Низький феритин: як розпізнати дефіцит заліза та відновити його запаси – пояснюють лікарі

Постійна втома, випадіння волосся, запаморочення та брак сил можуть бути не лише наслідком стресу чи недосипання. Іноді за такими симптомами стоїть дефіцит заліза.

Людина може здати аналізи, побачити, що рівень феритину – показника, який відображає запаси заліза в організмі, – низький і почати самостійно шукати способи його підвищити: змінювати харчування, пити гранатовий сік або купувати препарати.

Але чи достатньо цього, щоб відновити запаси мікроелемента? І чому феритин може знову знижуватися після лікування? Такі питання ми отримали від нашого читача у межах спецпроєкту "Запитай Життя".

"УП. Життя" звернулася до сімейної лікарки Богдани Загривої, лікарки-гематологині Ольги Костенчак і лікаря-гастроентеролога та дієтолога Станіслава Кравчука, щоб дізнатися:

• що таке феритин і чим він відрізняється від гемоглобіну;
• які симптоми можуть свідчити про дефіцит заліза та чому він виникає;
• які аналізи потрібно здати, щоб перевірити запаси заліза;
• як підвищити феритин і чи можна зробити це лише за допомогою харчування;
• як правильно приймати препарати заліза та що робити, якщо вони спричиняють побічні ефекти;
• чому феритин може не підвищуватися після лікування.

Що таке феритин і чим він відрізняється від гемоглобіну?

За словами експертів, феритин – це білок, який зберігає залізо в організмі. Переважно його запаси містяться в печінці, селезінці та клітинах макрофагальної системи. За рівнем феритину в крові лікарі можуть оцінити, скільки заліза організм має про запас.

Гемоглобін – це білок усередині еритроцитів, який переносить кисень від легень до тканин.

"Саме завдяки залізу в його складі кров має червоний колір. Рівень гемоглобіну допомагає визначити, чи є в людини анемія.

Ці показники пов'язані, але вимірюють різне. Коли організму бракує заліза, він спочатку витрачає його запаси – і рівень феритину знижується. Водночас гемоглобін певний час може залишатися в межах норми. Такий стан називають залізодефіцитом без анемії. Тому це ще не означає, що залізо в нормі", – говорить лікарка-гематологиня Ольга Костенчак.

Є й інші показники, які допомагають оцінити обмін заліза, зокрема трансферин і сироваткове залізо.

Трансферин – це білок плазми крові, який транспортує залізо. Він зв'язує його та переносить до органів і тканин, зокрема до кісткового мозку, де залізо потрібне для утворення гемоглобіну. Якщо запаси заліза виснажуються, організм може виробляти більше трансферину, щоб ефективніше захоплювати й переносити залізо.

Сироваткове залізо – це кількість заліза, яке циркулює в рідкій частині крові, переважно у зв'язку з трансферином. На відміну від феритину, цей показник не відображає запаси заліза в організмі, а показує, скільки заліза є в крові на момент забору аналізу. Рівень сироваткового заліза може змінюватися протягом дня, залежати від їжі, приймання препаратів заліза та інших чинників.

Які аналізи здати, щоб перевірити запаси заліза?

Лікар може призначити дослідження таких показників:

• загальний аналіз крові – допомагає оцінити гемоглобін, кількість еритроцитів, їхній розмір та інші показники, які можуть свідчити про анемію;
• феритин – основний показник запасів заліза;
• насичення трансферину залізом (TSAT) – показує, яка частка білка трансферину, що переносить залізо кров'ю, ним насичена;
• сироваткове залізо та трансферин або загальну залізозв'язувальну здатність сироватки (ЗЗЗС/TIBC) – ці показники використовують, зокрема, для розрахунку насичення трансферину;
• С-реактивний білок (СРБ) – допомагає виявити запалення, яке може впливати на рівень феритину.

За потреби медик також може призначити додаткові дослідження – наприклад, аналіз на розчинний рецептор трансферину або гемоглобін ретикулоцитів.

Який рівень феритину вважають нормальним?

