Таємниці зоряного вибуху: вчені розкрили загадку спалаху, який відбувся ще в XII столітті

У 1181 році на нічному небі з'явилася нова яскрава зірка, яка була настільки помітною, що астрономи з Китаю та Японії спостерігали її протягом шести місяців. Вони назвали її "гостею" у сузір'ї Кассіопеї.

Лише тепер, майже 900 років потому, сучасні дослідження дозволили науковцям розкрити структуру цього зіркового спалаху й побачити тривимірні "нитки" газу, що розлітаються від місця вибуху.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі The Astrophysical Journal Letters, пише CNN.

Що ж особливого в цьому зоряному вибуху?

Зоряний вибух, відомий як SN 1181, довгий час залишався загадкою. Його залишки вдалося знайти лише у 2013 році, коли астроном-аматор Дана Патчик виявив невелику туманність на місці вибуху. Через роки дослідники побачили всередині цієї туманності загадкові нитки, що світяться сіркою.

Завдяки спеціальному приладу обсерваторії на Гаваях науковці побачили в тривимірному просторі примарні нитки газу, які розлітаються від центру вибуху. Ці структури нагадують пухнасті відростки кульбаби, що розходяться від центру.

Вибух цієї зірки був незвичайним і відрізнявся від інших. Вчені припускають, що його спричинив термоядерний вибух на білому карлику – щільному "мертвому" ядрі зірки.

Науковці вважають, що зіткнулися два таких карлики, і це спровокувало потужний, але частковий вибух, який залишив за собою "зомбі-зірку" – об’єкт, який ще трохи світиться, хоч і не має енергії для звичайного сяйва.

Як дослідники побачили ці загадкові нитки?

Завдяки спеціальному приладу, який сканує кожну точку зображення, науковці змогли створити тривимірну карту цих волокон. Виявилося, що вони розлітаються з неймовірною швидкістю – понад 1 тисяча кілометрів за секунду. Переглянувши дані в зворотному часі, дослідники встановили, що вибух стався саме в 1181 році.

Що досі невідоме?

Нове дослідження також виявило порожнечу всередині туманності та ознаки того, що вибух був нерівномірним. Науковці ще не знають, як саме утворилися ці дивні волокна – можливо, через ударну хвилю або сильний зоряний вітер.

Раніше ми розповідали, що науковцям вперше вдалося детально розгледіти рух плазми поблизу чорної діри.