Що робити, коли вам поставили діагноз "рак"? 6 кроків, які допоможуть онкопацієнту

15357
24 листопада 2021

Якщо лікар підозрює, що у вас онкологічне захворювання, можна легко запанікувати та розгубитися.

Утім, не варто впадати в ступор або відразу замовляти собі труну чи писати заповіт.

Рак – не вирок, а хвороба, яка лікується. А вам треба не розгубленість та паніка, а рішучість та наполегливість. 

У матеріалі  "Як це – почути, що у тебе рак: 6 історій та порад від жінок, яким поставили онкологічний діагноз" своїм досвідом поділилися пацієнти, які лікувалися чи продовжують боротися  з онкологічною хворобою. 

У цьому тексті ми разом з лікарями-онкологами та психологинею пояснюємо, що робити, коли вам або вашим близьким поставили діагноз "рак". 

Ви дізнаєтеся про: 

  • які дослідження треба пройти, щоб підтвердити діагноз;
  • вибір лікарні та лікаря, встановлення з ним контакту;
  • що таке та коли потрібна "друга думка";
  • де брати кошти на лікування;
  • підготовка до лікування: через які процедури мусить пройти онкохворий.

Розібратися у питаннях допомогли: 

  • Ярослав Куляба, клінічний онколог;
  • Ганна Комісаренко, онкологиня, хіміотерапевтка;
  • Ганна Доброва, психологиня;
  • спеціалісти Національної служби здоров’я.

Крок №1: підтвердження діагнозу

Які дослідження підтверджують онкодіагноз

Наявність у пацієнта онкологічного захворювання підтверджується цілою низкою досліджень. 

Встановлення діагнозу можна порівняти з пазлом, говорить Ярослав Куляба

Шматочки цього пазлу – дослідження, які доповнюють, але у жодному разі не замінюють один одного. 

 Ярослав Куляба. Фото з особистої Facebook-сторінки

Чим більше досліджень, тим точніший діагноз, а чим точніший діагноз, тим більше шансів на ефективне лікування.

Людям з підозрою на онкологію призначають такі дослідження: 

  • гістологічне дослідження;
  • УЗД; 
  • магнітно-резонансну томографію (МРТ);
  • комп'ютерну томографію.

Гістологічний аналіз є одним з найважливіших в діагностиці раку. Це дослідження фрагменту тканини, яке виконується під мікроскопом в патологоанатомічному відділенні. Власне, аналіз на гістологію і дає остаточну відповідь – чи наявне в людини злоякісне новоутворення. 

  Фото: Depositphotos/Автор PantherMediaSeller

В окремих випадках лікар може призначити імуногістохімічний аналіз. Його призначають зокрема у випадках, коли мікроскопічна будова пухлини неспецифічна. 

Це дослідження допомагає визначити тип пухлини, які білки провокують розвиток пухлинних вогнищ, тощо. 

УЗД може не показати пухлину на початковій стадії, КТ та МРТ з контрастною речовиною – це  більше детальне обстеження. 

Все про ранню діагностику раку: симптоми та аналізи

Зокрема, за допомогою КТ можна виявити метастази в інші органи. 

Крім цього, залежно від виду раку, пацієнтам призначають колоноскопію (рак прямої кишки), мамографію (рак молочної залози), цистоскопію (рак сечового міхура), гістероскопію (рак матки), бронхоскопію (рак легенів) та інші процедури. 

Більшість досліджень в Україні можна зробити безоплатно за Програмою медичних гарантій, в якій рання діагностика онкозахворювань визначена пріоритетним напрямком, пояснили в НСЗУ. 

Механізм такий: вам треба отримати від сімейного або лікуючого лікаря (наприклад, онколога) електронне направлення. 

І ще важливо, щоб заклад, в якому ви будете робити обстеження, мав договір з НСЗУ. Це може бути як комунальна або державна клініка, так і ФОП або приватна. 

Перевірити медичні заклади, в яких надають безоплатну допомогу, можна на сайті НСЗУ. 

Для цього впишіть потрібну послугу в поле "Напрям, група послуг".

