Траншейна стопа, грибок та "зірвана" спина: які хвороби підстерігають військових на фронті

Траншейна стопа, грибок та зірвана спина: які хвороби підстерігають військових на фронті

Війна – це дуже важка робота, яка не додає здоров’я. Військові постійно перебувають під ризиком отримати бойові травми та поранення, адже перебувають в надскладних умовах.

Через активні бойові дії військові можуть просто не мати доступу до необхідних засобів гігієни, мерзнути, перегріватися на сонці чи просто не встигати вчасно змінювати одяг та взуття.

Також через нелегкі обставини не завжди споживають свіжу та розігріту їжу. Тому захисники та захисниці ще й часто хворіють на різноманітні недуги.

На фронті часто страждають від захворювань, пов’язаних зі шкірою, опорно-руховим апаратом, кишково-шлунковим трактом, серцево-судинною системою, легенями та зубами. Які хвороби підстерігають військових в окопах та як їх лікувати, "Українській правді. Життя" розповіли:

  • ортопед-травматолог з медичної мережі "Добробут" Віктор Кірейко;
  • лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, викладач Першого добровольчого мобільного шпиталю Максим Краснов;
  • хірург-лейтенант Національної гвардії України Богдан Журавель.

Нога виглядає, як рука прачки. Що таке траншейна стопа

Траншейна або окопна стопа – це стан, який виникає при перебуванні ноги у дуже вологому холодному середовищі, зазвичай при температурі від 0 до 16 °C понад 10-16 годин.

Недугу може спровокувати ситуація, коли ноги перебувають постійно у взутті, у вологому середовищі та немає елементарної можливості дотримуватися гігієни. Кінцівка при цьому виглядає, як рука прачки, розповідають медики Віктор Кірейко та Максим Краснов.

Траншейна стопа. Евакуація позицій на Бахмуті. Фото: Аліна Михайлова

"При недузі у хворого пошкоджується шкіра, тому зменшується її захисна функція. Це може пізніше призвести до утворення ран, інфекційних уражень та поганого загоєння", – наголошує ортопед-травматолог.

Недузі може сприяти тісне неякісне взуття, адже воно погіршує кровопостачання стопи.

Захворювання зазвичай буває на ногах, але його фіксують і на інших частинах тіла, зокрема на руках та ділянках тулуба.

Лікарі виділяють чотири стадії захворювання:

  • Перша: перебування стопи під впливом вологи та низької температури.

Нога тоді німіє. Людина може її не відчувати та погано нею рухати. Порушується хода. З’являється відчуття, ніби кінцівка "чужа". Через це її навіть можна випадково підвернути.

  • Друга стадія починається тоді, коли людина вже залишає несприятливе середовище, та заніміння ноги лишається

Кінцівка стає блідою, може з’явитися набряк, синюшність. Болю немає, але недуга прогресує. Такий стан може тривати від декількох годин до кількох днів.

При можливості необхідно звернутися за допомогою до медиків.

  • Третя стадія починається раптово, коли з’являється почервоніння, набряк і сильний біль, а деякі ділянки можуть залишатись занімілими.

Можуть виникати пухирі, які лопають, і пізніше рана може бути інфікована. Може тривати від декількох днів до кількох тижнів. На цій стадії необхідно звернутися до лікаря.

  • На четвертій стадії більшість постраждалих мають хронічний біль зазвичай у відповідь на холод. Невеликі ділянки можуть продовжувати залишатися нечутливими.

При сильному ураженні на цій стадії можуть проявитись некрози м’яких тканин. У надтяжких випадках це може призвести навіть до ампутації. Дуже важливо при першій можливості звернутися за медичною допомогою.

Також може з’явитися так званий феномен Рейно (це коли під впливом холоду судини в певній ділянці тіла сильно звужуються, і з’являється біль і блідість). А потім розширюються, тому нога червоніє і болить.

Якщо є ознаки інших холодових уражень, додає Віктор Кірейко, наприклад, загальне переохолодження або відмороження, також варто звернутися за допомогою до лікаря.

Що робити при симптомах траншейної стопи

Деякі солдати, за словами Максима Краснова, використовують кілька пар взуття і сушать його почергово. Для того, щоб забирати вологу з них, можна використовувати спеціальні серветки, що зроблені з матеріалу, подібного на той, з якого виготовляють підгузки.

Лікар Максим Краснов

Як розповів Віктор Кірейко, найпростіший спосіб профілактики траншейної стопи – сухі шкарпетки. Бажано мати з собою хоча б три пари.

Крім того, рекомендовано застосовувати присипки, що вмістять тальк. Вони зменшують вологість шкіри та захищають її від пошкодження. Солдату треба мати змінне взуття для можливості сушки або зменшення вологості.

Для військових рекомендоване якісне трекінгове взуття з мембраною, наголошує Віктор Кірейко, яке з однієї сторони не пропускає вологу в середину взуття, але пропускає її вихід з середини назовні, щоб не було ефекту сауни.

Також можна використовувати спеціальні пароізоляційні чоботи, уникати довготривалого перебування у вологому та холодному середовищі та, при можливості, змінювати шкарпетки 2-3 на добу.

Необхідно пам’ятати про повноцінне харчування, часте пиття. Не менш важливою є ротація та бойові навчання для кращих навичок і зменшення стресу, який негативно впливає на здоров’я.

Алгоритм дій при виникнення симптомів недуги:

  • зняти взуття та шкарпетки;
  • ретельно вимити ноги;
  • зігріти ноги у теплій воді, температура якої 39°-43°С протягом 5 хвилин;
  • ретельно просушити шкіру рушником;
  • під час сну бажано не одягати шкарпетки, а ноги розташувати так, щоб стопи були розташовані вище тулуба;

"Якщо не має доступу до теплої води, то варто ретельно висушити шкіру ніг рушником, тканиною, папером та зігріти уражені ділянки. Головне тут, щоб температура не перевищувала 43°C", – наголошує Віктор Кірейко.

Важливо також дотримуватися медичних рекомендацій, якщо хворий не може самостійно пересуватися, та все ж йому вдалося потрапити у безпечне місце:

  • при пересуванні постраждалого варто утримувати у горизонтальному положенні;
  • вже на місці з нього необхідно зняти мокрий одяг та взуття.

"Якщо є можливість, то в кімнаті, де перебуватиме хворий температура повітря має бути на рівні 28°C. Коли недужого евакуюють у безпечне місце, варто зняти з нього мокру одежу, взуття та шкарпетки", – додає лікар.

Необхідно накрити хворого ковдрами, або чимось, що може їх замінити та збереже тепло. Також можна використовувати грілки, обігрівачі, теплу ванну, джерела променистого тепла (UFO). Ще варто дати недужому підігріту, але не гарячу рідину 40°-45°C.

Для того, щоб не нашкодити постраждалому, варто активно зігрівати тільки тіло, а не самі уражені кінцівки. Тільки після того, як людині стане тепло, можна почати зігрівати ноги.

Також якомога швидше необхідно викликати медиків.

Якщо військовослужбовець прийшов на ротацію, дуже змерз у ноги та у нього є всі симптоми траншейної стопи, Віктор Кірейко не радить відразу відігрівати кінцівки.

"Спочатку рекомендую боротися з симптомами загального переохолодження, якщо вони є. Також постраждалому не рекомендую ходити", – каже медик.

Він додає, що варто його накрити термоізоляційним покривалом, яке має бути в тактичних аптечках. При цьому мокру одежу знімати не потрібно.

Всі можливі рани або пошкодження шкіри стоп треба обробляти антисептиками та засобами, що сприяють загоюванню.

