Нобелівську премію з фізики присудили за спостереження гравітаційних хвиль
Третього жовтня у Стокгольмі оголосили номінантів Нобелівської премії з фізики у 2017 році.
Науковців Райнера Вайса, Беррі Сі Берріша та Кіпа Ес Торна відзначили за "вирішальний внесок у розробку LIGO детектора та спостереження гравітаційних хвиль".
BREAKING NEWS The 2017 #NobelPrize in Physics is awarded to Rainer Weiss, Barry C. Barish and Kip S. Thorne @LIGO. pic.twitter.com/za1GNsAfnE
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 3 жовтня 2017 р.
LIGO (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory) – лазерно-інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія, у розробці якої брали участь дослідники із понад 20 країн, йдеться в офіційному релізі Нобелівського комітету.
Нобелівські лауреати Райнер Вайс, Беррі Берріш та Кіп Торн довели, що за 40 років досліджень гравітаційних хвиль завдяки LIGO, їх усе-таки вдалося спостерігти.
Learn more about the 2017 #NobelPrize in Physics via the popular info ”Cosmic chirps” (pdf): https://t.co/tSs58eZ5Xj pic.twitter.com/CLHkegfYgg
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 3 жовтня 2017 р.
Ще у 1970-ті Райнер Вайс винайшов детектор, лазерний інтерферометр, який міг подолати фоновий шум, який увесь час заважав дослідженню гравітаційних хвиль.
Гравітаційні хвилі розповісюджуються зі швидкістю світла, заповнюючи всесвіт, йшлося у розробках загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна.
LIGO (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory) a collaborative project with over 1,000 researchers from more than 20 countries. pic.twitter.com/dOjyKx2qUd
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 3 жовтня 2017 р.
Ейнштейн був переконаний, що виміряти їх не вдясться нікому й ніколи. Однак проекту LIGO вдалося застосувати пару гігантських лазерних інтерферометрів для вимірювання змін, в тисячі разів менших за атомне ядро, які відбуваються коли гравітаційна хвиля проходить Землю.
Дотепер для дослідження всесвіту застосовували переважно поняття електромагнітного випромінювання, однак гравітаційні хвилі – це щось абсолютно нове й мало вивчене.
Відомо, що американськи винахідник Джон Бардін – єдиний, кому вдалося стати лауреатом Нобелівської премії з фізики двічі.
У 1956 році він отримав наукову відзнаку за винахід транзистора, а в 1972 – за розробку мікроскопічної теорії надпровідності.
#NobelFacts John Bardeen is the only person who has received the #NobelPrize in Physics twice - in 1956 and 1972. pic.twitter.com/EjdF8TZX5T
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 3 жовтня 2017 р.
Крім того, у Нобелівському комітеті підрахували, що 55 років – середній вік лауреатів Нобеля з фізики.
#NobelFacts 55 is the average age of the Physics Laureates the year they were awarded the prize.
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 3 жовтня 2017 р.