"Відкладіть 20 тисяч на COVID-19": чому українці витрачають шалені гроші на лікування коронавірусу

Відкладіть 20 тисяч на COVID-19: чому українці витрачають шалені гроші на лікування коронавірусу

В умовах стаціонару лікування COVID-19 – безкоштовне. Але ми все частіше чуємо та читаємо у соцмережах: лікувати коронавірус дуже дорого і багато за що доводиться сплачувати з власної кишені.

Національна служба здоров'я (НСЗУ) на одного пацієнта виділяє від 20 тисяч до 45 тисяч гривень в залежності від тяжкості перебігу захворювання.

У цей тариф включені препарати та медичні вироби, які необхідні для лікування.

То що пішло не так?

Чому українці витрачають тисячі на те, що нібито має надаватись безоплатно?

ВІДЕО ДНЯ

Спробуємо розібратись.

ЛІКУВАННЯ COVID-19 В МЕДЗАКЛАДІ

Мама лікаря-пульмонолога Марини Корчинської померла від коронавірусу в серпні.

"Ми купували лікувальне харчування, зонди для годування, пластирі, пелюшки, памперси, катетери.

Я купила ширму в реанімацію, щоб мама не бачила всіх смертей навколо.

Також купували CPAP-маски (CPAP режим штучної вентиляції легень), ще нам допомогли дістати шолом для неінвазивної вентиляції легень.

Були потрібні також препарати, які з одного боку діють як заспокійливе, з іншого не пригнічують дихання: у мами траплялись панічні атаки", розповідає вона.

Чоловік у CPAP-масці. Фото AndreyPopov/Depositphotos

На сайті НСЗУ повідомляється, що до безоплатного пакету послуг з лікування пацієнтів з COVID-19 у медзакладах включено:

  • тестування (тестування в стаціонарі може проводитись до 3 разів і більше за потреби);
  • лабораторні та інструментальні дослідження;
  • меддопомога відповідно до галузевих стандартів;
  • киснева підтримка, інтенсивна терапія та підключення до ШВЛ або ЕКМО за необхідністю;
  • медикаментозна терапія та знеболення за потреби;
  • консультації лікарів інших спеціальностей.

На фінансування цього державою було виділено 15 мільярдів гривень, що підтвердив головний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв’ю "Українській правді. Життя".

Марина Корчинська каже, що їм довелось витратитись на ПЛР-тест (тест полімеразної ланцюгової реакції ред), тому що сімейний лікар і не думав виписувати направлення.

Також довелося сплатити за деякі аналізи та за кисневу підтримку не було необхідних засобів.

Загалом родина витратила на лікування 200 000 гривень.

"З цієї суми 120 000 гривень силами небайдужих ми зібрали на "Біовен".

Я проти цього препарату, його немає в протоколах й частково вважаю, що він погіршив стан мами: він міг негативно вплинути на набряк легень, який і без того розвивався. Але на той час я сподівалась, що він щось дасть", згадує лікар.

Головний лікар львівського Центру легеневого здоров'я Любомир Рак каже, що потреби в препаратах в його лікарні покриваються лише на 20-25%.

"Виплат повністю вистачає на зарплати лікарям, інше покривається відсотків на 20. Але у нас важкі пацієнти та високе споживання кисню.

За нашими підрахунками, лише на медикаменти нашій лікарні потрібно 10-12 мільйонів гривень в місяць.

За липень ми отримали 3 мільйони 200 тисяч гривень, за серпень 3 мільйони 700 тисяч", розповідає головний лікар.

За підрахунками Любомира Рака, нині один день в лікарні коштує пацієнту 2-2,5 тисячі гривень. І це лише медикаментозного забезпечення.

Якщо людина потрапляє у реанімацію, тобто випадок важкий, сума збільшується до 5-6 тисяч грівень на день.

[BANNER1]

Голова пресслужби НСЗУ Тетяна Бойко пояснює, що кожен такий випадок варто розглядати окремо.

"Ситуації бувають різні. Наприклад, кошти надаються на одну бригаду. Це 12 фахівців, які мають лікувати 20 пацієнтів на місяць.

Якщо бригада більша, то треба створити нову бригаду й подати заявку на додаткове фінансування. Якщо цього не зробити, звичайно, коштів буде не вистачати.

Коли у закладі працюють не 48 медпрацівників (мінімум 4 команди, згідно з договором по 12 працівників), а 100, відповідно більшій кількості людей виплачують доплати й на ліки для пацієнтів може не вистачати грошей. Доцільно збільшувати кількість команд, а не чисельність працівників у команді", пояснює вона.

Любомир Рак каже, що в його центрі було 6 команд і з 1 жовтня вони подалися на 10 таких бригад і нині очікують на підтвердження.

"Це може поправити ситуацію частково. Не буде 20% (покриття ред.), а буде 40%. Не більше", – уточнює він.

В НСЗУ додають, що на цю ситуацію відреагували, ініціюючи зміни до постанови Кабміну від 5 лютого 2020 р. № 65 "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році".

"Їх ухвалили в п'ятницю, 9 жовтня, і вони мають набрати чинності найближчим часом. Згідно з цими змінами, якщо навантаження на команду становить більше ніж 20 пацієнтів на місяць – для оплати застосовують підвищувальні коефіцієнти.

Це дасть можливість збільшити кількість команд в закладах, які лікують багато пацієнтів. На практиці це означатиме, що лікарні матимуть більше коштів в тому числі на купівлю ліків", пояснює Бойко.

Якщо сталося загострення супутніх захворювань, то фінансова сторона теж лягає на плечі пацієнта.
Фото doucefleur/Depositphotos

Катерина Ножевнікова, голова благодійного фонду "Корпорація монстрів", яка допомагає одеським пацієнтам та лікарням, стверджує, що в Одесі, за її досвідом, госпіталізовані пацієнти з легкою чи середньою важкістю COVID-19 не часто докуповують препарати, базовий пакет дійсно проплачений.

"Проблеми виникають тоді, коли стан важкий, людина в реанімації. Наприклад, зазначені в протоколи антибіотики вже не діють і родина має докуповувати додаткові препарати.

Якщо у пацієнта сталося загострення супутніх захворювань, то фінансова сторона теж лягає на плечі пацієнта та його родини", пояснює експертка.

Наприклад, є препарат "Актемра" (тоцилізумаб) сильний імунодепресант, який дають хворим вже у критичному стані.

Катерина Ножевнікова стверджує, що декілька місяців тому лікарні були забезпечені цим препаратом, але зараз він зник з країни.

"Ми в Одесі минулого тижня викупили останні 5 флаконів. Раніше він коштував 1500-2000 гривень за флакон. Зараз 11-15 тисяч", каже вона.

Також Ножевнікова додає, що хворі на COVID-19 потрапляють також у лікарні, які не підписали ковідний пакет. І в такому випадку витрати на лікування повністю лягають на пацієнта:

"Такі стаціонари просто не обладнанні всім необхідним. Станом на зараз я можу спостерігати, що опорні лікарні також мають перебої з фінансуванням.

Інша ситуація: в Одеській області немає державних апаратів КТ.

На початок пандемії бюджети виділяли кошти, щоб лікарні могли заключати договори з приватними КТ: це дозволяло пацієнтам проходити КТ безоплатно.

З вересня місцеві бюджети мають дефіцит фінансування".

Голова пресслужби НСЗУ додає, що якщо людина потрапила в лікарню, яка не визначена під COVID-19, то її мають перевести в спеціалізований заклад і там лікувати безоплатно.

Ножевнікова розповідає, що в пакет не включено багато того, чим необхідно користуватися і що лікарні не завжди можуть легко та швидко придбати:

"Один з найяскравіших прикладів: до осені кисневі станції були включені в перелік, а послуга їхньої установки ні.

Лише у вересні це питання вирішили".

Те, що основна проблема саме з важкими хворими, підтверджує й лікарка-інфекціоніст, к.мед.н., асистент кафедри інфекційних хвороб НМАПО імені П.Л. Шупика при КНП "Київській міській клінічній лікарні №4" Любов Коцюбайло:

"В нашій лікарні поки достатньо кисню, ШВЛ та кисневих подушок і пацієнти з легким та середнім перебігом коронавірусної інфекції можуть розраховувати на те, що витрати покриє держава.

Але при важких формах все дуже індивідуально. Є ускладнення викликані супутніми патологіями й лікування цих ускладнень вже лягає на плечі родини", каже вона.

[BANNER2]

ЛІКУВАННЯ COVID-19 ВДОМА

"Вдома коронавірус лікується парацетамолом та відключенням інтернету", стверджує інфекціоніст Євгеній Щербина.

Проте люди, які перехворіли вірусом легше, та лікувалися вдома, теж розповідають про значні витрати.

Коли консультант з безпеки дорожнього руху Віктор Загреба описував свій досвід лікування проти коронавірусу в Facebook, він зазначив, що варто відкладати на лікування 10-20 тисяч гривень для кожного члена родини.

"Ми з дружиною витратили приблизно 10-11 тисяч гривень. Основні трати це 6 ПЛР-тестів та 2 КТ (комп'ютерна томографія легень ред).

Лікарка, яка направляла мене на КТ, сказала, що в нашому місті (Івано-Франківськ ред) КТ ніхто безкоштовно не робить.

2 тести робили на старті, 2 ще через два тижні в надії вийти з карантину і 2 ще за тиждень.

Ліки вже потребували менших витрат", розповідає він.

Як стверджують в НСЗУ, ПЛР-тести та КТ мають бути безкоштовними, але через значні черги люди часто витрачаються на це самостійно.

Вдома коронавірус лікується парацетамолом та відключенням інтернету. Фото Deliris/Depositphotos

За тестування у приватних лабораторіях нині можна сплатити від 700 до 2500 тисяч гривень, залежно від нагальності тесту; КТ в середньому 1000.

Також КТ це не та процедура, яку людина має призначати собі самостійно, її призначає лише лікар, каже головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Черги в приватні лабораторії на ПЛР-тестуваня перевантажені здебільшого людьми, які планують відпочинок за кордоном, або хочуть швидше вийти з самоізоляції після повернення з "морів" чи контакту з хворим на COVID-19.

Лише 17 вересня змінились правила виходу з самоізоляції: тепер людина може виходити з самоізоляції без лабораторного обстеження, якщо у неї немає симптомів протягом 3 днів, рахуючи з 10 дня від дати появи симптомів, або рахуючи з 10 дня від дати взяття матеріалу (при позитивному результаті на COVID-19 методом ПЛР).

Додаткові витрати, тих хто лікується вдома та має легкий перебіг COVID-19, також часто можна пояснити бажанням лікарів перестрахуватися та призначити досить дорогі препарати, навіть якщо людина поза зоною ризику.

"Наприклад, можуть виписати дорогі антитромботичні засоби або давати антибіотики лише тому, що пневмонія на КТ, хоча дихання, сатурація та загальний стан людини абсолютно в нормі", – пояснює сімейна лікарка Анастасія Ходан.

Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська у своєму дописі нагадує, що COVID-19 лікують як звичайне ГРВІ, коли людина може перебувати вдома.

"Навіть якщо пацієнт зробить КТ, яке виявить запалення, лікування все одно лишається симптоматичним, плюс відпочинок та щедре пиття.

Адже сама по собі наявність запалення в легенях не є прямим показанням до госпіталізації чи зміни тактики лікування, якщо людина не має погіршення стану.

Згідно з результатами нових досліджень, зміни в легенях за типом вірусної пневмонії спостерігають у більшості пацієнтів з COVID-19, навіть при легкому перебігу.

Близько 88% випадків коронавірусної хвороби протікають з ознаками запалення; пік змін у легенях припадає на 7-11 день хвороби, а після 14-го запалення потроху починають вщухати", пояснює лікарка.

Це підтверджує й інфекціоніст Євгеній Щербина:

"Амбулаторне лікування пацієнта з COVID-19 має бути симптоматичним.

Але якщо ви відчуваєте задишку у стані спокою, ви відчуваєте, що вам навіть важко розмовляти, у вас виникає запаморочення тощо, то необхідно терміново викликати швидку для госпіталізації.

Лише на етапі госпіталізації будуть додавати ті препарати, які лікар визначить важливими для вас: це можуть бути антикоагулянти (речовини, що перешкоджають зсіданню крові), гормони чи інші ліки", пояснює лікар.

Щербина також додає, що пневмонія при COVID-19 майже завжди вірусна і не потребує лікування антибіотиками. Лише в невеликому відсотку випадків приєднується бактеріальна пневмонія, яка дійсно вимагає лікування антибіотиками.

Інформаційний ресурс для лікарів UpToDate також рекомендує призначати пацієнтам безрецептурні препарати проти кашлю, якщо кашель заважає сну та/чи відпочинку.

[BANNER3]

ВИСНОВОК

☀️ Якщо ви легко переносите COVID-19 та перебуваєте вдома, то скоріше за все основними витратами будуть ПЛР-тести, у випадку тестування у приватній лабораторії.

9 жовтня уряд вирішив, що приватні лабораторії зможуть робити безкоштовне тестування на коронавірусну хворобу.

Однак вже наступного дня очільник МОЗ Максим Степанов заявив, що приватні лабораторії лише здійснюватимуть аналіз переданих їм зібраних державою зразків на своєму лабораторному обладнанні.

Тобто за тестування у приватних лабораторіях за власним зверненням пацієнти і надалі платитимуть самі.

☀️ Якщо ви хочете, щоб за ПЛР-тест заплатила держава, то на нього вас має направити сімейний лікар. НСЗУ оплачує цю процедуру.

Механізм цього виглядає так:

  • Хворому необхідно зателефонувати до свого сімейного лікаря, з яким укладено декларацію. Йти до лікаря на прийом не потрібно.
  • Лікар має розпитати симптоми і на основі них спрямувати до пацієнта додому мобільну бригаду для взяття аналізів для тестування на COVID-19.
Якщо ви легко переносите COVID-19 та перебуваєте вдома, то скоріше за все витрат буде не багато.
Фото OlekLu/Depositphotos

☀️ На безкоштовні комп'ютерну томографію чи рентген також, за показами, має відправити лікар. Для цього він має видати електронне направлення. Воно прийде вам по смс.

Відповідно до пакету послуг для пацієнтів з COVID-19 ці дослідження мають бути безкоштовними.

На запит "Українській правді. Життя" в НСЗУ уточнили, що лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, тобто без направлення лікаря, не надаються безоплатно.

☀️ Переважна більшість ліків, які входять в протокол лікування COVID-19, має надаватись пацієнту безоплатно.

Завжди перевіряйте, чи ліки, які вам радять, входять до протоколу лікування. Продивитись протокол лікування ви можете тут.

НСЗУ надала в коментарі "Українській правді. Життя" перелік препаратів, які має покривати держава.

Препарати, вартість яких покриває тариф стаціонарного лікування пацієнтів з COVID-19:

💊 парацетамол

💊 ібупрофен

💊 еноксепарин

💊 гепарин

💊 надропарин

💊 гідроксихлорохінін

💊 амоксицилін/клавуланат

💊 ампіцилін/сульбактам

💊 азітроміцин

💊 кларитроміцин

💊 цефуроксим

💊 цефтріаксон

💊 цефотаксім

💊 цефтазідім

💊 цефоперазон

💊 дексаметазон

💊 гідрокортизон

💊 метілпреднізолон

💊 тозилізумаб

💊 флуконазол

☀️ Якщо вам безпідставно відмовляють у лікуванні чи вимагають гроші за те, що має бути безоплатним, вам варто подати скаргу в НСЗУ. Детальніше тут.

Наталія Бушковська, УП.Життя

Титульна світлина OlekLu/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Які послуги для хворих на COVID-19 мають бути безкоштовними. Пояснює Нацслужба здоров'я

Як відрізнити COVID-19 від грипу за першим симптомом. Схема

Близько 8 млн доз вакцин від COVID-19 Україна зможе отримати з наступного року – Ляшко

Вакцина БЦЖ ймовірно допомагає легше переносити COVID-19. Дослідження

Карантин повинен тривати, поки світ не знайде вакцини. Думка вчених

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні