День Героїв Небесної сотні: як здобули перемогу в боротьбі, що дозволила Україні жити
20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної сотні. 11 років тому відбулися масові розстріли майданівців на вулиці Інститутській у Києві. У цей день загинуло 48 людей, які разом з тисячами інших протестувальників відстоювали європейське майбутнє України.
Разом з гендиректором Національного меморіального комплексу – Музею Революції Гідності Ігорем Пошивайлом розповідаємо про події 20 лютого і про те, як продовжуємо берегти пам'ять про Небесну сотню через роки.
Як розпочалася Революція Гідності?
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів на чолі з тодішнім прем’єром Миколою Азаровим ухвалив рішення призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю України з Євросоюзом. Водночас влада на чолі з експрезидентом Януковичем продовжувала зміцнювати зв’язки з Росією.
Увечері того ж дня на Майдан Незалежності у Києві з мирним протестом вийшли декілька сотень українців. Через кілька днів, 24 листопада, на головній вулиці столиці вже зібралося понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
У перші дні Євромайдану на майдан Незалежності вийшла сотня тисяч людей
Майже одразу спецпризначенці почали розганяти протестувальників: відбувалися сутички біля будівлі Кабінету Міністрів, штурм наметового містечка на Європейській площі.
Коли 29 листопада Янукович остаточно відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, опозиція почала вимагати відставки уряду та дострокових виборів.
30 листопада вночі бійці спецпідрозділу МВС "Беркут" жорстоко побили кілька сотень мітингарів біля монумента Незалежності. Можна вважати, що того дня закінчився Євромайдан і розпочалася Революція Гідності.
Жорстокість силовиків породжувала спротив, тому 1 грудня колонами до майдану Незалежності рушили вже від 500 тисяч до мільйона людей. Учасники Революції почали брати під контроль державні будівлі й паралельно відбиватися від "Беркуту".
16 січня депутати ухвалили пакет "диктаторських" законів, які суттєво обмежували права громадян на протест. Через обурення учасники Революції Гідності вирушили до Верховної Ради. Тодішня "міліція" застосувала проти майданівців світло-шумові гранати, помпові рушниці та водомети, а вони захищалися "коктейлями Молотова" й металевими щитами.
22 січня на вулиці Михайла Грушевського загинули перші учасники Євромайдану – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Роман Сеник. Цей період увійшов в історію України як "Вогнехреще".
Події на Грушевського увійшли в історію Майдану як "Вогнехреще"
Переломний момент Майдану і перемога нам режимом Януковича
Кульмінація протестів припала на 18, 19 та 20 лютого, розповідає гендиректор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Їх називають найтрагічнішими днями Майдану.
18 лютого депутати готувалися розглядати зміни до Конституції, які дозволили б припинити президентські повноваження Януковича.
Протестувальники вирішили провести ходу до Верховної Ради, щоб закликати нардепів підтримати зміни. Та в Маріїнському парку їх уже підстерігали тітушки (найманці, яких тодішня влада використовувала, щоб перешкоджати мітингувальникам, – ред.) разом із беркутівцями. Силовики почали стріляти по людях у колоні, тож майданівцям довелося відступати.
Бійці "Беркуту" зайняли майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. А вже ввечері тодішня "міліція" розпочала штурм Майдану – силовики двома бронетранспортерами заїхали на площу, повну людей. У сутичках цього дня були вбиті 29 протестувальників, а ще 500 були поранені.
Уночі беркутівці готувалися захопити Будинок профспілок, де розміщувалися кухні, медпункт, склади та координаційні центри учасників Революції. Перед наступом будівлю підпалили невідомі. Згодом у згорілому будинку знайшли тіла двох майданівців.
18 лютого горів Будинок профспілок. Його змогли повністю загасити лише 20-го
Оборона Майдану тривала всю ніч з 18 на 19 лютого. Силовики продовжували застосовувати вогнепальну зброю, а протестувальники захищалися бруківкою, феєрверками та "коктейлями Молотова", палили барикади з шин. У результаті наметове містечко згоріло вщент.
За словами гендиректора Національного музею Революції Гідності, найгарячішою точкою Майдану 20 лютого стала вулиця Інститутська.
Зранку "міліціонери" почали відступати з площі і рухатися до Жовтневого палацу, згадує Ігор Пошивайло. Беззбройні протестувальники із саморобними обладунками вирушили прямо на них. Щоб прикрити відступ силовиків з Жовтневого, заступник командира полку "Беркута" дав розпорядження відкрити вогонь по мітингувальниках.
"Дуже багато майданівців зазнали або смертельних поранень, або були вбиті на місці. Були постріли в голову, в шию, в очі – дуже цинічні, безпідставні. Вони не були спровоковані в жодний спосіб. Загиблі протестувальники не мали жодної зброї. Лише, наприклад, металеві або фанерні щити, пластикові або металеві каски. Більшістю загиблих були ті, хто намагався витягнути поранених із сектору обстрілу", – розповідає директор Музею Майдану.
Він додає: беркутівці припинили стріляти аж о 12 годині, а потім почали покидати майдан Незалежності. Того дня силовики вбили 48 протестувальників, а 70 – отримали вогнепальні поранення.
Протестувальники відбивалися від "Беркуту" бруківкою та "коктейлями Молотова"
Увечері 20 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про "засудження насильства, яке спричинило загибель людей" і заборонила силовикам застосовувати будь-яку зброю проти майданівців. Тому можна вважати, що саме цей день завершив активну фазу Революції, каже Ігор Пошивайло.
22 лютого українці дізналися про втечу Януковича в Росію. До проведення виборів у травні 2014 року обов'язки президента виконував голова ВР Олександр Турчинов.
Як з'явилася "Небесна сотня" і як в Україні бережуть пам’ять про Героїв
Під час Революції Гідності загинуло 107 протестувальників, яких назвали Небесною сотнею.
За однією з версій, назва з'явилася через структурні одиниці самооборони Майдану – сотні. За іншою – під час публічного прощання із загиблими, словосполучення вперше вжила у своєму вірші поетеса Тетяна Домошенко, говорить гендиректор Національного музею Революції Гідності.
Жалобна пісня "Пливе кача", яка звучала під час прощання, стала неофіційним реквіємом вбитих під час Майдану.
"Пливе кача" стала неофіційним реквіємом Героїв Небесної сотні
Попри те, що назва загиблих героїв – загальноприйнята, юридичного поняття "Небесна сотня" досі не існує.
"Родини Героїв Небесної сотні нарікають, що юридично цей статус не визначений. А термін і досі не є офіційним. Хоч при цьому існує орден Героїв Небесної сотні, який вручають посмертно за патріотизм і мужність, виявлені під час захисту держави. Ним були нагороджені загиблі майданівці, які були іноземцями", – розповідає Ігор Пошивайло.
Усім загиблим учасникам Революції Гідності, які були громадянами України, у 2014 році присвоїли звання Героя України. А вже 11 лютого 2015-го п'ятий президент України Петро Порошенко видав Указ, яким встановив 20 лютого Днем Героїв Небесної сотні.
Ангели памʼяті на алеї Героїв Небесної Сотні
У листопаді 2015 також створили Національний меморіальний комплекс – Музей Революції Гідності. Утім, він досі не має приміщення та існує як інституція: проводить заходи, готує матеріали і доглядає за місцем, де відбувалися основні події Майдану. Будівництво фізичного музею скасували через повномасштабну війну.
За словами прокурора у справах Майдану Ігоря Земскова, станом на сьогодні вдалося встановити особи 30 силовиків, які стріляли у протестувальників. До суду направили 7 таких проваджень. Чотирьох беркутівців засудили, а одного – виправдали. Розгляд інших справ досі затягується через нібито "завантаженість суддів", говорить прокурор.
За 11 років на честь вбитих Героїв назвали сотні вулиць та площ у різних містах України. Крім того, про події Революції зняли понад 20 фільмів. Найвідоміша з них – документальна стрічка "Зима у вогні" режисера Євгена Афінєєвського.
Обкладинка документального фільму "Зима у вогні"
Цьогоріч заходи до Дня пам'яті проходять під гаслом "Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває". У ньому йдеться про війну з Росією, яка також розпочалася рівно 11 років тому – 20 лютого, з окупації Криму. А вже через кілька днів настане третя річниця повномасштабного вторгнення.
"Вшановуючи пам'ять Героїв, важливо згадувати не лише про Небесну сотню, а й про тих майданівців, які були поранені, тих, які померли пізніше, і тих, хто з Майдану одразу вирушили добровольцями на фронт або загинули вже після 24 лютого під час повномасштабного вторгнення. Адже Революція підготувала українське суспільство до війни, загартувала, сформувала активну частину громадянського суспільства", – каже директор Музею Майдану.
У 2025 році в День Героїв Небесної сотні у Києві триватиме акція "Ангели пам'яті" – на деревах розвішають паперових ангелів, які символізують вбитих під час протестів. Крім того, на майдані Незалежності проводитимуть виставку "Герої: Майдан, війна, пам’ять" і показуватимуть документальний фільм про події Революції.
З усіма цьогорічними заходами можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності.
