"Загубився" по дорозі у військову частину – отримав умовний термін. Як в Україні карають ухилянтів?

ДОПОВНЕНО

"Де роздають повістки" – канали з такими назвами досі можна побачити в соцмережах. На жаль, військовозобов’язані, які ухиляються від мобілізації, не втомлюються вигадувати різні методи "відкосу" від служби.

Деякі чоловіки ігнорують повістки від військкоматів, а хтось "губиться" на шляху до військової частини.

Також ухилянти проявляють креативність при перетині кордону – переодягаються в жінок чи дітей, приписують собі дітей, яких не мають, чи ховаються під ковдрами у чужих автівках.

У таких випадках чоловіків зазвичай карають не за ухилення від мобілізації, а за спробу незаконного перетину кордону.

Яке ж покарання передбачене за порушення закону щодо мобілізації та якою є реальна судова практика в Україні?

"УП. Життя" разом з адвокатом фірми "Міллер" Андрієм Новаком розібралася в цих питаннях на прикладі реальних вироків.

❗️ Важливо: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (Стаття 65 Конституції України). Раніше УП пояснювала, як потрапити до українського війська.

Фото ілюстративне: Bumble-Dee/Depositphotos

Яке покарання передбачене за ухилення від мобілізації

Існує одна стаття за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації – 336 стаття Кримінального кодексу.

Але те, що в народі називають "ухиленням", насправді може тягнути за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

"Зараз ми не розглядаємо військові правопорушення, як-от самовільне залишення частини, дезертирство, невиконання наказів – там інші статті, інший склад правопорушення, інші покарання. Ухилення від мобілізації – це ухилення військовозобов’язаних цивільних осіб", – пояснює Андрій Новак.

Адміністративними правопорушеннями вважаються:

• зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (Стаття 211 КУпАП) – тягне за собою штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 119 грн).
• порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (тут йдеться про неприбуття до військкомату для уточнення облікових даних, відмова від повістки без законних підстав тощо) – Стаття 210-1 КУпАП.

Тягне за собою накладання штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – від 3400 до 5100 грн.

Керівники ТЦКСП самостійно розглядають адмінсправу і виносять постанову про притягнення до відповідальності.

Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування.

"Деякі державні установи і органи уповноважені притягувати громадян до адміністративної відповідальності. Прикордонна служба – за незаконний перетин кордону; патрульна поліція – за порушення ПДР", – деталізує юрист.

Фото з соцмереж

Військкомати можуть розглядати адміністративні справи про притягнення до відповідальності за деякими статтями.

Наприклад, "адміністративка" буде за ухилення від виконання вимоги повістки – явитись до військкомату для уточнення облікових даних.

"Також якщо якесь підприємство або компанія не веде або веде з порушеннями військовий облік – військкомат може оштрафувати.

Або якщо військовозобов’язаний загубив або пошкодив свій військовий документ – приписне, тимчасове посвідчення або військовий квиток. Це в межах їхньої компетенції", – додає експерт.

Якщо ж йдеться про кримінальне правопорушення – справу розглядає суд.

"Також якщо у вас буде декілька таких притягнень до відповідальності, надалі справу за ухилення від мобілізації можуть відправити до поліції, і вас притягнуть до кримінальної відповідальності", – додає юрист.

Кримінальна відповідальність настає у кількох випадках. Це питання регулює низка статей:

• Стаття 336 КК України (найбільш актуальна у воєнний час) – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
• Стаття 336-1 КК України – ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації;
• Стаття 337 КК України – ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
• Стаття 335 КК України – ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Найпоширенішою та актуальною в умовах війни є стаття 336 – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак реальне покарання можуть замінити іспитовим строком – і в наших реаліях так трапляється дуже часто.

Іспитовий термін, який в народі називають "умовним", може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від року до двох.

"Більшість рішень – дуже лайтові. Суд враховує, що це нетяжке правопорушення, що військовозобов’язаний визнав свою провину, співпрацював зі слідством, нічого не заперечував – їх визнають винними і в 90% випадків призначають випробувальний термін за 75 статтею Кримінального кодексу.

Теоретично можуть направити на громадські роботи, але я бачив лише одну таку справу", – каже юрист.

Людина, яка отримала іспитовий термін, має виконувати покладені на неї обов’язки (відмічатись у дільничного) та не вчиняти інших кримінальних правопорушень.

Якщо ж вона вчинить новий злочин – випробувальний термін скасують і людина відбуватиме увʼязнення.

Як карають ухилянтів? Судова практика

Те, що в народі називають "ухиленням", насправді може тягнути за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність

Трапляються різні випадки. За одну неявку до військкомату передбачена адміністративна відповідальність, але якщо військовозобов’язаний не прибув на пункт збору або втік по дорозі до військової частини – це вже кримінал.

Вирок залежить від багатьох факторів, адже суд також враховує пом’якшуючі обставини (наприклад, щире каяття) та обтяжуючі обставини (наприклад, опір при врученні повістки).

А якщо чоловік не лише відмовляється від служби, а й б’ється з представниками військкомату – може додатися й інша кримінальна стаття (наприклад, за опір представникові влади чи за нанесення тілесних ушкоджень).

"Обтяжуючими обставинами можуть бути погана характеристика на роботі, наявність інших кримінальних вироків раніше за будь-які правопорушення, повторне правопорушення за цією ж статтею, перебування на наркотичному обліку або алкоголізм, фізичний спротив представникам ТЦК", – каже Новак.

Дуже часто "кримінальні" вироки закінчуються іспитовим строком, але бувають випадки, коли ухилянт таки потрапляє до вʼязниці.

Розглянемо різні випадки кримінальних справ.

Обвинувальні вироки

Реальне ув’язнення

На Житомирщині уродженець Донецької області, який працює комплектувальником проводів, отримав 3 роки тюрми за ухилення від мобілізації.

1 вересня 2022 року чоловік пройшов медкомісію, його визнали придатним, і він не заперечував. Але за 10 днів потому не з’явився на пункт збору військовозобов’язаних для відправки до ЗСУ.

Чоловік визнав вину повністю.

Водночас Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області не повірив у щире каяття. Чоловіку призначили 3 роки позбавлення волі.

…

На Волині судили уродженця Соледара Донецької області, який ухилився від мобілізації. Цивільний чоловік не працює, має 6-річну дитину, але втратив з нею контакт.

Обвинувачений пояснив суду, що був поранений у Соледарі і втратив все нажите майно, тому вирішив не йти в армію.

"Свідомо знаючи про кримінальну відповідальність, вирішив ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, тому не прибув на вказаний час та дату для проходження військової служби…

Обвинувачений вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся, що судом враховується як обставини, які пом’якшують покарання", – йдеться у судовій справі.

Ковельський міськрайонний суд Волинської області дав чоловікові 3 роки ув’язнення.

...

Бувають випадки, коли за ігнорування першої повістки настає кримінальна відповідальність.

Наприклад, 28-річний харків’янин у січні цього року не з’явився до ТЦК у вказаний в повістці час.

Чоловік не скаржився на стан здоров’я чи інші підстави, які могли б дозволити йому не проходити службу або не прибувати до військкомату.

Комінтернівський районний суд призначив покарання у виді 3 років позбавлення волі, які потім замінив на 2 роки іспитового терміну.

Однак прокурор оскаржив вирок. Харківський апеляційний суд скасував попереднє рішення та призначив уже реальне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Фото: deeblue/Depositphotos

Умовний термін

Уродженець Дніпра, який працює фрезерувальником, 7 березня 2023 року з’явився за викликом до військкомату.

ВЛК визнала його придатним до військової служби. Чоловіку пояснили, що його призовуть до ЗСУ, і вручили повістку до відділу, звідки мобілізовані мали рушати до військової частини.

Однак дніпрянин відмовився від отримання повістки та власноруч написав заяву про відмову від мобілізації.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області визнав, що таким чином чоловік "ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період".

Водночас суддя врахував щире каяття обвинуваченого.

Чоловіку призначили 4 роки позбавлення волі, які потім замінили іспитовим строком тривалістю 1 рік.

…

Цікавіший випадок трапився на Закарпатті. Батько двох дітей "загубився" по дорозі у військову частину.

Чоловік не визнав провину і пояснив суду, що 17 березня 2022 року їхав на автомобілі, а його зупинили та насильно вручили повістку.

Наступного дня чоловік явився у військкомат, однак йому сказали, що ще треба взяти ідентифікаційний код, тож він поїхав додому по документи й повернувся.

"Лікарську комісію він не проходив, йому лише підсунули підписати якусь бумажку, яку він підписав не читаючи. Після цього сіли в автобус та поїхали. По дорозі два рази зупинялися: один раз в туалет, а другий – в магазин.

Приїхали під КПП, всі вийшли і стали курити. Він вийшов без своїх речей. Це було десь о пів на одинадцяту вечора. Він почав говорити по телефону, відійшов трохи в сторону до будинків. Захотів купити пиво, почав шукати між будинками, і десь через 10 хв зрозумів, що загубився", – йдеться у судовій справі.

За словами чоловіка, у нього були два телефони – один сів, а другий був робочий. Закарпатець пробував дзвонити у поліцію, пішов в інше село, побачив пост.

Звідки вийшли три хлопці, яким він "пояснив ситуацію" і дав свій паспорт. Чоловіка нагодували і привели у військкомат у Самбір.

Потім приїхало керівництво і сказало, що йому треба їхати в Хуст. Чоловік повернувся в Хуст у неділю, а в понеділок пішов до ТЦК вже з адвокатом. Потім чоловіка затримали та взяли під варту.

Водночас покази свідків суттєво відрізняються від цієї драматичної історії. Закарпатець отримав "бойову повістку" та відмовився від медкомісії. Відбулася відправка, а ввечері стало відомо, що чоловік втік при шикуванні на КПП і не відповідав на дзвінки, а потім його знайшли.

Хустський районний суд Закарпатської області визнав, що розповіді обвинуваченого "нелогічні, непослідовні та не ґрунтуються на поведінці розумної людини".

Чоловіка визнали винним за статтею 336 КК України, призначивши йому 4 роки в’язниці.

Однак суд звільнив "загубленого" призовника від відбування покарання та призначив 3 роки умовно.

…

Загалом вироки з умовними термінами досить однотипні. Однак цікаво дослідити, які пояснення ухилянти надають суду.

Найпоширеніша причина – страх за власне життя та здоров`я. Наприклад, з цієї причини житель Полтавщини не з’явився у зазначене місце для відправки до військової частини в лютому 2023 року.

Батько неповнолітньої дитини, який має звання матроса, щиро покаявся та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Чорнухинський районний суд Полтавської області призначив йому рік іспитового строку замість 4 років позбавлення волі.

Основна стаття за ухилення від мобілізації – 336 стаття КК України. Але ув'язнення часто замінюють умовним терміном

Так само житель Вінниччини, який працює молодшим приймальником товарів в "АТБ", у листопаді 2022 року відмовився їхати до навчального центру, бо "не був морально готовим воювати".

Спочатку чоловік переховувався в лісі, потім удома, а врешті сам прибув до поліції і повідомив про свій злочин. У січні 2023 року працівник військомату знову намагався вручити чоловіку повістку, однак той категорично відмовився.

Порушник зазначив, що "на війну йти не хоче" та боїться, що не впорається з покладеними на нього обов’язками.

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області врахував зізнання чоловіка та "активне сприяння" правосуддю, але у каяття не повірив.

Так чоловік отримав 2 роки умовно замість 3 років ув’язнення.

…

А ось ще один випадок – житель селища Маневичі на Волині був обмежено придатним і не мав правових підстав на відстрочку, але служити не хотів, тому ухилився від призову і не з’явився на пункт збору.

Зі слів чоловіка, він вважав, що "принесе значно більше користі суспільству, займаючись підприємницькою діяльністю", забезпечуючи населення продуктами, надаючи десять робочих місць, регулярно сплачуючи податки і займаючись волонтерською діяльністю.

Минулого року Маневицький районний суд Волинської області визнав чоловіка винним у кримінальному правопоушенні та присудив рік іспитового терміну замість 3 років тюрми.

Читайте також: Ухилянтів від мобілізації не знімають з військового обліку: чи можуть видати повістку повторно

Виправдувальні вироки

Виправдувальні вироки, зокрема, стосуються вірян, які просили про альтернативну службу

Існують і виправдувальні вироки. Зокрема, щодо вірян, яким заборонено користуватися зброєю.

Наприклад, цього року Тячівський районний суд Закарпатської області виправдав свідка Єгови з Хмельницького.

У березні 2022 року чоловіка забрали до пункту комплектування військовозобов’язаних, де йому намагалися вручити мобілізаційне розпорядження.

Він відмовився від отримання цього документа, а потім – від медкомісії "з релігійних переконань".

На наступний день вірянин подав заяву, у якій просив проходити альтернативну службу у сфері громадських (невійськових) робіт – але на той час такого механізму не було.

Чоловік зауважував, що не хоче порушувати закон, але і не хоче нехтувати релігійними переконаннями. На нього склали акт про відмову від отримання мобілізаційного розпорядження.

Свою провину чоловік у суді не визнавав. При цьому мав довідку, що належить до своєї релігійної організації з 2016 року та є священнослужителем.

Суд визнав чоловіка не винним та закрив справу.

Читайте також: Віряни і мобілізація: чи можна уникнути мобілізації через релігію чи пройти альтернативну службу під час війни?

Аналогічну ситуацію розглядали і на Тернопільщині. У червні цього року Кременецький районний суд Тернопільської області виправдав адвентиста сьомого дня.

Чоловік не явився за викликом, щоб відправитись на службу до ЗСУ, але також просив про альтернативну службу.

Суд з’ясував, що "ухилянт" насправді є членом Церкви Адвентистів Сьомого Дня понад 20 років.

У 2002 році він прийняв водне хрещення у Лисичанську, що підтвердив свідоцтвом про хрещення.

У Кременецькому районі чоловік був зареєстрований як переселенець, отримав кілька повісток і пройшов медогляд.

Надав усі довідки військкомату і просив звільнити його від призову на військову службу під час мобілізації або ж направити на альтернативну (невійськову) службу.

Суд став на бік військовозобов’язаного.

"Ці віряни обґрунтувували, що через релігійні переконання не можуть взяти зброю і бажають пройти альтернативну службу, у них є відповідні довідки, що вони в цих релігійних течіях давно, не лише від початку вторгнення.

Суд постановив, що вони реалізовують своє право про свободу совісті та віросповідання та гарантоване Конституцією України право на проходження альтернативної (невійськової) служби. У період воєнного стану немає такої варіації як "альтернатива військова служба", але бажання проходити її не може розцінюватися як ухилення від мобілізації", – пояснює Андрій Новак.

Інколи суд скасовує постанови військкоматів

Іноді військовозобов'язані судяться з ТЦКСП, щоб суд скасував постанову про адмінправопорушення

Окрема категорія справ – скасування судом постанов військкомату, коли військовозобов’язані судяться з ТЦК.

"Повістка формально складається з двох частин – сама повістка і корінець, де людина розписується – це підтвердження, що певна особа отримала повістку, яке відправляється далі у військкомат.

Воєнком бачить, що людина не прибула у військкомат, значить її притягають до адмінвідповідальності, якщо немає листа про те, що людина не може прибути в цей день з поважної причини (наприклад, перебуває у лікарні або родичі загинули)", – розповідає Андрій Новак.

Якщо немає законних підстав для неприбуття до військкомату, начальник військкомату виносить постанову.

Він має запросити військовозобовʼязаного на розгляд справи, але здебільшого цим правилом нехтують, каже юрист.

"Такі постанови часто скасовують з підстав порушення процедури розгляду адмінсправи (наприклад, не було сповіщено і не було запрошено для участі в розгляді).

Або якщо немає підстав вважати, що ця особа отримувала повістку – повісили у двері та підпис не отримали", – додає Новак.

Наприклад, у Чернівецькій області чоловік посилався на те, що повісток не отримував, а тому підстав для притягнення його до адмінвідповідальності немає.

Також військкомат не запросив його на розгляд справи, а крім цього – неправильно визначив статтю.

"Тут відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи про притягнення його до адмінвідповідальності.

У звʼязку з цим позивач був позбавлений можливості скористатися правом на захист. Тому суд задовольнив його позов про скасування такої постанови ТЦК", – пояснює Новак.

Тим часом іншого призовника виправдав Новоукраїнський райсуд Кіровоградської області, бо військкомат не вказав, яку норму порушено.

Керівник ТЦК неправильно склав постанову – не зазначив, по якій статті людину притягують до відповідальності.

"Також було визначено, що позивач особисто повістку не отримував, отже відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення", – каже юрист.

Читайте також: Чи можуть чоловікам вручати повістки через їхніх родичів? Відповідь юриста

Чи звільняє судимість від подальшої мобілізації?

Ні.

Ухилення від мобілізації відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

"Притягнення до мобілізації за такою статтею не означає, що чоловік уже не може бути мобілізований. В теорії, якщо йому знову вручать повістку, його можуть мобілізувати.

Оскільки це нетяжкий злочин, порушників також не знімають з військового обліку. Якщо тяжкий або особливо тяжкий злочин (вбивство, групове пограбування тощо) – порушників знімають з військового обліку і не мобілізовують, але вони також не можуть перетнути кордон", – каже юрист.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як змінилися правила військового обліку у 2023 році та чи видаватимуть повістки через "Дію".

Також юрист розповідав, чому не варто ігнорувати повістки та які є поважні причини для відмови від них.

Читайте також: Повістка не за місцем прописки: що змінює нова постанова Кабміну і чому не варто боятись військкоматів