Чого чекати учням і вчителям на тлі останніх нововведень МОН? Інтерв'ю із заступником міністра
Наприкінці липня Міністерство освіти і науки оприлюднило план повернення школярів до очного навчання, в рамках якого в Україні суттєво зменшиться кількість дистанційних класів, а деякі діти ВПО – повинні будуть перевестися до шкіл за місцем перебування.
У такий спосіб хочуть підвищити якість освіти в Україні, на яку згубно вплинула дистанційка, що розпочалася ще у часи пандемії, і продовжилася через повномасштабне вторгнення у 2022-му.
При цьому доля вчителів, частина з яких можуть тимчасово залишитися без навантаження, а то і без роботи – поки що питання відкрите.
Коли з’явиться кадровий резерв учителів і як він працюватиме; чи буде відстрочка для педагогів-чоловіків, які опиняться у резерві; про зміни для українських школярів в окупації та за кордоном, а також про особливості старшої профільної школи – розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків в інтерв’ю для "Української правди. Життя".
"Школа офлайн"
— Почнемо з впровадження політики "Школа офлайн". Перехідний період триває до 1 вересня 2025-го. Чи відомо, скільки школярів знову навчаються очно?
— Основним завданням такої політики є підвищення якості освіти різними шляхами, не лише через виведення учнів на очне навчання.
Політика "Школа офлайн" включає кілька компонентів. Перший – інфраструктурний. Це створення умов для можливості навчання безпечно: будівництво укриттів, придбання автобусів для підвезення учнів до шкіл, щоб в тих регіонах, де це безпечно, можна було організувати навчання в очній формі.
Другий напрям – так званий управлінський – передбачає запровадження певних правил. Зараз дозволено, щоб в одному класі учні навчалися одночасно і очно, і дистанційно, перебуваючи в Україні, але в іншому місті. Ще є учні за кордоном, які також підключаються до уроку, і для вчителя вкрай непросто правильно організувати такий урок і приділити всім однакову увагу.
Тому другий напрям передбачає впорядкування мережі і форм здобуття освіти. Він спрямований не тільки на виведення в офлайн, а на організацію освітнього процесу загалом.
Якщо говорити про цифри, дійсно, основною метою було зменшення кількості учнів з 600 тисяч, які навчалися дистанційно на кінець минулого навчального року, перебуваючи в Україні, до 300 тисяч учнів.
За даними станом на 1 вересня 2024-го, кількість учнів, які навчаються дистанційно, складає майже 500 тисяч. Тобто багато шкіл зробили укриття, відновили очне навчання або розширили наявні укриття, тож діти пішли навчатися повноцінно очно замість змішаного навчання.
Зараз ми продовжуємо будівництво укриттів. Цього року було виділено 2,5 мільярди державної субвенції, 5 мільярдів дотації на будівництво укриттів (з них 215 мільйонів гривень — на придбання автобусів). На автобуси також є субвенція 1 мільярд гривень.
Тож впродовж навчального року кількість учнів на дистанційці буде зменшуватися, школи будуть відновлювати очне навчання і, відповідно, учні зможуть навчатися офлайн там, де безпечно.
— Чи радилися команда МОН з освітнім омбудсменом перед ухваленням наказу про школу офлайн?
Довідково: колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов в інтерв’ю "УП. Життя" розкритикував фактично добровільно-примусове виведення в офлайн дітей-переселенців.
— Насправді робота над наказом №850, який потім був скасований, розпочалася ще в січні 2024 року. Він був сформований, опрацьований експертами.
Ми направили його на погодження всім зацікавленим органам, в тому числі обласним військовим адміністраціям ще у травні. Після цього ми його також погоджували з громадськістю. Багато було пропозицій, зауважень і скарг.
Тому цей наказ був скасований, тому що ми враховували всі ці зауваження і пропозиції, і сформували новий наказ.
Чому він не запрацював з 1 вересня 2024 року? Тому що процедура погодження, врахування зауважень, обмін думками і залучення додаткових експертів призвели до того, що ми фактично ухвалили наказ у серпні, і імплементувати його з 1 вересня 2024 року технічно було неможливо, тому що вже була сформована мережа, набрані класи.
Саме тому наказ був відтермінований до 1 вересня 2025 року.
— Ви говорите про погодження із суспільством, але все-таки комунікацію МОН частково провалило, тому що протягом кількох місяців мережею "гуляли" різні драфти, це рішення обростало міфами, було дуже багато критики, зокрема через ризики для шкіл, наближених до зони бойових дій. Чому так?
— Комунікувати потрібно той документ, який вже опрацьований експертами і його можна реалізувати.
Тому в травні і почалася ця комунікація і відбувалася протягом травня, червня, липня і серпня. У результаті елементи цієї комунікації вилилися в те, що ми кардинально змінили цей наказ, прибрали певні норми, ввели інші і вийшли з наказом №11.12, який повноцінно запрацює з 1 вересня 2025 року.
Комунікація – це і є процес обговорення, коли хтось висловлює своє невдоволення, пишуть скарги тощо.
— Чи були скарги з боку ВПО на те, що діти мають навчатися офлайн за місцем перебування? Адже батьки в Україні мають право самостійно обирати форму навчання і заклад освіти.
— Скарги були через те, що не всі школи можуть забезпечити дистанційне навчання. Зокрема, від батьків дітей, які перебувають за межами рідного міста і не можуть навчатися дистанційно у своїй школі, бо остання відновила очне навчання. Організувати окремі дистанційні класи в цьому закладі неможливо (через недостатню кількість учнів, які хочуть навчатися онлайн).
Ми пропонували таке рішення: батькам слід звернутися до відділів освіти своїх міст чи громад, місцеві органи влади – повинні запропонувати ту школу, яка має дистанційний клас.
— Нещодавно МОН запустило дашборд з громадами за рівнем ризику. Чи відбуваються зараз якісь оперативні зміни, враховуючи нестабільну ситуацію на фронті і удари росіян?
— Звичайно. Поділ громад за рівнем ризику небезпеки сформований на підставі певних даних. Ми отримуємо їх від різних джерел, зокрема від РНБО, Міноборони, Мінінфраструктури.
Враховується наявність (критичної – ред.) інфраструктури, обстрілів, відстань до кордонів і зони бойових дій. За цими показниками визначали певний рівень небезпеки.
Відповідно до цієї постанови, Міністерство освіти і науки постійно повинно періодично проводити переоцінку рівня небезпеки, враховуючи актуальні дані. Якщо на лінії фронту буде змінюватися ситуація або будуть додаткові чинники, то ми переглядатимемо рівні небезпеки.
Кадровий резерв учителів
— Поговоримо про вчителів. Коли запрацює кадровий резерв? Як це буде працювати і для чого він потрібен?
— Кадровий резерв уже розроблений, але поки що не функціонує повноцінно, тому що його створювали під деокуповані території у 2023 році. Зараз вже є напрацьовані певні зміни, вони на погодженні у Міністерства фінансів.
Ці зміни передбачають, що до кадрового резерву зможуть потрапити вчителі, які втратили кількість годин в школах внаслідок різних причин. За ними буде збережена заробітна плата і місце роботи у випадку, якщо школа відновить свою роботу, з’являться учні і навантаження.
Поки вчителі перебуватимуть у кадровому резерві, для них буде проводитися навчання. Ми плануємо запустити курси, щоб вони зберігали свою педагогічну майстерність і могли працювати, зокрема, на деокупованих територіях, коли нам доведеться модифікувати програми для роботи з тими учнями, які досі там залишаються.
Водночас у кадровий резерв зможуть потрапити всі охочі вчителі, готові працювати на деокупованих територіях.
— А якщо у декого з них не буде можливості повернутися на своє робоче місце? Наприклад, школа просто не буде працювати, бо не буде для кого.
— Резерв буде засобом підтримки вчителя, поки в нього немає роботи. І це вже буде завдання тих органів місцевого самоврядування, які відновлюватимуть освітній процес. На окупованих територіях дуже багато є шкіл, які після деокупації повинні відновити свою роботу. Тому я думаю, що робота для цих вчителів точно знайдеться.
— Але це все одно невизначеність у часі. Як довго вони зможуть перебувати в цьому резерві?
— Зараз в кадровому резерві немає жодних обмежень щодо терміну перебування там вчителя.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше, як розраховуватимуться виплати. Все залежатиме від нинішньої зарплати конкретного вчителя?
— Дивіться, щоб говорити про щось конкретне, треба мати погоджений і ухвалений документ. Зараз пропозиція, яку ми заклали в проєкт змін, передбачає збереження середнього заробітку вчителя.
Який варіант буде остаточним, поговоримо вже тоді, коли його ухвалять.
— А як щодо директорів шкіл?
Директори шкіл також є педагогічними працівниками, як і вчителі, тому вони зможуть перебувати в кадровому резерві і будуть отримувати відповідні виплати та проходити навчання.
— Чи буде зберігатися відстрочка для чоловіків-вчителів, які перебуватимуть в кадровому резерві?
Не всі вчителі, які зараз працюють в школі, мають право на відстрочку. Лише ті, хто мають більше ніж 0,75 ставки навантаження.
— Йдеться про тих, хто має таке право.
— Ті, хто будуть в кадровому резерві, не матимуть навантаження – відповідно, і права на відстрочку.
— Яких вчителів-предметників в Україні зараз не вистачає, а які, так би мовити, в надлишку?
— Це насправді дуже непросте питання, тому що по регіонах є відмінності в тому, яких вчителів не вистачає. Але точно немає надлишку вчителів з якогось предмета.
Згідно з даними, які ми маємо від областей, не вистачає, вчителів фізики, хімії, іноземної мови, а також шкільних психологів. Загалом тенденція така.
— Чи є у вас прогнози, яких вчителів-предметників може залишитися найбільше в кадровому резерві?
— Зараз заскоро говорити про таку аналітику. Все буде залежати від того, з якої школи цей вчитель прийде, чи знайде він роботу у школі і не буде необхідності йти в кадровий резерв.
Коли ця система запрацює, тоді, думаю, можна буде вже говорити більш предметно.
Діти на ТОТ і педагогічний патронаж
— Скільки осіб сьогодні вже залучені до педагогічного патронажу? І про скількох дітей на ТОТ, котрі досі вчаться за українською програмою, йдеться? Як ви відслідковуєте цю статистику?
Довідково: педагогічний патронаж для дітей з ТОТ передбачає, що за вчителем закріплюється дитина, і він складає для неї індивідуальний графік і навчальний план.
— Учні, які залишилися на тимчасово окупованій території і продовжують навчатися в українській системі освіти, – дуже вразлива категорія. Передусім це зумовлено тим, що вони наражають себе на небезпеку, навчаючись в українській системі освіти.
Щодо кількості – ми спираємося тільки на дані шкіл, де вони навчаються. Це переважно школи з окупованих або прифронтових територій, які продовжують функціонувати.
У нас є дані, які подають регіони. Зараз ми маємо більше 44 тисяч дітей, які продовжують перебувати на тимчасово окупованій території і навчатися в українській системі освіти.
Вони могли навчатися за трьома формами: під'єднуватися до онлайн-уроків на підконтрольній території, обрати сімейну форму або екстернат. Наказ про політику "Школа офлайн" дозволяє додатково обрати ще й педагогічний патронаж – один з тих інструментів, який можна буде використовувати для навчання дітей на ТОТ.
Це коли учні мають індивідуальні заняття з вчителем і виходять на зв'язок тоді, коли їм зручно, а не тоді, коли проводяться уроки за розкладом. Звичайно, кількість таких годин на тиждень є меншою, але це індивідуальні уроки.
Зараз ми збираємо дані, але наказ набуває чинності 1 вересня 2025 року. Точну цифру, скільки дітей на ТОТ вчаться за формою домашнього патронажу, зможемо сказати, коли оновимо дані.
Старша профільна школа
— Цього року на НМТ найнижчими виявилися бали з фізики і математики. Загалом ці предмети обирають рідше, ніж гуманітарні. З огляду на те, що з 2027 року має повноцінно запрацювати реформа старшої профільної школи – що робити, аби мотивувати учнів йти у фізико-математичні класи?
— Концепція старшої профільної школи передбачає наявність профілів: гуманітарних, природничих, технологічних тощо.
Учень після 9 класу буде обирати профіль, що відповідатиме освітній траєкторії, якою він планує рухатися далі. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб у 8-9 класах почали працювати кар'єрні радники, які будуть допомагати з вибором профілю у 10 класі.
Їхнім завданням буде допомогти учням обирати, по-перше, ті напрями, які цікаві їм, а по-друге – ті, що потрібні для майбутніх інженерів, програмістів – спеціалістів, які зможуть працювати над розробками, зокрема, нових технологій.
На жаль, ми дійсно не маємо великої кількості учнів, які хочуть обирати саме ці профілі. Зараз школи в старших класах мають відповідні профілі навчання, але якщо подивитися на ці дані, то понад 70% – гуманітарні.
Завдання реформи профільної середньої освіти зробити так, щоб учні обирали не тільки гуманітарні профілі. Є різні інструменти: обладнання шкіл хорошими STEM-лабораторіями, стимулювання учнів до вибору саме цих профілів через кар'єрних радників, інші інструменти, які ми хочемо реалізовувати.
— Кар'єрні радники з’являться лише з 2027 року?
— Зараз це концепція, над якою ми працюємо, і щойно вона буде розроблена, ми її представимо і розкажемо, як це працюватиме. Це та ж профорієнтація, яка і зараз є в школах у старших класах. Проте ми хочемо її модифікувати, зробити цікавішою і більш дієвою.
— Хочу ще повернутися до фізики, математики, хімії та інших предметів, які учні обирають рідше. Є питання загалом до якості викладання цих предметів, адже часто у шкіл немає необхідної бази і лабораторій, щоб навчати дітей на практиці. Чи передбачає МОН на це все фінансування і в яких масштабах?
— В Україні майже 9 тисяч закладів, де навчаються учні 10-11 класів. Зрозуміло, що в кожній школі облаштувати хорошу STEM-лабораторію, кабінети фізики, хімії, біології, які відповідають всім сучасним вимогам, – це вкрай дорого і непросто.
Реформа профільної середньої освіти передбачає створення ліцеїв – великих закладів профільної освіти, де буде навчатися велика кількість учнів 10-11-их і в майбутньому 12-их класів. Очевидно, що цих ліцеїв буде менше, ніж 9 і 5 тисяч загалом по Україні. Насамперед це потрібно для того, щоб на паралелі вчилося багато учнів і їх можна було обʼєднувати в кілька груп для вивчення профільних предметів. Також це дозволить зробити інвестиції, інфраструктурні проєкти, лабораторії, кабінети і добре їх обладнати.
— За яким принципом їх визначатимуть?
— Майбутню мережу ліцеїв профільної середньої освіти визначатимуть (деякі області вже визначили) на рівні обласних рад. Законом передбачено, що до 1 вересня 2024 року обласні ради мали затвердити мережу майбутніх академічних ліцеїв.
Дехто це не зробив, тому над цим ще працюють. Проте ми вже бачимо, що кількість таких ліцеїв буде значно меншою, ніж кількість закладів, які мають 10-11 класи зараз.
Я думаю, що ресурси будуть, враховуючи, що кількість зменшиться. На одну школу виділятиметься більше, ніж зараз.
Крім того, ми підписали новий проєкт зі Світовим банком, спрямований на підтримку реформи Нової української школи і профільної середньої освіти, а також шкіл, які будуть пілотувати впровадження цієї реформи вже з 2025-го.
Українські школярі за кордоном
— Скільки дітей навчаються за кордоном і як нам не втратити з ними зв’язок?
— Значна частина з них залишається в українській системі освіти. За нашими даними, станом на 1 вересня 2024 року понад 335 тисяч учнів, перебуваючи за кордоном, продовжують навчатися в українських школах.
Є учні, які поза межами системи української освіти, – точних даних про них ми не маємо. За попередніми оцінками, їх – від 200 до 250 тисяч. Це діти, які продовжують навчатися у школах тих країн, де вони перебувають, і не навчаються в наших.
Окремий напрям політики "Школа офлайн" передбачає для учнів за кордоном певні рішення, які дозволять їм легше здобувати українську освіту, легше повертатися в Україну і легше навчатися за кордоном.
Зараз в більшості країн, де перебувають наші учні, є обов'язок відвідувати місцеві школи. Тому ці діти ходять у місцеві школи, але для них ми пропонуємо різні варіанти: навчатися дистанційно в українських класах, за сімейною, екстернатною формами або у школах, які мають тільки українознавчі компоненти.
Це програми, де є українська мова, література, історія України, географія тощо. Крім того, ми розробили таблиці переведення оцінок з інших предметів, отримані у закордонних школах, – наприклад, з польської чи німецької системи освіту в українську – щоб оцінки могли перезараховувати автоматично.
Такі інструменти також можуть бути застосовані, коли учень повертається з-за кордону в Україну і не має українських документів про освіту. Використовуючи ці рекомендації, школа може йому зарахувати результати навчання за кордоном і перевести до українського класу.
Комунікуючи зі школами за кордоном, ми розуміємо, що наші діти хочуть навчатися в українській системі освіти, але, наприклад, не можуть, дистанційно, бо їм незручно. Тож вони ходять в місцеві школи, але і в українські суботні, недільні школи. З ними ми також працюємо.
Міжнародна українська школа має 43 підписаних договори із закладами, де навчаються українські діти за кордоном, щоб ці учні могли отримати українські документи про освіту.
— Але є ще й протилежна тенденція. Наприклад, в Естонії поступово зникають українські класи. Як бути з цим?
— Кейс Естонії не можу коментувати, тому що не знаю про нього. Проте точно знаю, що, наприклад, у Німеччині в одній із земель ввели вивчення української мови до звичайної навчальної програми. Тобто діти можуть обирати вивчення української, навчаючись у німецьких класах.
У Чехії в школах, де є українські діти-переселенці, відкривають відповідні класи, де є асистент вчителя – він допомагає нашим дітям під час уроків, може перекладати з чеської на українську і навпаки.
Також ми активно працюємо з Польщею для того, щоб вони також мали можливість використовувати наші програми з вивчення української мови для навчання дітей в Польщі українською мовою. Але там постає інша проблема.
У Польщі недостатньо вчителів, які готові викладати українську мову в польських школах. У Німеччині дуже часто постає питання щодо підтвердження кваліфікації вчителів. Ми постійно контактуємо з українськими вчителями за кордоном, щоб вони йшли працювати у ці школи.
— А чи є дані про те, скільки школярів повернулися з-за кордону і зараз продовжують навчання в Україні?
— Українська система освіти не контролює міграцію кожної конкретної дитини. Ми маємо лише статус – вона перебуває за кордоном чи є ВПО.
Тому не можу вам сказати точно. Знаю, що минулого навчального року, перебуваючи за кордоном в українських школах навчалися майже 395 тисяч учнів. Зараз їх 340 тисяч.
Однак скільки з них випустилися з 11 класів, а скільки забрали документи чи повернулися в Україну, – даних немає.
Опалювальний сезон у школах
— Чи є вже розуміння, яким буде опалювальний сезон у школах? Яким буде навчання, якщо буде холодно і чи був би сенс починати навчальний рік у серпні, як збиралися робити у Львові до того як вийшла офіційна постанова Кабміну?
— Ситуація всюди дуже різна, багато залежить від конкретної школи. Загалом для підготовки до проходження опалювального сезону зараз проводиться активна робота. У першу чергу – щодо забезпечення генераторами шкіл, аби у разі відключень вони мали електроенергію.
За останніми даними, у нас 80% шкіл мають генератори, але це не означає, що всі ці школи зможуть працювати у звичайному режимі, якщо не буде електроенергії взимку. Чому? Тому що теплопостачання відбувається по-різному. Школи, які мають власні котельні і генератори, можуть повноцінно працювати взимку, якщо немає електроенергії.
Школи, які не мають власної котельні, бо вона одна на мікрорайон, як це деколи буває у великих містах – зрозуміло, не зможуть працювати, тому що не буде дотримано температурний режим.
Наразі 7600 шкіл, понад половина, мають різні можливості для роботи взимку за умови відключення електроенергії. Це дані, які нам дають обласні військові адміністрації. Але це не остаточна цифра, вона постійно змінюється.
Зараз напрацьовуємо можливі механізми, як зробити, аби школи не закривалися, якщо буде відключення електроенергії.
Ми також давали різні рекомендації. Наприклад, зміщення розкладу уроків, щоб підлаштуватися під світловий день. Головне, щоб дотримувався температурний режим у школі.
Якщо ситуація критична, то школа може тимчасово повернутися до дистанційного навчання.
Мовне питання
— Хочу поговорити про російську мову у школах. Вона досі існує – якщо не на уроках, то на перервах точно. Чи можливо і чи планує МОН у співпраці з омбудсменом посилювати заходи контролю?
— Дійсно, у нас освітній процес на уроках має відбуватися українською мовою. Це вимога законодавства і лише уроки іноземної мови або на уроках для національних меншин дозволяється використання іншої мови.
Перерви – це також освітній процес. Тому вимоги щодо використання української мови поширюються не лише на уроки, а також і на позаурочні заняття, перебування під час перерви тощо.
Як це контролювати? Для цього і створена служба мовного омбудсмена. Керівники шкіл та вчителі знають про ці вимоги. Ми будемо реагувати (на порушення – ред.) після надходження звернень.
— Зараз процитую зауваження колишнього освітнього омбудсмена Сергія Горбачова (в інтерв’ю для "УП. Життя"): якщо перерва – це освітній процес, то чи мають за нього доплачувати вчителям?
— Вчителі насправді ж отримують зарплату не тільки за проведення уроків. Коли ми рахуємо заробітну плату вчителю, ми рахуємо кількість годин, але фактично вчитель працює не тільки під час уроку. Ще – коли готується до уроку, перевіряє домашні завдання тощо. Зокрема, і під час перерви.
Бюджет-2025. Що буде із зарплатами вчителів і НУШ?
— Бюджет на 2025 рік. Що буде із зарплатами вчителів?
— Попри те, що кількість учнів у школах зменшується, але сума коштів разом з освітньою субвенцією, закладена у проєкті Закону про держбюджет, який ще має ухвалити Верховна Рада, – на тому ж рівні, що і минулого року.
— А як щодо фінансування НУШ?
— Реформу підтримують уряд і народні депутати. У 2023 році вдалося відновити субвенцію на НУШ, на навчання вчителів, на придбання дидактичних матеріалів, мультимедійного обладнання.
Цього року була ще одна субвенція в розмірі 1,5 млрд грн, яка вже розподілена і в областях починають її використовувати.
У проєкті бюджету на наступний рік також закладена відповідна субвенція для підтримки реформи Нової української школи. Крім того, в рамках реформи НУШ ми щороку оновлюємо підручники для шкіл.
У 2022 році не було надруковано підручники для п'ятих класів. Нам довелося їх додруковувати у 2023 році, паралельно друкуючи 6 клас. Ми зверталися до донорів, щоб вони додрукували те, на що не вистачило коштів державного бюджету.
У цьому році для 7 класу НУШ були передбачені кошти, відбулися відповідні процедури щодо конкурсів, вибору підручників. Наразі ми маємо повністю надруковані всі підручники для 7 класу. На наступний рік закладаємо кошти на друк підручників для 8 класу.
Історія України і світу одним предметом
— Нещодавно МОН оприлюднило оновлену програму для учнів 5-9 класів, яка передбачає створення інтегрованих курсів. Зокрема, йшлося про історію України та світу в одному предметі. Чим обумовлене це рішення?
— Це документ, який не визначає обов'язковість, школи можуть обирати інтегровані курси або окреме викладання предметів. І варто зауважити, що і попередня редакція програми дозволяла інтегровані курси, модельні програми для них розроблені та опубліковані на сайті МОН.
Наприклад, "Україна і світ" для 5-6 класу. Підручники, які фактично об'єднують і історію України, і всесвітню історію, вже є у школах. Так само з інших предметів: українська мова й література, природничі науки тощо.
Єдине, що ми закладаємо – ті рамки, в яких буде працювати майбутня система підручникотворення.
А чому це має відбуватися – окреме питання. Якщо говорити про історію, то це пов'язано з тим, що зараз, коли викладаються два різних предмети, в учнів не завжди є розуміння ролі України у всесвітній історії. Яким чином події, які відбувалися, наприклад у Європі, впливали на те, що відбувалися у цей час в Україні? І навпаки.
Розуміння України у світовому просторі не лише як окремої історії, а тієї, що формувала тоді суспільство й у світі – важливе.
Багато питань і засторог щодо того, що не буде історії України. Історія України залишається – можливо, навіть у більшій кількості, ніж була до цього, адже ми пропонуємо збільшити кількість годин на викладання історії
Якщо ми говоримо про концепцію реформування історичної освіти, то там передбачено, що не менше двох третин матеріалу має бути саме про історію України.
Ми зараз готуємося працювати з авторськими колективами, вчителями, як правильно складати ці програми для вивчення історії в Новій українській школі.
Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"
