Хімічна атака: як реагувати, щоб вижити
21 серпня 2013 року режим Асада за підтримки Росії атакував у Сирії власний народ нервовим агентом зарином.
За декілька годин після інциденту в мережі з'явилися дюжини відео, які показували дорослих та дітей у вкрай важкому стані.
На тілі у людей не було жодних слідів ушкоджень, та вони задихалися, були дезорієнтовані, блювали, втрачали свідомість.
У результаті нападу загинуло 1400 людей, багато з яких – діти. Загалом хімічні атаки в країні застосовувалися щонайменше 50 разів.
"Росіяни бомбили нас зарином, це нервовий агент. Він не має запаху, не має кольору. Ти не можеш зрозуміти, що це атака, поки не починаються симптоми", – підтверджує "Українській правді. Життя" сирійський доктор Абдула Алхаї.
І відразу додає:
"Ви маєте справу зі злочинцем, будьте готові до всього".
Ці слова були одними з основних ідей, окрім професійної інформації, які воєнний медик з Сирії хотів повідомити українським лікарям під час тренінгу протидії хімічної атаки від медичної "Академії Добробут".
Лікарі Мустафа Кайал та Абдула Алхаї самостійно вийшли на зв'язок з українськими журналістами в перші дні війни. Вони написали листа:
"Насамперед, Слава Україні! Її людям, її героям, її лідерству і її величі.
Всі люди Ідліба (місто на північному заході Сирії) моляться за вас. Ми повністю підтримуємо вашу боротьбу проти агресії цих виродків і впевнені, що ви переможете.
Ми із задоволенням поділимось нашим досвідом, оскільки також постраждали від дій злочинців, які зруйнували наші міста та вбили наших друзів".
Перша думка після прочитання цього листа була: "хімічна атака". Це трагедія, яка особливо вирізняє Сирію з більшості країн, які зазнали агресії з боку Росії за останні декілька років.
14 березня Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки заявив, що було знайдено ще одне підтвердження підготовки Росією хіматаки проти України.
Зокрема, серед окупантів виявили спеціалістів-хіміків. До цього про ризики хімічної атаки повідомляла Велика Британія.
Ми законспектували основні тези тренінгу, а також опитали українських хіміків щодо можливого застосування хімічної зброї України. Надаємо інформацію, яка може бути корисна цивільному населенню.
Для цього ми поговорили з:
- сирійськими лікарями військової медицини Мустафою Кайалом та Абдулою Алхаїмом;
- хіміком-токсикологом Володимиром Саркісяном;
- кандидатом фармацевтичних наук Сергієм Демченком.
З тексту ви дізнаєтеся:
- що таке хімічна зборя,
- які види газів можуть застосовувати,
- як реагувати на загрозу хімічної атаки та надавати першу допомогу.
 |
| Фото: maurus/Depositphotos |
Що таке хімічна зброя
Хімічна зброя (ХЗ) – це зброя масового ураження, заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Вона створена людиною і може спричинити смерть через асфіксію (задуху), опіки тощо.
* Важливо не плутати "токсин" та "хімічну зброю". Токсин – це біопродукт. Його може виробляти тварина чи рослина, чи гриб.
Хімічна зброя – це штучна речовина, зроблена людиною.
ХЗ може бути у вигляді газу, порошку чи у рідкій формі.
Контакт з отрутою може статися через дихання або ж через шкіру та/чи слизові оболонки. Інший варіант – через зараження ґрунту. Тоді конкретна місцевість стане непридатною для проживання або цю територію небезпечно перетинати.
"Доставляти" хімічні агенти можна різними шляхами:
- літаками;
- дронами;
- артилерією;
- ракетами;
- людськими ресурсами.
Хімічну зброю також називають бойовими отруйними речовинами (БОР).
Він додає, що ураження хімічним боєприпасом має такі самі зони, як і ядерна зброя.
"Іншими словами, в епіцентрі підриву боєприпасу концентрації БОР настільки значні, що викликають майже миттєву смерть. Чимдалі від епіцентру концентрація зменшується. І там вже можливі явища "відтермінованої" смерті. За відсутності вітру межі цих зон мають вигляд концентричних кіл. Вітер або протяг витягують їх у своєму напрямку", – говорить хімік.