Наразі в ранню діагностику входять 6 досліджень на виявлення найпоширеніших  онкозахворювань, проходження яких є безоплатним.

В обстеження входить консультація лікаря, щоб виявити протипоказання, а також опис результатів. 

У разі потреби – також передбачена анестезія. Тобто терпіти біль в жодному разі не треба. Ви маєте право на знеболення

Безкоштовними, але лише за направленням лікаря, є й магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп'ютерна томографія (КТ), зокрема з контрастом та УЗД. 

Тут можна самостійно перевірити, які саме послуги входять до програми медичних гарантій і, відповідно, є безоплатними. 

Зокрема, право на безкоштовні КТ та МРТ з контрастом розписане в розділі 26: "Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах". 

Але на практиці отримати направлення та пройти КТ з контрастом безкоштовно – непросто. 

 Фото: Depositphotos/Автор IuriiSokolov

Навіть якщо вам вдасться отримати е-напралення без суперечок з сімейним лікарем, то на дослідження може бути черга. Також у вас можуть попросити окремо заплатити за контрастну речовину.  

Але кошти на все це закладені державою, і ви маєте повне право вимагати безкоштовного обстеження. 

Чи варто підтверджувати встановлений в Україні діагноз за кордоном?

Через те, що в Україні медична система тільки зароджується і має купу недоліків, особливо в регіонах, пацієнта можуть просто недообстежити. Зокрема, і через нестачу необхідного обладнання. 

Якщо у вас є сумніви щодо діагнозу або ви не впевнені, що вам призначили всі необхідні обстеження – ви можете звернутися до закордонних клінік. 

Варіантів два: особисто поїхати в клініку або ж відправити документи та аналізи онлайн. При виборі клініки, де плануєте перевіряти діагноз, важливо поспілкуватися з людьми, які вже туди зверталися. Знайти їх можна в спільнотах онкохворих. Також, якщо це можливо, варто звернутися в клініку напряму, без посередників. 

За словами Куляби, Україна запізнюється із затвердженням стандартів лікування, які відповідають рівню міжнародного розвитку онкології. Це стосується і діагностики. 

"Ми не можемо дозволити собі виконання всіх рекомендацій через недостатній розвиток медицини. В нас не вистачає елементів обстеження, які можуть виконуватися всім пацієнтам без винятку",  – каже лікар.

Зокрема, мова йде про таке дослідження як ПЕТ-КТ, яке, дає можливість виявити онкозахворювання та поширення пухлинного процесу на ранній стадії.

В Україні наявні всього три таких апарати і всі вони в Києві. 

Наприклад, ПЕТ-КТ з галієм при раку простати – це сучасний метод обстеження. А в Україні його не використовують.

35% українців дізнаються про рак надто пізно

"Пацієнту треба чекати кілька місяців. А в багатьох протоколах ПЕТ-КТ є рутинною процедурою, як КТ", – говорить він

З іншого боку, підтвердження діагнозу за кордоном – це довго. 

"Це не так трагічно, коли пацієнт знаходиться під наглядом лікаря, який допомагає дочекатися рішення крупних клінік. 

Але в нашій ситуації пацієнт, який звернувся за кордон, займається своїм здоров’ям сам. І далеко не завжди йому вдається дочекатися рекомендацій закордонних лікарів", – говорить Куляба. 

Звернення за кордон корисне, але – не панацея, вважає лікар. 

Коли необхідна "друга думка"

"Друга думка" це коли пацієнт звертається за консультацією до іншого лікаря, або в іншу клініку. 

"В умовах нашої країни важко розраховувати, що всі лікарі знають однаково багато, тому необхідно, якщо не контролювати, то хоча б знати, що просуваєшся в правильному напрямку. 

Тут може допомогти як інша думка, так і пошук лікаря, який буде відповідати усім критеріям", – говорить Ярослав Куляба.

Ганна Комісаренко каже, що другу думку треба брати у лікарів, які працюють не в тій клініці, де вам поставили діагноз, тому що діагнози та методи лікування приймаються та узгоджуються командою фахівців. 

