- З якими хворобами можуть комісувати зі служби
- Як військовому потрапити на ВЛК у процесі комісування
- На який період дають відпустку для лікування і як її отримати
- Як проходить ВЛК, де встановлюють непридатність
- Як оформити комісування і звільнитися зі служби
- Що робити, якщо не вдалося отримати звільнення
- Які виплати передбачені для комісованих військових
Комісування з військової служби: як звільнитися за станом здоров’я і випадково не "піти" в СЗЧ
Після того, як в Україні почав діяти воєнний стан, українські військові не мають чітких термінів служби. Демобілізацію планували внести в закон, який Верховна Рада ухвалила навесні, але цю норму виключили із остаточної редакції.
Отримати звільнення з лав Збройних Сил можна лише з певних причин. До прикладу, через вік чи сімейні обставини, поранення або хворобу. Процес, коли бійці припиняють служити у війську через проблеми зі здоров'ям, називають "комісуванням".
Разом із юристкою Правозахисної групи "Січ" Ксенією Онищенко і адвокатом Євгеном Воробйовим пояснюємо:
З якими хворобами можуть комісувати зі служби
Під час дії воєнного стану звільнитися із ЗСУ можна:
- якщо військовий досяг 60 років – граничного віку перебування на службі (65 років для тих, хто має звання вищого офіцерського складу);
- за сімейними обставинами;
- за станом здоров'я (на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до служби). Цей вид звільнення і є комісуванням.
Існує перелік хвороб та травм, через які боєць може припинити служити у війську. Саме ним військово-лікарська комісія керується, коли проводить огляд і робить висновок про стан здоров'я.
Список міститься у положенні Міністерства оборони, де захворювання діляться на категорії:
- деякі інфекційні та паразитарні хвороби;
- новоутворення;
- хвороби крові і кровотворних органів;
- хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин;
- розлади психіки та поведінки;
- хвороби нервової системи;
- хвороби ока та придаткового апарату;
- хвороби вуха та соскоподібного відростка;
- хвороби системи кровообігу;
- хвороби органів дихання;
- хвороби органів травлення;
- хвороби шкіри та підшкірної клітковини;
- хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини;
- хвороби сечостатевої системи;
- вагітність, пологи та післяпологовий період;
- вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення;
- травми, отруєння.
За допомогою такого ж списку ВЛК проводить огляд призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Детальніше про те, які хвороби належать до кожної категорії, і якому ступеню придатності відповідають, ми розповідали у минулому матеріалі.
За результатами проходження медогляду військового можуть визнати тимчасово непридатним, непридатним з переоглядом через 6-12 місяців, придатним до служби лише на певних посадах чи повністю непридатним.
Перші два висновки означають, що військовий може припинити службу лише на час лікування, операції чи період відновлення після травми. У такому випадку боєць переходить у запас Збройних Сил. Повна непридатність може стати підставою для виключення з обліку.
Військово-лікарська комісія також вирішує, чи потребує військовий реабілітації, і може зробити висновок про тривале лікування протягом чотирьох місяців.
Крім того, ВЛК встановлює наскільки травма, контузія або каліцтво тяжкі. Це буде впливати на те, яку суму допомоги будуть виплачувати військовому.
Як військовому потрапити на ВЛК у процесі комісування
Військовослужбовець не може пройти військово-лікарську комісію тоді, коли вирішить сам. ВЛК зазвичай проводить огляд для встановлення придатності до служби вже після того, як людина закінчить лікування, наголошує юристка Правозахисної групи "Січ" Ксенія Онищенко.
Якщо під час служби в бійця погіршилося самопочуття, спочатку він має звернутися до медичного пункту військової частини. Для цього достатньо мати усну згоду від командира, пишуть на сайті для допомоги військовим від Міноборони. Якщо військовослужбовець отримав важке поранення, контузію чи травму, його евакуюють у найближчий госпіталь чи медпункт, де надають першу невідкладну допомогу.
Після того, як фельдшер, лікар або начальник медичної служби огляне військового, то може рекомендувати звільнити його від виконання обов'язків на термін до шести днів. Або ж одразу дати рекомендацію направити бійця на дообстеження чи лікування у медзаклад, якщо умови не дозволяють вилікувати його на місці.
Якщо впродовж шести днів у медпункті військової частини стан здоров'я військового не покращився, медик повторно оглядає його і, за потреби, ініціює продовження звільнення. Загалом стаціонарне лікування у медпункті не має тривати більше 14 днів.
У випадку, коли після цього терміну боєць все ще не може повернутися до служби, начмед має написати рекомендацію на стаціонарне лікування у медзакладі, а командир військової частини – видати відповідне направлення.