Є 5 основних видів бойових отруйних речовин:
Шкірно-наривні або блістерні агенти
Спричиняють сильний біль та подразнення в районі шкіри, очей та слизових оболонок. В результаті на тлі з'являються болючі, наповнені рідиною пухирі. Прикладом такої речовини може бути іприт або "гірчичний газ", про який детальніше розповімо далі.
Іноді їх ще називають нервовими газами. Вони впливають на нервову систему, порушуючи механізми, завдяки яким нервові закінчення передають сигнали органам.
Легені наповнюються рідиною, що може спричинити задуху. Найбільш розповсюджені приклади отруйні речовин задушливої дії – це хлор та фосген.
Впливають на організм, всмоктуючись в кров. Прикладом може бути газ ціанід.
Психоактивні речовини, які викликають тимчасову недієздатність.
Деякі з цих агентів мають специфічний запах. Деякі – не мають жодного запаху чи кольору.
Хімік та токсиколог Володимир Саркісян наголошує, що в ЖОДНОМУ разі не варто принюхуватись до речовини.
"Це лише нашкодить. Ви без проблем потім згадаєте запах, якщо він був, і повідомите лікаря", – радить науковець.
Він також додає, що погода має суттєве значення при хімічній атаці:
"Практично всі сучасні БОР – це не зовсім гази. Це рідини, більш-менш леткі, але рідини. Отже, від температури залежить і кількість речовини, яка випаровується. Це як туман – десь він висить у повітрі, а десь вже впав на землю, але продовжує випаровуватися і становить небезпеку".
Тобто чим тепліша погода, тим швидше випаровується речовина і стає небезпечнішою, адже її концентрація в повітрі збільшується.
За словами доктора Абдули Алхаї, лікарям важливо запитати пацієнтів, який запах вони відчували, щоб зрозуміти, який саме газ використали під час хімічної атаки.
⚠️ Ось найбільш розповсюджені речовини, які використовуються під час хімічних атак.
Щоб переглянути речовини, скористайтеся стрілочками.
Зарин – це нервово-паралітична речовина, не має вираженого запаху чи кольору. Створена людиною. Її використовували під час терористичних атак в Японії в 1994 та 1995 роках.
Якщо газ вивільняється в повітря, то потрапляє в організм людини через шкіру, слизові оболонки ока та органи дихання.
Якщо одяг людини забруднений зарином, то він може випаровувати газ та шкодити людям довкола.
Зарин важчий за повітря. Тому буде парувати на низинах, і умовно в підвалі небезпека вища, стверджує Центр з контролю та профілактики захворювань США.
Тяжкість отруєння залежить від кількості газу та як довго людина знаходилась під його дією.
Якщо людина вдихнула пари газу, симптоми з’являться вже через декілька секунд. І через декілька хвилин/годин, якщо це була рідка форма зарину.
Основні ознаки того, що людина зазнала дії зарину:
- шмарклі;
- сльозотеча;
- звужені зіниці;
- біль в очах;
- порушення зору;
- сильне слиновиділення та пітливість;
- кашель;
- відчуття скованості в грудях;
- пришвидшене дихання;
- діарея;
- нудота/блювання/біль в животі;
- посилене сечовиділення;
- сплутаність свідомості;
- запаморочення;
- слабкість;
- головний біль;
- сповільнене або пришвидшене серцебиття;
- знижений або підвищений артеріальний тиск.
Навіть мікроскопічна крапля зарину, яка потрапить на шкіру, може спричинити пітливість та посмикування м'язів в місці, де відбувся контакт.
Якщо людина зазнала високих доз зарину, це може спричинити:
- втрату свідомості;
- конвульсії;
- параліч;
- зупинку дихання.
Іприт або гірчичний газ також був одним з видів хімічної зброї, який використовували під час війни з Сирією.
Якщо це був запах часнику чи цибулі – скоріше за все проти людей використовували іприт.
Іноді люди відчували запах гірчиці або редьки. Проте не можна вважати запах єдиним індикатором діагностики.
Володимир Саркісян пояснює, що на це є дві причини:
"Перша полягає у тому, що токсичні концентрації БОР зазвичай є нижчими за нюхові. Друга – БОР використовують у сумішах і у розчинах в гасі".
Основний симптом – великі та болісні пухирі на шкірі.
