Російський теракт на Спаса. Що відомо про тих, кого вбила і поранила ракета РФ у Чернігові

19 серпня 2023 року об 11.20 у Чернігові пролунав сигнал повітряної тривоги. А за кілька хвилин Іскандер влучив у дах обласного драмтеатру імені Шевченка, вбив сімох і поранив сотні людей на вулиці, завдав руйнувань. Події того дня – у спогадах очевидців.

Що таке центр Чернігова? Це місце, де завжди людно. Першими виходять двірники, які приводять місто до ладу перед новим днем. Потім вибігають спортсмени. За ними – віряни прямують до храмів. Далі дитячі майданчики наповнюються дітьми з мамами, а тротуари – людьми, які прямують на роботу. Паралельно оживає алея з кав’ярнями, піцеріями та ресторанчиками. Часто у вихідні в скверах влаштовують ярмарки чи імпровізовані концерти, проводять екскурсії. Тут чимало офісів, є магазини та адмінбудівлі. Крім того, в історичному центрі міста живуть цивільні люди.

Свої найважчі дні Чернігів переживав у лютому та березні 2022 року. Після звільнення області прильотів по місту не було. Попри сигнали повітряної тривоги життя на вулицях міста не гальмується. Але для сімох людей воно зупинилося 19 серпня 2023 року…

Ольга Голинська з донькою Софійкою того дня приїхали до міста у гості і саме зустрічалися з подругою. Студент Назар Ющенко пив улюблену каву в машині. Наталія Торія з донькою та мамою святили яблука у П’ятницькій церкві. Світлана Кормільцина гуляла з собакою… У цей час в обласному драмтеатрі імені Шевченка, який стоїть біля Красної площі, проходив захід розробників дронів "Люті пташки. Демо день". Кожен проживав свою літню суботу так, як звик.

"Люті пташки": місце проведення учасникам повідомили за кілька годин до початку

Майже тиждень анонсували, що 19 серпня в Чернігові відбудеться захід "Люті пташки. Демо день". Туди запрошували виробників дронів, військових, аерошколи та бізнес. Як пояснюють організатори – Victory Drones, щоб потрапити на захід, треба було заповнити гугл-форми. Про місце проведення повідомили лише зареєстрованим учасникам за кілька годин до початку.

Скриншот анонсу заходу

Через кілька годин після вибуху організаторка події Марина Берлінська опублікувала на своїй сторінці у Facebook пояснення. Серед іншого, вона зазначила, що місце для проведення надала місцева влада, а саме військово-цивільна адміністрація. Згодом пропагандистський ресурс РИА Новости заявив, що метою удару в Чернігові був "збір військових фахівців ЗСУ з бойових дронів".

Розробник дронів Данило: "На заході було близько 200 людей"

Данило із Чернігова – один із тих, хто прийшов на зліт. Він цивільний, займається розробками дронів. За його словами, в залі було близько 200 людей. Захід тільки почався. Лунав гімн, і разом з ним завила сирена. Учасників закликали пройти в укриття.

"Нам сказали спускатися в укриття. А хто не хоче – попросили йти в місто, не стояти під театром, щоб не створювати натовпу. Я вмовив товариша піти на вулицю, те саме просив зробити наш знайомий військовий. Він мав якесь передчуття і хотів швидше поїхати звідти. Ми разом пішли в парк. Йшли повз ресторанчики в напрямку Валу. Далі на пішохідному переході попрощалися з військовим, а самі перейшли на Алею героїв. Пройшли кілька метрів і почули свист. Стрибнули за бордюри, і в момент стрибка стався вибух. Потім був дим", – згадує Данило.

У момент вибуху хлопці були за 150-200 м від драмтеатру.

Працівниця ОВА Наталія Іващенко: "Пам’ятаю яскравий спалах, вибух і навкруги все сипалося…"

Наталя Іващенко

Наталія Іващенко працює в пресслужбі Чернігівської ОВА, вона також відвідувала захід. Зробивши потрібні фото, понесла техніку до офісу – він за 160 м від театру. У цей час пролунала сирена.

"Мені додому йти повз драмтеатр. Я ще на кілька хвилин зупинилася на перехресті вулиць, через дорогу від нього. А потім пішла далі. Пройшла великі вітрини й вікна супермаркету. Аж раптом… Я не згадаю звуку. Пам’ятаю, що побачила яскравий спалах, вибух і як навкруги все сипалося: скло, штукатурка, люди кричать, дим…

Я якось упала на стіну і сповзла по ній донизу. Мабуть, від цього отримала вивих лівої п’ятки, бо впала на неї.

Крізь шок розуміла, що поруч є арка, яка веде в середину двору. Там безпечніше. І так я повзком дісталася арки, там обережно піднялася по стіні. Побачила свої закривавлені ноги. І потихеньку почала рухатися до свого будинку: там у сусідньому домі є укриття. Подзвонила мамі, сказала, що жива, і почала писати колегам та знайомим, чи все з ними гаразд", – пригадує Наталя.

Після відбою вона піднялася додому, обробила рани. Але нога швидко набрякала і синіла, тому дівчина поїхала в травмпункт.

"На щастя, серед моїх знайомих фізично постраждалих немає. Звісно, є істерики в дітей і дорослих.. І з цього ми ще будемо виходити…", – міркує Наталя.

Керівниця кафе Анна Загреба: "Ми діяли інстинктивно"

Анна Загреба. Фото: Наталія Найдюк

Анна Загреба працює керівницею в кафе на алеї, яка веде до Валу. У той час заклад ще не приймав відвідувачів, але персонал готувався до роботи.

"Був дуже великий вибух. Ми не чули ні свисту, нічого, просто вибух. Усі попадали на землю. Потім персонал пішов до бомбосховища.

Я вибігла на вулицю, побачила двох дівчаток, які лежали. Їм по 12 років. Ми надали їм першу допомогу і одну з дівчат я повезла до лікарні. У неї були тяжкі поранення, тож її одразу забрали в операційну…

Ми все робили інстинктивно. Біля театру вже й мертві люди були, й поранені. Багато диму, пилу", – пригадує Анна.

Пораненою дівчинкою виявилася Ксенія Вербицька. У момент удару вона з подругою проходили повз кав’ярню. Дівчинка отримала осколкові поранення руки та ноги. У Чернігові її прооперували, а потім екстренно доставили в Охматдит. Там зробили ще одну операцію, наразі вона перебуває у відділенні інтенсивної терапії під наглядом лікарів. Тепер на Ксенію чекає тривале лікування та реабілітація.

Анна біля пораненої Ксенії. Фото з Facebook

Медик Андрій Ященко: "У кожній 5-й квартирі була кров"

Медик загону швидкого реагування Товариства ЧХУ Андрій Ященко

Андрій Ященко – медик загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України. На місце трагедії він прибув об 11.50.

"Я бачив трьох загиблих. Жінка, над тілом якої сидів чоловік. Іншого молодого хлопця в машині убив уламок, у скроню попав. Авто стояло прямо перед драмтеатром. Також бачив мертву жінку під автівкою біля зупинки. Біля неї було багато крові.

Потім мені сказали перевіряти людей по будинках. У кожній п’ятій квартирі була кров на підлозі: багатьох людей поранило склом. Загалом важких поранених – кілька десятків, а от легких – сотні. Зараз мені сказали бути тут: міряю тиск і даю заспокійливі", – розповідає Андрій ввечері 19 серпня, сидячи у сквері біля намету.

Місцева жителька Тетяна: "Дерева, наче хвилею, нагнуло"

Під час повторної тривоги ввечері 19 серпня люди стоять під аркою

Ввечері того ж дня о 17.05 знову завила сирена. Пожежні машини швидко роз’їхалися з площі. Поліція та військові просили людей піти з вулиць в укриття. Під товстою аркою, що веде у двір, серед працівників кафе, який прийшли прибрати скло, стояла Тетяна. Жінка живе неподалік. Під час ранкового обстрілу вона була вдома, у квартирі на передостанньому третьому поверсі.

"Я почула сильний шорох, глянула у вікно – наче хвилею дерева нагнуло. Чую, скло на кухні полетіло. В мене потріскалися міжкімнатні стіни. Зовнішні тут надійні, а ось перегородки слабенькі. До сусіда майже наскрізні отвори. Пофотографувала, піду в ЖЕК з понеділка", – каже жінка.

Останні місяці вона не спускалася до укриття. Але після вибуху вдень все ж вирішила вийти з квартири. За її словами, підвал у їхньому будинку не обладнаний, там часто вогко, тече вода. А от у сусідньому – є надійне бомбосховище. Утім, вхід до нього – через під’їзд, а на дверях – кодовий замок. Як його відкрити, жінка не знала. Зрештою, за 10-15 хвилин завдяки сусідам жінка знайшла код і зайшла в укриття. Сирена волала ще двічі, перш ніж оголосили відбій. Цього разу, на щастя, обійшлося без прильотів.

Читайте також: "Хвилини тиші" назавжди залишаться у пам'яті. Історія очевидця трагедії у Дніпрі

Кого вбила Росія у Чернігові

Російський Іскандер-М, імовірно, запрограмували розірватися в повітрі, аби вразити більше людей. Про це в ефірі Єдиного марафону сказав керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Юрій Білоусов. Наразі офіційно відомо про смерті сімох українців.

Світлана Кормільцина

Світлана Кормільцина – викладачка кафедри іноземної філології НУ "Чернігівська політехніка". Жінка прогулювалася з собакою в парку, коли стався вибух. Співчуття на своїй сторінці висловив університет. Світлана – жінка, яка лежала біля машини поблизу зупинки. Відео про це зняли очевидці подій у перші хвилини після вибуху. Друзі родини розповіли, що собака вижив, але має контузію.

"Мою тезку недарма назвали Світланою. Вона була дуже світлою людиною. Не можу пригадати випадків, коли б вона злилася або когось образила. Останнім часом ми рідко бачились. Але не пропускали жодної зустрічі однокласників. І там панували чудові, добрі, теплі, здебільшого веселі спогади... Була у мене справжня тезко. Була до 19.08.23. Більше немає. Забрав Кривавий Спас. Залишилися лише теплі спогади", – пише однокласниця загиблої Світлана Петрушенко.

Володимир Василенко

Володимир Василенко був юристом організації "Право на захист". Чоловік мав родину: дружину та чотирьох синів. У момент вибуху він із сином їхав у автомобілі. Авто відкинуло до стіни. Біля нього тоді знайшли Світлану Кормільцину. Володимир загинув на місці, його син у лікарні.

"Сьогодні у Чернігові наш колега, тато чотирьох дітей, потрапив під обстріл. Їхав центром міста на авто зі своїм сином (дитину госпіталізували), а наш колега Володимир, на жаль, загинув. Бракне слів на цей щоденний жах, у якому ми всі живемо", – написала у фейсбуці його колега Катерина Зайцева.

Авто, в якому їхав Володимир Василенко, закинуло на тротуар. Фото: Наталія Найдюк

"Найкращий друг, мегакрутий хрещений, надійна і щира людина. Таких більше нема й не буде… Ти завжди у нашій памʼяті і серцях. Пишу і не вірю досі… Обіцяємо, будемо підтримкою для твої 4-х синів і дружини", – написала кума чоловіка Наталя Солодовник.

Володимира поховали 20 серпня на Чернігівщині.

Дмитро Маглич

Серед загиблих є військовослужбовець – Дмитро Маглич. Чоловік того дня також відвідував виставку. У військового залишилися дружина та дитина.

"Я знав Дмитра ще до повномасштабної війни. Він працював автоелектриком, вів спокійне життя. Але він був з тих людей, що готувалися до війни.

Дмитро одним із перших пішов до військкомату 24 лютого. Воював. Це велика втрата.

Дмитро міг принести велику користь для України. Ми втратили ідейного добровольця, друга, порядну людину", – сказав товариш Віталій Назаренко.

Софійка Голинська

6-річна Софійка Голинська була єдиною дитиною в родині. Цієї осені мала йти до школи. Того трагічного дня дівчинка разом з мамою Ольгою приїхали в Чернігів до родичів. Гуляли в парку на Алеї героїв, що біля драмтеатру.

"Ми з подругою та її дітьми тільки приїхали в парк, хотіли пройтися, гарно провести час. Дівчата залізли на сцену. А потім пролетіло, це секунди… І Софійка впала, почала литися кров. Мені придавило ногу чимось... Їхало цивільне авто, люди зупинили, ми поїхали в лікарню. Вона ще була жива, але не реагувала. Лікарі боролися за її життя, але, я так розумію, уламок пошкодив серце", – згадує мама дівчинки.

Наталія Торія

Наталія Торія працювала в директораті Навчально-наукового інституту архітектури, дизайну та геодезії НУ "Чернігівська політехніка". Разом з донькою та мамою того дня вони святили яблука у П’ятницькій церкві, що знаходиться у сквері за драмтеатром. Коли почалася тривога, пішли зі скверу в бік площі. У цей момент прилетіла ракета.

Чоловік над тілом загиблої дружини

"Дружина загинула на місці. Мені подзвонила донька, я був не з ними, за містом… Зараз донька та теща в лікарні. У доньки осколки в нозі, а тещі відірвало кисть", – розповів чоловік загиблої Олександр.

Читайте також: "Мама вижила на шматочку кухні". Історії зі зруйнованого будинку у Дніпрі

Назар Ющенко

Назар Ющенко був студентом Навчально-наукового інституту механічної інженерії, технологій та транспорту НУ "Чернігівська політехніка". Єдина дитина в родині, гордість батьків. Захоплювався автомобілями і мріяв реставрувати свого "Запорожця". Того дня на площу він приїхав випити улюбленої кави. Друзі кажуть, що не вистачило хвилини, щоб від’їхати від драмтеатру. Осколок влучив хлопцю в голову.

Про сьомого загиблого повідомило Суспільне.Чернігів. Це Олександр Оніщенко. Відомо лише, що чоловік родом із Прилук і народився у 1989 році. Інших даних про нього наразі немає.

Зазначимо, внаслідок атаки РФ 19 серпня 2023 року постраждало 156 людей, з них 41 людина в лікарні. Семеро людей загинули, серед них – 6-річна дівчинка.

Вибух пошкодив 66 будинків, 67 автівок а 10 адмінбудівель.

Люди прибирають скло, розгрібають завали і несуть квіти

Драмтеатр вистояв перед атакою Іскандеру. Але навколишні будинки постраждали. На будівлі апеляційного суду, що неподалік, уламки розбили годинник. Вибухова хвиля знесла з даху металевий паркан. Решітки на вікнах вирвані з корінням, у кабінетах – безлад.

Працівниця Оксана Вареник приходила прибрати розбите скло та уламки.

"Я бачила, як все було, як воно летіло… Я йшла з церкви Всіх святих, святила яблучка. Чую – шум. Бачу, летить ракета, а потім – БАХ! Я за квартал була, нижче по вулиці. Там практично не було вибухової хвилі. Вона якось пішла в бік проспекту Перемоги", – розказує Оксана.

Працівниця Чернігівського апеляційного суду Оксана Вареник прибирає скло після прильоту ракети. Фото: Наталія Найдюк

Пошкоджень зазнали будинки сусідніх кварталів: тротуари застелило уламками скла.

Через вибух металеву огорожу знесло з даху

Наслідки прильоту по Чернігову

Біля одного з постраждалих будинків волонтери Червоного Хреста роздавали людям плівку, аби на перший час прикрити вікна. Мешканці переживали, аби дощ не пішов, бо в даху діри. Люди бідкалися, що їм вдруге дісталося від росіян. Минулої весни будинок теж зазнав пошкоджень.

Волонетри роздають плівку, щоб люди могли затулити вікна

***

Чернігів переживає трагедію як може. У соцмережах потроху стихають суперечки і пошуки винних серед своїх. Натомість люди збирають інформацію про допомогу, яку надають різні організації чи особисто люди.

Чернігів переживає трагедію через атаку росіян 19 серпня

У місті на три дні оголосили жалобу. До місць загибелі людей рідні, близькі і незнайомі несуть квіти та іграшки... На площі тихо. Здається, люди навіть розмовляють півголосом, аби не порушити спокій тих, кого 19 серпня вбила російська ракета.

Наталія Найдюк, спеціально для УП.Життя