Рада може посилити контроль за дитячою порнографією
За покупку, обмін, поширення, збут і збереження матеріалів, що містять дитячу порнографію, законопроект № 3271 передбачає кримінальну відповідальність, пише газета "Коммерсант".
Опублікований на сайті Верховної ради законопроект передбачає внесення змін і доповнень у закони "Про захист суспільної моралі" і "Про телекомунікації", а також у Кримінальний кодекс.
Проектом закону вводиться визначення дитячої порнографії. Вона "включає в себе порнографічний матеріал, який візуально зображує: неповнолітню особу, задіяну у явно сексуальній поведінці; особу, яка виглядає як неповнолітня особа, задіяну у явно сексуальній поведінці; реалістичні зображення неповнолітньої особи, задіяної у явно сексуальній поведінці".
Покупка таких матеріалів, обмін ними, збереження, виготовлення, збут і поширення, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, будуть карати штрафом від 500 до 700 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, обмеженням або позбавленням волі на термін до п'яти років.
А збут і поширення дитячої порнографії серед неповнолітніх будуть карати штрафом від 700 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а також обмеженням або позбавленням волі на термін до семи років.
Начальник відділу по боротьбі зі злочинами в сфері суспільної моралі департаменту боротьби зі злочинами, зв'язаними з торгівлею людьми, МВС Дмитро Аносов зазначає, що проект закону приводить українське законодавство у відповідність з міжнародними стандартами:
"У більшості країн Європи передбачена кримінальна відповідальність за збереження дитячої порнографії. У нас - ні, а інтернет-провайдери не зобов'язані повідомляти в органи внутрішніх справ про факти її поширення".
За словами голови Держкомітету по інформатизації України Ігоря Рубана, у випадку прийняття законопроекту комітет зобов'яже провайдерів повідомляти клієнтів про незаконність відвідування сайтів, що містять дитячу порнографію.
"Якщо цього виявиться недостатньо, провайдери будуть зобов'язані відключити користувача і передати матеріали про нього в правоохоронні органи. Для провайдерів це не дуже зручно, тому що тепер кожен користувач має бути зареєстрований - і анонімна, карткова система доступу в інтернет працювати не буде. Але інтереси суспільства вищі комерційних", - заявив Рубан.
[L]У голови правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попової - інше бачення ситуації. За її словами, дані про всі з'єднання користувачів - це "колосальний обсяг інформації", збереження якої потребує дорогого устаткування.
"Не можу навіть уявити, скільки після цього буде коштувати користування інтернетом",- сказали Попова і додала, що проект закону "не має нічого спільного з закордонною практикою", оскільки в Європі провайдери зобов'язані фіксувати лише ідентифікаційні дані користувача і час його з'єднання і відключення.
"Фіксація всіх з'єднань відбувається лише по конкретних ідентифікаторах, після офіційного звернення правоохоронних органів. Нас же збираються зобов'язати вести тотальне стеження за клієнтами", - обурилася Тетяна Попова.