Чи можна виїжджати з області без дозволу військкомату і що не так із Порядком Генштабу?

З 5 липня українці готувалися відстоювати черги у військкоматах, щоб взяти дозвіл на виїзд з області.

Адже у Генштабі розробили новий Порядок надання дозволу, а потім дали кілька різноманітних роз’яснень.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний сказав, що дозволи потрібні на переміщення між районами та областями.

Утім, згодом представник Генштабу Олександр Хлись заявив, що дозвіл треба лише на виїзд з області.

Чимало українців обурилися, не отримавши детального пояснення нововведень.

Вони почали робити меми про "роз’яснення роз’яснень", юристи розкритикували новий документ за неточні формулювання, а президент Зеленський попросив не ухвалювати таких рішень без його участі.

Зрештою, документ скасували і забрали на доопрацювання.

То чи можна чоловікам їздити з Києва у Житомир без дозволу, чи буде так завжди, і що не так із Порядком?

"Українська правда. Життя" вирішила розібратися з цими темами у рамках спецпроєкту "Запитай Життя".

У цьому нам допомогли:

• Юрій Мельник, адвокат юридичної компанії "Міллер";
• Артем Крикун-Труш, адвокат та менеджер в адвокатському об'єднанні PwC Legal, член Асоціації правників України.

Чи потрібно брати дозвіл військкомату на виїзд з області?

Ні, поки що не потрібно.

Фото: liukov/Depositphotos

У Генштабі ЗСУ скасували дію Порядку, який передбачає надання дозволів військовозобов’язаним на виїзд за межі місця проживання/перебування.

Це означає, що наразі для переміщення Україною НЕ потрібно жодних дозволів від Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомату).

Утім, у Генштабі планують доопрацювати документ на основі змін до українського законодавства.

Норми щодо дозволу продовжують існувати в законах, однак порядку їх реалізації наразі немає.

Читайте також: Медкомісія при мобілізації: як має проходити обстеження і хто непридатний до служби

Чому критикували Порядок від Генштабу?

Фото: Олександр Стоєцький

Допис Генштабу у Facebook спричинив шквал критики та запитань у коментарях – сам документ опублікували пізніше.

Українці почали жартувати про те, що скоро без дозволу військкомату не можна буде пересуватися між районами Києва або виходити з квартири.

У Генштабі дали кілька неоднозначних роз’яснень: спочатку сказали, що дозволи потрібні для переміщення між районами та областями, а потім – лише між областями.

Також вони наголошують, що ніяких змін в законодавство не вносили, а відповідний Порядок спрямований на виконання норм кількох законів.

Зокрема, Закон "Про військовий обов’язок і військову службу" 1992 року забороняє призовникам, військовозобов’язаним та резервістам виїжджати з місця проживання у воєнний час, а Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" – змінювати місце проживання без відповідного дозволу.

Закон "Про оборону України" наголошує, що воєнний час настає з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій.

Тобто воєнний час в Україні триває ще з 2014 року.

А вказану норму не виконували весь цей час, наголошує адвокат юридичної компанії "Міллер" Юрій Мельник.

Також, за словами юристів, трактування Порядку може бути неоднозначним.

Військовозобов’язані мали б отримувати дозвіл у ТЦКСП, щоб виїхати з місця проживання чи перебування.

"І тут увагу варто звернути на визначення цих термінів", – каже адвокат юридичної компанії "Міллер" Юрій Мельник.

У законодавстві є визначення понять "місце проживання" та "місце перебування" у різних варіаціях, додає адвокат Артем Крикун-Труш.

Гіпотетично, це може бути і конкретне житло (наприклад, квартира), і адміністративно-територіальна одиниця (район у місті).

За словами юриста, логічно брати визначення з Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

• місце перебування – це житло, у якому людина проживає менше 6 місяців на рік, пояснює Юрій Мельник.
• а місце проживання – це житло, де людина проживає основну частину свого часу (понад 6 місяців на рік).

"Якщо ж подивитися на Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", то йдеться саме про зміну місця проживання, тобто переїзд в інше місце на термін більше ніж пів року. Що є більш логічним та доцільним в межах виконання обов’язку щодо перебування на військовому обліку", – пояснює Юрій Мельник.

Однак у Порядку йшлося про виїзд за межі місця проживання/перебування.

