Скандал з Шевченківською премією: голова Комітету розповів, чому не оголосили переможців

Вчора українці так і не дочекалися оголошення лауреатів Шевченківської премії 2023 року. УП.Культура розпитала голову Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрія Макарова, як так сталося та кого планують нагороджувати у новій номінації.

Макаров розповів, що не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського.

"Про всяк випадок, я змушений весь час нагадувати, що Національна премія – це не премія Комітету, а Національна премія. І оголошення офіційне відбувається шляхом публікації указу президента у відповідний день", – сказав він і додав, що нарада по премії в ОП пройшла вчора близько обіду.

Він також додав, що з ОП має зв'язок лише з директоратом культури: "У мене немає прямого дроту з головою Офісу. Єдине – директорат культури. Всі решта, я з ними спілкуюся тільки в офіційному порядку".

На питання, звідки з'явилася ідея додати ще одну номінацію, Макаров відповів: "Ми напередодні, кілька днів тому, в Мінкульті зустрічалися з міністром, з іншими людьми. І в принципі більш-менш абстрактно міркували, чи можливо запровадити додаткову премію. Але це було на рівні побажань. І коли це прозвучало безпосередньо на нараді [9 березня в ОП – УП.Культура], а ще до того в коридорі, де ми обмінювалися думками, то я цю ідею підхопив. Можливо, на свою біду".

Читайте також: Політтехнолог Черновецького видав книгу "Битва за Ірпінь" за рахунок Мінкульту

Голова Комітету додав, що вже після зустрічі в Офісі президента обговорили деталі нової номінації. "Ми уже після того, як все відбулося значною мірою спонтанно, мали нараду з заступником голови Офісу, з директором директорату гуманітарної політики з Мінкульту. І ми вже, так би мовити, постфактум уточнювали. І власне, всі дійшли висновку, що це все ж таки мистецька премія. Ми сигналізуємо суспільству, що культура розвивається в цьому напрямку – дивіться сюди. Ми сигналізуємо творчій спільноті, що оце сьогоднішній тренд – рухайтеся в цьому напрямку", – розказує Макаров зміст цієї наради.

Юрій Макаров на зустрічі президента з діячами культури 9 березня. Фото: пресслужба президента

"Якщо це просто нагорода "За мужність", то існує сила-силенна різних відзнак, нагород, орденів і таке інше. Тому це все одно буде мистецька премія. Тобто, кажу експромтом, прем'єра під час війни, якась справді вартісна, яка робилася, як усе зараз робиться, значною мірою на ентузіазмі, волонтерських засадах. Це акт мужності, безумовно, але передусім це мистецьке досягнення на межі зусиль", – уточнює він.

Макаров каже: вчора визначився, що висуватиме на цю нову номінацію Шевченківської премії художника Матвія Вайсберга. "Я для себе вирішив, що я буду його висувати. Бо він влаштував виставок, здається, 15 по всьому світу, мінімум по всій Європі. І оці серії, які він робив під час війни, які рефлектують, власне війну, я думаю, що для мене оце такий один з прикладів", – пояснив голова Комітету.

УП.Культура відправила запити до пресслужб Офісу президента та МКІП та чекає на їхні коментарі.

Шевченківська премія – найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка, який відзначають 9 березня.

Вручається в семи номінаціях: література, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальне мистецтво, публіцистика та журналістика, літературознавство та мистецтвознавство.

У мнулому році лауреатами стали режисерка Катерина Горностай з фільмом "Стоп-Земля", Григорій Грабович з циклом статей "Переосмислючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм", Тамара Горіха Зерня з романом "Доця". Пригадати усіх цьогорічних номінантів Шевченківської премії можна за посиланням.