"Мрію погуляти з коханою": історія бійця, який вчиться ходити на протезі після втрати ноги під Соледаром

Український військовий, який підірвався на міні під Соледаром та втратив ногу, отримав протез і вчиться на ньому ходити.

Історію захисника розповіли у Міністерстві охорони здоров’я.

Андрій Стефурак прийшов на службу до Збройних сил України у 2014 році, коли йому було 22.

Через три роки Андрій завершив службу, однак повернувся до війська після початку повномасштабної війни.

Андрій Стефурак прийшов на службу до Збройних сил України у 2014 році

Перше поранення боєць отримав під час ближнього бою: куля влучила в ніс з відстані 4-5 метрів. Лікарі дістали шматок металу, утім, сталевий наконечник від кулі у носі Андрія так і залишився, дістати його не змогли.

"Можна вважати, що то мій другий день народження. Не всі бронежилети кулю витримують, а в мене ніс витримав", – каже боєць.

Після лікування Андрій повернувся на службу.

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні боєць проходив реабілітацію

Вдруге захисник отримав поранення під Соледаром на Донеччині у листопаді 2022-го, він підірвався на міні.

Боєць пригадує, що тієї ночі мав зустріти двох побратимів, яких прислали на підкріплення. Йти треба було в темряві понад 500 метрів посадкою. Говорить, що в один бік дійшов нормально. Коли йшов назад – наступив на міну.

Андрій був у свідомості та відчував біль. За допомогою рації він зв’язався зі своїми командирами та сказав, що поранений.

На ту ногу, що постраждала найбільше, йому наклали два турнікети.

"Я відчував, що мені тут пробило, там покоцало, але через те, що джгут був затягнутий, не дуже відчував біль. Йде оніміння, біль чути, але він відчувається більше психологічно", – пригадує військовий.

Приблизно 40 хвилин Андрія тягнули полем, ще приблизно стільки ж везли до лікарів. Потім Андрію надали першу медичну допомогу і транспортували до Дніпра, де йому ампутували ногу.

Захисник говорить, що ногу було вже неможливо врятувати, минуло багато часу з моменту поранення.

Другу ногу Андрія вдалося зберегти, однак довелося ампутувати кілька пальців.

Андрій каже, що мотивацією почати якнайшвидше ходити для нього є бажання погуляти з Тетяною

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні боєць проходив реабілітацію, тут йому також встановили протез.

Фахівці центру допомагали військовому тримати рівновагу зі встановленим протезом. Коли Андрій зміг самостійно стояти, не тримаючись за ліжко, йому дали милиці й почали ставити ходу.

Захисник говорить, що перемога близько, та зараз головна мета – почати ходити. А на зауваження про втрату ноги говорить, що "хлопці і з більшими проблемами вертаються і почуваються нормально".

"Я не перший рік в армії. Зі скількома людьми служив, бачив усі хвилі мобілізації. Багато людей пройшло через мою роту. Я не ворожу наперед, а можу щиро і конкретно сказати, що цей рік – рік перемоги стовідсотково!" – каже він.

На війні Андрій познайомився з дівчиною Тетяною, в яку закохався. Тетяна була госпітальєркою, а потім працювала в госпіталі. Вона, як і Андрій, на війні – з перших днів, а тепер служить у його батальйоні.

Андрій каже, що мотивацією почати якнайшвидше ходити для нього є бажання прогулятися з Тетяною.

Читайте також: Щастя знову мати руку. Військовий про поранення, ампутацію та електричний протез