За словами юристки, боєць не обирає лікарню самостійно. Туди його спрямовує військова частина і узгоджує місце з начальником медичної служби.
"Військовий приїжджає в медичний заклад за направленням. Спочатку проводиться обстеження, встановлюється діагноз і ступінь його важкості. Далі проходить стаціонарне лікування, за потреби – операція. А потім проводиться ВЛК, де комісія за медичними показниками, визначає: буде продовження лікування, відпустка за станом здоров'я, реабілітація, повернення до служби чи звільнення", – каже Ксенія Онищенко.
У медзакладах ведуть облік військовослужбовців, які прибули на лікування або завершили його, і обмінюються цією інформацією з військовою частиною, додає юристка.
На який період дають відпустку для лікування і як її отримати?
За законом, ВЛК може встановити військовому відпустку для лікування хвороби на 30 днів. Якщо ж він отримав травму, контузію чи поранення, то має право на 45 або 60 днів відпустки.
Для цього ще під час перебування в медзакладі потрібно написати рапорт на відпустку за станом здоров'я своєму командиру. У ньому треба вказати місце проходження відпустки (здебільшого, найближче до місця проживання) та назву тутешнього ТЦК та СП, куди військова частина муситиме надіслати відпускний квиток бійця.
Далі слід передати рапорт своєму лікарю-куратору. Той має віддати військовому оригінали медичних документів (довідку ВЛК, рапорт на відпустку та виписку з медичної карти стаціонарного хворого). Медзаклад повинен надіслати такі документи й військовій частині.
Опісля військовослужбовець мусить прибути до ТЦК та СП, який він вказав у рапорті, і стати на облік. Якщо боєць не може прийти туди сам, то це дозволяють зробити через його представника. Тоді військовому доведеться оформити довіреність.
Залишається чекати поки військова частина оформить наказ на відпустку та відпускний квиток і відправить його центру комплектування.
На завершення потрібно забрати відпускний квиток з датами звільнення у ТЦК.
Юристка Правозахисної групи "Січ" радить, якщо стан здоров'я військовослужбовця дозволяє повернутися до військової частини після лікування, то краще подати рапорт на відпустку особисто. Тоді можна буде самому забрати відпускний квиток і після цього поїхати до ТЦК та СП, щоб поставити у ньому відмітку про прибуття.
Якщо командир надав меншу кількість днів на відпустку ніж вказано у довідці ВЛК, можна звернутися зі скаргою до вищого командування. У випадку, коли це не дало результату, варто зателефонувати на гарячу лінію Командування медичних Сил ЗСУ або Міністерства оборони України.
Коли термін відпустки закінчився, але є потреба продовжити лікування, бійцю мають дати дозвіл лікуватися ще впродовж 30 днів. В окремих випадках – протягом 45 або 60 днів.
Для того, щоб продовжити таку відпустку, за кілька днів до її завершення потрібно прибути до ТЦК і взяти направлення на повторну ВЛК. Або ж це може зробити представник за довіреністю.
Після медогляду комісія визначить, чи є потреба лікуватися далі, і встановить термін лікування.
Ці кроки потрібно робити щоразу, як виникає потреба продовжити звільнення.
За дисциплінарним статутом ЗСУ, військовослужбовець не може покидати медзаклад під час лікування. Тому упродовж цього часу важливо звітуватися військовій частині про те, чи він там перебуває, говорить юристка Ксенія Онищенко.
Якщо військовий не повернувся до частини у визначений термін і командування не знає причин та його місцеперебування, то може розцінювати це як СЗЧ – самовільне залишення частини.
"Військовослужбовці іноді вважають, якщо вони знаходяться на лікуванні, то можуть покинути медичний заклад, поїхати кудись за своїми справами або взагалі повернутися додому. Або якщо в них довга відпустка за станом здоров'я, то можуть ніяк упродовж цього часу не інформувати військову частину про своє місцеперебування. Але це порушення.
Водночас відповідальні особи військової частини повинні здійснити все можливе, щоб з'ясувати, де знаходиться військовий. Іноді вони цього не роблять, хоч знають, що він на лікуванні, і навмисно об'являють його в СЗЧ", – каже Ксенія Онищенко.
Якщо у медзакладі роблять висновок, що військовослужбовець не може виконувати свої обовʼязки після всього періоду лікування, то ВЛК ще раз оглядає його, щоб визначити ступінь придатності.
Для бійців, які лікуються за кордоном, передбачені дистанційні ВЛК. Щоб пройти її, потрібно мати направлення командира та документи про лікування в іноземних медзакладах:
- направлення на лікування за кордон;
- виписки із медичних карт стаціонарного хворого;
- консультативні висновки лікарів-спеціалістів;
- результати додаткових досліджень;
- довідку про обставини травми, поранення, контузії або каліцтва;
- завірені копії перекладених медичних документів.
Утім, після повернення такі військові все ж мають пройти обовʼязкову ВЛК в Україні.
Як проходить ВЛК, де встановлюють непридатність
Коли військовослужбовець закінчує лікування у медзакладі, то повинен отримати рекомендацію на проходження ВЛК від свого лікаря. Військові проходять огляд у тих лікарнях, які знаходяться найближче до місця їхньої служби, відрядження чи навчання.
Під час проходження медкомісії бійців перевіряють хірург, терапевт, невропатолог, офтальмолог, оториноларинголог та гінеколог (для військовослужбовиць). Якщо хвороба чи поранення військового потребують лікаря іншої спеціалізації, то бійця відправляють до нього.
На додачу, у військових беруть загальні аналізи крові та сечі, вони проходять кардіограму, рентген грудної клітини. Або ж інші дослідження, якщо це допоможе зробити висновок за конкретною хворобою.
При цьому, військовий може надати додаткові медичні документи чи висновки, якщо вже має певні діагнози. ВЛК повинна брати їхдо уваги, коли визначатиме придатність до служби.
З документами, які потрібні для огляду, військово-лікарська комісія може ознайомитися й в електронному форматі. Для цього медичні записи повинні вестися в електронному реєстрі охорони здоров'я, наприклад, у Helsi.
Військові, яких направляють на ВЛК через травми, поранення, контузії, каліцтво, які вони отримали під участі у бойових діях, повинні подати оригінал або засвідчену копію довідки про обставини, за яких це трапилося. Її можна отримати у військовій частині.
ВЛК має оформити постанову про придатність упродовж п'яти днів після медогляду. Це можуть зробити поки військовослужбовець ще перебуває у лікарні. У певних випадках висновок позаштатної ВЛК має затвердити штатна лікарська комісія, тоді термін може збільшитися ще на п’ять днів.
Один примірник постанови ВЛК віддає бійцю, а інші повинна самостійно надіслати військовій частині та територіальному центру комплектування та соціальної підтримки. Це повинен бути ТЦК та СП, куди військовий стане на облік після звільнення.
Якщо військовий не погоджується з висновком регіональної медкомісії, то може подати скаргу до Центральної ВЛК або до суду, радить адвокат Євген Воробйов.
Як оформити комісування і звільнитися зі служби?
Коли командир частини отримує висновок ВЛК про непридатність бійця до служби, то може готувати наказ про звільнення.
Утім, здебільшого командування вимагає, щоб військовослужбовець особисто прибув до військової частини і подав письмовий рапорт з проханням звільнити його, говорить юристка Ксенія Онищенко.
У протилежному випадку оформлення наказу можуть відтягувати і зарахувати відсутність бійця у частині без звільнення, як СЗЧ. Це може стати викликом для тих, хто не має змоги вільно пересуватися через травму чи хворобу.
"На практиці ми стикаємося з тим, що військові частини все ж вимагають у таких військовослужбовців з'явитися до військової частини, самостійно написати рапорт на звільнення і розібратися з купою документів. Вони повинні здати посаду, зброю, оформити обхідний лист. Щоб уникнути конфліктів з військовою частиною, краще таки звільнитися особисто, якщо є така можливість, і це дозволяє зробити стан здоров'я", – радить Ксенія Онищенко.
Такий рапорт пишуть на відповідному бланку і зазначають у ньому прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, військове звання, посаду, прохання звільнити зі служби та причину звільнення.
Крім того, у рапорті доведеться вказати районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, куди мають надіслати особову справу військовослужбовця після звільнення.
Адвокат Євгеній Воробйов пояснює, немає чіткого терміну, упродовж якого командир повинен розглянути документ. Однак в інструкції з діловодства в ЗСУ йдеться, що у таких випадках на розгляд виділяють 30 днів з моменту реєстрації.
За законом, рапорт на звільнення можна відправити військовій частині поштою. Головне завдання – дізнатися адресу поштового відділення, де його зможуть отримати.
Віднедавна документ також дозволили подавати в електронному вигляді через застосунок Армія+. Електронний рапорт, який стосується здоров'я та життя, мають розглянути протягом 48 годин з моменту подання, пояснює Ксенія Онищенко.
Утім, не всі військові частини приймають документи, які отримали від бійця не особисто. Через таку форму подачі можуть ігнорувати як сам рапорт, так і терміни його розгляду.
"Деякі військові частини все ж вимагають подачу рапорту зручним для них шляхом. Тобто, у паперовій формі з витримкою певного зразка. На жаль, інші рапорти вони реєструють неохоче, розглядають місяць чи довше. Якщо не пройшла реєстрація, то взагалі сприймають, як такий, що не був поданий. У кожної частини є свої правила, все залежить від командування", – зазначає юристка.
За правилами, після того, як командир підпише наказ про звільнення, боєць повинен здати посаду. Також його виключають зі списків особового складу і мають направити на військовий облік до ТЦК та СП за місцем проживання.
Коли процедура звільнення завершиться, військовий отримує вихідні документи, які підтверджують його звільнення зі служби. До прикладу, військовий квиток чи службову книжку.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Упродовж пʼяти днів після цього він має прийти до ТЦК, щоб стати на військовий облік.
Що робити, якщо не вдалося отримати звільнення?
Якщо військовий подав рапорт особисто, поштою або в електронному форматі, але військова частина не прийняла чи не розглянула його, не варто залишати проблему без вирішення.
Юристка Ксенія Онищенко радить направити рапорт оперативному командуванню або Генштабу ЗСУ. Разом з цим військовому слід пояснити, чому він не може подати документ своїй частині. У такий спосіб рапорт вдасться зафіксувати.
Адвокат Євгеній Воробйов каже, якщо рапорт ігнорують, слід звертатися до Військової служби правопорядку ЗСУ. Такий випадок можна розцінювати як адміністративне правопорушення – бездіяльність військової влади.
Крім того, можна подати скаргу Уповноваженому ВРУ з прав людини чи піти до суду, щоб домогтися звільнення і виплат заборгованостей.
Які виплати передбачені для комісованих військових?
Якщо військовий отримав відпустку для лікування через поранення чи хворобу, держава призначає йому виплати.
Їхній розмір індивідуальний, бо залежить від того, яку посаду востаннє обіймав військовослужбовець.
Кошти виплачують упродовж всього періоду відпустки для лікування у стаціонарі, але не більш ніж протягом чотирьох місяців підряд. Якщо за висновком ВЛК, є потреба продовжити термін перебування військового в медзакладі, то виплати також продовжують.
Бійці, які отримали поранення, контузію, травму або каліцтво під час захисту Батьківщини (безпосередньої участі в бойових діях) і непридатні до служби на 6-12 місяців, упродовж двох місяців отримують заробітну плату за своєю останньою посадою. Це – період, коли військовий перебуває у розпорядженні командира, тобто, тимчасово не виконує службові обов'язки, але при цьому залишається на утриманні військової частини.
Якщо він перебуває у розпорядженні довше двох місяців, то протягом цього періоду бійцю щомісяця виплачують оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років і додаткову виплату – 20 100 гривень.
Якщо військовий отримав тяжке поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, то на час лікування має право отримувати 100 тисяч гривень в місяць. Чи тяжке поранення отримав боєць, своїм висновком встановлює військово-лікарська комісія.
"Згадані виплати на підставі довідки про обставини травми оформлює та виплачує військова частина, де перебуваєна посаді військовослужбовець", – пояснює адвокат Євген Воробйов.
Якщо військового повністю звільняють зі служби і виключають з обліку, то він може розраховувати на такі виплати:
- компенсацію за невикористані щорічні відпустки;
- якщо має УБД – компенсацію за невикористану додаткову відпустку – 14 діб за кожний рік служби (зокрема рік, коли отримав УБД та рік звільнення);
- одноразову грошову допомогу при звільненні (для мобілізованих – у розмірі 4 % від грошового забезпечення за кожен місяць служби);
- компенсацію за речове майно, яке він не доотримав;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, якщо її не виплатили за рік служби;
- одноразову допомогу для оздоровлення, якщо її не виплатили у році звільнення.
Якщо через поранення військовий отримав інвалідність, то йому мають виплатити:
- 400 прожиткових мінімумів (1,2 млн гривень), якщо має I групу інвалідності;
- 300 прожиткових мінімумів (908 тис. грн), якщо має IІ групу інвалідності;
- 250 прожиткових мінімумів (757 тис. грн), якщо має IІІ групу інвалідності.
Така допомога – одноразова. Поранені з інвалідністю можуть розраховувати на неї з того дня, коли отримали довідку медико-соціальної експертної комісії з висновком про їхній стан здоров’я.
29 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, яким змінює роботу МСЕК. Тепер для висновку про інвалідність не потрібна особиста присутність людини – її документи зможуть розглянути дистанційно. Крім того, Кабмін має встановити максимальні терміни, упродовж яких комісія муситиме зробити висновок про стан здоров'я.
З початку наступного року функції МСЕК будуть виконувати кластерні і надкластерні лікарні. Повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії тепер передали Державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності.