Страх звуків, апатія, агресія: які наслідки війни помітні у дітей? Опитування

Соціологи дізналися психологічні наслідки війни для дітей: 55% опитаних матерів повідомили, що за останній місяць їхня дитина лякалася гучних звуків.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" серед матерів українських дітей віком від 3 до 17 років.

Матері помічали у дітей дратівливість та апатію (41%), байдужість до навчання і минулих захоплень (39%) – ці прояви більш поширені у дітей середнього та старшого шкільного віку.

Відносно поширеною проблемою є спалахи гніву, агресії серед дітей (38%). Також мами повідомляли про страх і безпричинний плач (35%).

"Серед факторів, які можуть викликати у дітей травматичні психологічні стани, матері найчастіше фіксували страх перед гучними звуками (особливо це стосується найменших дітей до 9 років)", – кажуть соціологи.

Читайте також: Як вчаться діти під час війни і чому пропускають школу? Опитування матерів

Такі ознаки тривожних станів як страх перед майбутнім, проблеми зі сном, кошмари, проблеми з пам’яттю та концентрацією частіше фіксувалися у дітей старшого віку (16-17 років).

Відображення травмуючих подій в іграх та творчості спостерігалося серед наймолодших дітей (3-9 років).

60% дітей були свідками або учасниками різноманітних подій, пов’язаних з війною.

Найчастіше діти, за словами матерів, зазнавали таких травмуючих подій: розлука з рідними та близькими (28%), переїзд в інший регіон країни (25%), обстріли та бомбардування (24%), тривале перебування у холодному приміщенні (17%).

11% дітей переїжджали за кордон, 8% – перебували в окупації, 6% – були свідком смерті рідних або близьких, 5% – втратили житло, а ще 5% – зазнали голоду та відсутності води.

19% опитаних матерів нині живуть поза домом. 20% – виїжджали, але вже повернулися, а 61% – не змінювали місце проживання.

20% респонденток вважають своє нинішнє місце проживання небезпечним. Найбільше таких людей проживає у деокупованих, прифронтовних регіонах та в Києві.

Також 41% матерів зазначили, що серед їхніх близьких родичів (чоловік, брат, сестра, діти, батьки) є ті, хто воює.

Читайте також: "Ми почули тривогу, літаки, бабахи...почалась війна": найстрашніший день лютого очима дітей

87% матерів кажуть, що їхні діти не потребують психологічної підтримки або допомоги, а 13% заначили, що потребують.

Найчастіше це діти внутрішньо переміщених осіб та тих, хто переїжджав, але вже повернувся.

Лише 5% матерів зверталися за останні три місяці за психологічною допомогою для дитини. 93% з них змогли її отримати через персональний візит до психолога (78%), консультацію онлайн (18%) або телефоном (7%).

92% матерів сказали, що зараз їхні діти не потребують медичної допомоги. 40% зверталися за такою допомогою за останні три місяці (найчастіше матері найменших дітей до 5 років). 98% тих, хто звертався, змогли отримати таку допомогу або через особистий візит (92%) або через консультацію телефоном (14%).

94% матерів українських дітей однозначно або скоріше вірять в те, що Україна зможе відбити напад Росії.

Утім, майже 40% зазначили, що за останній рік їхнє відчуття впевненості у майбутньому погіршилося. Найчастіше такі респонденти проживають в місцях, які вважають небезпечними; переселилися з рідного міста або донедавна не жили вдома.

Опитування проводилося 27 січня-1 лютого 2023 року на замовлення проєкту "Дій для дітей України" (Ukraine Children's Action Project).

У ньому взяли участь 2 тисячі жінок. Це матері дітей віком 3-17 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2.2%.

Читайте також: Акне, заїкання, мутизм: як тіло реагує на стрес і чим загрожує рік хронічних переживань