За "другою думкою" можна звернутися до лікаря з іншого міста. Наприклад, якщо вам поставили діагноз у райцентрі, можна поїхати на консультацію до Києва. 

Якщо діагноз встановили в державній клініці, зверніться в приватну чи навпаки. 

Якщо лікарі говорять різне, то необхідно шукати "третю думку".

Робити це треба до тих пір, поки ви не переконаєтеся, що на правильному шляху, у вас на руках будуть всі дослідження, а план вашого лікування буде максимально наближений до міжнародних протоколів лікування онкохвороб. 

Але тут головне не "добігатися" по лікарях до запущення хвороби та зростання пухлини. Так, точна діагностика – це дуже важливо, але для онкохворого питання часу – не менш актуальне. 

Вчасно розпочате лікування хвороби збільшує шанси на ремісію і запобігає появі метастазів – поширення ракових клітин в інші органи. 

Крок №2. Вибір клініки та  лікаря та встановлення з ним контакту 

Приватна чи державна?

Якщо діагноз підтверджено, необхідно визначитися, де проходити лікування. 

В кожному обласному центрі наявні онкоцентри, де лікують хворих на рак. 

Існує Національний інститут раку, де приймають пацієнтів зі всієї України. 

Наразі пацієнт має право обирати лікувальний заклад незалежно від місця проживання.  

Також існує чимало приватних клінік, які спеціалізуються на лікуванні онкохворих. 

В державних клініках допомога онкохворим, зокрема променева терапія, надається безкоштовно за програмою медичних гарантій. 

Але на неї може бути черга через те, що апарати часто ламаються, їх не вистачає.  

Чекати на таке лікування можна місяцями, що в деяких випадках може загрожувати життю. 

Черги в державних клініках не лише на променеву терапію. 

Там можна провести цілий день під кабінетом лікаря в очікуванні прийому. 

 Київський міський онкоцентр. Фото Яна Осадча

Крім того, онкохворому доведеться мати справу з різними лікарями та часто шукати їх самостійно, що вимагає додаткових зусиль. 

Онкопацієнта на різних етапах захворювання лікують різні лікарі: хірурги, радіологи, хіміотерапевти. 

Дуже рідко дії хворого координуються одним лікарем, який стежить за всіма процесами та веде хворого до ремісії. 

Перед онкохворим часто ставлять багато завдань, направляють на велику кількість досліджень та аналізів, зокрема в різні медзаклади. 

Такий "футбол" швидко виснажує. Тож онкопацієнту в Україні дуже часто приходиться боротися не лише з хворобою, але й з системою, аби відстояти своє право на медичну допомогу. 

Також умови перебування в стаціонарах також можуть бути далекими від ідеалу: брудні матраци, погана їжа, занедбані санвузли, обшарпані стіни тощо. 

 Радіологічне відділення Київського онкоцентру. Крісла в коридорі
  Радіологічне відділення Київського онкоцентру. Туалет
  Радіологічне відділення Київського онкоцентру. Меблі
   Радіологічне відділення Київського онкоцентру. Коридор.

Якщо ви вирішили лікуватися в державному онкоцентрі, майте на увазі: 

Безоплатна допомога пацієнту з онкозахворюванням в межах програми медичних гарантій включає:

  • проведення радіотерапії та хіміотерапії в стаціонарних та амбулаторних умовах;
  • лікарські засоби з Національного переліку (додатково пацієнт може безоплатно отримати ліки, що централізовано закуповуються за кошти державного бюджету за різними державними програмами) як при стаціонарному, так і при амбулаторному лікуванні;
  • медичний догляд, перебування та харчування під час перебування у стаціонарі в лікарні;
  • психологічну підтримку.

Перевірити, чи є потрібні вам ліки у держзакупівлях, зокрема, препарати для хіміотерапії,  також можна з допомогою програми Ліки-контроль. 

Завантажте програму на телефон, введіть в графу "пошук інструкцій" назву потрібного препарату, і якщо під описом препарату з'явиться блакитний прямокутник, то препарат включений у нацперелік основних лікарських засобів. 

 Скріншот з сайту "Ліки-контроль"

Переліки наявних в медзакладі ліків мають бути розміщені на сайтах лікарень. 

Ось, наприклад, на сайті Київського міського онкодиспансеру список безкоштовних препаратів можна знайти тут

Ще один корисний лайфхак – це чат-бот у Telegram "Лікуйся". Він створений громадськими організаціями "Ліки-контроль" та "Афіна. Жінки проти раку". З його допомогою також можна дізнатися, які послуги безкоштовні для онкопацієнтів за програмою медичних гарантій. 

Будь-які оплати в конвертах лікарям чи медсестрам за будь-яку з цих процедур – за межами правого поля. 

Якщо з пацієнта вимагають гроші у закладі, який має договір з НСЗУ, треба телефонувати до контакт-центру відомства за номером 16-77.

У приватній клініці організованих процесів та можливостей здати аналізи чи пройти дослідження в одній клініці може бути більше. 

Але варто пам'ятати, що лікування за гроші – не завжди якісне лікування. Ціни на процедури тут можуть бути дуже високими. 

Наприклад, курс променевої терапії в приватній клініці столиці може вартувати близько 100 тисяч гривень. Також треба бути обережним з прайсами: візит до лікаря, який за прайсом коштує 500-800 гривень, може зрости до кількох тисяч, бо туди включать вартість процедур. Якщо на вас в приватній клініці дивляться виключно як на гаманець, призначають дорогі та сумнівні процедури, шукайте інший медзаклад.

Найкращий варіант – отримати консультації і в приватній, і в державній, а потім, оцінивши ставлення лікарів та свої матеріальні можливості, робити вибір.

Як знайти лікаря?

Дуже часто головним критерієм вибору лікарні є саме лікар, який викликає довіру у пацієнта, і це не залежить від того, працює він в державній лікарні, чи в приватній.

Ярослав Куляба каже, що думка про те, що в приватних лікарнях працюють кращі лікарі – хибна. А звертання у приватну клініку абсолютно не гарантує високого рівня допомоги.

"Не можна ділити лікарів на працюючих в приватних клініках та в державних. Багато лікарів працюють, і там, і там. Гарний лікар – гарний скрізь. Я знаю велику кількість лікарів, які працюють виключно в державних клініках, і які мають дуже високі професійні знання, в яких видатні результати", – говорить він.

 Фото: Depositphotos/Автор monkeybusiness

На думку онколога, пацієнт має шукати лікаря, з яким він знайде психологічний контакт, і який буде діяти максимально близько до міжнародних стандартів лікування.

Але тут є ще така проблема: іноді в людини в голові складається певний образ лікаря, каже Ганна Комісаренко

Зазвичай  ідеальний лікар для людини – це той, який відповідає на питання 24 години на добу та лікує силою думки. 

Або навпаки – лікар стає винуватцем всіх бід, мріє заподіяти зло та викачати з пацієнта всі гроші. 

Такі погляди не призведуть до успішного лікування, вважає Ганна Комісаренко. 

 Ганна Комісаренко, фото з особистої Facebook-сторінки

Головне – сприймати лікаря не ворогом, а спільником у боротьбі з хворобою. 

"Треба якнайшвидше ставати у трійці "пацієнт-хвороба-лікар" на бік "лікар-пацієнт" проти хвороби. Тоді всі емоційні, ментальні та фізичні сили акумулюються, і лікування буде перебігати значно краще", – каже вона.

Але якщо ви відчуваєте недовіру до лікаря чи медзакладу, відверто повідомляйте, що саме турбує та уважно уважно в слухайте відповідь. 

А ще краще – записувати головне у нотатник. 

"Будьте відвертими. Проте, якщо чітко визначаєте, що не маєте внутрішньої довіри – шукайте "свого" лікаря", – радить хіміотерапевтка. 

Ганна Доброва радить не соромитися ставити "дурні питання" лікарям.  

"Уточнюйте, якщо щось незрозуміло. Перед візитом до лікаря складіть список питань",  – каже психологиня.

 Ганна Доброва, фото з особистої Facebook-сторінки

У пошуках "свого" лікаря вам також можуть допомогти поради інших онкохворих та тематичні спільноти. 

Але все вирішить лише особистий прийом. 

Уникайте лікарів, які вам одразу сходу виносять вирок, кажуть фразу: "а що ви хотіли, у вас же ж…", закликають терпіти біль або просто байдужі і поспішають якомога скоріше вас позбутися. 

Крок№ 3. Фінансовий аудит 

Без фінансової складової в наших реаліях планувати лікування важко. Незалежно від того, яку лікарню обрав пацієнт. 

Бо гроші можуть знадобитися не лише на препарати та платні обстеження, а й на супровідну терапію, на організацію трансферу, догляд за малою дитиною під час перебування на лікуванні тощо. 

До того ж, невідомо, чи дозволить стан здоров'я працювати. 

Тому треба заздалегідь передбачити, де брати кошти на життя. 

Майте на увазі, багато з оточуючих можуть та навіть хочуть надавати допомогу, бути вам і вашій родині підтримкою, фізично морально та матеріально.

"Мова йде про ваше здоров'я та життя – говоріть з оточуючими просто і відверто, сприймаючи допомогу або її відсутність без відчуття власної меншовартості або провини", – каже Ганна Комісаренко. 

Ганна Доброва також закликає не соромитися просити про фінансову підтримку. 

"Завжди говоріть, або пишіть, якої допомоги  потребуєте, і ви її точно отримаєте", – говорить вона. 

Але при зборі коштів через соцмережі треба уникати "токсичності". 

Зокрема, опублікування шокуючих фото, агресивних закликів, картинок з інтернету та пафосних фраз. 

Просто чесно розкажіть про свою ситуацію, діліться новинами лікування, спілкуйтеся з людьми та будьте відверто вдячні тим, хто надав допомогу, і не засуджуйте, хто пройшов повз. 

Якщо є бажання, просто викладайте фото своєї повсякденності, зокрема в лікарні, з родиною, друзями тощо. 

Люди мають бачити, кому допомагають та вірити в те, що кожна їхня гривня рятує ваше життя!

Крок №4. Стати обізнаним пацієнтом

В сучасних реаліях на зміну необізнаному пацієнту, який майже нічого  не знає і повністю покладається на думку одного лікаря, має прийти пацієнт проінформований. 

Він має знати правду про свій стан здоров'я, як і чим його лікують, і звертатися до іншого лікаря у разі, якщо має сумніви в його професійних або інших якостях. 

На думку Куляби, в успішному лікуванні онкохвороби є дві складові. 

Перша – знання, професіоналізм та майстерність медика, який лікує. Друга – поінформованість пацієнта. 

"Сповідь допомагає": що українці знають про рак, його лікування та онкологічну смертність

"Якщо пацієнт йде по єдиному вказаному шляху, ми йому нічим не можемо допомогти. Є ймовірність, що якісь можливості можуть бути упущені", – говорить він.

Як стати обізнаним пацієнтом? 

  • шукати інформацію про хворобу в надійних джерелах;
  • читати протоколи лікування;
  • намагатися зрозуміти, що на нього очікує;
  • бути готовим до тих чи інших діагностичних або лікувальних процедур; 
  • відстежувати доступні клінічні дослідження. 

Право знати про діагноз

Онкопацієнт має повне право знати про свій діагноз. 

Як розповідали героїні нашого попереднього матеріалу, лікарі, особливо на місцях, не дуже люблять розповідати про діагноз, і нервують, коли пацієнт хоче звернутися до іншого медика чи в іншу клініку. 

В народі рак й досі часто називають "смертельною" хворобою, тому вважається, що приховування діагнозу від пацієнта – це такий собі прояв гуманізму. 

Якщо пацієнту не повідомляють про його хворобу – це  порушення  закону, говорить Ярослав Куляба.

"Всю інформацію про діагноз може отримати лише пацієнт. Тільки з дозволу пацієнта лікар може розповідати про хворобу тим людям, яких обирає хворий. Бувають ситуації, коли пацієнт не хоче знати ,і каже, ось моя довірена особа, нехай вона приймає рішення", – каже онколог.

Крок №5. Зібрати команду

Варто зібрати команду підтримки, яка не буде шкодувати пацієнта та ридати разом з ним, а конструктивно допомагати. 

"Пацієнти, які борються, акумулюють навколо себе людей, які можуть допомогти і в пошуку лікаря, і в прийнятті рішень, і в фінансових проблемах. З кожним пацієнтом в ідеалі має бути група підтримки", – радить Ярослав Куляба. 

Не замикатися в собі, не залишатися наодинці зі своїми почуттями, і в жодному  разі не звинувачувати себе за свої переживання, радить Ганна Доброва.

"Добре, якщо з вами поруч є хтось, з ким ви можете поділитися, розповісти про свої страхи, свій біль", – говорить вона.

Пацієнт буде почувати себе спокійніше і впевненіше, якщо хтось з близьких буде супроводжувати їх  під час візитів до медзакладів. 

 Фото: Depositphotos/Автор ArturVerkhovetskiy

Якщо таких людей поруч з хворим немає, нових друзів можна знайти в онкоспільнотах. Зокрема, в групі "Афіна. Жінка проти раку"

Там можна отримати не тільки моральну підтримку, але й корисні поради, дізнатися про досвід інших людей. 

Але варто уникати тих спільнот, де агітують за "нетрадиційну" медицину та розповсюджують міфи про онкологію

Можуть допомогти також успішні історії людей, які вийшли у ремісію. 

Інформаційна гігієна дуже важлива для онкопацієнта. 

"Чужі історії потрібно ретельно фільтрувати і пам'ятати про те, що все дуже індивідуально", – каже Доброва.

Крок №6. Налаштуватися на ремісію та підготуватися до лікування 

Чи можна вилікуватися від раку назавжди?

У середовищі людей з онкологічним діагнозом не прийнято говорити про одужання. Частіше за все використовується термін "ремісія". 

Людям з онкозахворюванням навіть бажають не здоров'я, як прийнято, а "вічної ремісії". 

Чому так? Тому що рак – невиліковний? 

Думки лікарів щодо цього відрізняються. Але всі вони наполягають на тому, що рак – це не вирок. 

І при правильному підході велика кількість випадків якщо й не виліковні, але можуть перейти в стан хронічної хвороби.

"На сьогодні день люди з діагнозом "рак" живуть. І живуть достатньо довго при умові правильного лікування. 

Треба розуміти, що поки людина жива, вона має боротися і виграти у хвороби час, а ось скільки часу – залежить від маси обставин. Але опускати руки не можна", – каже Ярослав Куляба. 

Ганна Комісаренко говорить, що надає більшу перевагу терміну "пожиттєва ремісія". Але вона також каже багатьом своїм пацієнтам, що вилікуватись можливо. 

За словами Куляби, все залежить від ситуації, в якій людина опинилася на момент встановлення діагнозу. 

"Якщо мова йде про ранні стадії, коли можна прооперувати і провести лікування, яке позбавить людину хвороби, то це одне. 

Якщо хвороба діагностована в ситуації, коли не можна прооперувати і мова йде лише про зменшення розмірів пухлини, то тоді про вилікування мова йти не може", – зазначає він. 

До якого лікування готуватися онкохворому

Операція

Чи є шанси у неоперабельного пацієнта на повне одужання? 

Куляба впевнений, що без хірургії одужання пацієнта стається дуже рідко.  

"Якщо є можливість довести пацієнта до операбельного стану та видалити видиму пухлину, то це – кращий шлях. Без хірургії одужання пацієнта дуже рідко стається", – каже лікар.

Пацієнти з онко можуть отримати хірургічне лікування безоплатно. Оперативні втручання пацієнтам з онкологією виконуватимуть за пакетом хірургії,  повідомили в НСЗУ. 

 Складна онкологічна операція

Чи вдасться, зберегти орган, який був уражений пухлиною, залежить від різних обставин. 

У будь-якому випадку, сучасна медицина пропонує багато варіантів, які допоможуть вам мати прийнятний спосіб життя після видалення органів.   

Зокрема, грудні протези при раці молочної залози та кишкові та урологічні стоми при онкозахворюваннях кишківника та сечового міхура. 