Як пояснюють Станіслав Кравчук та Ольга Костенчак, одного універсального показника, який підходив би всім людям, немає. Водночас кожна лабораторія має свої референтні норми феритину, але орієнтуватися лише на них не варто.

За рекомендаціями Американського товариства гематології (ASH), опублікованими у 2026 році, рівень феритину до 30 нг/мл включно може свідчити про дефіцит заліза у дорослих. Але насправді все набагато складніше.

"До прикладу, якщо ми візьмемо здорового чоловіка, який не має хронічних захворювань, не приймає будь-яких препаратів на постійній основі і добре почувається, то зазвичай орієнтуємося на норму феритину вище 30 нг/мл.

Але якщо це жінка з рясними менструаціями, поганим самопочуттям, втомою, випадінням волосся та запамороченням, то у такій ситуації дефіцит заліза можна розглядати вже за феритину нижче 50 нг/мл.

Інша ситуація – люди з хронічними захворюваннями, наприклад серцевою недостатністю або хворобами нирок. У них дефіцит заліза може бути навіть тоді, коли феритин становить 50-100 нг/мл", – розповідає Ольга Костенчак.

Тому експерти наголошують: не потрібно самостійно намагатися довести феритин до певної цифри. Мета лікування – усунути дефіцит, відновити запаси заліза та з'ясувати причину їхнього виснаження.

Які симптоми можуть свідчити про низький феритин?

Дефіцит заліза не завжди супроводжується виразними симптомами. На початкових етапах людина може взагалі нічого не помічати. Водночас навіть без анемії нестача заліза може впливати на самопочуття.

Серед можливих симптомів:

• постійна втома, слабкість і брак енергії;
• запаморочення, головний біль;
• погіршення концентрації уваги та пам'яті;
• труднощі з фізичними навантаженнями;
• прискорене серцебиття;
• випадіння волосся;
• ламкість нігтів;
• синдром неспокійних ніг;
• бажання їсти неїстівні речовини, як-от лід або крейду;
• блідість шкіри;
• задишка, особливо якщо вже розвинулася анемія.

Дефіцит заліза також може супроводжуватися змінами настрою, дратівливістю та труднощами з концентрацією. Деякі його прояви можуть нагадувати симптоми тривожних або депресивних станів.

Проте важливо розуміти: жоден із цих симптомів сам по собі не підтверджує дефіцит заліза. Втома, випадіння волосся чи тривожність можуть мати й інші причини.

Чому знижується феритин?

За словами медиків, причини дефіциту заліза можна поділити на кілька основних груп.

Недостатнє надходження заліза з їжею

Якщо людина тривалий час споживає недостатньо продуктів із залізом, його запаси можуть поступово виснажуватися. Це може траплятися через незбалансоване харчування чи суворі обмежувальні дієти.

Підвищена потреба організму в залізі

У певні періоди життя організму потрібно більше цього мікроелемента. Зокрема:

• під час вагітності;
• після пологів;
• під час грудного вигодовування;
• у дітей та підлітків під час активного росту;
• за значних фізичних навантажень.

"У спортсменів дефіцит може виникати через поєднання підвищеної потреби, недостатнього надходження з їжею та втрат заліза. Додаткове значення можуть мати запальні процеси після інтенсивних тренувань, невеликі крововтрати, руйнування еритроцитів під час навантаження, а також втрата заліза з потом і сечею", – розповідає Богдана Загрива.

Приховані крововтрати

У жінок репродуктивного віку це часто пов'язано з рясними менструаціями. Також причиною можуть бути:

• кровотечі зі шлунка або кишківника;
• виразкова хвороба;
• запальні захворювання кишківника;
• часті носові кровотечі;
• крововтрата після операцій або травм;
• часті носові кровотечі;
• кровотечі із сечовивідних шляхів.

Порушення всмоктування заліза

Навіть якщо людина отримує достатньо заліза з їжею або препаратами, організм може не засвоювати його в необхідній кількості.

