Ветерани АТО обурилися нападом на виставку Чичкана у відкритому листі

Демократично налаштовані ветерани АТО обурені нападом невідомих із закритими обличчями на виставку художника Давида Чичкана в Центрі візуальної культури в Києві.

Волонтери, медики та бійці вважають неприйнятним те, що група агресивно налаштованих молодиків узурпувала право на висловлення думки всіх учасників АТО і Революції Гідності, й висловили своє обурення у відкритому листі.

Наводимо текст листа в повному обсязі.

"Мистецтво не має на меті подобатись усім. Його суть та головна ціль – починати дискусії та ставити складні запитання на актуальні теми.

Виставка художника Давида Чичкана з самого початку викликала суперечки та скандали. Деякі тези, сформульовані в його роботах, багатьом здалися контраверсійними та неприйнятними.

[L]Що можна робити у випадку, коли вам принципово не подобається виставка? Ви можете бойкотувати її, закликати людей не відвідувати її або публічно та особисто коментувати її. Знищувати експозицію, а тим більше жорстоко бити людей неприйнятно.

Погрози художнику та звинувачення його в сепаратизмі звучать абсурдно, якщо людина хоча б мінімально цікавилась його творчістю.

Давид Чичкан – усвідомлений і послідовний противник (російського) імперіалізму та його проявів (відомо, що ультраправа субкультура в Україні починалася як калька з аналогічної російської). Цю позицію він активно відстоює вже десяток років. Багато з сьогоднішніх українських крайньоправих ще кілька років тому були публічними прихильниками єдності білих слов'янських народів. Водночас Чичкан критикував та критикує політику більшовиків і радянської влади, але з класових і демократичних позицій.

Художник був активним учасником Майдану. Ініціатори погрому добре обізнані з цими фактами, але спеціально маніпулюють і брешуть.

Дійсно, окремі моменти в авторському меседжі експозиції, можливо, були дуже суперечливими, але це не заважає багатьом ветеранам АТО та учасникам Майдану підтримувати Чичкана, а в його обличчі – взагалі право на вільний розвиток культури в Україні.

Сучасне українське суспільство намагається побудувати краще життя, незважаючи на спротив корумпованих чиновників, військову агресію сусідньої держави та економічну відсталість. Це дуже довгий і складний шлях, початком якого стали протести проти диктаторської політики Януковича.

Протестувальники виходили на Майдан боротися за свободу і волю. Свободу і волю кожного громадянина. Свободу і волю взагалі, а не від конкретних осіб. Ми не хотіли замінити Януковича більш патріотичним диктатором чи щось подібне.

Результати нападу на Центр візуальної культури 7 лютого. Фото: Дмитро Ларін

Погроми, право сильного, унеможливлення будь-якої іншої точки зору – це методи та суть так званих ДНР і ЛНР. І саме проти цього добровільно пішли воювати та віддали життя тисячі людей різних професій та поглядів.

Після нападу Росії люди, що прийшли до влади на хвилі Майдану, зрозуміли, що самим фактом війни можна виправдати будь-які свої дії. Вони фактично продовжують політику своїх попередників, намагаючись звузити демократичні свободи, надаючи преференції великому бізнесу за рахунок більшості населення, створюють єдину ідеологію. Будь-які голоси проти цього легко притискаються за допомогою груп молодиків правих поглядів, яким надано своєрідний сервітут на насильство.

Кожна людина, незалежно від професії чи інтересів може стати жертвою нападів патріотичної молоді. Їх не цікавить фактична сторона питання та діалог, вони діють за шаблоном сказав щось, що нам не подобається – ворог країни.

Таким чином, будь-які критичні думки виштовхуються за межі простору публічного обговорення. Ігнорування аналогічних тенденцій у Росії десять років тому призвело до серії гучних вбивств правозахисників та журналістів.

Найогиднішим тут є те, що ця агресивна меншість, яку підтримують представники великого бізнесу і політики, прикривається не тільки своєю ідеологією, а й військовим минулим. Звісно, не можна говорити про єдину думку або позицію усіх майданівців/ветаранів. Це дуже неоднорідна спільнота.

Поміж мобілізованих, добровольців і кадрових військових можна зустріти і лівих, і правих, і аполітичних людей з абсолютно різною мотивацією. Серед них є й ті, хто виступає за фундаментально антидемократичні цінності, ті хто бажає влади, грошей, безкарності, просто патологічних садистів. Життєві погляди цих людей фундаментально не відрізняються від їх побратимів-ворогів, що воюють за Новоросію.

Таких меншість, але криклива й агресивна меншість. Меншість, яку влада використовує, коли не може сама прямо затаврувати критично налаштованих громадян сеператистами. Іноді цій меншості дозволяють трохи побешкетувати, аби випустити пару.

Страшною іронією виглядає те, що побитиий під час першого нападу на ЦВК перехожий виявився військовослужбовцем.

Люди, що вчинили напад на Центр візуальної культури та жорстоко побили двох людей, а також працівники правоохоронних органів, що знали про можливість нападу, але навіть не спробували йому завадити мають бути притягнені до відповідальності.

Фото: Дмитро Ларін

Ми вважаємо, що факт проходження служби в зоні АТО чи будь-який бойовий і військовий досвід не має звільняти від відповідальності за злочини.

Кожен зі співавторів цього листа тим чи інакшим чином допомагав захищати Україну у війні з Росією.

Цінністю для нас є не тільки Україна, але й вільна країна. Вільна демократична, соціальна, правова. Не та Україна, де людину за її погляди приковують до стовпа і заохочують перехожих плювати їй в обличчя. Не та Україна, де вчиняють погроми виставок і фестивалів. Україна, де поважається людська гідність, де блага розподіляються справедливо, де громадяни свідомі й зацікавлені в розширенні демократії.

Чи прагнули б люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях реінегруватися до такої України? А до України ненависті, ксенофобії та бідності?

Підписи: Анастасія Шевченко, Євген Лешан, Максим Осадчук, Ілля Власюк, Альберт Сардарян, Дмитро Купріян, Сергій Петровичев, Олексій Бумагін. Лист відкрито до підписання (підписатися можна в коментарях до матеріалу)".

Нагадаємо, 7 лютого невідомі в масках розгромили виставку українського художника Давида Чичкана "Втрачені можливості", яка тривала в Центрі візуальної культури в Києві.

Близько 15 осіб ввірвалися в приміщення ЦВК, побили охоронця, знищили та поцупили роботи й втекли. Триває кримінальне провадження.