Якщо на ногах є первинні ранки, то їх необхідно обробляти спеціальними засобами. Наприклад, хлоргексидином, біглюконатом, повідон-йодом або 70% розчином етанолу.

Важливо: не варто накладати антисептик на саму рану, щоб не спричинити хімічних опіків.

Чого робити не варто:

  • використовувати мазі, креми, крейду, зубний порошок, зубну пасту та інші народні методи. Це може пошкодити шкіру і призвести до ускладнень;
  • зігріватися гарячою водою, відкритим вогнем чи іншими засобами, щоб не отримати опіки.
Українські воїни. Фото: Генштаб ЗСУ

Проблеми з хребтом через броню

Поширеним серед військових, за словами Максима Краснова, є люмбоішіалгія – ураження хребта через носіння бронежилета та бойових комплектів.

Причиною, каже медик, є неправильне розподілення ваги спорядження. Деякі військові багато речей розташовують на бронежилетах, і це також суттєво впливає на хребет.

"Це вертикальне навантаження на плечі солдата. При нестабільності в поперековому чи грудному відділі починаються певні зсуви, там з’являється біль. Ось це дуже часта причина, чому військові звертаються за медичною допомогою", – каже Максим Краснов.

Це пов’язано з тим, що фізична підготовка наших бійців не розрахована на такі вертикальні навантаження. І для того, щоб не було проблем зі спиною, треба постійно тренувати м’язи-стабілізатори, які беруть участь у збережені вертикального положення тіла.

"Болі в спині займають перше місце серед військових. Це хронічні захворювання, з якими дуже важко щось зробити. Практично у всіх бійців, яким за 40 років, є певні викривлення у хребті, що й спричиняють дискомфорт.

"Поки людина не обмежить себе у фізичних навантаженнях, допомогти їй дуже важко. Тому й починають постійно вживати знеболювальні та протизапальні ліки", – каже хірург-лейтенант НГУ Богдан Журавель.

Медик Богдан Журавель

Енергетики та знеболювальні. Чому військові нарікають на гастрит

Багато пацієнтів повертаються з бойових позицій із захворюваннями шлунка, зазначає Максим Краснов. Причина: багато п’ють енергетичних напоїв. Іноді, до 5 банок на день.

"Вони в складі містять кофеїн, який підсилює шлункову секрецію і виділення шлункового соку, тому у багатьох бійців є гострий гастрит. Це гризучий або пекучий біль у верхній ділянці живота.

Також на фронті бувають випадки синдрому Мелорі-Вейса (виразкового гастриту) або виразка дванадцятипалої кишки", – наголосив медик.

Часто енергетичні напої поєднують з нестероїдними протизапальними засобами, які використовують для знеболення. Парацетамол та ібупрофен можуть самі по собі негативно впливати на слизову оболонку шлунку.

Знеболювальні негативно впливають на слизову оболонку шлунка навіть у здорової людини та можуть в певних умовах викликати порушення слизової.

Будні українських бійців. Фото: Генштаб ЗСУ

Постійний кашель

Багато хворих приїжджають з "нуля" з гострим бронхітом з різними клінічними проявами та тяжкістю, зазначає Максим Краснов. Військові постійно кашляють.

Причин такого стану є куріння, респіраторні інфекції, пил, різні агресивні хімічні фактори, які виникають при згоранні пороху, вибухівки, фосфору або інших хімічних речовин.

"Припускаю, що після війни у нас побільшає кількість випадків раку легень. Оскільки у нас зараз дуже серйозна проблема з руйнуванням будинків, які зводили в 50-60 роках. Тоді для утеплення широко використовували азбест. Зараз його залишки потрапляють в пил та Ґрунт в місцях інтенсивних боїв", – наголошує інфекціоніст.

Азбест, за його словами, є доведеним канцерогеном, якщо потрапляє в легені.

За словами медика, це найбільше відчутно буде в Донецькій, Луганський, Харківський, Запорізькій, та Херсонській областях, де були масштабні руйнування.

Проблема кашлю стає також актуальною в період сезонного підвищення захворюваності на грип або ГРВІ. COVID-19 теж не є винятком на фронті.

Військовослужбовець на позиції. Фото: Генштаб ЗСУ

Стрибки тиску через стрес

Часто, за словами медика, військовослужбовці страждають на гіпертонію, деякі з них ніколи не зверталися до лікаря, але хвороба почала прогресувати на фронті.

Такі хворі, додає Максим Краснов, потребують уваги. Якщо не займатися корекцією тиску, не звертати увагу на ці всі проблеми, то надалі захворювання може прогресувати та призвести до гіпертонічної хвороби.

"Іноді ми також, на жаль, стикаємось і з інфарктами. Буває таке, що військових привозять з позиції з гострим кардіогенним синдромом, тобто гострим проявом ішемічної атаки, який супроводжується сильним болем у серці", – зазначає медик.

Грибок, герпес, врослий ніготь, мозолі та проблеми з зубами: на що ще жаліються бійці

Доволі часто у військових на фронті можуть з’являтися грибкові ураження. Переважно йдеться про так звану мікроспорію або "котячий лишай" та висівкоподібні лишаї, наголошує хірург-лейтенант НЦУ Богдан Журавель.

Це хвороба шкіри людини, яку провокує грибок. Уражає волосяні покриви та ділянки навколо них, лоб, верхню третину обличчя.

Грибкові інфекції можуть з’явитися через контакт з тваринами, вологість, недостатню гігієну ніг, нечаста зміна шкарпеток, переохолодження та все, що впливає на зниження імунітету. Все в комплексі створює умови, коли захисна функція шкіри знижується.

"Також бійці скаржаться на герпес. Вірус в крові люди можуть переносити безсимптомно. Коли ж довгий час перебувати в несприятливих умовах, то від сплячої форми переходить в активну", – пояснює лікар.

Нагадаємо, для недуги характерний висип на слизовій ротової порожнини та губах.

Бійці також часто жаліються на врослі нігті, розповідає лікар. Не завжди вони розуміють, як правильно підібрати взуття, можуть носити або з вузьким носом, або неправильний розмір. Ходити доводиться дуже багато та інтенсивно, тому й виникає така прикрість.

Якщо вони вже зіткнулися з неприємністю, то, ймовірно, необхідно звертатися за допомогою до хірурга. Щоб уникнути недуги, потрібно правильно підрізати нігті, тобто рівно і не залишати гострих кутиків.

Українські військові на позиції. Фото: Генштаб ЗСУ

У жодному разі не можна травмувати валик біля нігтьової пластини. Також рекомендовано носити взуття з широким носком, яке не призводить до деформації та стиснення пальців.

Нерідко бійці скаржаться на мозолі. За словами Богдана Журавля, тут існує тільки одна причина – це мікропошкодження шкіри через важку фізичну працю: копання траншей, окопів, носіння зброї.

Переважно з’являються на долонях, пучках пальців, на стопах тощо. Ще буває їх інший різновид – мозоль стрижневий. Його спричиняє вірус. Це не зовсім мозоль, а бородавка. Проблема серйозна, адже він спричиняє біль, боєць не в змозі стати на ногу.

"Тут частково може допомогти та зменшити біль обробка шкіри пемзою, – каже медик, чим менший роговий шар на шкірі, тим менший дискомфорт відчуває людина. Часто необхідним є хірургічне втручання. Профілактика – вакцинація".

Нагадаємо, військові в окопах більше схильні до інфекцій, що передаються через немиті руки або зіпсуті продукти, ніж ті, що можна підхопити повітряно-крапельним шляхом.

Читайте також: Які вимоги до здоров’я мобілізованих у різних родах військ? Інфографіка

Тетяна Денисенко, "Українська правда. Життя"

Фото обкладинки: alex.wolf/Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні