Українці читають, але є нюанси. Аналіз результатів нового книжкового дослідження
Українські видавці стали заробляти більше. Та чи стали більше читати українці? Наприкінці року Український інститут книги оприлюднює результати дослідження читання. І вони неймовірно цікаві, розповідає літературна оглядачка УП.Культура Аріна Кравченко, яка вже ознайомилась з результатами дослідження та відвідала їх офіційну презентацію. Разом з іншими книжковими експертами вона аналізує результати дослідження, шукаючи відповідь на питання:
- Чи купують українці книжки?
- Що полюбляють читати найбільше?
- Чи стали більше читати українські діти?
- Чи читають більше книжок українською мовою?
- Чи читають взагалі?
Українці не читають щодня
"Українці не читають", — цю тезу, певно, чув кожен. Проте дані соцопитування, в межах якого дослідили читання на дозвіллі радше її спростовують. Важливе уточнення: досліджували саме читання як розвагу, а не як професійну чи навчальну необхідність.
Опитавши 1018 дорослих осіб та 1076 дітей з усієї України, агенція Info Sapiens, яка робила дослідження на замовлення Українського інституту книги, оприлюднила такі результати:
Ніколи не читають і не розглядають читання як важливу для себе практику дозвілля 34% респондентів.
38% людей, навпаки, читають кілька разів на тиждень.
Кількість тих, хто читає майже щодня (а це 16%) у порівнянні з 2023 роком лишається незмінною.
Обговорити результати дослідження зібралась чимала спільнота видавців, книжкових блогерів та експертів ринку. Деякі з них достатньо критично поставились не лише до результатів, а й до методів дослідження чи державних політик з розвитку читання.
Зокрема, Тетяна Гонченко, блогерка, авторка телеграм-каналу "Непозбувний книгочитун" зауважила, що попри постійні розмови про "книжковий бум", дані свідчать про роботу радше з постійною авдиторією читачів, яких не потрібно залучати до практик читання. І, відповідно, невдачу в залученні нових людей.
Дані також свідчать, що читання книжок не є для українців найпопулярнішим способом проводити вільний час — воно посіло 11 місце з 19 запропонованих опцій. Лідирує перегляд новин у месенджерах (60% респондентів читають новини щодня), перегляд соцмереж (59% щоденних користувачів) та перегляд розважального контенту (42% респондентів 16+ щодня дивляться фільми, серіали чи відео).
Водночас усе менше українців щодня дивиться телебачення (34%) та слухають радіо чи подкасти (23%).
Попри зʼяву нових опцій діджитал-споживання книжок українці надають перевагу саме друкованим виданням. Так, 73% респондентів ніколи не читають електронних книжок, а 72% ніколи не слухають їх у аудіо форматі.
Сумнів щодо таких даних висловив Олександр Красовицький, директор видавництва "Фоліо". Він каже, що варто брати до уваги рівень піратства — до того ж піратства за посередництва саме російських сайтів. Тож, Красовицький вважає, що люди в соцопитуваннях можуть казати неправду, щоб виглядати кращими.
Та все ж дані цього соцопитування фіксують ситуацію на ринку як стабільну. Попри значне попереднє зростання, книжки, доступні в eлектронному чи аудіо-форматах залишаються обмеженими.
До того ж, на англомовному діджитал ринку, де більшість новинок доступна у всіх форматах, е-книжка все ще значно програє друкованим виданням. Попри те, що доходи від друкованих видань впали в США на понад 30 мільярдів доларів, друковані книжки все ще значно популярніші. У Британії ж доходи від продажу паперових книжок не зростають, проте вирізняються стабільністю та значно перевищують доходи від покупки електронних книжок.
Найбільшим скептиком щодо результатів дослідження став Олексій Ерінчак. Засновник книгарні "Сенс" назвав дослідження "малим" та "нерепрезентативним", зокрема через віковий дисбаланс. Адже найбільш представлена група в ньомоу — українці 60+, які не є найбільш економічно активною частиною суспільства. Вердикт Ерінчака досить суворий: це дослідження не таке "на яке варто спиратися, а таке, на яке вистачило грошей".
