14 запитань про мобілізацію в Україні: все, що треба знати на початок 2026 року

З 24 лютого 2022 року в Україні триває правовий режим воєнного стану та загальна мобілізація. На третій рік повномасштабної війни нардепи ухвалили низку змін та нововведень у законодавстві, які важливо знати військовозобов'язаним українцям та їхнім рідним.

Зокрема, у 2025 році в Україні дозволили виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років, запровадили нові функції в додатку "Резерв+" та змінили терміни базової загальновійськової підготовки.

"Українська Правда.Життя" зібрала всю інформацію щодо порядку мобілізації в Україні станом на початок 2026 року.

Кого можуть мобілізувати у 2026?

Під час воєнного стану в Україні загальній мобілізації підлягають насамперед усі чоловіки віком від 25 до 60 років.

Крім того, підписати контракт із Збройними силами України можуть як чоловіки, так і жінки з 18 років та після 60, якщо вони відповідають критеріям.

З повноліття до 60 років також можуть мобілізувати чоловіків, які проходили строкову службу, мають статус військовозобов'язаного або перебувають в офіцерському резерві без підстав для відстрочки.

Мобілізації підлягають раніше "обмежено придатні" чоловіки, які за рішенням повторної військово-лікарської комісії визнані придатними до несення військової служби. Також ця норма стосується чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку, але повторна ВЛК визначила їх "придатними".

Хто може вручити повістку у 2026?

Вручати повістки військовозобовʼязаним в Україні мають право не лише співробітники ТЦК, але й довірені особи:

• роботодавці – можуть вручати повістки, сформовані працівниками ТЦК;
• керівники закладів освіти – можуть вручати повістки працівникам або студентам, які не мають відстрочки від мобілізації;
• керівники органів місцевого самоврядування – сільські голови, сільські старости, голови територіальних громад тощо.

Важливо! Довірені особи мають право вручати повістку ЛИШЕ за дорученням працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ЛИШЕ особисто військовозобовʼязаному чоловіку в руки.

Крім того, ТЦК та СП можуть надіслати повістку "Укрпоштою" рекомендованим листом з описом вкладень. Отже, листоноша має право сповістити чоловіка про наявність повістки, але не може вручити повістку безпосередньо отримувачу. У такому разі повітка вважатиметься врученою у день отримання військовозобов'язаним рекомендованого листа.

Таким чином, якщо повістку вам вручила неуповноважена особа або документ вам передали через рідних або знайомих – ви сміливо можете відмовитись від нього без правових наслідків для себе.

Раніше ми розповідали більш детально, хто, окрім ТЦК може вручити повістку військовозобовʼязаному в Україні.

Де можуть вручити повістку у 2026?

Законом України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не передбачено місць, де уповноважені особи можуть вручити повістку. Це означає, що військовозобовʼязані можуть отримати мобілізаційний документ де завгодно:

• у громадських місцях;
• за адресою місця проживання;
• за місцем роботи або навчання;
• на блокпостах;
• на пунктах пропуску державного кордону.

Який вигляд має повістка?

Щоб повістка вважалась чинною вона має бути правильно оформленою та містити обовʼязкові реквізити:

• номер повістки з Єдиного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів;
• ПІБ військовозобовʼязаного;
• найменування ТЦК, що видав повістку;
• мету виклику до ТЦК;
• імʼя керівника ТЦК;
• печатка ТЦК;
• підпис керівника ТЦК;
• розʼяснення про наслідки неявки по повістці

Хто має право на відстрочку у 2026?

В Україні під час дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації деякі категорії осіб можуть отримати право на відстрочку, якщо мають на це підстави та підтверджувальні документи. Відстрочка від мобілізації дійсна 90 діб, після чого її потрібно поновити в ТЦК та СП.

Право на відстрочку за станом здоровʼя мають:

• особи з інвалідністю;
• особи, визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я.

Відстрочку за сімейними обставинами можуть оформити українці:

• які самостійно виховують дитину;
• які виховують дитину з інвалідністю або тяжкохвору дитину, якій не встановлено інвалідність;
• які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, батьками (своїми чи одного з подружжя);
• у яких на утриманні повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи;
• у яких на утриманні діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування;
• у яких на утриманні 3 та більше дітей до 18 років;
• які мають дружину (чоловіка) або батьків (своїх чи одного з подружжя) з І або ІІ групою інвалідності;
• опікуни осіб з інвалідністю або недієздатних осіб;
• які мають неповнолітню дитину, якщо один із подружжя проходить військову службу;
• чиї близькі родичі-військовослужбовці загинули або пропали безвісти під час повномасштабного вторгнення або участі в АТО.

На відстрочку від мобілізації можуть розраховувати й інші категорії чоловіків:

• працівники органів військового управління, військових частин, підприємств МО, ЗСУ, СБУ, Нацгвардії, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших силових структур;
• студенти, аспіранти, докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою (вищий рівень освіти);
• наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• керівники міністерств, заступники, керівники державних органів;
• народні депутати;
• судді, члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
• заброньовані працівники критично важливих підприємств.

Зауважимо, під час дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації проходження служби виключно за місцем проживання для всіх категорій військовослужбовців – неможливе.

Хто має право на бронювання у 2026?

Під час війни в Україні від мобілізації можуть забронювати чоловіків, які працюють:

• в органах державної влади;
• в поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування;
• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні замовлення;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України або забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Коли можуть анулювати бронювання?

Бронь від мобілізації під час війни видається на 6 місяців. Крім того, такий вид відстрочки можуть анулювати у деяких випадках:

• закінчився термін дії бронювання;
• підприємство завершило забезпечення потреб Збройних Сил;
• підприємство перестало бути критично важливим;
• орган державної влади ліквідували;
• військовозобов'язаного звільнили або призупинили дію трудового договору;
• керівник органу державної влади подав обґрунтоване клопотання;
• військовозобовʼязаний отримав відстрочку відстрочки з інших причин;
• оператор не виконав протимінну діяльність протягом шести місяців.

Хто з чоловіків може виїхати за кордон?

Під час війни перетнути державний кордон України можуть не всі військовозобовʼязані. Натомість таке право мають чоловіки:

• родич яких загинув або зник безвісти на війні;
• виключені з військового обліку;
• інваліди I, II та III груп;
• які супроводжують особу з інвалідністю I або II групи;
• у яких дружина має інвалідність I, II, III групи;
• у яких один з батьків або батьків дружини має інвалідність I, II групи;
• багатодітні;
• які самостійно виховують дитину (дітей);
• які супроводжують хворих дітей;
• опікуни, прийомні батьки;
• військові;
• волонтери (зокрема й ті, хто виїжджає за системою "Шлях");
• залізничники, (кі працюють на міжнародних рейсах), працівники авіації та моряки;
• водії, які перевозять гуманітарні, медичні та господарські вантажі, а також здійснюють пасажирські перевезення;
• водії, які перевозять вантажі для потреб ЗСУ чи інших військових формувань;
• політики, спортсмени та діячі культури;
• заброньовані працівники.

Для перетину кордону важливо мати при собі закордонний паспорт, оновлений військовий квиток та документи, які підтверджують підставу для виїзду з України.

Нагадаємо, ми розповідали про всі нюанси виїзду чоловіків за кордон під час війни.

Закон про дозвіл на виїзд за кордон чоловікам 18-22 років

28 серпня 2025 року набув чинності закон, який дозволяє під час воєнного стану виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.

Для того, щоб виїхати з України за новим документом, чоловіку необхідно:

• стояти на військовому обліку;
• оновити військово-облікові документи;
• пройти військово-лікарську комісію;
• не бути у розшуку територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Для перетину державного кордону чоловікам від 18 до 22 років достатньо мати при собі закордонний паспорт громадянина України та оновлений військово-обліковий документ (паперовий військовий квиток або підтвердження в "Резерв+").

Крім того, після виїзду за кордон такі чоловіки можуть розраховувати на допомогу від іноземної країни, в якій вони проживатимуть: отримати статус біженця, соціальну допомогу та виплати.

Натомість поки що влада ніяк не зобовʼязує чоловіків повернутись в Україну з інших країн.

Детальніше про нововведення – читайте за посиланням.

Мобілізація жінок у 2026

На початку 2026 року мобілізація жінок залишається добровільно. Призвати до війська примусово не можуть навіть тих, хто стоїть на військовому обліку.

На військовий облік мають стати жінки, які:

• мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
• придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком.

Правила військового обліку в 2026

Військовий облік в Україні – це система обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів для забезпечення мобілізаційної готовності.

Хто має стати на військовий облік?

В Україні на первинний військовий облік (облік призовників) мають стати усі юнаки до того, як їм виповниться 17 років.

Крім них, на військовий облік також мають стати

• військовозобов'язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;
• чоловіки, які змінили місце проживання та мають стати на облік у ТЦК за актуальним місцем перебування.

Кого можуть зняти з військового обліку?

В Україні з військового обліку можуть зняти військовозобов'язаних, які:

• переїхали в іншу місцевість України та стали на військовий облік за новим місцем проживання;
• призвані чи прийняті на військову службу;
• направлені на альтернативну (невійськову) службу;
• зараховані до військового оперативного резерву.

Крім того, з військового обліку знімають і резервістів, які:

• переїхали в іншу місцевість України та стали на військовий облік за новим місцем проживання;
• призвані чи прийняті на військову службу;
• прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;
• досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві.

Також з військового обліку знімають призовників, які:

• досягли 25-річного віку (їх переводять у статус військовозобов'язаних);
• призвані, направлені чи прийняті на військову службу;
• пройшли базову загальновійськову підготовку;
• направлені на альтернативну (невійськову) службу.

Кого можуть виключити з військового обліку?

Виключають з військового обліку громадян України, які:

• померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
• припинили громадянство України;
• визнані непридатними до військової служби;
• досягли граничного віку перебування в запасі.

Яка інформація є у військово-обліковому документі?

Під час воєнного стану всі всійськогозобовʼязані українці повинні завжди носити при собі військово-обліковий документ – в паперовій формі або в електронній "Резерв+".

Працівник ТЦК може в будь-який момент перевірити ВОД, в якому має міститися вся важлива інформація:

• прізвище, ім'я, по батькові;
• дата народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
• інформація про результати ВЛК;
• відомості про наявність відстрочки або бронювання від мобілізації;
• військове звання;
• військово-облікова спеціальність;
• номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• дані про виконання військового обов'язку;
• інформація про військовий облік.

Які штрафи діють за порушення правил військового обліку?

За порушення правил військового обліку (неявка за повісткою, відмова проходити ВЛК, псування або втрата військових документів, відсутність на військовому обліку, неповідомлення ТЦК про працевлаштування, переїзд або зміну сімейного статусу) для українських військовозобовʼязаних передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів:

• від 17 000 до 25 500 гривень – для громадян;
• від 34 000 до 59 000 гривень – для посадових і юридичних осіб.

Після того, як штраф потрапить до виконавчої служби, сума штрафу подвоїться. Водночас своєчасна сплата не звільняє чоловіка від виконання обов'язку

Перевірити наявність штрафів можна у додатку "Дія" (розділ "Послуги" – "Вчинення заходів щодо штрафів за порушення правил військового обліку").

Як проходити ВЛК?

Всі військовозобовʼязані українці повинні пройти Військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби.

Спочатку ТЦК та СП надсилає направлення чоловіку на медичний огляд (повістку).

До проходження ВЛК військовозобовʼязаний має пройти ЕКГ-обстеження, флюорографічне обстеження органів грудної клітини, зробити загальний аналіз крові та сечі.

До складу військово-лікарської комісії входять:

• хірург;
• терапевт;
• невропатолог;
• окуліст;
• отоларинголог;
• гінеколог (для жінок).

За необхідності, медики можуть призначити чоловіку додаткові обстеження.

За результатами ВЛК лікарі приймають рішення: придатним є військовозобовʼязаний до військової служби чи непридатним.

Як проходить БЗВП?

БЗВП – це базова загальновійськова підготовка, яку мають пройти всі мобілізовані перед початком служби в Збройних силах України.

Крім того, з 1 січня 2026 року військова підготовка стане обов'язковою для студентів- медиків та фармацевтів.

Таке навчання триває 51 день. Безпосередньо на навчання відводиться 42 доби:

• ознайомчий курс (1 доба);
• курс індивідуальної підготовки (21 доба);
• курс вивчення дій у складі підрозділу (17 діб);
• комплексне тактичне заняття (3 доби).

Також за період БЗВП рекрути мають 7 вихідних днів, ще 2 доби відводиться на розв'язання адміністративних питань (оформлення документів, отримання одягу та майна, ознайомлення з правилами поведінки).

Загалом навчання триває 402 години 367 з них – практичні заняття.

По закінченню курсу мобілізований має пройти підсумковий контроль – комплексне тактичне заняття.

Крім того, що з першого дня базової загальновійськової підготовки, чоловік отримують грошове забезпечення. Його мінімальний розмір складає 20 130 грн та залежить від багатьох факторів, таких як звання, посада тощо.

По закінченню курсу у військовому квитку чоловіку ставлять відмітку про проходження БЗВП, витають відповідний сертифікат та військово-облікову спеціальність.