"Шкірно-наривні отруйні речовини однаково згубно впливають і на шкіру, і на органи дихання, і навіть на органи травлення. При серйозних отруєннях пухирі на шкірі з'являються через 6-8 годин, так само, як і пошкодження в дихальних шляхах – аж до крововиливу і набряку легень", – каже Саркісян.
Симптоми часто мають відкладену дію, пише CDС.
Це так званий латентний період, пояснює хімік. Але за умов високих концентрацій смерть наступає впродовж кільканадцяти хвилин.
Тобто гірчичний газ руйнує клітини через хвилини після контакту. Але через декілька годин після ураження почне з'являтись біль та інші симптоми.
Інші симптоми:
- сильне слиновиділення;
- діарея;
- блювання;
- звуження зіниць;
- сльозотеча.
Хлор – отруйний газ, який має жовтувато-зелений колір. В Сирії атаку хлором здійснили у 2018 році. Тоді бомбу на місто Саракіб скинув гелікоптер.
Основні шляхи атаки хлором:
- розпилення газу в закритому приміщенні;
- розпилення газу на вулиці;
- зараження води хлором.
Головний шлях ураження – вдихання парів хлору.
Немає антидота або якогось особливого типу лікування.
Ціанід або синильна кислота може використовуватись як газ або спрей.
Цією речовиною можуть забруднювати і воду, і їжу, її використовують для атак як всередині приміщення, так і на вулиці.
Серед ранніх симптомів отруєння ціанідом:
- відчуття запаморочення;
- нудота;
- блювання;
- відчуття задухи;
- відчуття тривоги;
- пришвидшене дихання;
- відчуття скованості в районі шиї;
- проблеми з диханням;
- спазм м'язів;
- кома тощо.
Усі вищезгадані симптоми і навіть смерть можуть проявитись як і через декілька хвилин після контакту з БОР, так і через декілька годин чи навіть днів, зауважує Володимир Саркісян.
Наприклад, при отруєнні ціанідом симптоми можуть з'явитись через 30-60 хвилин.
 |
| Фото: [email protected]/Depositphotos |
Як реагувати на загрозу хімічної атаки та надати першу допомогу
Уявімо, що сталося найгірше, і ще один жахливий сценарій став реальністю.
Ось що радить робити Володимир Саркісян:
❗️ Не нехтуйте попередженнями про повітряні тривоги.
Сигнал хімічної тривоги в теорії має дещо відрізнятися від сигналу "Повітряна тривога", до якого ми, на жаль, вже звикли. Про хімічну загрозу повідомляють чергуванням довгого і короткого звуку сирени.
Сповіщення про неї дублюють по радіо й у телеграм-чатах. Вона може бути оголошена після сигналу про повітряну тривогу і початку бомбардування.
Штатні бомбосховища (ті, що обладнані саме як бомбосховища) мали би бути обладнані колективними системами фільтрації повітря та протигазами.
"Сховища у підвалах житлових будинків і новозбудованих ТРЦ – це не штатні, а пристосовані. Вони таких систем не мають. Гарною альтернативою може бути метро: там закладалися такі системи за радянських часів. Та й величезний об'єм повітря теж грає роль", – пояснює науковець.
Також станції метрополітену обладнані тепловими завісами, які відсікають протяги з поверхні, відповідно унеможливлюють проникнення отруйних речовин на перони.
Навіть ваша власна квартира може стати більш-менш надійним прихистком від хімічної зброї масового ураження.
❗️Не зловживайте провітрюванням оселі, зокрема під час і одразу після авіанальотів чи обстрілів. Пластикові вікна вельми ефективні для ізоляції від отруєного середовища. Заздалегідь подбайте про те, щоб мінімізувати протяги у тому місці, де ви перебуваєте під час повітряних тривог.
❗️ Тримайте у місці свого постійного сховища запаси питної води, їжі і ліків на дві доби, елементарних засобів гігієни та змінного одягу ретельно упакованими у плівку.
❗️ Якщо хімічна тривога заскочила на вас на відкритій місцевості, спробуйте негайно знайти прихисток у найближчому приміщенні або в автомобілі з піднятими вікнами.
