Чому навіть після ситної їжі може хотітися перекусити? Вчені знають відповідь
Нове дослідження на мишах показало: клітини, які відповідають за пошук їжі, розташовані у частині мозку, яка відповідає за паніку. Якщо це відкриття підтвердять на людях, воно може допомогти лікування РХП.
Про це заявили психологи Каліфорнійського університету. Результати свого дослідження вони опублікували в Nature Communications, пише Science Daily.
Науковці виявили в мозку мишей схему, яка змушує їх жадати їжі та шукати її, навіть якщо вони не голодні. Коли вчені спеціально стимулювали цю зону в мозку, гризуни починали енергійно шукати їжу. Вони обирали калорійну їжу, наприклад, шоколад, а не моркву.
Цікаво, що клітини мозку, які відповідають за такий пошук, належать не до зони голоду, а асоціюються з панікою.
“Зона, яку ми вивчаємо, називається періакведуктальним сірим (PAG). Вона розташована в стовбурі мозку, який є дуже давньою структурою в еволюційній історії. Тому ця ділянка функціонально схожа у людей та мишей.
Хоча наші висновки були несподіванкою, цілком зрозуміло, чому пошук їжі коріниться в такій давній частині мозку. Цей процес – це те, що мають робити всі тварини”, – пояснив доцент кафедри психології UCLA та автор дослідження Авішек Адхікарі.
Страх і тривога допомагають тваринам оцінювати ризики та мінімізувати вплив загроз.
“Активація всієї області PAG спричиняє яскраву панічну реакцію як у мишей, так і в людей.
Але коли ми вибірково стимулювали лише цей специфічний кластер нейронів PAG, гризуни відчували не страх, а паніку, і починали хаотично шукати їжу”, – додає науковець.
Однак не лише смачною їжею цікавились гризуни. Наприклад, ситі миші починали гнатися за цвіркунами та їжею, яка не є здобиччю. Стимуляція ділянки PAG також спонукала тварин стежити за рухомими неїстівними об’єктами, як-от кульки для пінг-понгу.
Науковці зазначають, що загалом миші намагаються уникати почуття голоду, якщо можуть. У ході експериментів вони виявили, що у гризунів виникало бажання їсти, але це був не голод.
“Ми вважаємо, що цей ланцюг реакцій викликає жагу до дуже висококалорійної їжі. Ці клітини PAG можуть змусити мишу їсти більше калорійної їжі навіть за відсутності голоду”, – зазначив Авішек.
Насичені миші з активованими клітинами vgat PAG так сильно жадали жирної їжі, що вони були готові терпіти удари ніг, щоб її отримати. На противагу їм, звичайні ситі миші такого не робили.
Однак коли вчені ввели білок, який послабляв активність цих клітин у стовбурі мозку, гризуни навпаки – зменшували активність пошуку їжі, навіть якщо були голодні.
“Ми проводимо нові експерименти, засновані на цих висновках, і дізналися, що ці клітини спонукають мишей споживати жирну та солодку їжу, але не овочі. Це свідчить про те, що ця схема може збільшити споживання нездорової їжі”, – сказав науковий співробітник Каліфорнійського університету Фернандо Рейс.
Як і миші, люди також мають клітини vgat PAG у стовбурі мозку. Цілком можливо, що якщо в людини ця система надмірно активна, вона може почувати себе більш залежною від їжі або жадати її, коли не голодна.
Так само й навпаки – якщо ділянка недостатньо активна, то тварини можуть отримувати менше задоволення від їжі, що потенційно може сприяти анорексії.
Якщо ланцюг пошуку їжі виявлять у людей, він зможе допомогти у лікуванні деяких видів розладів харчової поведінки.