Важливим є те, що місце перебування чи проживання визначається у межах адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, селища чи села), а не області.

"Виходячи з опублікованого Генеральним штабом ЗСУ Порядку, отримувати дозвіл було б необхідно навіть для поїздок у межах однієї області та терміном більше ніж на 1 добу", – розповідає юрист.

Читайте також: Які вимоги до здоров’я мобілізованих у різних родах військ? Інфографіка

Фото: Fotoreserg/Depositphotos

За Законом України "Про місцеве самоврядування", адміністративно-територіальна одиниця – це область, район, місто, район у місті, селище, село.

"Якщо поєднати це межами юрисдикції військкомата (а це зазвичай певний район в області чи в місті), то йдеться про район проживання.

Якраз задача юристів Генштабу визначити безпосередньо в Порядку, що саме для цілей видачі дозволів мається на увазі під поняттями "місце проживання" та "місце перебування", – каже Артем Крикун-Труш.

У контексті дозволу військкомату мається на увазі зареєстроване місце проживання (прописка), до якого прив'язаний військовий облік.

"Люди, які мають інше фактичне місце проживання, мали б його змінити, як і свій військкомат. Тому дозвіл треба було б брати у тому військоматі, на обліку в якому ви наразі перебуваєте, поки ви його не змінили на інший", – каже юрист.

Якщо ви внутрішньо переміщена особа та стали на облік в іншому військкоматі, то щоб поїхати за межі його юрисдикції, вам теж знадобився би дозвіл на це.

Тобто формально, переселенцям потрібно було б взяти дозвіл, щоб повернутися додому, каже Юрій Мельник.

Утім, перед скасуванням документа у Генштабі пояснювали, що дозвіл потрібний лише на переміщення між областями, що не відповідає тексту Порядку.

Читайте також: Чекаємо роз'яснення роз'яснень: реакція українців на обмеження переміщення військовозобов'язаних

Що пропонували у Порядку надання дозволів?

Фото: Fotoreserg/Depositphotos

Дозвіл на виїзд планували видавати:

• призовникам, зокрема тим, що мають відстрочення;
• військовозобов’язаним та резервістам, зокрема тим, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також тим, що були заброньовані на період мобілізації та на воєнний час.

"В окремих випадках призовникам ще й треба було б доводити поважність причини виїзду (наприклад, хвороба чи смерть рідних)", – пояснює Артем Крикун-Труш.

Для отримання дозволу людині необхідно було б звернутися з письмовою заявою, де треба зазначити причину для виїзду, та надати документи, що її підтверджують.

Звертатися потрібно було б до керівника ТЦКСП, де військовозобов'язаний стоїть на обліку.

"Тобто, якщо ви стоїте на обліку за місцем реєстрації у Хмельницькому, хоча вже 5 останніх років живете в Києві – ви маєте стати на облік в одному з районних центрів комплектуванням та соціальної підтримки Києва.

Або якщо ви зараз у Чернівцях, то можете стати на облік за місцем вашого перебування та отримати вказаний дозвіл", – каже Юрій Мельник.

Відсутність дозволу передбачає адміністративну відповідальність та стягнення у вигляді штрафу до 1700 гривень під час війни.

Читайте також: Мобілізація триває: чи можуть відправити на передову з ТрО або без підготовки й амуніції

Що не так із документом на думку юристів?

Фото: Wlad_Mus/Depositphotos

Юристи вказують на недоліки у механізмі, що був прописаний у скасованому документі.

❗️ Насамперед були неточності, що саме вважається виїздом за межі місця проживання/перебування.

Дехто припускав, що нові норми мали би стосуватися лише людей, які переїжджають жити в іншу область, але, як зазначали юристи, могло йтися і про одноденні поїздки.

Крім цього у документі було зазначено, що військовозобов’язані, які знялися з обліку через переїзд, не повинні мати дозвіл.

Згідно з Порядком, дозвіл не повинні були б отримувати:

• громадяни, виключені з військового обліку;
• заброньовані працівники у відрядженні;
• призовники, військовозобов’язані та резервісти, які були зняті з військового обліку, оскільки їдуть на нове місце проживання.