❗️ Відчуваючи бодай натяк на незвичний запах, не гайте часу на те, щоб його проаналізувати і не принюхуйтеся – ви встигнете це зробити пізніше, пригадуючи свої враження. Тяжкість отруєння залежить не лише від концентрації отрути, а й від часу впливу трунку на організм. Чим більше вдихів отруйного повітря ви зробите, тим більше шансів отримати тяжкі отруєння.
❗️Негайно одягніть окуляри, якщо ви їх носите. Пересувайтеся швидко, але не біжіть, не прискорюйте дихання.
Не намагайтеся дихати глибше, якщо ви відчули стиснення в грудях, брак повітря. Навіть після завершення атаки, не повертайтеся до зараженої зони, намагайтеся не торкатися голіруч поверхонь та власного одягу. Зверніться до першого-ліпшого правоохоронця або працівника ДСНС по допомогу.
Не покладайтеся на аматорські рекомендації: ані маски, ані респіратори, навіть просочені будь-якими реагентами, не захищають від БОР.
❗️ Не виходьте на вулицю одразу після завершення обстрілу, якщо відбулася атака хімічною зброєю, навіть якщо ви вживали певні заходи перестороги, адже ви не маєте навичок пересування по зараженій місцевості.
❗️Стійкість більшості бойових отрут сягає кільканадцяти годин, і ви ризикуєте отримати ураження. Дочекайтеся рятувальників ДСНС або сповіщення про те, що хімічна загроза минула, та про безпечні шляхи евакуації.
Також, за рекомендаціями CDC, можуть бути помічні поради:
✅ Якщо атака сталася в приміщенні, то необхідно якомога швидше вибратись на свіже повітря. Якщо атака трапилась на вулиці, то варто сховатись у приміщенні.
Велика кількість газів важча за повітря, тому в теорії на вищих поверхах – безпечніше. Але розрізнити, який саме газ випустили, ви скоріш за все не можете. Володимир Саркісян радить не акцентувати на цьому, а стрибати в найближче можливе укриття (якщо ви на вулиці).
✅ Якщо ви зазнали дії газу – якомога швидше позбудтесь одягу – він продовжує виділяти пари і становить небезпеку. Якщо ви в одязі, який варто знімати через голову – уникайте такого методу знімання, краще розріжте його ножицями.
Найкраще забруднений одяг варто покласти в герметичні пластикові пакети, але скоріш за все такої опції у вас не буде.
✅ Після того, як ви позбулися одягу, промийте великою кількістю води всі ділянки шкіри, які мали контакт з газом. Найкраще – водою з милом. Якщо мила немає в наявності, використовуйте велику кількість води.
✅ Якщо через хімічну атаку ви маєте проблеми з зором, промийте їх водою протягом 10-15 хвилин.
✅ Сирійські лікарі також радять зашторити вікна вдома мокрою ковдрою.
Якщо людина поряд з вами не показує ознак життя, важливо розуміти, що штучне дихання методом рот в рот – категорично неприпустиме.
Володимир Саркісян наголошує, що штучна вентиляція легень прийомами домедичної допомоги може бути недоцільна при отруєннях, наприклад, при набряку легень.
"Вона просто недоцільна. У разі зупинки дихання внаслідок отруєння БОР це загалом не має сенсу", – каже він.
Єдиний варіант для цивільного в цьому випадку – звертатися до співробітників ДСНС, до військових.
"У них є аптечки і спеціальні протоколи дії на такі випадки. Вони же мають змогу провести дегазацію одягу", – пояснює хімік.
Проти деяких газів є антидоти, дозування яких може різнитись від маси тіла людини. В деяких випадках, ми можемо лише сподіватись, що концентрація речовини була недостатньо великою, щоб спричинити смерть чи важкі каліцтва, та лише симптоматично допомагати людині пережити хімічну атаку.
На жаль, треба розуміти, що навіть вчасно проведені реанімаційні заходи і детоксикація все одно не гарантують виживання. Адже отруєння мають і віддалені наслідки: уражуються нирки, печінка тощо.
Ми дуже сподіваємось, що інформація з цього матеріалу ніколи вам не знадобиться.
Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя
Вас також може зацікавити:
Як допомогти людині при отруєнні аміаком? Інструкція
Що робити у випадку хімічної атаки чи аварії на хімпідприємстві? Інструкція МОЗ
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.