Таке трапляється при захворюваннях травної системи, зокрема:

• целіакії (непереносимості глютену);
• хронічному гастриті;
• інфекції Helicobacter pylori;
• хворобі Крона;
• виразковому коліті.

Також всмоктування може порушуватися після деяких операцій на шлунку та кишківнику.

На цей процес можуть впливати й окремі лікарські засоби.

"Наприклад, інгібітори протонної помпи (група лікарських препаратів, які значно та надовго зменшують вироблення соляної кислоти в шлунку – ред.) знижують кислотність шлунка, а нестероїдні протизапальні препарати можуть спричиняти пошкодження слизової та шлунково-кишкові кровотечі", – зазначив лікар Станіслав Кравчук.

Хронічні захворювання та запалення

За деяких хронічних станів в організмі змінюється обмін заліза.

"Під час запалення підвищується рівень гепсидину. Він зменшує всмоктування заліза в кишківнику та перешкоджає його вивільненню із клітин, у яких воно зберігається. У результаті залізо залишається в запасах, але його надходження до кісткового мозку, де утворюються еритроцити, стає недостатнім.

Це може призводити до розвитку анемії, пов'язаної з запаленням", – пояснює лікарка Богдана Загрива.

Як підвищити феритин?

Якщо запаси заліза виснажені, зазвичай їх не вдається повноцінно відновити лише зміною харчування.

"Підняти феритин лише продуктами харчування вкрай важко, а при деяких залізодефіцитних станах неможливо. Перша лінія лікування – препарати заліза. Внутрішньовенне залізо використовують, зокрема, якщо пероральні препарати не дають результату або організм не може їх нормально засвоювати", – пояснює Станіслав Кравчук.

Є два основні способи поповнення запасів заліза.

Пероральні препарати заліза – таблетки, капсули, краплі або рідкі розчини, які людина приймає через рот. Зазвичай саме вони є першим варіантом лікування залізодефіциту.

Немає переконливих доказів, що один пероральний препарат заліза універсально кращий за всі інші. Лікар обирає засіб з урахуванням кількості елементарного заліза, причини дефіциту та переносимості.

Внутрішньовенне залізо. У цьому випадку залізо вводять безпосередньо у вену. Такий спосіб може бути оптимальним, якщо:

• людина не переносить препарати заліза у таблетках;
• після курсу перорального лікування феритин не підвищується;
• є порушення всмоктування заліза через захворювання травної системи або операції;
• триває значна крововтрата;
• потрібно швидше відновити запаси заліза за медичними показаннями.

"Внутрішньовенне залізо не обов'язково є останнім етапом лікування. За певних захворювань його можуть призначити одразу, якщо пероральний шлях буде неефективним.

Внутрішньовенне введення має проводитися за призначенням лікаря та під медичним наглядом", – розповідає лікар-гастроентеролог.

Як правильно приймати препарати заліза?

Щоб лікування було ефективним, важливо дотримуватися кількох рекомендацій.

Приймати препарат натще (за умови, якщо ви добре його переносите)

Залізо зазвичай краще засвоюється натще. Оптимальний варіант – приблизно за 30 хвилин до їди або через дві години після неї.

Однак якщо препарат спричиняє нудоту чи біль у животі, його можна приймати разом із їжею.

"Частина заліза все одно засвоїться, а переносимість лікування може покращитися", – зазначив Станіслав Кравчук.

Не поєднувати з кавою, чаєм і кальцієм

Кава та чай містять поліфеноли, які можуть зменшувати всмоктування заліза. Молочні продукти та добавки кальцію також можуть впливати на його засвоєння.

"Бажано розділяти їхнє споживання в часі. Але це не означає, що під час лікування потрібно повністю відмовлятися від кави чи молочних продуктів", – каже лікар-дієтолог.

Додавати вітамін С

Він покращує засвоєння заліза. Наприклад, таблетку можна запити апельсиновим соком або доповнити прийом їжею, що містить вітамін С.

Що робити, якщо препарати заліза спричиняють побічні ефекти?

Найчастіше під час приймання препаратів заліза виникають:

• нудота;
• біль або дискомфорт у животі;
• закрепи;
• діарея;
• потемніння випорожнень.

Але якщо препарат погано переноситься, це не означає, що потрібно відмовитися від лікування. Лікарка-гематологиня Ольга Костенчак радить коригувати схему залежно від реакції організму.

"Якщо виникають закрепи – зверніть увагу на достатню кількість рідини, клітковини та фізичну активність. Якщо нудить – обговоріть приймання препарату разом із їжею. Якщо побічні ефекти не минають, то лікар може змінити дозу, частоту приймання або підібрати інший препарат", – пояснює експертка.

Чому феритин може не підвищуватися навіть після лікування?

Іноді людина регулярно приймає залізо, дотримується рекомендацій, але контрольні аналізи не показують очікуваного результату.

Причин може бути кілька:

• триває крововтрата – наприклад, якщо жінка має рясні менструації;
• порушене всмоктування – це може бути пов'язано з целіакією, гастритом, інфекцією Helicobacter pylori, запальними захворюваннями кишківника або наслідками операцій;
• є хронічне запалення – через підвищення гепсидину організму складніше засвоювати та використовувати залізо;
• неправильна схема лікування – наприклад, недостатня кількість елементарного заліза, нерегулярне приймання або одночасне вживання речовин, які погіршують його засвоєння;
• є супутні захворювання або додаткові дефіцити – вони можуть впливати на самопочуття та результати лікування.

"Якщо феритин не зростає, не варто просто збільшувати дозу препарату. Потрібно повторно оцінити причину дефіциту, правильність лікування та можливі супутні стани", – радить Станіслав Кравчук.

Коли перевіряти феритин повторно?

Терміни контролю залежать від того, чи є в людини анемія, наскільки виражений дефіцит, який препарат вона приймає та чи є постійні втрати заліза.

Зазвичай лікар оцінює відповідь на лікування за допомогою повторних аналізів. Якщо є анемія, загальний аналіз крові можуть перевіряти вже через кілька тижнів після початку терапії.

Важливо не орієнтуватися на універсальне правило, що феритин обов'язково має підвищуватися на певну кількість одиниць щомісяця. Швидкість відновлення залежить від початкового рівня, дози, засвоєння, крововтрати та загального стану здоров'я.

Також не варто припиняти прийом препарату одразу після того, як зникли симптоми або покращилося самопочуття. Це ще не означає, що запаси заліза відновилися.

Якщо не знайти та не усунути причину дефіциту, після завершення курсу лікування феритин може знову знизитися.

Чи небезпечний високий феритин?

Не лише низький, а й надто високий феритин може свідчити про проблеми зі здоров'ям. Однак підвищений показник не обов'язково означає, що в організмі забагато заліза.

Феритин може зростати через:

• гострі та хронічні запальні процеси;
• інфекційні захворювання;
• захворювання печінки;
• хронічні захворювання нирок;
• метаболічний синдром;
• деякі онкологічні захворювання;
• надмірне накопичення заліза в організмі.

Щоб відрізнити запальну реакцію від справжнього перевантаження залізом, лікар оцінює насичення трансферину та інші показники.

"Феритин може підвищуватися при запаленні й не відображати справжні запаси заліза", – пояснює Станіслав Кравчук.

Чи можна запобігти дефіциту заліза?

Для запобігання дефіциту заліза варто:

• дотримуватися збалансованого харчування;
• включати до раціону продукти, багаті на залізо;
• поєднувати рослинні джерела заліза з продуктами, що містять вітамін С;
• не ігнорувати рясні менструації;
• вчасно звертатися до лікаря за наявності симптомів захворювань травної системи;
• контролювати запаси заліза, якщо є чинники ризику.

До продуктів, які містять залізо, належать м'ясо, печінка та інші субпродукти, риба, бобові, сочевиця, квасоля, насіння та деякі крупи. При цьому залізо з продуктів тваринного походження зазвичай засвоюється краще, ніж із рослинних.

У деяких групах ризику лікар може рекомендувати профілактичний прийом заліза. Але це не означає, що він потрібен всім.

Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"