"Якщо ви переїжджаєте, то мали би не менше ніж за 3 дні до виїзду знятися з обліку у своєму військкоматі, та протягом 7 днів стати на облік у новому військкоматі за новим місцем проживання", – пояснює Артем Крикун-Труш.

❗️ Також порядок не встановлював строк розгляду заяви людини або клопотання підприємства.

"Звертаю увагу, що Порядок не визначав час розгляду заяви (клопотання), також не було вказано, що є можливість директору підприємства подати клопотання в електронному вигляді, що має сенс, адже багато бізнесів та їх керівників релоковані за кордон.

Поєднайте це з величезними чергами, значною дискрецією воєнкома "дати або не дати" – і маємо ідеальне поле для корупції військкоматів на одному лише цьому питанні", – додає Артем Крикун-Труш.

Крім того, більшість військкоматів мають прийомні години не кожного дня, а лише в окремо визначені дні.

"Очікування дозволу може тривати декілька годин, днів чи навіть тижнів залежності від завантаження військкомату (а з таким Порядком воно буде величезне) та настрою його посадових осіб", – каже Артем Крикун-Труш.

Тобто якщо у людини екстрена ситуація, невідомо, скільки довелося б чекати на отримання дозволу.

"Екстрені ситуації Порядком не врегульовані. Більшість людей та бізнесів будуть шукати шляхи "домовитися" з військкоматом або свідомо порушувати складний Порядок", – пояснює юрист.

Фото: smiiankaterina/Depositphotos

❗️ Не було вказано вичерпний перелік умов, за яких людині могли б не дозволити виїзд, і як потрібно було би доводити "поважність" причини.

"Якщо людина є військовозобов’язаною і не має підстав для звільнення від мобілізації, але, наприклад, хоче з’їздити у Буковель відпочити, цілком ймовірно, що дозвіл вона не отримає", – каже Юрій Мельник.

Якщо особа є призовником і не має відстрочення від мобілізації, то за Порядком у неї мала би бути поважна причина виїзду.

Перелік "поважних причин" у попередній версії документа не був встановлений, лише наводились такі приклади: хвороба та смерть рідних, сімейні обставини тощо.

"Фактично все залежить від настрою та рішення воєнкома", – каже Крикун-Труш.

"У тексті Порядок не містить слова "службова та особиста необхідність. Якщо хтось з представників Генштабу згадував це у своїх коментарях, то такі коментарі не відповідають Порядку", – додає юрист.

❗️ Як саме це робити та якими документами підтверджувати – уже скасований Порядок не регулював.

"Скоріш за все вирішувати будуть посадові особи військкомату у кожному конкретному випадку. Наприклад, якщо це хвороба рідної людини, можуть попросити довідку від лікаря.

Така невизначеність також несе корупційні ризики", – наголошує Артем Крикун-Труш.

❗️ У скасованому Порядку не було вказано, як, де і ким проводитиметься перевірка дозволів.

Юристи припускають, що наявність дозволів могли би перевіряти і поліція, і ТрО, і представники військкоматів.

"Скоріше за все, це могла би бути та сама історія, що з повістками. Тобто перевіряти наявність дозволу можуть і патрулі на вулиці, і на блокпостах, і на вокзалах, і у рейсових автобусах, деінде у публічному місці", – каже Артем Крикун-Труш.

❗️ Зрештою, якби Порядок почав діяти, то міг би спричинити корупційні ризики, кажуть юристи.

"Цей Порядок не виправить ситуацію з військовим обліком, громадяни які на нього "забивали", будуть продовжувати це робити і далі, оскільки адмінштраф не буде їх сильно лякати.

Це лише створить купу проблем на дорогах, незручностей для бізнесу, зайву навантаженість на військкомати та значно посилить корупцію в них", – додає Артем Крикун-Труш.

На думку правника, контроль за переміщенням у країні може створювати значний тиск на тих, хто перебуває на військовому обліку.

"Це спонукатиме шукати шляхи виїзду з України, зокрема нелегальні, що також підвищить рівень корупції серед прикордонників", – наголошує Крикун-Труш.

Порядок мають змінити, враховуючи "реалії сьогодення". Однак що саме вкажуть у документі і як він відрізнятиметься від попередньої версії – поки що невідомо.

Олена Барсукова, УП. Життя.

Читайте також: Мобілізація-2022: кого не можуть мобілізувати, які є повістки і де їх вручають?