Українці читають для самовдосконалення
Та попри критику, дані дослідження читання варто взяти до уваги. Вони, попри очовидні недоліки підрахунку, досить красномовні. Читає більшість українців перш за все для саморозвитку: це зазначили 43% респондентів. Проте не бракує й читачів, які обирають книжки з любові (38% просто подобається читати) та бажання відволіктися (31%).
Окремо Олег Сербін, директор Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, наголосив на читацьких практиках військових, для яких книжка — ефективний спосіб відволіктися.
Збільшилася кількість тих, хто звертався до книжки після перегляду фільму — 10% людей послуговується саме таким принципом. Гадаю, не останню роль тут зіграло кілька гучних премʼєр в українському прокаті, зокрема "Бідолашні створіння" (за "Бідолашними створіннями" Аласдера Ґрея), "Дюна 2" (за відомою однойменною сагою Френка Герберта), "Будинок Слово" (ігрове кіно про Розстріляне відродження) тощо.
Продовжуючи тему впливу візуального контенту, цікаво було б оцінити й те, яку роль у виборі книжок відіграло в 2024, скажімо, таке досі новітнє явище, як BookTok. Тобто TikTok спільнота читачів, обʼєднана книжковими інтересами, створенням контенту з книжковими порадами.
Закордонні видавці зазначають, що в окремих випадках BookTok, а саме короткі відеорецензії, в рази піднімав продажі навіть книжок десятирічної давнини, починаючи хвилю зацікавлення серед інших користувачів соцмережі.
Тренд не оминув і український TikTok. Відтак, популярність перекладних текстів таких письменниць, як Коллін Гувер ("Покинь, якщо кохаєш"), Тейлор Дженкінс Рід ("Сім чоловіків Евелін Гʼюґо"), Донна Тартт ("Таємна історія") на українському ринку можна пояснити саме впливом BookTok.
Згідно з результатами дослідження, основним джерелом рекомендацій для українців є друзі — 48% респондентів купують книжки, якщо їх радять близькі люди. 28% також зважають на популярність автора. Визначальними виявилися і анотація до книжки (21% респондентів), мова (20%) та якість самого видання (19%).
Для молодої аудиторії віком від 16 до 19 років дизайн обкладинки, естетичність, є значно важливішою, ніж для старших респондентів (20–29 років).
Повертаючись до звʼязку візуального контенту та книгопридбання: наявність екранізації стала більш популярною причиною для прочитання книжки серед жінок та молоді віком 16–29 років. Важливо, що саме ця вікова категорія переважно й складає ядро BookTok. Тож важливість дизайну примірника та наявність екранізації може свідчити як про особисті вподобання, так і про вплив діджитал контенту та бажання створювати його самостійно. Підтверджує це й дослідження: вплив блогерів та подкастів зріс — на рекомендації звідти зважає 14% респондентів.
Українці читають українською
Суттєві зрушення спостерігаємо в питанні мови читання. 76% прочитаних українцями книжок у 2024 році були україномовними — у 2023 році цей показник сягав 57%. Точне порівняння вжитку російської зробити не вдасться, адже в соцопитуванні 2023 фігурує варіант "інші мови". Проте якщо минулого року "іншими мовами" в Україні читали 43% респондентів, то в 2024 — 24% (російська — 21% та англійська — 3%).
Вочевидь уможливив такі зміни Закон про обмеження на ввезення та розповсюдження російських і білоруських книжок. Відтак легально отримати російськомовні книжки, особливо новинки, перекладені російською, фактично неможливо.
53% респондентів вважають українську мову найзручнішою для читання. Цього року фіксуємо й відхід українців від суто російськомовного читання до білінгвального: так, у 2024 році 39% українців зручно читати і російською, і українською, на відміну від 2023, де до білінгвального читання схилялося 35% українців. Відповідно, кількість населення, яке надає перевагу суто російській книжці зменшилося і нині становить 8%.
До людей, які надають перевагу російській мові або обирають відповідь "все одно" переважно належать респонденти, вік яких здебільшого перевищує 50 років. Українці ж віком від 16 до 39 надають перевагу україномовним книжкам. Відтак, спостерігаємо очевидну кореляцію між мовним питанням та радянською (не)спадковістю українців при виборі мови читання.
Українці купують книги
Загалом українці купують книжки не надто активно. Так, впродовж останніх трьох місяців 56% респондентів не придбали жодної книжки, 23% купили 1–4 книги, а 14% — 5–12 книг.
Водночас ті, хто таки обирають купівлю книжок, купують їх активніше в порівнянні з 2023 роком. А от за даними цього дослідження, електронні та аудіокниги українці фактично не купують. Цікавим тут є зауваження Катерини Котвіцької, керівниці аудіо-напрямку платформи MEGOGO, яка зазначила: наведена вибірка доволі мала, щоб відслідкувати, як українці споживають аудіо- чи електронні книжки. Тут в розумінні ситуації Інституту книги могли б допомогти дослідження (і опитування, і робота з даними) кожного окремого майданчика й галузі в цілому.
Не купують українці книжок з кількох причин. 41% респондентів вказує на відсутність потреби: хтось не потребує нових книг, бо в родині немає звички читати, хтось має що читати й без нових покупок, а хтось не відчуває бажання чи інтересу загалом.
Ключовою причиною також є ціни на книжки — це питання хвилює 33% респондентів, які не мають грошей на книжки та розваги, надають перевагу іншим покупкам. Або не купують через страх витратити гроші й не отримати задоволення.
Зрештою, 18% респондентів скаржаться на інші перешкоди, як-от брак часу та можливостей, відсутність книгарень, проблеми зі здоровʼям або проблеми з розміщенням домашньої бібліотеки.
До слова щодо доступності книгарень. Погоджуються з тим, що книгарень достатньо лише кияни. 70% респондентів, які вказали на брак книгарень (а опцію "у нашому місті/селі нема книгарень" загалом обрали 33% респондентів), проживають у селах. Такі результати вкотре актуалізують проблему нерівномірного поширення книгарень Україною, більша частина яких припадає на Київ та Західну Україну. Загалом спостерігаємо таку тенденцію: імовірність книжкових покупок безпосередньо залежить від наявності книгарень, рівня доходу та освіти.
Найактивнішими покупцями книжок є українці 30–39 років, найменш активними — 40–49-річні. Витрати ж на книжки у 2024 переважно сягали 501–2000 грн — таку суму назвали 46% респондентів. Проте були люди, які й перевищували 2000 грн — це стосується 19% респондентів. Згідно з даними дослідження, попри значне зростання цін українці намагалися купувати звичну для себе кількість книжок, витрачаючи таким чином значно більше, ніж у 2023. Інтернет-книгарні стають усе популярнішим місцем покупок, проте першість усе ще належить живим книгарням.
Українці потребують бібліотек
Усе частіше українці звертаються й до альтернативних джерел поповнення власної бібліотеки, як-от читання вживаних книг або книг, які позичили знайомі. 5% респондентів зазначили, що є активними відвідувачами бібліотек. Тенденція відвідування бібліотек лишилася стабільною у порівнянні з 2023, що в певному сенсі робить 2024 особливим, адже з 2018 до 2023 спостерігався спад у користуванні бібліотеками.
Галина Григоренко, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій, у звʼязку з таким низьким показником зазначила: підтримка бібліотек як майданчиків гуртування спільноти, особливо в маленьких населених пунктах, де існує відчутний брак громадських просторів, має стати нині одним із пріоритетних завдань.
Так, більшість респондентів не користувалися бібліотекою протягом більш ніж 12 місяців, проте 79% українців вважають закупівлі книжок до бібліотек необхідними. Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови комітету з питань гуманітарної політики, наголосила, що на поповнення бібліотечних фондів, на жаль, досі немає бюджету. І закликала поки шукати інші рішення наповнення фондів — наприклад, розглянути передачу прочитаних книжок, які були придбані за кошти державної підтримки, до бібліотек.
Інші експерти звертали увагу на різний рівень доступності книжок у базових школах та школах нового типу. На слабке оновлення бібліотечних фондів, на те, що понад 50% україномовних фондів бібліотек складають ще радянські книжки з відповідними передмовами та наративами.
Та підтримка книгарень, на думку українців, не менш потрібна: 50% респондентів дослідження погоджуються з тим, що книгарням потрібні субсидії навіть під час війни. 36% наголосили на необхідності таких заходів, але вже в повоєнний час.
Загалом питання фінансування сектору було одним із ключових під час офіційної презентації. Проте, за слушним зауваженням Тараса Креміня, уповноваженого із захисту державної мови, обговорювалися вони за відсутності представників із Міністерства фінансів.
Українці читають класику
Підручники, посібники та кулінарні книжки українці купляють частіше, ніж книги для читання на дозвіллі. Читають українці переважно класику (40%), сучасних українських авторів (34%), зарубіжну класику (34%) та сучасних іноземних авторів (32%). Найкраще з іноземною літературою в Україні ознайомлена молодь віком 16–19 років, і тут теж варто віддати належне впливу соцмереж.
Щодо темпів читання, то читають українці переважно 1–4 книжки на рік — таку відповідь дали 23% респондентів. В міру зростання кількості книжок число читачів зменшується: 2% людей читає від 25 до 52 книг, 1% — навіть більше, ніж 52. Водночас 50% респондентів не прочитали за останні 12 місяців жодної книжки.
У дослідженні також зазначили, що дані статистичної служби Європейського союзу за 2022 рік загалом співставні з результатами в Україні. Відтак, ситуація з читанням в Україні та поза нею глобально не різниться.
Діти читають
Згідно з соцопитуванням, в Україні діти читають більше, а частка дітей, які ніколи не читають, скоротилась з 15% до 10%. Ба більше, 25% дітей читають щодня, 41% — щотижня, а це більше, ніж у 2023. Такий приріст Галина Титиш, редакторка-засновниця УП.Життя, очільниця ГО "Смарт освіта", пояснює зокрема катастрофічними результатами PISA (Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів) й відтак більшою увагою батьків до проблеми читацької грамотності.
Цьогоріч 25% дітей вважають читання улюбленим заняттям. Проте популярністю книжки, вочевидь, поступаються зустрічам із друзями, спілкуванню в месенджерах та використанню соцмереж.
Темпи читання зменшуються в міру дорослішання - що старшими стають діти, то більше вони починають читати для задоволення. 52% дітей читали в 2024 лише через любов до читання. Для порівняння – 39% минулого року.
У 2024 діти найчастіше надавали перевагу фантастиці та, звісно ж, підручникам. Читають діти здебільшого 1–2 книги кожні 3 місяці (40%).
Важливим чинником формування дитячої звички читати є оточення батьків чи дорослих, які читають. Відтак, діти з сімей, де читають, частіше справді люблять читання і звертаються до книжок без примусу. Та й обговорюють прочитані книги діти перш за все з родиною — це відповідь 43% респондентів.
Окремо гостро на офіційній презентації постало питання мови спілкування в школах. Поки попит на українську книжку зростає, а російська мова втрачає позиції, у 2024 році збільшилася частка людей, яка послуговується і російською, і українською вдома (з 22% до 30%) та в публічному просторі (з 19% до 24%). Тарас Кремінь зазначив, що, згідно з даними, оприлюдненими минулого тижня, школярі віддають перевагу російськомовним сторінкам у соцмережах — і це свідчить про те, що українського контенту все ще недостатньо.
Також Кремінь наголосив, що частка української мови в школі скоротилася на 4%, а російської — зросла фактично до 10%. Народна депутатка Інна Совсун висловила думку, що показник вживання російської мови, який, згідно з дослідженням, становить 9%, є навіть заниженим, і що варто залишатися свідомими того, що респонденти можуть давати соціально бажані відповіді, наголосивши на необхідності провести окреме соціальне опитування щодо читацьких практик шкільних вчителів.
Ці зауваження корелюють із тим, що, відповідно до слів Тараса Креміня, у 2024 році зафіксовані частотні порушення Мовного закону в школах та університетах, причиною яких є інерційні процеси, які досі впливають на публічний простір.
Проте як і в ситуації із темою фінансування, представників МОН на зустрічі теж не було.
