тих, хто здатний їх чути, а в недрах землі ховаються свідки злочинів живих людей.
Перекладна проза
Ребекка Кван. Жовтолика
переклад Ганни Литвиненко. – Київ: Жорж, 2024. – 272 с.
Після мегауспішної фентезійної трилогії "Макова війна" та роману "Вавилон" американська письменниця китайського походження Ребекка Кван видала нову книжку, в якій популярна авторка відійшла від жанру фентезі. "Жовтолика" – сатирична історія про письменницьку працю, видавничу кухню, а також культуру кенселингу.
Героїня цієї книжки – маловідома письменниця-невдаха Джуніпер, яка товаришує зі справжньою літературною зіркою, американкою китайського походження Атеною Лю. Дівчата збираються відсвяткувати новий приголомшливий контракт Атени з Netflix, але літературна зірка несподівано помирає в Джун на очах. Попередньо Атена встигає показати своїй подрузі новий рукопис, про який іще не знають ані видавці, ані літературний агент Атени. І тоді в голові Джун визріває план.
Вона викрадає рукопис, ретельно його опрацьовує і видає під своїм іменем. Інколи її гризуть сумніви, а чи вчинила вона правильно. Джун весь час переконує нас, що технічно вона не привласнює роман – дівчині доводиться довго й ретельно працювати над сирим матеріалом своєї зіркової подруги. Але є нюанс: новий бестселер – історія про китайських робітників початку ХХ століття, до яких біла письменниця Джун не має жодного стосунку. Тож далі роман розмірковує над культурною апропріацією й питанням, чи справді для створення книжки достатньо письменницької майстерності? І що означає бути азійською авторкою в сучасному світі?
Добряча третина цього роману – це нескінченне сидіння Джун у твітері. І шакалячий експрес (тобто негативна реакція твітерської спільноти на якісь феномени чи висловлювання людей) – не найгірше, з чим зіштовхнеться Джун. У соцмережах, поруч зі звинувачуваннями в плагіаті, раптово з’являється привид мертвої подруги й починає переслідувати Джун. Хто стоїть за цим привидом? Чи, може, Кван, не так далеко відійшла від фентезі, як нам це обіцяли?
Девід Лодж. Переміна місць
переклад Тетяни Некряч. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2024. – 400 с.
"Переміна місць" – комічний університетський роман, який жваво й перебільшено демонструє читачам відмінності між англійською й американською культурами. Книжка створена ще в 1970-ті і є першою частиною "Повісті про два кампуси".
Книжка розповідає про програму обміну між університетами, в якій беруть участь британець Філіп Своллоу та американець Моріс Запп. Вони – цілковиті протилежності. Філіп – посередній вчений із посереднього й маловідомого вишу, тоді як Моріс – блискучий вчений, що викладає в одному з найвідоміших університетів Америки. Їхні кар’єри, сімейне життя, вподобання й поведінка діаметрально протилежні. Проте опинившись в незвичному культурному середовищі ці викладачі зазнають карколомних змін.
Ернан Діас. Довіра
переклад Андрія Зорницького. – Харків: Vivat, 2024. – 368 с.
"Довіра" – новий переклад минулорічного Пулітцерівського лауреата в номінації "Художня література", який занурює нас в атмосферу американської Золотої доби та "Епохи невинності" Едіт Вортон. Проте цей роман – не лише про американську аристократію, а й про те, наскільки та сама історія залежить від оповідача.
"Довіра" розповідає нам 4 варіанти історії подружжя Бенджаміна та Гелен Расків. Перша оповідь – роман про подружжя, створений після смерті героїні, який страшенно обурив пана Бенджаміна. Друга історія – незавершені мемуари Бенджаміна. Третя – історія секретарки цього багатія, яку він наймає, щоб у відповідь на паскудний роман подати власне бачення подій. І остання частина – нерозбірливий щоденник самої Гелен.
Це прекрасний роман про важливість постаті оповідача в баченні подій, нечутність жіночих голосів і непоміченість ролі жінок на початку ХХ століття. Створюючи мемуари Бенджаміна його секретарка намагається стилізувати його історію під мовлення інших успішних чоловіків, чиї книжки вона спеціально опрацьовує в бібліотеці.
Виклад історії Бенджаміна призначений для публічного огляду й захоплення його досягненнями. Те, що він створює, призначене для публіки. Тоді як голос Гелен залишається непочутим. Її щоденники дуже довго залишаються неопрацьованими, хоча й виставленими на загальний огляд. Хоча саме вона виявляється вагомим джерелом успіху бізнесу свого чоловіка.
