Чому ми одна з найменш фізично активних націй і як це змінити?
4-5 млн смертей у світі щорічно можна попередити, якщо люди будуть практикували рухову активність. Такою є статистика ВООЗ. І, на жаль, ці факти напряму стосуються України, де масовий спорт серед дітей та дорослих не в пошані.
Нещодавно Український інститут майбутнього провів масштабне дослідження впливу фізактивності на економіку. І довів, що йдеться не лише про наше з вами самопочуття, але про завтрашній день усієї країни.
Адже лише здорова активна нація може демонструвати високі темпи зростання економіки та бути конкурентоздатною на світових ринках.
Експерти Інституту переконані – за 9 років підвищення фізичної активності надасть додатково до ВВП 298 млрд доларів і додатково до держбюджету – 98 млрд доларів. При тому, що витратити на створення умов будуть набагато меншими – 19 млрд доларів.
Отже, кожен долар інвестований у масовий спорт приносить 5 доларів до державної скарбниці.
Мінмолодьспорту повідомило, що в 2020 році майже 4,9 млн українців були охоплені фізкультурно-спортивною діяльністю. Це менше, ніж в 2019 році.
Таку статистику можна було б пояснити коронавірусом, але і в попередні руки рухова активність практично не зростала. Вона залишається на рівні 17% населення. Для порівняння в сусідній Болгарії частка фізично активних людей складає 68%, в Румунії – 63%, в Польщі – 56%.
В рейтингу залучення населення до спорту ми посідаємо далеко не почесне 105-те місце зі 133 країн світу.
На такому фоні навіть мета Національної стратегії з оздоровчої рухової активності до 2025 року збільшити кількість фізично активних українців до 30% виглядає дуже амбітною.
Які фактори впливають на підвищення рухової активності населення?
- Наявність спортивної інфраструктури;
- її доступність для людей (в тому числі пішохідна);
- суміжна інфраструктура – парки, велосипедні доріжки;
- розвинута сфера послуг – прокат спортінвентаря, послуги тренерів;
- цінова доступність інфраструктури та послуг;
- поінформованість населення.
А головне – це переконаність людей, що спорт – необхідна складова їхнього здоров’я.
Тому потрібна синергія зусиль влади усіх рівнів, громадськості, спортивної спільноти, педагогів, роботодавців та ентузіастів здорового способу життя.
Сьогодні буквально "з усіх прасок" має звучати інформація про користь спорту. З конкретними прикладами і антиприкладами. Наприклад, такими, що регулярні вправи на 35% знижують ризик захворіти на серцево-судинні захворювання (а це причина 80% смертей в Україні), слугують відмінним антидепресантом, покращують загальний психологічний стан, стимулюють креатив і когнітивні здібності.
Як стверджує Центр з контролю та профілактики захворювань США, 150 хвилин часу на тиждень для фізичної активності на 33% зменшать шанси людини померти передчасно.
Для масової спортивної інфраструктури домінуючою є проблема її зношеності та недоступності. Дослідження Українського інституту майбутнього демонструє, що 65% усіх об’єктів знаходяться в закладах освіти, для дорослих туди закритий доступ. Але їхній стан теж не найкращий. На моє депутатське звернення Міністерство освіти повідомило про потребу в 12 млрд грн на модернізацію шкільної спортивної інфраструктури.
9 простих вправ для людей, у яких немає часу на заняття спортом
Очевидно, вся система масового спорту потребує термінового перезавантаження. Вона мусить ґрунтуватися на п’яти основах. Серед них:
- орієнтація на охоплення фізичною активністю якнайбільшого числа людей з усіх соціальних страт та в усіх типах населених пунктів;
- зручність та доступність інфраструктури. В ідеалі, аби зайнятися спортом, людина не повинна витрачати більше 15 хвилин на дорогу;
- проектування міського простору, де можливості для фізактивності будуть на кожному кроці – парки, сквери, велодоріжки тощо.
- преференції бізнесу, який створює спортивну інфраструктуру, надає відповідні послуги чи виробляє спорттовари. З умовою, що в його лінійці продуктів будуть опції доступні для широких верств населення;
- потужна пропаганда фізичної активності, орієнтовна на всі вікові групи з пріоритетом на школярів.
Амбітні завдання вимагають великих коштів. Дехто сумнівається, що наша держава здатна модернізувати систему масового спорту, якою десятиліттями ніхто не займався. Але кошти знайти можна.
По-перше, за рахунок правильного розподілу спортивних витрат. Не секрет, що неефективність тут кричуща й з цим потрібно системно боротися. Тоді вивільнені ресурси можна переспрямувати на розвиток масового спорту. По-друге, слід залучати позабюджетні кошти.
В таких країнах, як Велика Британія, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Данія 7-12% витрат на масовий спорт – це спонсорські кошти. Верховна Рада минулого року вже ухвалила закон про спортивне меценатство. Тепер потрібно проголосувати за законопроекти про конкретні пільги для меценатів.
В будь-якому випадку, важливо на усіх рівнях синхронно рухатися до мети. Народні депутати, які опікуються спортом, відкриті до співпраці з авторитетними українськими та зарубіжними дослідницькими організаціями для напрацювання пропозицій щодо актуальних законодавчих змін.
Сподіваюсь, результати роботи Українського інституту майбутнього будуть корисними і для Уряду та профільного міністерства.
Ольга Саладуха, народна депутатка України, голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету ВР з питань молоді і спорту
чемпіонка світу з легкої атлетики, бронзова призерка Олімпійських ігор, триразова чемпіонка Європи, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Жінки в спорті: чому існує дискримінація та як її подолати
Як великі спортивні події в Україні можуть привести тисячі дітей до спортивних шкіл
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.