Музей історії України у Другій світовій демонтував назви російських міст з Алеї героїв
Національний музей історії України у Другій світовій війні у п'ятницю, 27 грудня, демонтував назви російських та білоруських міст з Алеї міст-героїв.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
Про це музей повідомив у своєму Facebook.
"Сьогодні Музей війни здійснив надзвичайно важливий і символічний крок – демонтаж літер, якими викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка" на Алеї міст-героїв", – йдеться в повідомленні музейників.
Перед демонтажем музей ініціював обстеження бронзових рельєфів. Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України провели дослідження та обґрунтували необхідність демонтажу.
У музеї підкреслили, що радянський термін "місто-герой" ввели указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року. "Не було визначено жодних критеріїв щодо роботи комісій, які ухвалювали рішення про присвоєння звання "місто-герой". Відзначення міст мали хаотичний характер і використовувалися суто з ідеологічною метою – імплементацією міфу про "Велику Вітчизняну війну", – пояснили музейники.
Серед демонтованих назв міст найбільше російських – Москва, Новоросійськ, Ленінград, Волгоград, Тула, Мурманськ і Смоленськ. Ще два – білоруські: Мінськ і Брест. Є і українські – Київ та Одеса, а також два міста Криму – Севастополь та Керч.
Переосмислення Музею історії України у Другій світовій
З 2022 року в музеї стартував проєкт "Тризуб Батьківщини". В його межах у серпні 2023 року демонтували радянський герб на монументі "Батьківщина-мати" та замінили його українським тризубом. Також повідомлялося, що після заміни герба монумент планують перейменувати.
У березні 2024 року музей повідомив, що услід за переозначенням "Батьківщини-матері" планує позбутися слідів радянського наративу про міф "Великої Вітчизняної війни". Тоді спільнота Ukrainian Modernism розкритикувала установу через імовірні плани демонтувати горельєф "Курська битва".
Втім, у розмові з УП.Культура директор музею Юрій Савчук пояснив, що йдеться не про скульптурний коридор в стилі бруталізму, а про бронзовий горельєф авторства скульпторів Євгена Карпова та Валерія Федичева присвячений битві на Курській дузі.
