Музей історії України у Другій світовій демонтував назви російських міст з Алеї героїв
Національний музей історії України у Другій світовій війні у
п'ятницю, 27 грудня, демонтував назви російських та білоруських міст з Алеї
міст-героїв.
Читайте УП.Культура в Telegram i WhatsApp!
Про це музей повідомив
у своєму Facebook.
"Сьогодні Музей
війни здійснив надзвичайно важливий і символічний крок – демонтаж літер, якими
викладені назви міст та зображення радянської медалі "Золота Зірка"
на Алеї міст-героїв", – йдеться в повідомленні музейників.
Перед демонтажем музей ініціював обстеження бронзових
рельєфів. Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру
України провели дослідження та обґрунтували необхідність демонтажу.
У музеї підкреслили, що радянський термін "місто-герой"
ввели указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року. "Не було визначено жодних критеріїв щодо
роботи комісій, які ухвалювали рішення про присвоєння звання "місто-герой".
Відзначення міст мали хаотичний характер і використовувалися суто з
ідеологічною метою – імплементацією міфу про "Велику Вітчизняну війну",
– пояснили музейники.
Серед демонтованих назв
міст найбільше російських – Москва, Новоросійськ, Ленінград, Волгоград, Тула,
Мурманськ і Смоленськ. Ще два – білоруські: Мінськ і Брест. Є і українські –
Київ та Одеса, а також два міста Криму – Севастополь та Керч.
Переосмислення Музею історії України у Другій світовій
З 2022 року в музеї стартував проєкт "Тризуб
Батьківщини". В його межах у серпні 2023 року демонтували радянський
герб на монументі "Батьківщина-мати" та замінили його українським
тризубом. Також повідомлялося, що після заміни герба монумент планують перейменувати.
У березні 2024 року
музей повідомив, що услід за переозначенням "Батьківщини-матері"
планує позбутися слідів радянського наративу про міф "Великої Вітчизняної війни".
Тоді спільнота Ukrainian Modernism розкритикувала установу через імовірні плани
демонтувати горельєф "Курська битва".
Втім, у розмові з УП.Культура директор музею Юрій Савчук пояснив, що йдеться
не про скульптурний коридор в стилі бруталізму, а про бронзовий горельєф
авторства скульпторів Євгена Карпова та Валерія Федичева присвячений битві на
Курській дузі.