"Хімія", променева чи імунотерапія?

Якщо лікар каже, що вам робити операцію запізно, це не означає, що ваші справи дуже кепські. 

Може бути, що думка лікарів зміниться після того, як ви пройдете курс променевої або хімічної терапії, і коли пухлина зменшиться, а онкопроцес локалізується, вам можуть призначити операцію.

Променева терапія – це лікування радіацією. Вона буває зовнішньою, коли частина тіла опромінюється дистанційно, та внутрішньою – коли промені направляють безпосередньо на пухлину. 

 Фото Вікіпедія. Автор: Dina Wakulchik

Пацієнту можуть призначити більше 20 сеансів зовнішньої терапії та від 3 внутрішньої, залежно від виду раку. 

Хіміотерапія –  це  звичайна крапельниця. "Хімію" капають в лікарні або три дні підряд з перервою в 21 день, або щотижнево меншими дозами. 

 Крапельниця з "хімією"

Під час променевої та хіміотерапії пацієнти стикаються з побічними ефектами

Зокрема з:

  • падінням показників крові; 
  • тошнотою;
  • слабкістю; 
  • діарею;
  • біллю в суглобах; 
  • випадінням волосся тощо. 

Дуже важливо під час лікування контролювати як загальний, так і біохімічний аналізи крові, які показують стан печінки, нирок та інших органів. 

Часто онкохворі проходять через всі ці процедури: операцію, променеву та "хімію" в різній послідовності. 

Але в ремісію можна вийти і після одного виду лікування. Тому дуже важливо проходити обстеження, які допомагають відстежити прогрес та з'ясувати, чи є певний метод дієвим особисто для вас. 

Ганна Комісаренко вважає стигмою думку про те, що операція – найефективніший та єдиний шлях подолання раку. 

"Лікування деяких локалізацій онкопатології (рак голови та шиї, або лімфоми, або навіть ранні форми раку простати) не передбачає операцію як оптимальну тактику, і саме комбінація променевої та хіміотерапії – запорука успіху", – вважає вона. 

Ярослав Куляба також погоджується, що пацієнт, якому не можна видалити пухлину, може жити довго у разі ефективного лікування. 

"Пацієнт з проявленнями пухлини, яку неможливо видалити, може жити достатньо довго, використовуючи можливості сучасної медицини", –  говорить він.

Головна порада від лікарів – не налаштовувати себе передчасно на якийсь конкретний вид лікування. 

Спрогнозувати терміни лікування фактично неможливо. 

Варто зрозуміти лише одне, лікування раку навіть на перших стадіях – процес доволі тривалий.  

Окрім класичних методів (променева, "хімія", операція) у сучасній медицині застосовують інші методи лікування, які можуть дати позитивні результати: 

  • імунотерапія (штучна стимуляція імунної системи для боротьби з онко);
  • таргетна терапія (цілеспрямована атака на ракові клітини з мінімальним пошкодженням здорових);
  • радіоемболізація (метод ґрунтується на знищенні ракових клітин за допомогою радіоактивних мікросфер, доставлених до пухлини по артеріальних судинах, здебільшого застосовується для лікування раку печінки).

Але це не означає, що ці методи підходять усім пацієнтам. У будь-якому випадку рішення, що саме вам призначити, ухвалює лікар. 

Також  існують ще й клінічні дослідження, які проводять різні клініки безкоштовно. 

Під час цих досліджень тестують дію нових препаратів від раку. 

У пацієнтів є можливість отримувати безкоштовні консультації спеціалістів та сучасні препарати. 

"Наполягаю: завжди, завжди шукайте шляхи! Тривалий і системний вплив на активність онкопроцесу гарантує результат ", – запевняє Ганна Комісаренко. 

Яна Осадча, "Українська правда. Життя"

Вас також може зацікавити:

Рак у чоловіків: які послуги можна отримати безоплатно? Пояснення НСЗУ

Серце, рак, COVID-19: від чого українці помирали в 2021-му

Новий тип терапії здатен знищувати ракові пухлини навіть на останніх стадіях хвороби – дослідники

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua