Відкладена ліквідація чи другий шанс? Що відбувається з єдиним вишем з Криму, який хотіли приєднати до Могилянки
На початку 2024 року уряд мав наміри ліквідувати Таврійський національний університет імені Володимира Вернадського. Це фактично єдиний виш з Криму, який у нас залишився. З 2016-го він розташовується у Києві.
Заклад планували приєднати до Національного університету "Києво-Могилянська академія" в рамках модернізації мережі ЗВО. Однак 3 лютого, на доленосній з МОН нараді, після публічного протистояння з боку вишу, це питання зняли з порядку денного до кінця 2024 року.
У МОН висловлюють претензії до вишу, утім його керівництво, здається, має контраргументи. При цьому з власних джерел ми дізналися про проблеми, які можуть впливати на конкурентоспроможність, репутацію університету та якість підготовки майбутніх кадрів.
Зокрема, є думки, що рівень менеджменту у Таврійському університеті наразі "не дотягує" до того, що у перспективі мав би забезпечити повернення української вищої освіти у Крим після його деокупації. А саме такі плани озвучує керівництво закладу.
Попри те, що питання приєднання вишу до Могилянки тимчасово знято, "Українська правда. Життя" спробувала розібратися, наскільки виправданим є те, що МОН планувало розпочати модернізацію мережі університетів саме з нього.
Як і чому МОН планувало ліквідувати кримський виш
Проєкт розпорядження Кабінету міністрів щодо реорганізації вишу з підписом прем’єра Дениса Шмигаля ЗМІ розповсюдили на початку січня. На сайті МОН ні відповідного документа, ні новин про подальші наради чи засідання щодо цього питання, у яких брали представники відомства, немає.
Ректор вишу Валерій Бортняк стверджує, що дізнався про наміри стосовно ліквідації з інтернету та соцмереж.
"Нам проєкт розпорядження не надходив взагалі. Про наміри МОН ми дізналися з інтернету.
Після того, як ми зробили запити до Кабінету міністрів, Міносвіти, нам надіслали загальні відповіді – що це здійснюється в рамках певної програми. Вони не надали офіційної відповіді, яка процедура, чи були офіційні обговорення, чи є критерії реорганізації, чому (хочуть приєднати виш – ред.) саме до Могилянки тощо", – повідомляв Бортняк у коментарі "УП. Життя" 1 лютого.
Нарікання ректора на неналежну комунікацію та відсутність сигналів, які б свідчили про наміри ліквідувати університет, у МОН відкидають.
Заступник міністра освіти Михайло Винницький нагадав, що вже у серпні 2023-го ректору Бортняку оголосили догану за порушення законодавства про освіту і вимоги контракту. Згодом проводили й внутрішній аудит вишу, тож щонайменше ці події, на думку Винницького, "мали надати сигнал, що в університеті є проблеми".
Щоправда, суд оскаржив догану від МОН на користь Бортняка.
"МОН дуже офіційно підсвічувало всі питання щодо Таврійського університету. Бортняк є одним з двох ректорів (спершу догану отримав Максим Луцький, НАУ – ред.), які у 2023 році отримали офіційну догану від МОН.
Пізніше в судовому порядку її зняли, але питання, пов'язані з доганою, залишаються в силі. Далі МОН провело внутрішній аудит і повідомило керівництву університету про проблеми. Ми не виносимо таке на публічний загал, але догана ректору і результати аудиту мали би, як мінімум, надати певний сигнал, що є проблеми. Це було проігноровано", – заявив Винницький.
У відповідь на наш запит ще до того, як уряд ухвалив рішення "дати шанс університету", МОН офіційно назвало передумови для можливої реорганізації кримського вишу. Їх ми наводимо нижче.
Низька наповнюваність закладу
Ми хочемо бачити повернення, як мінімум, до рівнів 2021-2022 років. До того як МОН виділить кількість бюджетних місць, має бути закрита мінімальна кількість, що пропонується закладу. І на сьогодні вона не закрита", – каже Винницький.
Крім того, під час наради з трудовим колективом закладу заступник міністра заявив, що у ТНУ навчається занадто мало студентів, які мають документально підтверджений зв’язок з тимчасово окупованим Кримом. За його даними, у 2020 році таких студентів було 46, у 2021-му – 34, 2022-му – 9, а у 2023-му – 17.
Різке зростання "контрактників"
МОН має претензії і до рекордного збільшення кількості "контрактників" у 2023-му, зокрема аспірантів – до 48 людей. Це "явище" у відомстві офіційно пов’язують з прагненням вступників отримати відстрочку від мобілізації.
"Так, велику кількість студентів університет зарахував на контракт. Ще більше з них – чоловіки віком 25 плюс. І тепер це вже питання національної безпеки. Таких студентів, що, ймовірно, ховаються від мобілізації, по всій країні ми налічили вже понад п’ять бригад", – стверджує Михайло Винницький.
При цьому жодного закону університет не порушив, адже Конституція гарантує кожному громадянину право на освіту.
"Я маю право обмежити когось в освіті? От ви подаєте документи. Склали екзамен. Комісія перевірила. Все як має бути. І що я скажу? Не вступайте, бо будете ухилянтом? У МОН заявили, що там "25 плюс". А аспірантам має бути 20? Якщо у 22 закінчується тільки магістратура. Розумієте? Я не можу говорити, що хтось ухилянт. На це треба мати підстави", – наголошує Бортняк.
У МОН заявили, що лише 5 серед усіх бакалаврських та магістерських програм у Таврійському університеті мають повну акредитацію.
Акредитація – це процедура визначення рівня відповідності освітньої програми вимогам, встановленим освітнім стандартом, ліцензійними умовами та законодавством у сфері вищої освіти. Акредитація зобов’язує університети дотримуватися високих стандартів навчання.
"Лише 5 програм акредитовані за повною процедурою і отримали п'ятирічну акредитацію від Національного агентства.
Всі інші отримують так звану умовну (відкладену) акредитацію на один рік.
Повна акредитація – показник якості освіти. Якщо немає якості освіти, то немає причини існування цього університету", – заявив заступник очільника МОН.
Відтак однією із вимог до контракту ректора ТНУ на 2024 рік буде забезпечення повною акредитацією не менше 50% освітніх програм закладу.
"Це не означає, що всі програми мають бути акредитовані, тому що це неможливо зробити за наступний (2024-й – ред.) рік, але підвести до мінімального рівня – потрібно", – додав Винницький.
Важливо! Відповідно до законодавства, лише акредитована освітня програма може видавати випускникам диплом саме державного зразка. Однак акредитація освітніх програм в Україні є добровільною.
ТНУ не вважають "магнітом для програми кримськотатарської мови і літератури"
За даними МОН, лише 17 студентів з усіх курсів бакалаврату навчаються за програмами, спрямованими на вивчення кримськотатарської мови і літератури. У МОН заявляють, що планом-мінімом для вишу на наступний рік має бути 30 студентів.
"Є дуже великі надії на наступну вступну кампанію, що Таврійський університет дійсно буде активно просувати кримськотатарську тематику. Є охочі студенти, але вони вступають в інші університети.
Якщо Таврійський університет має бути центром кримських студій в Україні, то очевидно він так само має бути найбільшим магнітом для програми кримськотатарської мови і літератури", – вважає Винницький.
Майнове питання
"Наразі на балансі університету не обліковується жодне майно, розміщене на тимчасово окупованій території Криму. При цьому відповідні механізми передбачені й використовуються іншими українськими переміщеними установами", – йдеться у відповіді МОН на наш запит.
Таврійський університет декларує наміри фізично повернутися до Криму після його деокупації. Натомість у МОН заявляють, що це буде неможливо.
"Якщо завтра буде деокуповано Крим, Таврійський національний університет не має куди повертатися, тому що на балансі університету немає власності у Криму. Не зловживайте питанням повернення (на півострів – ред.)", – заявив Винницький під час зустрічі з трудовим колективом вишу 25 січня.
Майнове питання стало одним із ключових нарікань за результатами аудиту, яке відомство провело після того, як Бортняк відкликав догану МОН через суд.
Зі слів Винницького, забезпечити постановку майна на облік повинен був попередній ректор Таврійського – Володимир Казарін, який очолив виш після поновлення роботи ТНУ у Києві у 2016-му. З 2021-го і дотепер – це нібито завдання його наступника – Валерія Бортняка.
"Ми писали в міністерство листи з проханням роз’яснити механізм, як ставити на баланс кримське майно.
Відповіді не отримали. Ми написали листи у Фонд Держмайна і Держказначейство. У Фонді нам дали відповідь, що за Таврійським університетом рахується майно в Криму. Є великий перелік майна.
Держказначейство нам дало відповідь, що питанням постановки майна на облік займається виключно МОН. Не університет", – наголошує ректор.
Відповідь Фонду держмайна на запит університету, яку Бортняк надав "УП. Життя", а також законодавча база це підтверджують.
По-перше, підставою для включення та внесення змін до Єдиного реєстру об’єктів держвласності є надходження від суб’єктів управління (тобто МОН) до Фонду держмайна інформації про ті самі об’єкти. Йдеться про майно університету в Криму.
По-друге, за даними Фонду, МОН таки надавало відомості про нерухоме майно на півострові, яке перебуває на балансі Таврійського університету. Попри те, що відомості надані не в повному обсязі, наразі до переліку включено 265 об’єктів.
Варто зазначити, що на період дії воєнного стану установи, які на момент окупації розташовувалися в Криму, проводять інвентаризацію майна "у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів".
Зважаючи на те, що після переміщення університету актів обстеження та інвентаризації не було, наразі невідомо, у якому стані це майно, адже доступу до нього немає, додає Бортняк.
Утім, "майнове питання" кримського вишу все ще залишається відкритим для МОН.
"Це єдиний заклад, переміщений з окупованих територій, у якого на балансі немає жодного елемента рухомого чи нерухомого майна (що залишилось на окупованій території – ред.). Це єдиний заклад, який не спромігся цього зробити", – наполягає Винницький.
Як пояснив заступник міністра освіти, виш планували приєднати до Могилянки, зокрема через те, що там створено кримський центр і "є кримськотатарська спільнота, яка нараховує чималу кількість людей".
"Навколо цього центру створено і центр спілкування кримських татар, і кримчан загалом. І тому це було логічно. Нам було дуже важливо, щоби Таврійський національний університет був приєднаний до іншого національного університету", – каже Винницький.
Також Могилянка веде роботу з підготовки фахівців, які повертатимуть, зокрема, українську освіту на території тимчасово окупованих регіонів після їхнього звільнення.
У цьому напрямку важливим у МОН вважають відкриття Кримських студій. Зараз в межах цієї роботи запустили проєкт з вивчення кримськотатарської ідентичності в контексті українського націєтворення.
Водночас ректор Таврійського університету, навіть попри відкликання рішення МОН, вбачає у діях міністерства змову з Могилянкою та пов’язує спроби ліквідації вишу з намірами щодо відчуження "привабливої ділянки землі".
"Таврійський національний університет розташовується у центрі міста Києва, на Печерських пагорбах. Там є доволі приваблива земельна ділянка, на яку вже давно поклали око.
Доказів прямих немає, але я пов'язую цю ситуацію виключно з цим. Вони не відстануть. Я розумію, що далі буде якась боротьба", – вважає Бортняк.
У МОН ці закиди відкидають.
"Я хочу заявити дуже офіційно, що всі натяки, пов'язані із землею чи якоюсь нерухомістю, не мають жодних підстав.
Відповідно до чинного законодавства, відчужувати майно закладу, який має статус національний, є протизаконно. Це неможливо", – заявив заступник міністра.
Запекле публічне протистояння вишу намірам уряду закінчилося спільною нарадою за участі очільниці Мінреінтеграції Ірини Верещук, міністра освіти Оксена Лісового, а також керівництва університету, народних депутатів та інших причетних. Її провели 3 лютого.
В результаті обговорень питання реорганізації-ліквідації вирішили зняти з порядку денного до завершення 2024 року. Однак до початку травня виш має подати МОН стратегію розвитку університету.
"Вирішили дати шанс кримському освітньому вишу залишитись окремим закладом. Університет має подати Міносвіти нову стратегію, яка забезпечить його конкурентоздатність на ринку освітніх послуг.
Також, звісно, саме Таврійський національний університет має бути центром для наукових розробок і підготовки кадрів для Криму", – заявила Верещук.
Чи виправдає університет очікувань МОН – питання відкрите. Однак джерела "УП. Життя", обізнані у ситуації довкола проблем у виші, не розділяють покладених на нього сподівань.
"Відкладення (ліквідації ТНУ – ред.) на рік глобально нічого не вирішить. Для майбутнього освіти на деокупованій території потрібна сильна база, розуміння освітнього процесу, якість освіти і сильний менеджмент. Всього цього у ТНУ наразі немає і навряд буде, як би активно себе виш не намагався поводити. Там великі ціннісні проблеми", – заявив один із співрозмовників.
Однією з вагомих причин, чому у МОН так раптово відмовилися від своїх намірів, могло бути небажання вступати у конфронтацію з університетом і тими, хто підтримує його автономність. У міністерстві начебто визнали, що почати модернізацію мережі ЗВО з єдиного переміщеного кримського вишу – було помилкою.
Це рішення кидало тінь на розпорядників, адже воно супроводжувалося звинуваченнями у тому, що уряд у такий спосіб нібито відмовляється від повернення Криму.
Серед тих, хто виступив проти ліквідації ТНУ – лідер кримських татар і народний депутат Мустафа Джемілєв. Свою позицію він виклав у зверненні до президента та прем’єр-міністра.
"У разі ліквідації, реорганізації Таврійського національного університету імені В. І Вернадського, яка прихована під гаслами МОН про реорганізацію університету шляхом приєднання до Києво-Могилянської академії та/або іншого вищого навчального закладу постає очевидним той факт, що Україна відмовляється від повернення АР Крим до складу Української Держави.
Прошу терміново вжити всіх необхідних заходів реагування щодо збереження Таврійського національного університету імені В. І Вернадського", – йшлося у зверненні.
"У Таврійському університеті толерують недоброчесність"
Важливо! "УП. Життя" не володіє фактичними доказами, які могли б спростувати або підтвердити викладені нижче звинувачення. Ми намагалися зв’язатися з кількома студентами університету, однак відповідей від них не отримали.
Одна зі студенток відмовилася коментувати власний досвід навчання в університеті навіть на анонімних засадах без погодження викладачів або керівництва.
Нижче ми транслюємо особисту думку і бачення стосовно ситуації в університеті колишнього співробітника закладу.
***
Один із колишніх співробітників вишу, ім’я якого ми не називаємо з міркувань конфіденційності, стверджує, що в університеті толерується академічна недоброчесність. Студентів нібито вчать, як обходити антиплагіатні програми, а "контрактникам", зокрема й іноземцям, які не з’являються на заняттях, "малюють" бали.
"Оскільки студентів не вистачає, практикується підхід "тягнути всіх". Особливо це стосується контрактників.
Не може бути якісною освіта, коли студент не з'являється, а йому треба хоча б 60 балів намалювати. Іноземні студенти – взагалі величезна проблема. Вони фактично отримують дипломи і все.
Останнім часом університет, на жаль, перетворився на установу з видачі дипломів", – стверджує співрозмовник.
Крім того, за інформацією джерела, частина великої кількості публікацій, якою хизуються в університеті, може бути створена на замовлення певними структурами.
Їхню кількість озвучував проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку Олександр Бессараб, якого цитує ZMINA:
"Минулого року наші студенти та викладачі опублікували 979 наукових публікацій. Студенти були залучені до майже 250 наукових заходів, які відбувалися як в Україні, так і за кордоном. Студенти та викладачі долучаються до академічної мобільності. Університет опублікував 34 монографії, 60 навчальних посібників, 139 навчально-наукових матеріалів, 126 фахових статей категорії "Б" в Україні та 113 статей за кордоном".
Колишній співробітник університету вважає, що критерії МОН, яким має відповідати Таврійський університет – формальні, "тому менеджмент і виконує їх формально".
"Коли менеджмент ставить цілі "тягнути всіх" або "треба такий-то показник статей" – це абсолютно не пов'язано з реальною освітою. Керівництво у будь-який спосіб намагається триматися за свої крісла.
Минулого року звільнились майже всі викладачі-кримчани, які працювали в університеті, залишилось буквально пару осіб. Вони не хотіли жити в тих умовах, які сьогодні існують в Таврійському університеті. Там система жорстких управлінських рішень, наказів тощо", – заявив у підсумку співрозмовник.
Розголос довкола можливої ліквідації Таврійського університету дійсно спрацював, однак, з огляду на коментарі, які ми отримали у МОН, з 2025 року відомство буде "дуже прискіпливо дивитися на результати роботи вишу і ухвалювати відповідні можливі кадрові рішення".
Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"
