Велика Реставрація в Україні: розставляємо крапки над "і"

Велика Реставрація в Україні: розставляємо крапки над і

Одним із стратегічних напрямків Міністерства культури та інформаційної політики є реалізація Президентської програми "Велика реставрація".

Величезна роль культурної спадщини раніше недооцінювалася державою, тому питання її збереження завжди відкладали.

На міжнародному рівні, наприклад, у Франції, над переосмисленням культури та спадщини в країні почали системно працювати ще у 1960-х.

Тогочасний міністр культури Андре Мальро для трансформації та підвищення ролі культури у суспільстві почав саме з Великої реставрації пам’яток та культурних хабів у невеличких містах.

Історичні об’єкти і спадщина разом із архітектурними кварталами країни активно відновлювалися та відбудовувалися.

РЕКЛАМА:

Це сприяло підвищенню і туристичного потенціалу і насамперед ставленню та розумінню цінності сфери культури всередині держави.

БІЛЬШЕ ПРО КУЛЬТУРНИЙ приклад Франції, який показовий для України

Чого домоглася Франція в цій сфері ми бачимо просто зараз. Ця країна апріорі асоціюється в нас із музеями, мистецтвом і видатними історичними місцями.

Ці інвестиції у культуру працюватимуть на державу роками. І на її славу, і на туристичну привабливість і на регулярне поповнення казни.

В Україні до цих пір проблематику і реальний стан справ з архітектурними та історичними пам’ятками просто не зважали.

Ми розуміємо усі виклики, але це надзвичайно важливе завдання – розпочати Велику Реставрацію.

Яка ситуація зараз?

Більшість нерухомих пам’яток – 80%, потребують серйозних реставраційних робіт, а близько 30% – знаходяться у аварійному стані.

Тим не менш, вже починаючи з березня 2021-го почалася активна робота над їхньою реставрацією.

Фактично програма розпочалася навіть трохи раніше: вже повним ходом йдуть роботи над Олеськівським замком на Львівщині та Національним художнім музеєм в Києві.

Олеськівський замок на Львівщині. Фото Oleh.zavadsky/uk.wikipedia.org

Серед узгоджених об’єктів – друга черга меморіалу Голодомору, який має бути відкритий до 24 серпня.

Загалом бюджет програми на 2021-й рік складає 2 млрд грн, із них 1,7 млрд грн знаходяться у спецфонді і ми працюємо над тим, щоб ці кошти були доступними.

Це не лише великий крок на шляху до розвитку і збереженню пам’яток, а і рух до розуміння громад та місцевої влади важливості нашої загальної спадщини.

І я вдячний за всі ініціативи, що йдуть до нас як від територіальних громад, так і від представників місцевої влади.

Окрім реставрації у планах і ремонт, будівництво та протиаварійні роботи.

Перевага надаватиметься таким пам’яткам:

  • що перебувають у аварійному стані;
  • національного значення;
  • включеним до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
  • включеним у туристичні маршрути.

Навіщо це потрібно загалом і які наслідки від "Великої реставрації"

Крім досягнення очевидної мети – порятунку та відновлення нашої спадщини відкриваються, наповнення їх новими змістами, є і інші перспективи.

Зокрема, туристична привабливість, тобто, прибуток для регіонів і країни в цілому.

Особливо це стосується невеликих містечок та селищ, де культурні пам’ятки – основне джерело фінансового та культурного розвитку регіону.

Жовківський замок є претендентом на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Туристична привабливість України посилюється, в тому числі, завдяки можливостям для подорожей – новими дорогами. Я маю на увазі загальну інфраструктуру навколо історичних та культурних пам’яток.

Це заклади, що закриватимуть базові потреби туристів, а в перспективі забезпечать і різноманітні розважальні заходи та програми.

Тож зростатимуть і дотичні бізнеси: ресторани, готелі, комплекси, музеї, виставки тощо навкруги історичних та культурних пам’яток.

Об’єкти будуть по всій Україні та реалізовуватимуться у співпраці з місцевими громадами.

Чи можна подати заявку на розгляд і в який спосіб це відбувається?

Заявки на подання пам’яток від громад приймаються протягом 30 днів з моменту публікації оголошення на офіційному сайті МКІП.

Зараз ще є можливість податися, для цього передусім потрібно ознайомитися із вимогами.

І далі для розгляду проекту вже готувати кошторисну-проекту документацію і інші необхідні документи, повний перелік яких також доступний на сайті МКІП.

Варто зауважити, що список об’єктів, що розглядаються до реставрації є попереднім.

Про остаточний список можна говорити, коли його затвердить спеціально сформована експертна група. Вона складається з експертів, науковців, фахівців-практиків у сфері охорони культурної спадщини, архітекторів із відповідних досвідом проектування та проведення реставраційних робіт, а також представників Мінрегіону і Мінекономіки.

ТУТ ВИ МОЖЕТЕ ПОБАЧИТИ ДЕТАЛЬНІШЕ у якому стані перебувають замки та інші архітектурні пам'ятки України. ФОТО

Щодо безпосередньо відбору споруд, експертна група оцінюватиме кожну з них, а за результатами складуть рейтинг.

Загалом, плани маємо амбітні, тому 2021-м роком програма не завершується, вона розрахована на 4 роки. Це попередньо 150 споруд, що чекають свого часу.

Сподіваємося, що і в подальшому охорона цих об’єктів та постійний моніторинг підтримуватиме їх в належному стані. Щоб це втілилося у життя, місцеві органи мають розробити комплекс програм по збереженню спадщини та їх реалізації.

Кожні три роки, а при загрозах – щороку, проводити моніторинг стану кожної пам’ятки. В разі погіршення умов діятимемо ситуативно.

Охоронний статус надається залежно від того, наскільки вагома роль кожної окремої пам’ятки для місцевого чи національного значення.

Наголошую, що МКІП відповідає лише за ті, що знаходяться в сфері його управління.

Клеванський замок (Замок Чорторийських) на Волині

Об`єктивно оцінюючи ситуацію, процес реставрації у нашій країні затримався. Початок реставрації мав би стартувати багато років тому, щоб не доводити пам’ятки до аварійного стану.

Наступним кроком має стати розвиток державно-приватного партнерства.

Впевнений, маючи фінанси та покроковий план і запустивши процес – його не зупинити. Все вдасться.

Згадаймо прислів’я. Рим теж не одразу будувався. Тим не менш, Колізей, який побудували майже 2000 років тому, збережений і до наших днів. Ми теж маємо зберегти наші пам’ятки.

Олександр Ткаченко, міністр культури України, спеціально для УП.Життя

Титульне фото O.Rohulya/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Чого чекати від Ткаченка на посаді міністра: культура, мова, російські серіали та інформаційна політика

"Ми сильні тим, що у нас є люди, які розмовляють російською. Сильні, тим, що різні". Інтерв'ю з міністром Олександром Ткаченком

З "ковідного" фонду дали 100 млн на патріотичні серіали. Це заплановано ще з літа – Ткаченко

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".

Реклама:

Головне сьогодні